В. приготування гірчичної ванни для ніг

---- ----- -- =^- :------------------ , ---------------------- ^ ,~

Гірчична ванна для ніг призначається при катаральних явищах верхніх j хальних шляхів, бронхіті, трахеїті і гіпертонічному кризі. /. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Відро ємністю 10 л.

2. Вода температури +40-45°С.

3. 100 г сухої гірчиці.

4. Ковдра.

5. Рушник.

6. Теплі шкарпетки.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· запропонувати пацієнту звільнити від одягу та взуття ноги;

· оглянути шкіру пацієнта; при гнійних захворюваннях шкіри, екземі,
ках, трофічних виразках гірчичну ванну робити не можна.

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Заповнити відро теплою водою.

2. Насипати у воду 100 г сухої гірчиці.

3. Пацієнту запропонувати опустити ноги до колін у воду.
4-Під час процедури пацієнта закутати ковдрою.

5. Тривалість процедури - 20-30 хвилин.

6.Після процедури ноги ополоснути теплою водою, витерти сухим рушник

7. Запропонувати пацієнту одягнути теплі шкарпетки.

8. Після процедури пацієнта бажано вкласти у ліжко.

БАНОК.

Г.застосування

медичній

сестрі можна приступити до виконання процедури тільки після ного обстеження пацієнта лікарем і вирішення питання про наявність вира-них показань. Це пов'язано з обмеженим використанням банок в світовій ^інічній практиці. / Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. II Оснащення робочого місця:

1. Приліжковий столик.

2. Великий чотирикутний емальований лоток.

3. Набір чистих сухих банок (15-20 штук).

4. Флакон з 96° етиловим спиртом.

5. Металевий зонд з нарізками на кінці.

6. Банка з вазеліновою олією.

7. Банка з водою (на випадок займання якогось предмету).

8. Коробка з сірниками.

9. Рушник.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

·закрити кватирку і вікно у кімнаті;

·порекомендувати пацієнту звільнити сечовий міхур перед процедурою;

·запропонувати пацієнту лягти у ліжко на живіт, руками обхопити подушку;

·звільнити від одягу ту ділянку шкіри, де будуть ставитися банки;

·перевірити цілість країв банок;

·помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушником.
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Шкіру пацієнта змастити тонким шаром вазелінової олії (щоб краї банки
щільно прилягали до поверхні тіла).

2. На металевий зонд намотати вату.

3. Вату на металевому зонді змочити у спирті, віджати від надлишків спир­
ту, підпалити.

4. 1-2 банки тримати в лівій руці якомога ближче до поверхні тіла пацієнта.

5. Миттєвим рухом правої руки обвести полум'ям внутрішню поверхню
банки, щоб створити в ній вакуум.

6. Банку всією окружністю поставити на спину — крім лопаток та хребта,
на бокові частини грудної клітки (при запальних процесах органів ди­
хання негнійного характеру), вздовж хребта, відступивши від нього на 2
см з обох боків (при гіпертонічному кризі) , на уражений м'яз (при гос­
трому та хронічному запаленні м'язів).

?• Пацієнта прикрити рушником, а зверху ковдрою.

8 Тривалість процедури — 10-15 хвилин.

9 Щоб зняти банку, треба лівою рукою її злегка нахилити на бік, а вказ­
івним пальцем правої руки злегка натиснути на шкіру біля краю банки
(при цьому утвориться щілина, в яку проникає повітря, і банка легко та
безболісно відпадає).

•0. Місце, де стояли банки, витерти ватою від залишків вазелінової олії. '1- Пацієнта вкрити ковдрою.

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

12. У разі виникнення такого ускладнення як опік (при сильному гріванні банок, у результаті необережного користування полум'ям, \ падінні спалахненої краплини горючої рідини на шкіру) — пухирі опік обробити 5% розчином калію перманганату. Навколо опіку змастити вазеліном.

Г. НАКЛАДАННЯ ЗІГРІВАЮЧОГО КОМПРЕСУ.

I. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови.

II. Оснащення робочого місця:

1. Лоток.

2. Марля.

3. Вата.

4. Бинт.

5. Компресний (вощений) папір.

6. Ножиці.

7. Розчини: водно-спиртовий (2 частини води та 1 частина 96° етил
спирту), фурациліново-спиртовий (2 частини фурациліну 1:5000 та 1,|
стина 96" етилового спирту), олійно-спиртова суміш (2 частини

ної пастерізованої олії та 1 частина 96° етилового спирту). ///. Попередня підготовка до виконання навику:

· звільнити від одягу місце накладання зігріваючого компресу;

· оглянути, чи немає протипоказань до накладання компресу: підвий
температури тіла, алергічних висипань та пошкоджень шкіри; зверН
увагу на те, чи не була шкіра у даному місці змащена йодом, тому ]
тоді може виникнути небезпека глибокого опіку або мацерації шкір

· надати пацієнту зручне положення;

- помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушник
IV. Основні етапи виконання навику:

1.Зробити перший, нижній шар: клаптик чистої, м'якої гігроскопічної
нини необхідного розміру скласти у 6-8 шарів. Тканину змочити одни
підготовлених розчинів, віджати надлишки рідини і накласти на визн
ну ділянку.

2.Зробити другий, герметизуючий шар: компресний папір, більшого
ру (на 1,5-2 см) від першого шару. Накласти на вологу тканину,
відсутності компресного паперу можна застосувати поліетиленову

3.Зробити третій, утеплюючий, шар: білу або сіру вату, більшого роз*
(на 1,5-2 см) від другого шару. Накласти на компресний папір.

4.Зробити четвертий, закріплюючий, шар: бинтом щільно прибинту
усі попередні шари. Перевірити, чи бинтова пов'язка не обмежує
пацієнта і чи не здавлює кровоносні судини.

5.Через 2 години перевірити правильність накладання компресу: пр
ти вказівний палець під нижній шар компресу. Якщо прокладка те
волога, значить компрес накладений правильно.

6.Зігрівальний компрес накласти на 6-8 годин.

7.Після зняття компресу шкіру легенько протерти серветкою, змоченою 1
лою водою, висушити м'яким рушником і накласти суху теплу пов'язку-!

g Якщо шкіра почервоніла і з'явився свербіж, змастити її борним вазеліном. 9. При повторному накладанні компресу використовувати чисту, cвiжf мар­лю; робити перерву на 1-2 години між накладаннями.

„ргПКЛИВОСТІ НАКЛАДАННЯ ЗІГРІВАЮЧОГО КОМПРЕСУ НА ^~~~Р\ЗНІ ЛІЛЯНКИ ТІЛА.

1. При накладанні зігріваючого компресу на вухо (у разі негнійного запа­
лення середнього вуха) потрібно зробити в прокладці і в компресному
папері отвір по розміру вуха пацієнта. Компрес накласти таким чином,
щоб дія його була в основному на ділянку соскоподібного відростка, а
вушна раковина залишалася відкритою. Фіксуючий шар утворити за до­
помогою циркулярного прибинтування попередніх шарів до голови.

2.При накладанні зігріваючого компресу на вухо дитині раннього віку (у
разі негнійного запалення середнього вуха) потрібно знати, що коли
використовується етиловий спирт, то розчин повинен бути 20-25°, а три­
валість процедури 3-4 години. Тому не бажано компрес ставити на ніч,
щоб не турбувати сон дитини.

3.Компрес на шию (у разі виникнення ангіни, але без нагноєння) повинен
мати вигляд стрічки, завширшки 6-8 см, довжина якої відповідає окруж­
ності шиї пацієнта.

4.Компрес на грудну клітку, а саме на грудину, спину (крім ділянки лопа­
ток та хребта), бокові ділянки грудної клітки (у разі таких захворювань,
як бронхіт негнійного характеру, сухий плеврит не туберкульозного по­
ходження) зручно застосувати у вигляді жилетки, внутрішній шар якої
відстібається. Дітям грудного віку зігріваючий компрес у зв'язку з тим,
що він повинен бути щільно прикріплений до грудної клітки, а тим самим
обмежувати екскурсію грудної клітки, — не накладається.

5. В дитячій практиці (наприклад, при пневмонії в стадії розрішення) часто
застосовують олійний зігріваючий компрес, дію якого підсилює дія гірчич­
ної ефірної олії. Накладається такий зігріваючий компрес на грудну клітку
таким чином, щоб були закриті місця: спина (крім лопаток і хребта),
бокова та передня поверхня (крім ділянки соска) тільки правої сторони
грудної клітки. Для цього широкий бинт потрібно змочити у рослинній
пастерізованій олії (температура +40-45°С), накласти на вказані місця.
Зверху поставити гірчичники, попередньо змочені у воді; клейонку, шар
вати. Бинтом прибинтувати усі попередні шари. Тривалість — 30-40 хви­
лин. Після накладання компресу шкіру потрібно витерти ватою, змастити
дитячим кремом.

6. Компрес на живіт (у разі запалення сонячного сплетіння) потребує бага­
то перев'язувального матеріалу, особливо широкого бинта, але при да­
ному захворюванні він є ефективним лікувальним засобом.

7- У разі хронічного тромбофлебіту (при відсутності свіжого нагноєння та тромбування) зігріваючий компрес з маззю Вишневського накладається на 2-3 дні на уражене місце.

°- Перед накладанням медикаментозного зігріваючого компресу (з вико­ристанням камфорного масла, медичної жовчі, рідини Бурова та інших медикаментозних засобів) шкіру потрібно змастити вазеліновою олією ^або дитячим кремом для профілактики мацерації.

—

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

Е. НАКЛАДАННЯ ГАРЯЧОГО КОМПРЕСУ. І. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Лоток.

2. Чиста м'яка гігроскопічна тканина.

3. Гаряча вода 60°-70°С (для дорослих) та 45°-50°С (для дітей).

4. Клейонка.

5. Шерстяна тканина.

6. Грілка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· звільнити від одягу місце накладання гарячого компреса;

· надати пацієнту зручного положення;

· помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушни
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Складену в декілька шарів м'яку гігроскопічну тканину ( марлю,
няну або лляну тканину) змочити гарячою водою.

2. Швидко віджати надлишки рідини.

3. Прикласти до чола (при головному болю внаслідок спазму cyjn
кінцівок (при колапсі), на уражене місце (при болю в суглобах, м'|
ділянку живота (при спастичному болю в животі).

4. Зверху прикрити клейонкою і товстою (краще шерстяною) тк
Замість тканини можна застосувати грілку.

5. При охолодженні компрес змінити.

6. Після накладання гарячого компреса на це місце покласти вату і
мендувати пацієнту уникати охолоджень.

Є ЗАСТОСУВАННЯ СУХИХ ПРИПАРОК. І. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Сипучі речовини: пісок, сіль або висівки.

2. Посуд.

3. Електрична плитка.

4. Полотняна торбинка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· звільнити від одягу місце накладання сухої припарки;

· надати пацієнту зручного положення;

· помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушни
IV. Основні етапи виконання навику:

1.Пісок, сіль або висівки нагріти в бляшаному посуді на плиті або
ховій шафі до температури +50'-60°С,

2.Пересипати у торбинку і зав'язати її.

3.Суху припарку прикласти до хворої ділянки тіла (на ділянку шиї
катаральній ангіні, на вухо — при негнійному запаленні середнього 1
на ділянку правого підребер'я - при хронічному гепатиті, на

живота — при виразковій хворобі без схильності до кровотечі) —-

•^ прокладку- Чим гарячіша припарка, тим товщу прокладку необхідно ви­користати.

4.Зверху припарку прикрити теплою ковдрою.

5.Через 1-2 години, по мірі охолодження сипучої речовини, припарку замі­
нити іншою — гарячішою.

^ІАКЛАДАННЯ ГАРЯЧОГО ПАРАФІНУ (серветково-аплікаційна ме­тодика)^

Гарячий парафін глибоко прогріває шкіру та підлеглі тканини, діє як проти-зальний та розсмоктуючий засіб. /. Місце проведення:

кабінет парафінолікування поліклініки, кабінет доклінічної практики. //. Оснащення робочого місця:

1. Твердий білий парафін з температурою плавлення +45°-52°С.

2. Чиста суха металева каструля.

3. Водяна баня.

4. Прокладки — (2 шт.).

5. Затискач.

6. Спеціальні дерев'яні віджими.

7. Клейонка.

8. Шерстяна тканина.

9. Тепла вода.

10.Туалетне мило.

11.Рушник.

III. Попередня підготовка до виконання навику:

·користуватися інструкцією по техніці безпеки при виконанні процедури;

·помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушником;

·ділянку шкіри пацієнта, що підлягає дії парафіну, звільнити від одягу,
обмити теплою водою з милом;

·ретельно висушити рушником;

·волосся, що заважає проведенню процедури, виголити або змастити шкіру

в цьому місці вазеліновою олією. ''• Основні етапи виконання навику:

1. Твердий білий парафін (наприклад, 0,5 кг) покласти у чисту, суху мета­
леву каструлю.

2. Прокладки, кожна з яких складається з 12-16 шарів марлі, прошитої по
краям, помістити разом з парафіном у каструлю. Просочуючись розп­
лавленим парафіном, прокладки стають носіями нагрітого парафіну.

3. Нагріти парафін на водяній бані. При температурі +45°-52°С парафін
плавиться, але нагрівати його потрібно до температури +60°-70°С.

4. Регулярно слідкувати за тим, щоб під час нагрівання в парафін внаслі­
док конденсації парів не потрапляла вода. Оскільки теплопровідність
води значно вища, ніж парафіну, то при одній і тій самій температурі
води і парафіну (наприклад, +50°С) краплина води спричинить опік.

5 Під ділянку тіла пацієнта підстелити клейонку.

6 За допомогою затискача вийняти прокладку, просочену розплавленим

5- 115

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

БЛОК "НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗІОТЕРАПІЇ"

7. Рівномірно її віджати спеціальними дерев'яними віджимами.

8. Розправити прокладку.

9. Спочатку покласти більшу по величині прокладку, її температу
повинна бути більш ніж +45°-52°С.

10.Зверху першої прокладки покласти другу — меншого розміру, те
тура якої +55°-60°С. Робити це потрібно швидко, щоб парафін не .

11.Прокладки накрити клейонкою і шерстяною тканиною.

12.Тривалість першої процедури ЗО хвилин; поступово тривалість
дури довести до 1 год. і більше,

13.Після закінчення процедури застиглий парафін зібрати зі шкіри
із прокладкою.

14.Шкіру висушити м'яким рушником, змастити жиром.

15.Процедуру провести (за призначенням лікаря) через день або що/І
(при відсутності подразнень шкіри) .

16.На курс лікування 5-20 процедур.

3. ЗАПОВНЕННЯ ГУМОВОЇ ГРІЛКИ ВОЛОЮ ТА ВИКОРИСТАННЯ

Медична сестра повинна дуже уважно поставитися до застосування с>„ тепла у вигляді грілки, тому що є занадто багато протипоказань; це: біл животі невідомого генезу, кровотечі різного типу, злоякісні і доброякісні лини, туберкульоз будь-якої локалізації, свіжі травми, забиті місця, стан пацієнта, алергічні захворювання шкіри, тощо. /. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Гумова грілка.

2. Гаряча вода (+60°-70°С).

3. Кухоль.

4. Рушник, серветка.
5 Вазелінова олія.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· звільнити від одягу місце накладання грілки;

· надати пацієнту зручне положення.
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Лівою рукою захватити "вушко" грілки.

2. Правою рукою за допомогою кухля наповнити грілку водою темпе
ри +60°-70°С до 2/3 об'єму.

3.З метою надання грілці плоскої еластичної форми і щоб вона щіль
прилягала до поверхні тіла, витиснути з грілки повітря, стиснути її
горловини до появи у горловині води.

4.Грілку перевернути дном догори, а отвором донизу, тобто перевірит
на герметичність (робити це слід над мискою).

5. Витерти сухою серветкою. ,

6.Обгорнути чистим сухим рушником, складеним у декілька шарів. У Mlj
охолодження грілки кількість шарів рушника зменшується.

7.Через деякий час після прикладання грілки її потрібно зняти і перевір
ти, чи немає різкого почервоніння шкіри.

"'"б. При тривалому застосуванні грілки, щоб запобігти виникненню гіперпіг-ментації шкіри, місце накладання грілки потрібно попередньо змастити вазеліновою олією.

9. Після виконання процедури порекомендувати пацієнту уникати охолод­
жень.

10. Грілку продезінфікувати.

І^ІІЮРИСТАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ГРІЛКИ. / Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Електрична грілка.

2. Чиста наволочка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· перевірити придатність до застосування електричної грілки, цілість елек­
тричного шнура;

· для кожного пацієнта електричну грілку слід загорнути у чисту наволочку

(якщо пацієнт стаціонарний). IV, Основні етапи виконання навику:

1.Для кожного пацієнта індивідуально підібрати необхідний рівень темпе­
ратури.

2.Слідкувати, щоб грілка не була вологою.

3.Не накривати електричну грілку ковдрою, бо це загрожує перегріванням
та можливим виникненням пожежі.

L НАКЛАДАННЯ ХОЛОДНОГО КОМПРЕСУ. І. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Лоток.

2. Чиста, м'яка гігроскопічна тканина.

3. Холодна (льодяна) вода.

4. Рушник.

14- Попередня підготовка до виконання навику:

· звільнити від одягу місце накладання холодного компресу;

· надати пацієнту зручне положення;

- помити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушником.
'"• Основні етапи виконання навику:

1. Складену в декілька шарів м'яку, гігроскопічну тканину (бавовняну, лля­
ну або марлю) змочити холодною (льодяною) водою.

2. Швидко віджати надлишки рідини.

3 Прикласти до чола (при високій температурі тіла), на перенісся (при
носовій кровотечі), на місця забиття, травм (у перші години).

4 Змінювати серветку кожні 2-3 хвилини, тому що вона швидко набуває
температури тіла.

5. Зручно користуватися двома компресами: один прикласти пацієнту, а
Другий тим часом охолодити у воді.

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН'

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН'

використання ліків часто застосовують в домашніх умовах, для паці-
з . . ......

та ДУ^же важливо отримати правильну Інформацію про виконання тієї чи Іншої

..-липи; в цьому йому і має допомогти дипломований медичний працівник.

рОЦСтИ/г _

Блок Зовнішнє застосування лікарських речовин включає практичні навики:

6. Для підтримування низької температури у воду покласти шматочки j

7. Тривалість процедури може бути 50-60 хвилин.

8. Після закінчення процедури шкіру пацієнта протерти сухою вате

Й. ВИКОРИСТАННЯ МІХУРА З ЛЬОДОМ. І. Місце проведення:

стаціонар, кабінет доклінічної практики, домашні умови. //. Оснащення робочого місця: 1. Міхур для льоду. 2: Лід.

3. Рушник.

4. Полотняна серветка.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· перевірити цілість пластикової нарізки міхура і пробки;

· звільнити від одягу місце накладання міхура з льодом;

· надати пацієнту зручне положення.
IV. Основні етапи виконання навику:

1.Лід дрібно розколоти для зручнішого розміщення міхура та щоб І
був легшим і краще моделювався за формою тіла.

2.Лід набрати у совок і на 2/3 заповнити ним міхур.

3.Не можна наливати воду у міхур, а потім заморожувати його; вна
цього утворюється велика холодова поверхня, що може призве
сильного охолодження або навіть обмороження місця прикладання І
ра. Такий міхур стає надто важким і сильно тисне на підлеглі орга
погано набуває форму ураженого місця.

4.З міхура витиснути повітря, натискуючи на дно, щоб в отворі з'явив

5. Отвір міхура герметичне закрити пробкою.

6. Витерти сухим рушником.

7. Обгорнути сухою чистою серветкою.

8. Прикласти до поверхні тіла пацієнта: на ділянку живота (при ге
запальних процесах органів черевної порожнини), на нижню
живота (при матковій кровотечі), на уражене місце (при свіжих тра

9. Міхур з льодом можна використовувати на протязі доби, але чер
30хв. його необхідно знімати на 10-15 хв.

10.При необхідності тривалого тримання міхура з льодом (протягом ,
через 2-3 години лід потрібно поновлювати.

11.Слідкувати, щоб шкіра під міхуром не побіліла (для запобігання
роження).

12.При лихоманці, а саме у другій її стадії міхур з льодом, обгори
полотняною серветкою, слід підвісити на жердині на 3-5 см над
вою пацієнта.

13.Після використання міхур для льоду продезінфікувати.

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИ*

Зовнішній шлях введення лікарських препаратів в організм людини—це І дення ліків через шкірні покриви, слизові оболонки і дихальні шляхи. ОскіЛ

-— _

Номер п/п	Назва практичного навику	Рівень відповідаль­ності
А.	Застосування лікарських препаратів через
	шкірні покриви.	2
Б.	Застосування лікарських препаратів через
	слизову оболонку очей.	3
в.	Закапування крапель у вуха.	3
г.	Закапування крапель у ніс.	2
Г.	Застосування лікарських препаратів через
	дихальні шляхи.	3

Оснащення блоку:

стерильні: пластмасовий або металевий шпатель, піпетки, скляна паличка, марлеві серветки, ватні тампони; стерильні краплі в очі, вуха, ніс. Бинт марле­вий або сітчастий, полотняна серветка, рушник. Мазь, пластир, присипка, роз­чини: йодонату, 1% діамантового зеленого, 96° етилового спирту.

СХЕМА НАПИСАННЯ АЛГОРИТМУ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ:

I. Місце проведення.

II. Оснащення робочого місця.

III. Попередня підготовка до виконання навику.

IV.Основні етапи виконання навику.

^ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ЧЕРЕЗ ШКІРНІ ПО­КРИВИ.

При застосуванні на шкіру лікарська речовина діє насамперед місцево, тобто впливає безпосередньо на місце застосування. Проте, оскільки шкіра має густу сітку нервів і кровоносних судин, то прикладені до неї ліки, всмоктуючись, справ­ляють не лише місцевий, а й загальний вплив на організм. Отже, лікувальні проце­дури на шкірі можна з успіхом застосовувати не тільки при захворюваннях шкіри, ^е й при захворюваннях інших органів та систем організму.

• Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

• Оснащення робочого місця:

1 Стерильний пластмасовий або металевий шпатель.

2 Стерильні марлеві серветки, ватні тампони.

3 Бинт марлевий або сітчастий.

4 Рушник, полотняна серветка,
5. Йодонат.

"• 1% спиртовий розчин діамантового зеленого. '• 96° розчин етилового спирту. Мазь.

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН'

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН'

10. Присипка. ///. Попередня підготовка до виконання навику:

- вимити руки з милом (бажано бактерицидним) під проточною

витерти чистим рушником. IV. Основні етапи виконання навику:

а) змащування шкіри:

1.На пластмасову або на дерев'яну паличку намотати маленький ;
ток стерильної вати.

2.Ватний тампон змочити у дезінфікуючий розчин (йодонат, 1%
товий розчин діамантового зеленого) для проведення знезара
порушень цілості шкіри (наприклад, для знезараження подряп

3.Змастити шкіру на місці ушкодження і навколо нього.

4.Для проникнення дезінфікуючої речовини в товщу шкіри, зи
вання робити 2-3 рази на день і декілька днів.

5.При гноячкових висипах шкіру змастити навколо вогнищ уражеН
напрямку від периферії до центру.

6. Якщо потрібно змастити волосисту частину тіла, волосся
вистригти. Якщо цього зробити не можна, то змастити шкіру т|
лосся в напрямку росту волосся.

б) розтирання шкіри:

це спосіб активного введення лікарських препаратів через шкір порушення її' цілості. Під впливом тертя та розминання шкіра рівається , в ній посилюється крово- та лімфообіг, розширк вивідні протоки сальних та потових залоз, через які речовина всмоктується. Розтирання шкіри проводиться у тих ділянк відсутній волосяний покрив.

1. Шкіру в ділянці розтирання ретельно вимити теплою водою з ми

2. Зробити легкий масаж шкіри (для покращення крово- та лі>
ігу і для кращого всмоктування лікарського препарату).

3. Налити на чисту долоню невелику кількість рідини (камфор
спирту, 70° етилового спирту, меновазину), нанести на шкіру,
мірно розподілити її по поверхні. Коловими рухами пальців
втирати у шкіру, поки остання не стане сухою. Потім налити
трохи рідини на долоню і повторити все спочатку. Так зробити^
ілька раз протягом 3-5 хв.

4. Після розтирання пацієнта вкрити ковдрою.

в) застосування мазі:

мазь на жировій основі затримує випаровування води, закупорює ви протоки сальних і потових залоз. Під впливом мазі розм'як роговий шар, що посилює вбирання лікарської речовини ШК Отже, ліки, що входять до складу мазі, проникають у шкіру гли Є декілька способів застосування мазі:

перший спосіб:

1. Очистити шкіру ураженої ділянки.

2. Нанести мазь (0,5 - 1 г) за допомогою стерильного шпателя|
видавлюючи її із тюбика.

3. Шпателем розподілити мазь рівномірно тонким шаром.

4. Змащену ділянку деякий час не закривати одягом.
другий спосіб:

1. Очистити шкіру ураженої ділянки.

2. Зробити легкий масаж.

3. Нанести мазь рівномірно розподіляючи її по поверхні шкіри.

4. Змащену шкіру розтерти протягом 3-5 хв.

5. Накласти на ділянку втирання мазі чисту полотняну серветку.

6. Пацієнта вкрити ковдрою.
третій спосіб:

1. Очистити шкіру ураженої ділянки.

2. Накласти невелику кількість мазі на стерильну марлеву серветку.

3. Марлеву серветку з маззю прикріпити до ураженої ділянки лейкоп­
ластирем.

четвертий спосіб:

1. Очистити шкіру ураженої ділянки.

2. Марлеву серветку з маззю накласти на уражену ділянку.

3. Компресний папір зробити за розміром на 2-3 см більшим від мар­
левої серветки.

4. Накласти компресний папір на марлеву серветку.

5. Зафіксувати компрес бинтовою пов'язкою так, щоб він щільно при­
лягав до поверхні шкіри, але не обмежував рухів і не здавлював
кровоносних судин. Таку пов'язку можна тримати протягом 12-24
годин.

п'ятий спосіб:

1.Нанести 0,5 - 1 г мазі (наприклад 2% мазі "Нітро") на шкалу дозова­
ного паперу, який входить в комплект з тюбиком, заповненим маззю.

2.Папір з маззю щільно прикріпити до шкіри верхньої частини грудної
клітки, де відсутнє волосся; притримувати рукою, поки не зменшить­
ся біль у серці.

СІІ-застосування пластиру:

пластирі є різні: фіксуючий, бактерицидний, гірчичний, мозольний та інші. Бактерицидний пластир застосовують так:

1. Очистити шкіру ураженої ділянки.

2. Зняти захисну плівку пластиру.

3. Закріпити пластир, розгладжуючи його липку частину пальцями.

4. Зняти пластир через 2-3 дні.
^застосування присипки:

присипка застосовується для зменшення подразнення шкіри, її підсу­шування та дезінфекції.

1. Присипку застосувати після душу, ванни або місцевого туалету на­
міченої ділянки шкіри.

2. Флакон з присипкою декілька раз струсити.

3. Зняти кришку з флакона.

4. Змінюючи положення обідка верхньої частини флакона зробити
так, щоб отвори на зовнішній і внутрішній частинах співпали.

•—•---

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ. РЕЧОВИН'

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН"

5.Повернути флакон догори дном і нанести, стряхуючи його, пс
на ушкоджену ділянку шкіри.

6.При дерматиті, початковій стадії гострої екземи для зменшення!
пального процесу, болю і свербіння можна використовувати
порошків за призначенням лікаря.

Б. ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ЧЕРЕЗ СЛИЗОВУ

ОБОЛОНКУ ОЧЕЙ. І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.
//. Оснащення робочого місця: •

1. Стерильні очні піпетки (2 шт.).

2. Стерильні ватні тампони.

3. Стерильні краплі в очі.

4. Стерильна скляна паличка.

5. Стерильна мазь для очей.

///. Попередня підготовка до виконання навику:

· перевірити термін придатності крапель в очі, очної мазі;

· очні краплі, які зберігалися в темному та прохолодному місці (але
холодильнику) перед застосуванням підігріти до температури тіла; ]
цього флакон з ліками можна потримати в руці 3-5 хв.;

· запропонувати пацієнту зручно сісти, відхилити злегка голову назад;|

· вимити руки з милом (бажано бактерицидним) під проточною
витерти чистим рушником, обробити 70° етиловим спиртом.

IV. Основні етапи виконання навику: а) закапування крапель в очі:

1. В стерильну піпетку з тупим заокругленим кінцем набрати до трети
об'єму лікувальну рідину так, щоб вона не потрапила до гумового <
ка. Запам'ятайте! Піпеткою з відбитим кінцем користуватися не І

2.Якщо пацієнту необхідно закапати краплі в нижню зону кон'юнктиви
попросити його спрямувати погляд вверх; пальцем лівої руки відтяп
нижню повіку трохи вниз.

3.Якщо пацієнту необхідно закапати краплі в ділянку верхньої зони
рогівки, то попросити його погляд спрямувати вниз; пальцем лівої
відтягнути верхню повіку трохи вверх.

4. Тримаючи правою рукою заповнену піпетку вертикально до ока і|
торкаючися вій пацієнта, ввести в кон'юнктивальний мішок 1-2
лікарської речовини. Капати більше крапель не доцільно, тому що на
із однієї краплі око "залишає" 40-50% лікарської речовини.

5. Порекомендувати пацієнту після закапування постаратися не закри
око, а потримати його хвилину—другу відкритим.

6. Залишки лікарського препарату забрати ватним тампоном.

7. Якщо необхідно закапати краплі в друге око—бажано використати
стерильну піпетку. Це повністю виключить інфікування введеного |

8. Дітям і збудженим дорослим пацієнтам закапати краплі в око із
якого зручного положення в той момент, коли хоч трохи вдається відк
очну щілину.

~~~ 9. При різкому блефароспазмі пацієнту, який лежить на спині, після туале­ту шкіри навколо ока за допомогою стерильного ватного тампона, зво­ложеного розчином фурациліну 1:5000, закапати декілька крапель в шкірну ямку біля внутрішнього кута очної щілини, а потім розкрити паль­цями повіки і впустити краплі в кон'юнктивальний мішок. 10. Скляну частину піпетки продезінфікувати в 3% розчині перекису вод­ню 80 хв., промити під проточною водою, простерилізувати у сухожа-ровій шафі або методом кип'ятіння. Гумову частину піпетки занурити в 3% розчин перекису водню на 80 хв. для дезінфекції, а потім промити її у дистильованій воді і з'єднати з скляною частиною піпетки. Стерильні піпетки зберігати в асептичних умовах. <т]_закладання очної мазі:

1. На широкий кінець стерильної очної скляної палички взяти необхідну
кількість мазі.

2. Пальцем лівої руки відтягнути нижню повіку трохи вниз.

3. Правою рукою взяти паличку з маззю і, тримаючи її паралельно краю
повіки, притулитися нею до нижньої перехідної складки.

4. Запропонувати пацієнту зімкнути повіки і лише після цього паличку обе­
режно вийняти горизонтальним рухом по направленню до скроні, зали­
шаючи мазь за повікою.

5.Прикласти стерильний ватний тампон до зімкнутих повік і зробити лег­
кий масаж, щоб мазь рівномірно розподілилася на поверхні очного яб­
лука.

6.Закладання очної мазі можна здійснити безпосередньо із очного тюбика,
рухаючи його від внутрішнього до зовнішнього кута ока і обережно витио
куючи мазь на кон'юнктиву нижньої повіки на її межі з очним яблуком.

Залам 'ятайте! Безпосередньо із тюбика мазь можна використовувати тільки

одному і тому ж пацієнту. в) засипання порошку в очі:

1. На широкий кінець стерильної очної скляної палички взяти подрібнений
стерильний порошок.

2.Відтягнути трохи нижню повіку і струсити із палички порошок.

3.Прикласти стерильний ватний тампон до ока і попросити пацієнта потри­
мати його деякий час.

^закапування крапель у вуха.

'• Місце проведення:

стаціонар, домашні умови. • Оснащення робочого місця:

1. Стерильна піпетка.

2. Стерильні ватні тампони.

3 Стерильні краплі у вуха.

4 Гігієнічний пластмасовий зонд з намотаною на його кінець стерильною

ватою.

Р⁰³⁴¹™ ^ПЄР^ЄКИСУ водню. передня підготовка до виконання навику:

перевірити термін придатності крапель у вуха;

/// • "°пе

БЛОК "ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН'

БЛОК "ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ'

- вушні краплі, які зберігались в темному та прохолодному місці (але не]
холодильнику) перед застосуванням підігріти до t 38°-40°С на

бані. Запам'ятайте! Холодні краплі можуть викликати у пацієнта запморочення, блювання;

· запропонувати пацієнту зручно сісти, голову нахилити у бік здоров
вуха. Якщо пацієнт лежить, то повернути його на бік так, щоб вухо, в І
потрібно закапати краплі було зверху;

· при наявності сіри або гностечі перед закапуванням здійснити туа
слухового каналу за допомогою теплого 3% розчину перекису воднк
турунди. При наявності гною в слуховому каналі вливання крапель
вухо буде не доцільним;

· вимити руки з милом (бажано бактерицидним) під проточною вод
витерти чистим рушником.

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Лівою рукою відтягнути вушну раковину трохи назад і вгору для випр
лення зовнішнього слухового каналу.

2. Правою рукою за допомогою піпетки закапати 4-6 крапель тепло
лікарського розчину у вухо.

3. Запропонувати пацієнту затримати краплі 5-10 хв.

4. Здійснити туалет вушної раковини.

5. У слуховий прохід покласти стерильний ватний тампон (якщо па
потрібно вийти з приміщення).

Г. ЗАКАПУВАННЯ КРАПЕЛЬ У НІС. І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови. //. Оснащення робочого місця:

1. Стерильна піпетка.

2. Стерильні ватні тампони.

3. Стерильні краплі у ніс.

///, Попередня підготовка до виконання навику:

· перед процедурою запропонувати пацієнту прочистити носові ходи
кірочок та слизу;

· запропонувати пацієнту сісти на стілець, відхилити голову трохи на
повернути у сторону, протилежну тій, в яку будуть вводитися ліки;

- вимити руки з милом під проточною водою, витерти чистим рушникої*
IV. Основні етапи виконання навику:

1. Набрати у піпетку до третини її об'єму лікарську речовину.

2. Лівою рукою трохи підняти кінчик носа пацієнта і не торкаючися сли
вої оболонки носа ввести в кожну ніздрю по 4-6 крапель водного

ну або 8-Ю крапель олійного розчину лікарської речовини.

3. Здійснити туалет навколо носа.