IV. Вивчення нового матеріалу

План-конспект уроку

Тема уроку: Стать. Статеві ознаки. Визначення статі.

Мета уроку:

Навчальна: Почати формувати знання учнів про статеву систему людини; ознайомити з поняттями стать і статеві ознаки.

Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, мислення; удосконалювати вміння і навички роботи з підручником; розвивати спостережливість, пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності і самостійність.

Виховна: формування наукового світогляду, загальнолюдських духовних цінностей, виховувати бережливе ставлення до власного організму та здоров’я.

Поняття: стать, статевий диморфізм, первинні і вторинні статеві ознаки, хромосоми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: бесіда, розповідь, повідомлення учнів, опис, робота з підручником, друкованим зошитом і демонстраційним матеріалом.

б) наочний: ілюстрація малюнків ……

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з ілюстрацій нових знань.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Засоби навчання: малюнки …….

Міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки: медицина, психологія.

Використана література вчителем у підготовці до уроку:

Програма для середньої загальноосвітньої школи. Біологія 6 – 11 класи. – К.: Перун, 2001. – 56 с.;

Матяш Н.Ю., Шабатура М.Н. Біологія 9 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009;

Попович В.П., Сало Т.О. Біологія у таблицях і схемах, 7-9 кл. – Київ: Країна мрій, 2008;

Методичний посібник для вчителів біології. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2000. – 191 с.

Рекомендована література для учнів:

Біологія: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Т. І. Базанова та ін.. – Х.: Світ дитинства. – 296 с.: іл.;

Мотузний В.О. Біологія людини (посібник). – К.: НАУ, 2005;

Богданова Т. Л. Справочник по биологии. – К.: Наукова думка , 1985. – 175 с.;

Шаламов Р.В., Дмитрієв Ю.В., Підгірний В.І. Біологія: Комплексний довідник. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 624 с.

Структура уроку

1.	Організаційний момент	1 хвилина
2.	Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань	4 хвилини
3.	Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів	3 хвилини
4.	Вивчення нового матеріалу	23 хвилини
5.	Узагальнення і систематизація знань	12 хвилин
6.	Підведення підсумків уроку	1 хвилина
7.	Повідомлення домашнього завдання	1 хвилина

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вчитель вітається, просить перевірити наявність всього необхідного для уроку, перевіряє присутніх на уроці.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань.

Бесіда

Питання до учнів

1.Що таке онтогенез?

2.Які етапи виділяють в онтогенезі?

3.Який момент є початком постембріонального періоду в онтогенезі?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Бесіда

Сьогодні на уроці ми розкриємо поняття стать і статеві ознаки, дізнаємося як визначається стать.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами бесіди

Стать-це сукупність ознак,які забезпечують статеве розмноження і відрізняють особини різної статі одного виду. Особини різної статі продукують у процесі розмноження різні типи гамет, що забезпечує збільшення генетичного різноманіття їх нащадків.

Що таке гамети?

У Багатоклітинних тварин виділяють особини чоловічої та жіночої статі. Особини чол. статі утв. велику кількість дрібних гамет,які мають дуже обмежений запас поживних речовин,але не здатні до руху.

Які є види статевих клітин?

Між собою особини різної статі відрізняються за первинними і вторинними ознаками. Первинні-це анатомо-морфологічні особливості організму,які забезпечують утворення відповідних гамет і запліднення. До них відносять: статеві залози,статеві провідні шляхи, зовнішні статеві органи. Вторинні статеві ознаки- це анатомо-морфологічні особливості організму,що відіграють певну роль у процесах розвитку і регуляції фізіологічних процесів,які в особин різної статі відбуваються по-різному.

У людини: чоловіки та жінки також відрізняються за перв. І втор. Ознаками. Так,існує ряд відмінностей у будові скелета жінки,особливо таза та черепа,меншою мірою у будові м*язів. М*язові тканини жінок становлять 23% об*єму,натомість чоловічі-40%.

ВИЗНАЧЕННЯ СТАТі

У тварин існує досить багато способів визначення статі. Вона визначається як під впливом зовнішніх умов( у крокодилів стать залежить від температури,за якої дозрівають їхні яйця), так і генетично (з допомогою статевих хромосом або іншим способом).

У людини головну роль у визначенні статі відігр. Статеві хромосоми. Наша спадкова інформація зосередження головним чином у ядрі клітин нашого тіла і представлена там у вигляді 23 пар хромосом (кожна хромосома розташована попарно)- спеціальних тілець,до складу яких входять білок та ДНК. Тобто всьог8о кожна клітина нашого організму містить 46 хромосом. Лише в гамет хромосом не 46,а 23. У них кожна хром. представлена в одному екземплярі. 22 пари хромосом у чоловіків і жінок однакові. Ці хромосоми називають АУТОСОМИ. А от хромосоми останньої пари у чол.. і жінок відрізняються (це так звані статеві хромосоми). У жінок стат. Хромосоми представлені двома великими Х- хромосомами, а у чоловіків є одна велика Х- хромосома і одна маленька У- хромосома. Маленька У-хромосома містить мало спадкової інформації,але виконує дуже важливу функцію. Саме ця хромосома „вмикає” програму розвитку чоловіків. Без її наявності розвиток організму чоловіка неможливий.

Оскільки жіночі клітини мають у своєму ядрі лише Х- хромосому, то і у гамет жіночого організму будуть знаходитись лише статеві хромосоми цього типу. Тобто за цією ознакою всі жіночі гамети будуть однакові. Під час утворення ж чоловічих гамет одна половина з них отримає Х- хромосому, а інша-У-хромосому.

Тобто за цією ознакою чоловічі гамети будуть двох типів.

Стать майбутньої дитини визначається в момент запліднення. Якщо з яйцеклітиною злився сперматозоїд,який має Х- хромосому, то буде дівчинка, а якщо У-хромосома-то народиться хлопчик.

Як визначають стать людини? У людини стать визначається за поєднанням статевих хромосом під час запліднення яйцеклітини. Хромосоми в соматичних клітинах організму людини складають парні (диплоїдні) набори (2n). Серед них розрізняють нестатеві хромосоми (аутосоми) і одну пару статевих хромосом, які умовно позначають певними літерами латинського алфавіту X, Y. Клітини жінки містять дві однакові статеві хромосоми, які позначають XX. У чоловіків вони представлені двома різними хромосомами X і Y.

Тож набори хромосом жінки і чоловіка відрізняються лише однією хромосомою: хромосомний набір жінки містить 44 А + XX, чоловіка - 44 А + ХY (А - нестатеві хромосоми - аутосоми). Статеві клітини (гамети) у людини мають половинний (гаплоїдний) набір хромосом: яйцеклітини містять 22 А + X хромосоми. Таким чином, у жіночої статі утворюється лише один тип гамет (гамети з Х- хромосомою). У чоловіка гамети містять і 22 А + Х, і 22 А + Y хромосоми, тобто утворюється два типи гамет (з Х- хромосомою і з Y-хромосомою). Якщо при заплідненні до яйцеклітини потрапляє сперматозоїд з Х- хромосомою, утворюється зародок жіночої статі, а з Y- хромосомою - чоловічої статі. Отже, визначення статі в людини залежить від наявності X- або Y-хромосоми в сперматозоїді, що запліднює яйцеклітину.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Хто народиться? - народний метод

1.Якщо у вагітної живіт вузький і видається вперед «огірком» - буде хлопчик, якщо широкий, видний «із-за спини» - дівчинка.

2.В майбутньої матері випинає правий бік - буде хлопчик, лівий, - дівчинка.

3.Мучиться жінка під час вагітності від ранішньої нудоти - дівчинка, відчуває себе бадьорою і енергійною - парубок.

4.Якщо тягне на солодке - буде «солодка», а якщо на м'ясне і оселедця - мужик.

5.З'явилися на животі волоски - до хлопчика, «загар» взимку - дівчинка.

6.У хлопчика серце б'ється частіше (приблизно 140 ударів в хв.), у дівчинки - рідше (приблизно 126).

7.Якщо вагітна жінка весь час «мерзне» на ранньому терміні - чекай дівчинку, якщо їй весь час жарко і задушливо - хлопчика.

8.Визначають стать майбутнього немовляти і по перстеню. Жінка тримає перстень, прив'язаний до довгої нитки, прямо над лівою долонею. Якщо перстень розгойдується вправо-вліво- буде хлопчик, якщо по кругу - дівчинка.

9.Японська народна мудрість рахує цифрами. Вік матері треба поділити на три, батька - на чотири. Чий залишок вийде більше - такої статі і буде дитя.

Для людей та інших ссавців притаманна система визначення статі за типом XY(англ.)укр.. Y хромосома несе гени, що відповідальні за запуск розвитку організму згідно з чоловічим типом. Стать «за замовчуванням», коли Y хромосома відсутня, — жіноча. Отож, ХХ ссавці є самками, а ХY — самцями. Система визначення статі XY характерна не тільки для ссавців, але й для інших організмів, включаючи плодову мушку та деякі рослини.У деяких випадках (дрозофіла), стать визначається не наявністю Y хромосоми, а кількістю Х хромосом.

У птахів, для яких характерна система визначення статі ZW(англ.)укр., обернене справедливе — хромосома W несе у собі елемент, що відповідає за розвиток жіночої статі. Відповідно, за замовчуванням розвивається чоловіча стать.У цьому випадку ZZ особини є самцями, а ZW — самками. Більшість метеликів та молей також мають систему визначення статі ZW. У обох системах визначення статі — XY та ZW — статева хромосома, що власне і несе у собі ключові фактори, часто значно менша за аутосоми. До складу цієї хромосоми входить не набагато більше генів, ніж необхідно для запуску розвитку заданої статі.

Багато комах використовують системи визначення статі, що базуються на кількості стевих хромосом. У такому випадку відбувається так зване визначення статі по-типу X0(англ.)укр.. Нуль (0) вказує на відсутність статевої хромосоми. Усі інші хромосоми у таких організмів містяться у стандартних диплоїдних кількостях, але статевих хромосом може бути успадковано як дві, так і лише одна. У польових цвіркунів, особини з однією Х хромосомою розвиваються як самці, тоді як ті комахи, що мають дві Х хромосоми — відповідно як самки цвіркунів.У нематоди C. elegans більшість особин є самозаплідними ХХ гермафродитами, але випадкові порушення у спадкуванні хромосом регулярно породжують особин лише з однією Х хромосомою. Такі Х0 особини є фертильними самцями (і половина їх потомства відповідно самці).

Інші комахи, включаючи бджіл та мурах використовують гаплодиплоїдну систему визначення статі. У цьому випадку, диплоїдні особини зазвичай самки, а гаплоїдні індивідуми (які розвиваються з незапліднених яєць) — самці. Ця система визначення статі у результаті характеризується сильно зміщеним відношенням статей. Це відбувається через те, що стать нащадка визначається заплідненням, а не розходженням хромосом під час мейозу.

Негенетичне визначення

У багатьох видів стать визначається не спадковістю, а факторами зовнішнього середовища, що діяли під час розвитку зиготи або пізніше у онтогенезі. Для багатьох рептилій характерним є температурозалежне визначення статі: температура за якої відбувався розвиток ембріона визначає стать організму. У деяких видів черепах наприклад, вилуплення самців є наслідком нижчої інкубаційної температури, ніж потрібна для того, щоб із відкладених яєць з'явилися самки. Різниця між цими критичними температурами може не перевищувати 1-2 °C.

Багато риб змінюють стать протягом свого життя. Це явище називається послідовний гермафродитизм. У риби-клоуна, менші особини зазвичай чоловічої статі, а домінантна та найбільша особина групи стає самкою. Для багатьох губанів ситуація прямо протилежна — більшість риб спочатку жіночої статі, і перетворюються на самців лише з досягненням певних розмірів. Послідовні гермафродити можуть виробляти обидва типи гамет напротязі свого життя, але у будь-який даний час вони тільки чоловічої або жіночої статі.

У деяких папоротей початковий станом є гермафродитизм. Але у випадку коли рослина вегетує у ґрунті, де перед тим уже росли особини-гермафродити, завдяки впливу залишкових фітогормонів ця папороть розвивається у чоловічу рослину .

Стать комах

Розмноження у більшості комах супроводжується паруванням та заплідненням і пов'язане з участю двох статей. Однак комахам притаманні й інші способи розмноження — живонародження, партеногенез, педогенез і поліембріонія.

У дорослих комах часто спостерігається статевий диморфізм, а в ряді випадків і поліморфізм. Найпоширеніший тип поліморфізму — статевий, притаманний суспільним комахам (бджолам, мурахам, осам, термітам). Інший тип поліморфізму можна назвати екологічним, бо виникає він під впливом зовнішнього середовища. Прикладом екологічного поліморфізму є сезонний поліморфізм.