Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

КРИВОНОС Ярослава Володимирівна

УДК 811.161.2+811.11]'25

МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

МЕТАФОРИЧНОГО КОНЦЕПТОПРОСТОРУ ПЕРШОТВОРУ

На матеріалі українських перекладів

творів англійських та американських романтиків)

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

Кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

Київ–2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі теорії та практики перекладу Черкаського державного технологічного університету

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент

Коломієць Лада Володимирівна,

доцент кафедри теорії та практики

перекладу з англійської мови

Інституту філології Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Зорівчак Роксолана Петрівна,

академік АН ВШ України,

завідувач кафедри перекладознавства

і контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура

Львівського національного університету

імені Івана Франка;

кандидат філологічних наук

Дерді Емма Тіберіївна,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу

Івано-Франківського національного

технічного університету нафти і газу

Захист відбудеться "20" березня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розісланий "14" лютого 2008 року

Вчений секретар кандидат філологічних наук

спеціалізованої вченої ради _________ Л.В. Клименко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку мовознавчих наук найактивніше досліджуються когнітивні аспекти метафори, що надають цінний лінгвістичний матеріал для виявлення типових асоціацій і визначення особливостей конкретної мови на рівні конотативної та асоціативної складових її семантики. У цьому контексті когнітивні аспекти метафори набувають особливого значення для перекладознавства – зокрема, для художнього перекладу.

Роль метафори в образній системі художнього твору активно досліджували лінгвісти та перекладознавці протягом другої половини ХХ ст. Однак визначення критеріїв адекватності та параметрів еквівалентності відтворення метафоричного образу першотвору дотепер лишається актуальною проблемою художнього перекладу, з огляду на термінологічну неоднозначність понять адекватності й еквівалентності та доповнення методологічних основ текстової інтерпретації теоретичними положеннями когнітивної науки.

Актуальність дослідження зумовлена проблематикою перекладацького відтворення художньої образності першотвору. Відсутність загальноприйнятої методики перекладознавчого аналізу метафори та визначення еквівалентності її перекладу зумовлює потребу в розробці методологічних засад відтворення метафоричного концептопростору першотвору на основі когнітивного підходу, перспективність якого визначається складною семантико-психологічною, експресивно-емотивною та когнітивною природою метафоричного образу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми, затвердженої Міністерством освіти і науки України „Актуальні проблеми літератури Західної Європи та Америки ХХ – поч. ХХІ ст.” (код держреєстрації 0107U003253), що її розробляє колектив лінгвістичного факультету Черкаського державного технологічного університету.

Мета дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних засад перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору художнього тексту на основі методу концептуального аналізу та категорії концептуальної еквівалентності.

Для досягнення цієї мети у роботі поставлено і вирішено такі завдання:

- з'ясувати сутність когнітивного потенціалу метафорики першотвору як об'єкта перекладу;

- визначити елементи метафоричного концептопростору першотвору, пріоритетні для відтворення у цільовому тексті;

- виявити характерні риси авторського метафоровживання співвідносно з конвенційними схемами метафоризації на прикладі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини”;

- розробити класифікацію способів перекладу метафори на концептуальному рівні в аспекті їх детермінованості особливостями конвенційної метафорики цільової мови та індивідуальним перекладацьким методом;

- з'ясувати особливості фактичного відтворення авторського метафоричного концептопростору на матеріалі зіставного концептуального аналізу англомовних творів доби романтизму та їх українських перекладів;

- конкретизувати параметри еквівалентного перекладу метафори в рамках категорії концептуальної еквівалентності;

- визначити критерії адекватності відтворення метафоричного концептопростору першотвору з позицій когнітивного підходу;

- розробити методику практичного застосування концептуального аналізу у художньому перекладі.

Поставлені завдання вирішено на основі фактичного матеріалу дослідження – 5475 метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини”, відібраних методом суцільної вибірки з віршових і прозових творів англійських та американських романтиків (Дж.Г. Байрона, Дж. Остін, В. Скотта, Е.А. По, Г.У. Лонгфелло і Дж.Ф. Купера), і варіантів відтворення цих метафор в українських перекладах (загальний обсяг оригінальних текстів – близько 1800 сторінок друкованого тексту та 4200 сторінок – електронного).

Лексико-семантичне поле „Інтелектуальна сфера людини” обрано для дослідження, оскільки метафоризація в його рамках відображає інтроспективні процеси людського мислення, що становлять значний інтерес в аспекті виявлення зв'язку між думкою, мовою та дійсністю і напрацювання термінологічного апарату опису розумових дій перекладача у процесі перекладу. Вибір текстів для дослідження зумовлено статистичним фактором (достатня перекладеність українською мовою, наявність паралельних перекладів) та особливостями естетики і поетики романтизму – зокрема, антропоцентризмом та тяжінням до символізму й образності мовлення.

Об’єктом дослідження є перекладацька інтерпретація метафоричного концептопростору першотвору як процес перевираження засобами мови перекладу його смислового та концептуального наповнення.

Предметом дослідження є способи відтворення у перекладі концептуальної структури метафор першотвору.

Методи дослідження. Основним методом дослідження є зіставний концептуальний аналіз метафоричного концептопростору текстів першотвору та перекладу. При підборі текстів для дослідження використано статистичний метод типової зональної вибірки. Для відбору фактичного метафоричного матеріалу використано метод суцільної вибірки. При визначенні еквівалентності перекладацького відтворення асоціативно-конотативного та когнітивного потенціалу метафор першотвору застосовано семантичний аналіз та елементи компонентного аналізу. Для визначення типових авторських концептуальних метафор та найчастотніших способів перекладу метафори використано метод кількісного статистичного аналізу. Перевірка статистичної достовірності результатів дослідження здійснювалася на основі відносної похибки для кількісних показників та критерію Стьюдента для визначення істотності розходження відсоткових показників.

Методологічним підґрунтям роботи є наукові праці з дослідження типології перекладацьких підходів до художнього перекладу (Л.В. Коломієць), способів відтворення у перекладі емотивно-конотативного компоненту значення (Р.П. Зорівчак, О.І. Чередниченко, М.О. Новикова, Н.К. Гарбовський, Т.А. Казакова), теорії когнітивної та концептуальної метафори (Дж. Лакофф, М. Джонсон, Е. МакКормак), концептуального та фреймового аналізу (С.А. Жаботинська, Д.М. Колесник), семантико-когнітивного підходу до текстової інтерпретації (О.М. Кагановська, О.О. Селіванова, В.А. Кухаренко).

Вагомий внесок у перекладознавче дослідження творів розглянутих у роботі авторів зробили О.П. Рихло (комплексний аналіз українських перекладів творів Е.А. По і форм їх входження в українську літературну полісистему) та О.В. Дзера (осмислення біблійних мотивів поезії Дж.Г. Байрона в українських перекладах). Методика зіставного концептуального аналізу першотвору та перекладу напрацьована у дослідженнях М.П. Лук'янченко та С.П. Запольських.

Новизна нашої роботи порівняно з цими дослідженнями полягає у розгляді метафоричного концептопростору творів автора як мовної особистості, у зіставленні з конвенційною метафорикою вихідної та цільової мов. Основну увагу зосереджено на механізмах асоціативного поєднання концептів першотвору у метафоричний концептопростір. При цьому способи відтворення метафор першотвору розглядаються у термінах трансформацій їх концептуальної структури, що зміщує акценти з прагматичних аспектів адекватності перекладацької інтерпретації на еквівалентність відтворення авторського метафоричного концептопростору.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у перекладознавстві:

- розроблено теоретико-методологічні засади інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору в аспекті відтворення його когнітивного потенціалу в цільовому тексті;

- поглиблено розуміння адекватності перекладу на основі інтегрованого підходу до різновекторних перекладацьких методів та синтезу перекладознавчої й когнітивістської методології;

- визначено критерії адекватності перекладу метафори з методологічних позицій когнітивного підходу до перекладу;

- конкретизовано параметри еквівалентного відтворення метафори в рамках категорії концептуальної еквівалентності;

- розроблено класифікацію способів перекладу метафори на концептуальному рівні;

- конкретизовано прийоми повної та часткової образної заміни на основі зіставного концептуального аналізу метафор першотвору та перекладу;

- розроблено методику застосування концептуального аналізу для визначення функціональних метафоричних домінант та концептуальної еквівалентності перекладу;

- досліджено особливості метафоричного концептопростору "Інтелектуальна сфера людини" в англомовних творах доби романтизму та специфіку його відтворення в українських перекладах співвідносно з конвенційною метафорикою мов першотвору та перекладу.

Теоретичне значення дисертації визначається розробленими теоретико-методологічними засадами перекладацької інтерпретації метафори на концептуальному рівні, що доповнюють поняття еквівалентності перекладу метафори та конкретизують параметри її визначення. Методика зіставного концептуального аналізу конвенційних метафоричних концептопросторів різних мов може застосовуватися у перекладознавчих дослідженнях лінгвокультурного та етнолінгвістичного спрямування.

Практична цінність одержаних результатіввизначається уточненням та доповненням метамови перекладознавства. Результати роботи можна використовувати при викладанні дисциплін „Теорія перекладу” та „Методологічні проблеми перекладу”, порівняльної стилістики англійської та української мов. Запропоновану методику зіставного концептуального аналізу метафорики першотвору та перекладу можна використовувати у практиці художнього перекладу при відтворенні образних компонентів художнього твору та у перекладацькій критиці для визначення еквівалентності відтворення образного потенціалу першотвору. Фактичний матеріал дослідження може використовуватися як ілюстративний при дослідженні перекладацьких прийомів та методів на заняттях з практики перекладу. Статистичні дані, отримані внаслідок концептуального аналізу мовної вибірки (близько 5 500 метафор аналізованого підкласу та варіанти їх українського перекладу) можна використовувати у прикладній лінгвістиці в тезаурусах систем машинного перекладу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях „Лінгводидактика та лінгвостилістика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, ЛНУ ім. І.Франка, 22-24 квітня 2004 р.); „Проблеми розвитку сучасної лінгвістики, світової літератури та перекладознавства” (Черкаси, ЧДТУ, 19-20 травня 2005 р.); „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, НАУ, 29-31 березня 2006 р.); „Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти” (Черкаси, ЧДУ, 25-26 травня 2006 р.); „Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, СумДУ, 24-25 січня 2007 р.); „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 1 лютого 2007 р.); „Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (Київ, Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка, 11 квітня 2007 р.), „Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу” (Харків, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 19-20 квітня 2007 р.); „Мова і культура” (Київ, Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка, 25-29 червня 2007 р.) та розглядалися в рамках інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір 2005” (Київ, 26-30 вересня 2005 р.).

Публікації. Основні положення, методологію та результати дослідження висвітлено у 16 наукових публікаціях (4,95 друк. арк.), з них 10 – у фахових виданнях. Усі публікації є одноосібними.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (383 позиції, з них 90 позицій латиницею), списку лексикографічних джерел (6 позицій) та джерел ілюстративного матеріалу (46 позицій). Робота містить п’ять таблиць, два рисунки, три додатки обсягом 21 сторінка. Загальний обсяг роботи становить 256 сторінок, обсяг основного тексту – 202 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та новизну теми, окреслено об’єкт, предмет, мету та завдання дисертаційного дослідження, визначено його теоретичне значення і практичну цінність; обґрунтовано вибір фактичного матеріалу, сформульовано основні положення, винесені на захист; зазначено апробацію роботи.

У першому розділі – „Когнітивні аспекти перекладу метафори художнього тексту” – обґрунтовано актуальність когнітивного підходу до перекладу метафори, зумовлену загальною когнітивною парадигмою сучасної лінгвістичної науки та складною семантико-психологічною природою метафоричного образу.

Визначено сутність когнітивного підходу до перекладу, в основу якого покладено аналіз авторської інтерпретації об'єктивної реальності та особливостей відображення авторських концептів у мовних знаках з метою відтворення когнітивного й експресивно-емотивного потенціалу першотвору у цільовому тексті. Таким чином, прагматична адекватність психоемотивного сприйняття художнього образу доповнюється знанням, яке стане частиною концептосфери реципієнта. Метафора художнього тексту в цьому контексті набуває особливого значення з огляду на свою асоціативність, актуалізовану концептуальною структурою, що співвідносить концепт-референт та концепт-корелят за спільною ознакою-основою.

Когнітивний та емотивно-естетичний потенціал метафори першотвору розглянуто в термінах теорії когнітивної метафори та концептуального аналізу і пов'язано з асоціаціями та конотаціями, покладеними в основу метафоричного образу. Когнітивний потенціал метафори визначено як категоризацію набутого знання і розширення асоціативних зв'язків, що розвивають образне мислення реципієнта.

У рамках когнітивного підходу до перекладу систему метафоричних образів першотвору запропоновано розглядати як цілісний концептопростір, сформований взаємодією індивідуально-авторських та загальномовних образних компонентів і поєднаний асоціативними зв'язками та принципом метафоричного морфізму з текстовими концептами вищого рівня узагальнення.

Обґрунтовано актуальність впровадження у теорію художнього перекладу терміну „концепт” та методу концептуального аналізу в рамках інтроспективної, раціональної перекладацької стратегії на противагу інтуїтивній. Окреслено методологічне значення застосування концептуального аналізу як метамови опису експресивно-емотивного та когнітивного потенціалу художніх образів першотвору. Методом концептуального аналізу запропоновано досліджувати метафори першотвору саме в особистісному аспекті, співвідносно з макроконцептами твору та тими особливостями світосприйняття й образного мислення автора, які можна встановити методом літературознавчого, лінгвістичного та концептуального аналізу на матеріалі окремого твору та у контексті творчості автора в цілому.

У другому розділі – „Метафоричний концептопростір першотвору як об'єкт перекладацької інтерпретації” – на прикладі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини” в англомовних творах доби романтизму досліджено особливості авторського метафоричного концептопростору порівняно з конвенційною метафорикою мови оригіналу та розроблено класифікацію способів перекладу метафори на концептуальному рівні.

Методом зіставного концептуального аналізу конвенційної метафорики аналізованого підкласу в англійській та українській мовах виявлено значну подібність базових концептуальних схем метафоризації, що підтверджує тезу про адекватність сприйняття метафори носіями іншої мови внаслідок спільності асоціативних механізмів образного мислення людини. Таким чином, обґрунтовано принципову можливість відтворення когнітивного потенціалу метафори першотвору засобами іншої мови.

Встановлено, що основними відмінностями метафорики розглянутих творів доби романтизму від конвенційного концептопростору англійської мови є вища частотність антропоморфної метафоризації та нижча – метафоризації щодо кореляту АРТЕФАКТ, а також антропоцентризм метафоричного відображення інтелекту, співвідносні як із загальною світоглядною парадигмою романтизму, так і з жанрово-сюжетною специфікою текстів.

У прозових творах виявлено ті самі найчастотніші концепти-референти, що й у конвенційній метафориці англійської мови. Лише у поетичних творах, де вищим є відсоток образних метафор, чіткіше відмежовується один базовий макроконцепт, часто нетиповий для конвенційного метафоричного концептопростору.

На матеріалі англомовних творів доби романтизму показано, що концептуальний аналіз метафоричного концептопростору першотвору дає змогу виявити характерні особливості світосприйняття та образного мислення автора як мовної особистості і, таким чином, поглибити психолінгвістичні аспекти текстової інтерпретації, важливі для здійснення прагматично адекватного перекладу.

Зокрема, виявлена висока частотність соціоморфних „військових” метафор у творах Дж.Ф. Купера, В. Скотта та Дж.Г. Байрона є співвідносною як з тематикою їхніх творів, так і з біографією авторів, які мали безпосереднє відношення до військової служби у реальному житті. Вільнодумство та бунтарство Дж.Г. Байрона на мовному рівні виявляється у найчастотнішому серед інших авторів використанні метафоричної основи free.

Свідченням матеріалістичності образного мислення Дж. Остін у сприйнятті концепту hope є метафоричне осмислення стану розчарування виключно за основою to destroy,тоді як, наприклад, творам Дж.Г. Байрона притаманна більша асоціативна різноманітність основ у метафорах з тим самим корелятом (touch turns Hope to dust, ashes of our hopes, breaks their hopes, cutting short their hope) та метафоризація концепту надія за корелятами ЛЮДИНА / ЖИВА ІСТОТА у контексті не руйнування, але загибелі (hope upon a death-bed, buried his hopes, to kill all hope), а для Е. По найхарактернішими є зооморфні метафори з корелятом ПТАХ та основою рух(my hopes have flown, his [Hope] pinions were bent, on its [hope] wings was dark alloy, if hope has flown away).

Особливістю творів „пристрасного мораліста” Дж.Ф. Купера є висока частотність соціоморфних метафор з основою to betray, застосовуваною щодо широкого спектра концептів-референтів (suspicion / knowledge / unbelief / thought / hope / expectation / apprehension / ambition / surprise / curiosity / interest / consciousness), яку, нарівні з високою частотністю метафоризації концепту conscience, вважаємо характерною рисою його стилю.

У віршових творах Е. По та Дж.Г. Байрона у 2-4 рази частіше, ніж у інших аналізованих творах використовується метафорична основа випромінювання світла, яку Е. По застосовує щодо концепту hope (starry Hope; beaming with Hope; my Future radiant shine with… hopes; you call it hope – that fire of fire), а Дж.Г. Байрон – щодо концептів mind, intelligence, sense (bright intelligence; mind is bright; lightning of the mind; years steal fire from the mind; mind… fiery particle; mind glows; a gleam of sense).

Таким чином, типові авторські метафори запропоновано розглядати як репрезентанти світогляду та світосприйняття автора. Аналіз базових схем метафоризації найчастотніших референтів авторського концептопростору дає змогу моделювати концептуальну схему образної системи цільового тексту, максимально наближену до авторської.

Визначено, що характерними елементами індивідуального авторського стилю, пріоритетними для перекладацького відтворення, є метафори, концептуальна структура та мовна форма яких співвідносні з макроконцептами першотвору як конденсатом авторського задуму. Виявлення та відтворення у перекладі цих метафор є передумовою цілісності та когерентності цільового тексту на рівні концептуальної структури.

У розглянутих творах доби романтизму прикладами таких метафор є:

- „військові” метафори в аналізованих творах Дж.Ф. Купера (prejudices could conquer, to defend notion, fortified by the experience, to defeat hopes / plans / intentions, captivate fancy, weapon of common sense), В. Скотта (defence to her opinions, let my folly protect my roguery, fortify her mind) та Дж.Г. Байрона (intellectual war, war with… hopes, Thought foes, thoughts… jostle in their fight);

- метафори з корелятами ОБ'ЄКТ / ЯВИЩЕ ПРИРОДИ у романі Дж.Ф. Купера „Прерія” (twinkling cunning, ignis fatuus of the imagination, cloud of thought, deluge of opinion, intellectual / mental mist, to snuff up knowledge), співвідносні з описами пейзажів, що є важливою рисою поетики автора;

- метафори з основами смерть / воскресіння та психічна / фізична хвороба у творах Е. По, що формують макроконцепти творчості автора БОЖЕВІЛЛЯ (our thoughts were palsied, the mind suffers… paralysis, morbid attention, diseased intelligence, delirious fancies, madness of thought, a mind disposed to lunacy) та СМЕРТЬ (funereal mind, my fancy grew charnel, entombed hopes, deep-buried faith, the resurrection of… faith, reviving hope);

- концептуальні метафори знання → АРТЕФАКТ (має цінність) та знання → ЇЖА (актуалізація функції), що утверджують цінність знання у поемах Дж.Г. Байрона „Каїн” та „Манфред”: knowledge at the price of death, dear-bought knowledge, gratify… with knowledge, quest for knowledge, thirst for knowledge.

Крім того, продемонстровано, що важливою характеристикою авторського стилю є вибір певної форми вербального вираження серед синонімічних конвенційних метафор з аналогічним смислом, але різною концептуальною структурою – наприклад, для В. Скотта та Дж. Остін найтиповішою є метафора to pay attention, для Е. По – to arrest / rivet attention, для Дж.Ф. Купера – to attract / draw attention; при цьому Е. По взагалі не вживає таких високочастотних конвенційних метафор, як to pay / attract / draw attention, а В.Скотт – метафор to give / rivet attention.

Таким чином, системно вживані високочастотні метафори, обрані автором в рамках синонімічного смислового ряду, теж можуть вважатися типовими для його творчості, а отже, набувають статусу функціональних домінант перекладу, адже збереження частотності наскрізних елементів оригіналу є важливою передумовою цілісності та когерентності цільового тексту.

На основі зіставного концептуального аналізу метафор першотвору і перекладу та дослідження трансформацій їх концептуальної структури систематизовано способи відтворення метафори.

Виділено такі способи перекладу метафори, як:

повний переклад: stars faded – зірки зів'яли; agitated mind – стривожений розум;

заміна референта, кореляту або основи (часткова образна заміна): old wisdom – старий розум; a crowd of recollections – рій спогадів (ЛЮДИНА → ТВАРИНА); ease of mind – з чистимсумлінням (ФІЗИЧНЕ ТІЛО, вага → фізичний стан); hopes were withered – надії розвіялися (РОСЛИНА, фізичний стан → РЕЧОВИНА, дискретний рух);

заміна усіх трьох компонентів концептуальної структури (повна образна заміна): never entered into your mind – тобі ніколи не спало надумку (КОНТЕЙНЕР, має межі/оболонку → ФІЗИЧНЕ ТІЛО, має поверхню);

додавання: the burning thoughts – думки, що обпікали мій мозок;

деметафоризація: parade of his… intentions – заміри були очевидними; caught the drift of meaning – зрозумів смисл;

вилучення метафори: with smiling decision – з посмішкою; nonsense will pass between us – поговоримо про те і се.

Головною перевагою залучення до цієї класифікації методу концептуального аналізу є конкретизація структури метафоричного образу та його компонентів, що можуть зазнавати трансформацій, а отже, конкретизація прийомів часткової та повної образної заміни.

На матеріалі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини”, відтворених в українських перекладах англомовних творів доби романтизму, встановлено, що найпоширенішими способами відтворення метафори є вилучення (≈ 30 %), повний переклад (≈ 18 %), заміна кореляту та основи (≈ 18 %), деметафоризація (≈ 14 %).

У третьому розділі – „Еквівалентність відтворення метафоричного концептопростору першотвору” – методом зіставного концептуального аналізу метафор першотвору та перекладу досліджено відтворення індивідуальних особливостей авторської метафорики концептопростору „Інтелектуальна сфера людини” українськими перекладачами англомовних творів доби романтизму.

З'ясовано, що відсоток збереження авторської метафорики у розглянутих перекладах суттєво відрізняється, і у середньому становить 50–55 %. Найповніше досліджуваний метафоричний концептопростір першотвору відтворено у перекладах поезії та прози Е. По (Ю. Лісняк, А. Онишко, В. Вишневий) і поеми Дж.Г. Байрона „Каїн” (М. Кабалюк, Ю. Корецький), де відсоток випадків повного перекладу є найвищим (50–27 %), а вилучення / деметафоризації, відповідно, найнижчим (25–10 %).

Встановлено, що значна кількість високочастотних метафор, характерних для автора або співвідносних з макроконцептами твору, вилучаються або відтворюються метафорою з іншою концептуальною структурою. Окрім об'єктивно зумовлених семантико-стилістичними та контекстуальними факторами випадків образної заміни чи деметафоризації, виявлено й суто суб'єктивні деформації концептуальної структури метафор першотвору, серед яких найчастотнішими є:

- часткова образна заміна за можливості підбору повного або ближчого концептуального еквівалента, наприклад: sruck with a sudden recollection – сяйнула несподівана думка (можливі варіанти перекладу – спогад / спомин набіг, наринув; вражений раптовою згадкою тощо); my mind was too much occupied – перезбуджениймозок (можливі варіанти перекладу – мої думки переповнювалися, з голови мені не йшло);

- вилучення / деметафоризація (здебільшого конвенційних метафор) за можливості їх відтворення метафоричним способом, наприклад: idea is fresh – ідея є цікавою (замість свіжа ідея).

На матеріалі паралельних перекладів творів розглянутих авторів досліджено варіативність та суб'єктивність перекладацького підбору метафоричного еквівалента – як у віршових, так і у прозових перекладах:

fire was dying (H.W. Longfellow, "The Song of Hiawatha") – вмирав вогонь поволі (пер. О. Олеся), зачах вогонь охлялий (пер. П. Шарандака), вогонь став погасати (пер. К. Шмиговського), полум'я пригасло зовсім (пер. О. Соловей), багаття ледве-ледве тліло (пер. Панаса Мирного);

full of twilight (G.G. Byron, "Cain") – повно смерку (пер. Ю. Корецького), присмерк все поглинає (пер. М. Кабалюка), все… присмерком просякло (пер. В. Богуславської);

expectation was excited (W. Scott, "Ivanhoe") – цікавість... напружилася (пер. Ю. Лісняка та Г. Лозинської), в очікуванні (пер. І. Муращик), зацікавлення досягло краю (пер. А. Волкович);

soothe the prejudices (W. Scott, "Ivanhoe") – улещувати забобони (пер. А. Волкович), потурання забобонам (пер. Ю. Лісняка та Г. Лозинської), підкоряючись забобонам (пер. І. Муращик);

courageous mind (W. Scott, "Ivanhoe") – сміливий розум (пер. А. Волкович), тверду душу (пер. Ю. Лісняка та Г. Лозинської), хоробрі люди (пер. І. Муращик).

Співвідносність повноти та еквівалентності відтворення авторського метафоричного концептопростору з індивідуальним перекладацьким методом підтверджено виявленою неоднорідністю відтворення метафорики різними перекладачами одного й того самого твору, а також системним застосуванням перекладачем певних способів відтворення метафори у перекладах різних творів (високий відсоток повного перекладу в А. Онишка та Ю. Лісняка, вилучення / деметафоризації – в І. Муращик, часткової / повної образної заміни – у В. Богуславської).

Водночас, подібність показників застосування певних способів перекладу метафор різними перекладачами творів одного й того самого автора (зокрема, невисока частотність вилучення / деметафоризації та підвищена – часткової й повної заміни в усіх перекладах прози Е.По; низький, порівняно з середньостатистичним, відсоток повного перекладу та високий – деметафоризації і вилучення у перекладах творів Дж.Ф. Купера) свідчить про певну міру залежності перекладацького підходу від характерних особливостей авторської метафорики.

Найбільше передумов для концептуально еквівалентного перекладу виявлено щодо метафор з референтами-повними відповідниками (hope, curiosity, attention), яскравих образних метафор та метафоричних образів, концептуальна структура яких є досить прозорою для точного відтворення образом-еквівалентом цільової мови без порушення узусу її семантичної сполучуваності та конвенційних схем метафоризації.

Критерії адекватності перекладу співвіднесено з домінантою перекладу, яку конкретизовано до домінанти перекладацької настанови, а саме: 1) автор / текст першотвору; 2) позатекстова дійсність; 3) мова першотвору / перекладу; 4) реципієнт цільового тексту.

Адекватність перекладу переглянуто з позицій теорії множинності інтерпретацій і визначено як еквівалентність першотвору та цільового тексту на рівні домінанти перекладацької настанови і пов'язаної з нею інформації (предметно-логічної, концептуальної, експресивно-емотивної / естетичної).

З методологічних позицій когнітивного підходу концептуальну структуру метафоричного образу розглянуто як параметр еквівалентності її перекладу. Таким чином, поняття еквівалентності доповнено категорією концептуальної еквівалентності, в рамках якої методом зіставного концептуального аналізу порівнюється когнітивний потенціал метафор першотвору та перекладу.

Розроблено методологічні засади перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору, що полягають у семантико-когнітивному та кількісному аналізі концептуальних метафор і форм їх мовної експлікації та визначенні функціональних домінант першотвору – характерних високочастотних авторських метафор та метафор, співвідносних з макроконцептами художнього твору.

В основу запропонованої методології покладено:

- принцип варіативності інтерпретативного підходу, а відтак, і критеріїв визначення адекватності перекладу;

- принцип адаптивності перекладацьких стратегій залежно від домінанти перекладацької настанови;

- принцип комплексності перекладацької інтерпретації: комплексний аналіз предметно-логічної, концептуальної та емотивно-експресивної інформації першотвору; співвіднесення результатів цього аналізу для визначення функціональних метафоричних домінант першотвору; підбір вербальної форми їх відтворення у цільовій мові методом зіставного семантико-когнітивного аналізу;

- принцип системності відтворення метафоричного концептопростору першотвору, згідно з яким знакове вираження та семантичне наповнення концептів першотвору розглядаються інтегровано, як єдина система, елементи якої поєднані між собою асоціативними та сенсорно-перцептивними зв'язками, а пріоритетність відтворення кожного з цих елементів у цільовому тексті визначається у співвідношенні як з текстовими концептами, що не мають безпосереднього вербального вираження, так і з відповідними мовними формами. Наприклад, мегаконцепт поеми Е.А. По „Ulalume” ПРИРЕЧЕНІСТЬ вказує на загальний мінорний лад твору, організує його фонетичну будову; його повторення як на початку, так і наприкінці вірша обумовлює доцільність збереження численних авторських повторів, омонімічної рими, а контраст концептів НАДІЯ ↔ ЗНЕВІРА є свідченням на користь збереження авторських контрастуючих фонем антитетичних класів у звуковому полотні одного рядка;

- принцип ієрархічності відтворення метафоричного концептопростору першотвору у динаміці порівневої взаємодії його складових, що сприяє когерентності створюваного тексту перекладу як ієрархічної концептуальної структури, елементи якої співвідносні з відповідними елементами першотвору. Динаміка розгортання текстових концептів, абстрагованих від мовних форм, поетапно досліджується методом концептуального аналізу метафор та вербалізованих концептів – наприклад, з базової концептуальної метафори поезії Е. По hope → ПТАХ (рух) виводимо текстовий концепт ОМАНЛИВІСТЬ, ШВИДКОПЛИННІСТЬ СПОДІВАНЬ. При цьому метафори з концептуальною структурою hope → ОБ'ЄКТ ПРИРОДИ (випромінювання світла) набувають особливого значення як засіб посилення контрасту між райдужними сподіваннями на краще та станом розчарування у цих сподіваннях, і співвідносяться з макро- та мегаконцептами поезії Е. По БЕЗНАДІЯ, ВТРАТА ІЛЮЗІЙ, ДУШЕВНИЙ БІЛЬ.

Визначено, що в рамках когнітивного підходу до перекладу специфічним є принцип проникнення у механізми смислопородження та асоціації, актуалізовані концептуальною структурою метафори, а методологія інтерпретації авторського метафоричного концептопростору ґрунтується на системному застосуванні концептуального аналізу для:

- зіставного аналізу конвенційного метафоричного концептопростору мов оригіналу та перекладу з метою визначення спільних та етноспецифічних тенденцій метафоризації;

- визначення макроконцептів та мегаконцепту першотвору;

- визначення функціональних метафоричних домінант, що формують текстові концепти вищого рівня узагальнення;

- підбору мовних форм для відтворення метафоричних домінант на рівні концептуальної структури.

Окреслено перспективи подальших досліджень, а саме:

- зіставний концептуальний аналіз конвенційної метафорики у різних мовах з метою верифікації гіпотези про єдність концептуального знання людства та виявлення етноспецифічних тенденцій метафоризації;

- дослідження способів відтворення конвенційних і образних метафор у рамках різновекторних перекладацьких підходів та визначення об'єктивних передумов концептуально адекватного художнього перекладу;

- співвіднесення результатів зіставного концептуального аналізу з закономірностями знакового вираження одних і тих самих концептуальних структур у різних мовах для вдосконалення аналітичних алгоритмів існуючих систем машинного перекладу за принципом асоціативно-категоризаційної моделі людського мислення та пристосування їх до роботи з ширшим мовним контекстом і непрямими (образними) значеннями слів.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади відтворення метафоричного концептопростору першотвору на основі методу концептуального аналізу та категорії концептуальної еквівалентності.

На матеріалі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини” у творах англійських і американських романтиків досліджено особливості авторського метафоричного концептопростору та його відтворення в українських перекладах.

Перекладацьку інтерпретацію метафорики художнього твору розглянуто з методологічних позицій теорії концептуальної метафори та когнітивного підходу до перекладу, що дало змогу конкретизувати метафоричний образ і параметри еквівалентності його відтворення та розробити класифікацію способів перекладу метафори на концептуальному рівні.

Дослідження дало змогу дійти таких висновків.

1. У рамках когнітивного підходу до перекладу систему метафоричних образів першотвору доцільно розглядати як цілісний концептопростір, у взаємодії індивідуально-авторських та загальномовних образних компонентів. Його відтворення у цільовому тексті ґрунтується на збереженні концептуальних особливостей образного мислення автора як мовної особистості.

2. Функціональними перекладацькими домінантами авторського метафоричного концептопростору є характерні високочастотні метафори, а також метафори, концептуальна структура та мовна форма яких співвідносні з макроконцептами твору як конденсатом авторського задуму. Виявлення та відтворення у перекладі цих метафор є передумовою цілісності та когерентності цільового тексту на рівні концептуальної структури.

3. Методологічним підґрунтям перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору є семантико-когнітивний та кількісний аналіз концептуальних метафор і форм їх мовної експлікації для виявлення функціональних домінант першотвору, співвідносних з макроконцептами художнього твору.

4. В основу розробленої методології покладено:

- принцип варіативності інтерпретативного підходу та, відповідно, критеріїв визначення адекватності перекладу;

- принцип адаптивності перекладацьких стратегій залежно від домінанти перекладацької настанови;

- принцип комплексності інтерпретації;

- принципи системності та ієрархічності відтворення метафоричного концептопростору першотвору у цільовому тексті.

5. Визначено, що в рамках когнітивного підходу до перекладу специфічним є принцип проникнення у механізми смислопородження та асоціації, актуалізовані концептуальною структурою метафори – а отже, в основу інтерпретації авторського метафоричного концептопростору доцільно покласти системне застосування концептуального аналізу.

6. Методику застосування концептуального аналізу у художньому перекладі розроблено у таких аспектах:

- дескриптивному (концептуальний аналіз як метамова опису експресивно-емотивного і когнітивного потенціалу художніх образів першотвору та перекладу);

- теоретико-методологічному (доповнення поняття еквівалентності перекладу категорією концептуальної еквівалентності);

- практичному (конкретизація метафоричного образу як об'єкта перекладацького відтворення, підвищення ступеня еквівалентності перекладу складних метафоричних образів, визначення функціональних метафоричних домінант першотвору).

7. Адекватність перекладу з позицій теорії множинності інтерпретацій визначено як еквівалентність на рівні домінанти перекладацької настанови на відтворення певної інформації першотвору (предметно-логічної, концептуальної, експресивно-емотивної / естетичної). При цьому множинність інтерпретації в рамках різних перекладацьких підходів обґрунтовує і множинність поняття адекватного перекладу.

8. Визначено, що в рамках когнітивного підходу до перекладу, який надає особливого значення концептуальній інформації, основним критерієм адекватності відтворення метафоричного концептопростору першотвору є концептуальна еквівалентність, що дає змогу зберегти його когнітивний потенціал та передати особливості авторського образного мислення. З методологічних позицій когнітивного підходу концептуальну структуру метафори розглянуто як параметр еквівалентності її перекладу. Таким чином, поняття еквівалентності доповнено категорією концептуальної еквівалентності, в рамках якої методом зіставного концептуального аналізу порівнюється когнітивний потенціал метафор першотвору та перекладу.

Основні результати дослідження були викладені у таких статтях, що були опубліковані у виданнях, затверджених ВАК України як фахові:

Кривонос Я.В. Актуалізація принципів метафоричного морфізму та асоціативності метафори на матеріалі оповідання Едгара По ”Ms Found in a Bottle” // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури. Проблеми сучасної лінгвістики. Число 8. – Черкаси, ЧДТУ, 2004. – С. 225-229.

Кривонос Я.В. Актуалізація концептуальної структури метафори у перекладі прозового художнього тексту // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури, лінгвістики, перекладознавства. Число 9. – Черкаси, ЧДТУ, 2005. – С. 376-378.

Кривонос Я.В. Концептуальний аналіз метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини” на матеріалі поезії Е.А. По // Збірник наукових праць ЛНПУ „Лінгвістика”. – Луганськ: „Альма-матер”, 2006. – № 1. – С. 212-217.

Методологія поетичного перекладу як синтез перекладацьких стратегій у контексті концептуального аналізу // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури, лінгвістики, перекладознавства. Число 10. – Том І. – Черкаси, ЧДТУ, 2006. – С. 173-176.

Кривонос Я.В. Відтворення метафоричної образності оригіналу у перекладах художніх творів // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. – № 741. – Харків: Константа, 2006. – С. 194-197.

Кривонос Я.В. Відтворення авторського метафоричного концептопростору в українських перекладах „Пісні про Гайавату” Г.У. Лонгфелло // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – № 11 '2006. – Том ІІ. – Суми: Видавництво СумДУ, 2006. – С. 145-150.

Кривонос Я.В. Метафоричне віддзеркалення світу: проблеми художнього перекладу // Зарубіжна література в школах України. – 2007. – № 3. – С. 18-21.

Кривонос Я.В. Концептуальна еквівалентність перекладу конвенційної метафори // Збірник наукових праць ЛНПУ „Лінгвістика”. – Луганськ: „Альма-матер”, 2007. – № 1. – С. 69-73.

Кривонос Я.В. Когнітивний підхід до перекладацької інтерпретації художнього образу оригіналу // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. – № 742. – Харків: Константа, 2006. – С. 44-46.

Кривонос Я.В. Концептуальна еквівалентність перекладу метафори // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури, лінгвістики, перекладознавства. Число 11. – Том І. – Черкаси, ЧДТУ, 2007. – С. 219-222.

А також у таких виданнях:

Кривонос Я.В. Когнітивні аспекти перекладу метафори художнього твору // Матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (29-31 березня 2006 р.). – Т. 2. – К.: НАУ, 2006. – С. 125-126.

Кривонос Я.В. Порівняльний концептуальний аналіз конвенційного метафоричного концептопростору „Інтелектуальна сфера людини” в англійській та українській мовах // Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції „Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти” (25-26 травня 2006 р.). – Черкаси: Брама-Україна, 2007. – С. 28-31.

Кривонос Я.В. Концептуальна еквівалентність художнього перекладу // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (1 лютого 2007 р.). – Харків: Константа, 2007. – С. 179-181.

Кривонос Я.В. Методологічні засади перекладу образних компонентів художнього твору // Збірник матеріалів ІV Всеукраїнської наукової конференції „Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу” (19-20 квітня 2007 р.). – Харків: НТМТ, 2007. – С. 73-74.

Едгар Алан По в перекладах Ярослави Кривонос // Холодний Яр: Часопис Черкаської обласної організації Національної Спілки письменників України. – Черкаси: Відлуння-Плюс. – 2005. – № 2. – С. 249-252.

Кривонос Я.В. Концептуальна та семантична еквівалентність відтворення авторського метафоричного концептопростору (на матеріалі українських перекладів поеми Е.А. По "The Raven". – Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Збірник наукових праць. – Ч.1. Лінгвостилістика. Лексична семантика. Фразеологія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – С. 262-263.

АНОТАЦІЯ

Кривонос Я.В. Методологія перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору (на матеріалі українських перекладів творів англійських та американських романтиків).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертацію присвячено розробці методологічних засад перекладацької інтерпретації метафоричного концептопростору першотвору на основі методу концептуального аналізу та категорії концептуальної еквівалентності.

На прикладі метафор підкласу „Інтелектуальна сфера людини” у творах англійських і американських романтиків (Дж.Г. Байрона, Дж. Остін, В. Скотта, Е.А. По, Г.У. Лонгфелло та Дж.Ф. Купера) та їх українських перекладах досліджено особливості авторського метафоричного концептопростору і способи перекладу метафори на рівні концептуальної структури.

Розроблено методику застосування у перекладознавстві концептуального аналізу як метамови опису емотивно-естетичного та когнітивного потенціалу метафори, засобу підвищення еквівалентності перекладу складних метафоричних образів першотвору та методу визначення функціональних перекладацьких домінант художнього тексту.

Поняття еквівалентності доповнено категорією концептуальної еквівалентності, в рамках якої порівнюється концептуальна організація та когнітивний потенціал метафорики першотвору та перекладу.

Адекватність перекладу переглянуто з позицій теорії множинності інтерпретацій та визначено як еквівалентність першотвору та перекладу на рівні домінанти перекладацької настанови і пов'язаної з нею інформації (предметно-логічної, концептуальної, естетичної).

Ключові слова: метафора, концепт, концептопростір, концептуальний аналіз, еквівалентність, адекватність, трансформація.

АННОТАЦИЯ

Кривонос Я.В. Методология переводческой интерпретации метафорического концептуального пространства оригинала (на материале украинских переводов произведений английских и американских романтиков). –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 – переводоведение. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2007.

Диссертация посвящена разработке методологических основ переводческой интерпретации метафорического концептуального пространства подлинника на основе метода концептуального анализа и категории концептуальной эквивалентности.

На примере метафор подкласса „Интеллектуальная сфера человека” в произведениях английских и американских романтиков (Дж.Г. Байрона, Дж. Остен, В.Скотта, Э.А. По, Г.У. Лонгфелло и Дж.Ф. Купера) и их украинских переводах исследованы особенности авторского метафорического концептуального пространства и способы перевода метафоры на уровне концептуальной структуры.

Разработана методика применения в переводоведении концептуального анализа как метаязыка описания эмотивно-эстетического и когнитивного потенциала метафоры, средства повышения эквивалентности перевода сложных метафорических образов подлинника и метода определения функциональных переводческих доминант художественного текста.

Понятие эквивалентности дополнено категорией концептуальной эквивалентности, в рамках которой сравниваются концептуальная организация и когнитивный потенциал метафорики подлинника и перевода. Понятие адекватности перевода пересмотрено с позиций теории множественности интерпретаций и определено как эквивалентность подлинника и перевода на уровне доминанты переводческой установки и связанной с ней информации (предметно-логической, концептуальной, эстетической).

Ключевые слова: метафора, концепт, концептуальное пространство, концептуальный анализ, эквивалентность, адекватность, трансформация.

SUMMARY

Kryvonos I.V. Methodology of Rendering the Original Metaphorical Conceptual Space (as Based on the Ukrainian Translations of English and American Romanticist Writings).– Manuscript.

Thesis for Candidate degree in philology in speciality 10.02.16 – Translation Studies. – National Taras Shevchenko University of Kyiv. – Kyiv, 2007.

The thesis works out the methodological grounds for rendering the original metaphorical conceptual space on the basis of conceptual analysis and the category of conceptual equivalence.

The research of distinctive features of author's conceptual space and practical ways of reproducing these essential features in the target text is based on the metaphorical conceptual space "Human Intellectual Sphere" in writings of English and American Romanticists (G.G. Byron, J. Austen, W. Scott, E.A. Poe, H.W. Longfellow, J.F. Cooper) and their Ukrainian translations. The ways of translating metaphor are considered in terms of rendering its conceptual structure in the target text.

The metaphorical system of a literary text is considered as a hierarchically structured conceptual space. Its lower level is represented by micro-images, such as metaphors and verbalized concepts. The macro-level includes more abstract text concepts shaped by conceptual metaphors representing author's implicit intention. The connotations and associations implicated in verbal and conceptual structure of metaphors form the basis of cognitive and emotional aesthetic potential of a literary text.

The thesis focuses on rendering the cognitive potential of metaphor defined as expansion of associative links and categorization of acquired knowledge that correlate the recipient's conceptual world model in accordance with the cognitive map of a literary text.

The conventional metaphorical space "Human Intellectual Sphere" in English and Ukrainian languages has been researched. The basic schemes of conceptual metaphorization are proved to be very similar in both languages, displaying the common principles of human cognitive system.

The ways of translating metaphor are classified in terms of rendering the conceptual structure of the original metaphor in the target text. The source domain, the target domain and the ground of conceptual metaphor are defined as concrete parameters for determining the equivalence of rendering the original metaphorical image. Within this classification the categories of complete and partial image substitution have been specified.

The quantitative analysis shows that a considerable part of metaphors are omitted or demetaphorized in translation. The most frequent transformation of metaphorical conceptual structure is substitution of the ground and the source domain.

The comparative analysis of parallel Ukrainian translations of the same text demonstrates that transformations of the author's metaphorical conceptual space in translation depend considerably on the translator's individual method and interpretative approach, as different translations show different levels of preserving the original metaphorical conceptual space, and different translators tend to particular ways of rendering the original metaphors. However, certain similar trends in rendering the metaphorical conceptual space of the same author by different translators also prove the dependence of the interpretative approach on the peculiarities of the author's metaphorical style.

The distinctive features of author's metaphorical conceptual space characterize the author as cognitive and speech personality. Conceptual analysis is regarded as methodological basis for revealing these essential features of the original metaphors and rendering them in the target text to represent the peculiarities of author's associative thinking and world view that are aimed at interacting with the recipient's conceptual sphere and form the cognitive potential of a literary text.

A methodology of rendering the original metaphorical conceptual space has been worked out as a phased semantic and cognitive analysis of metaphors and forms of their verbal representation aimed at defining the functional dominants correlating with text macroconcepts.

The main principles of the suggested methodological grounds are:

- variability of interpretative approach and, correspondingly, the variety of criteria for defining translation adequacy;

- adaptability of translation strategies depending on the dominant of translator's purpose;

- complexity of rendering the original metaphorical space (analyzing different types of information, defining functional metaphoric dominants and selecting an appropriate verbal form on the basis of complex semantic and cognitive analysis);

- systematism and hierarchism of rendering the original metaphorical space.

Within the cognitive approach to translation the methodology of interpreting metaphor is based on conceptual analysis. Conceptual analysis may be implemented into Translation Studies for describing cognitive, emotive and aesthetic potential of metaphor, equivalent translating complex metaphorical images and defining functional metaphorical dominants of the original.

The notion of translation equivalence has been supplemented with the category of conceptual equivalence. Conceptual equivalence of rendering metaphors is determined by comparing the conceptual organization and cognitive potential of metaphors in the original and translation. The conceptual structure of metaphor is considered as a practical parameter for determining the conceptual equivalence of its translation.

The adequacy of translation is reconsidered on the basis of multiple interpretation theory and specified as equivalence of the original and translation on the level of dominant of translator's purpose and the related information (subjective logical, conceptual, emotional /aesthetic). Conceptual equivalency is regarded as the main criterion of adequate rendering metaphors within cognitive approach to translation.

Key words: metaphor, concept, conceptual space, conceptual analysis, equivalence, adequacy, transformation.

Черкаський державний технологічний університет

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 896 від 16.04.2002 р.

Підп. до друку 06.02.2008 р. Формат 60х90/16. Папір офісн.

Друк оперативний. Ум. друк. арк. 1,16. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № 08-0044.

Надруковано в редакційно-видавничому центрі

Черкаського державного технологічного університету

бульвар Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006.