Методики психологічної діагностики сексуальності
Традиційно методики психологічної діагностики сексуальності широко використовуються у консультуванні подружніх пар, для виявлення їх психологічної сумісності та допомоги у розв’язанні конфліктів. Дослідниками виділено чотири типи аспектів подружньої сумісності, необхідність вивчення яких виявляє відмінності у властивих парам критеріїв, закономірностей та форм поведінки, зокрема:
1) Духовна сумісність - характеризує узгодженість компонентів мети поведінки партнерів: установок, ціннісних орієнтацій, потреб, інтересів, поглядів, оцінок, думок тощо. Бо основна закономірність духовної сумісності це подібність, схожість духовних укладів подружжя.
2) Персональна сумісність характеризує відповідність структурно-динамічних особливостей партнерів - властивостей темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери - і є одним з критеріїв персональної сумісності - безконфліктного розподілу міжособистісних ролей. Основна закономірність цього аспекту сумісності подружжя - взаємна доповнюваність структурних характеристик партнерів.
3) Родинно-побутова сумісність характеризує функціональні особливості шлюбних партнерів: узгодженість поглядів на функції родини, рольових очікувань й вимог щодо цих функцій. Головний показник - наявність спільних дітей у пари.
4) Ознаками фізичної, зокрема сексуальної, сумісності є гармонія тілесного контакту, задоволеність від близькості.
Таке розуміння подружньої сумісності близьке до поняття задоволеності шлюбом. Справді, якщо сумісність сприймається як узгодженість установок, подібність духовних укладів подружжя, відповідність характеру, узгодженість поглядів щодо функцій родини, то це можна визначити як ставлення до сімейного життя, а реалізацію цих уявлень про шлюб - як визначення й оцінку подружжям власного шлюбу, їх задоволеність сімейними відносинами [2, c. 139].
Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з питання подружньої сумісності можна розділити а три напрями:
1. Структурний підхід, який орієнтовано на вивчення персональної сумісності - співвідношення різних статичних характеристик подружжя: характерологічних, інтелектуальних, мотиваційних тощо. Сумісність подружжя виявляється у здібності утворити гармонійну пару - структуру, яку визначають цілісність, врівноваженість, завершеність Підставою для цих досліджень стала гіпотеза Р. Вінча про компліментарність (взаємодоповнення), через яке потреби партнерів, членів малої групи (у разі такий групою є сім'я), повинні доповнювати одне одного за рахунок якостей їх особистісних властивостей.
2. Функціональний підхід ґрунтується на вивченні ролі особистості через її ролі і функції у малій групі (родині). Стосовно шлюбу, функціональний підхід до його вивчення спрямовано на ви дослідження співвідношення психологічних сімейних ролей подружжя та уявлень про родину. Сумісність у парі є злагодою, подібністю уявлень, очікувань подружжя щодо сімейного життя, сталість ролей у подружній парі [1, 2].
Прибічники функціонального підходу вважають, що члени сім'ї по-різному розуміють свої ролі і пред'являють один одному неузгоджені, заперечуванні партнером очікування й відповідні їм вимоги, а родина є джерелом суперечок, боротьби та конфліктів. Цікаве дослідження проведено у цьому руслі було проведено Т.А. Гурко [9]. Нею виявлено, що в випадках, коли саме жінки задоволені участю чоловіка у домашніх справах, вони найчастіше задоволені й шлюбом (50% - задоволені, а невдоволені лише 19%). Навпаки, невдоволення ставленням чоловіка до господарських справ чітко корелює з незадоволеністю сімейним життям (12% і 58% відповідно). За характером розподілу обов'язків всі родини розподілені на три групи: з великою, помірною і мізерною участю чоловіка у хатній роботі. Виявилося, що кількість невдоволених шлюбом жінок істотно збільшується під час переходу з першої до другої та третьої групи родин, а число задоволених, навпаки, скорочується.
3. Адаптивний підхід орієнтується на вивчення слабких, проблемних аспектів подружніх відносин, які викликають та спричиняють конфлікти, розбіжності, нерозуміння. Такий підхід є, з одного боку, узагальненням двох попередніх, проте водночас й окремим напрямом. Його завдання - пошук резервів адаптації подружжя шляхом гармонізації подружнього союзу. Найповніше цей підхід реалізується у практичній роботі з надання психологічної допомоги сім'ї, зокрема сімейної консультації [6, c. 173].
Отже, поняття подружньої сумісності однак визначається через поняття задоволеності шлюбом, його стабільності, проте багато дослідників під подружньої сумісністю розуміють щось статичне. Але не можна забувати, кожна сім'я унікальна, тому психологічної закономірності, справедливої для усіх подібних ситуацій - немає. Тому нами для дослідження обрано п’ять методик та п’ять подружніх пар, які мають стосунки більш ніж три роки (див. таблицю 1 додатку). Кожну з пар було опитано за всіма методиками, а результати дослідження опрацьовано та представлено за допомогою графічних методів у вигляді графіків, схем та діаграм.
Методика Сандри Бем
Методика була запропонована Сандрою Бем у 1974році для діагностики психологічної статі та виявлення ступеню андрогенності, маскулінності та фемінінності особистості. У основі методики лежить добірка з 60 тверджень (якостей), на кожне з яких респондент відповідає «так» чи «ні», оцінюючи цим самим наявність чи відсутність у респондента тих чи інших названих якостей. Методика С. Бем часто використовується у якості експертного рейтингу, проте у цьому випадку оцінку якостям респондента дають експерти - люди, які добре знайомі з респондентом (чоловік, дружина, родичі).
У основі методики лежить вчення про психологічну стать людини. Кожна людина є носієм багатьох психологічних рис характеру. Деякі риси характеру є універсальними (не мають чіткої статевої приналежності), а деякі - є традиційно «чоловічими» чи «жіночими». Деякі типові чоловічі та жіночі риси характеру мають свої еволюційно-генетичні та фізіологічні основи та підґрунтя. Так, рівень агресивності та домінантності прямо корелює з рівнем чоловічих гормонів андрогенів. Інші риси характеру формуються у процесі соціалізації, виховання та розвитку особистості [2, c. 358-359].
Втім попри існуючі соціальні стереотипи маскулінності та фемінінності, формування психологічної статі особистості, яка зазвичай може відрізнятися від біологічної статі та соціального статусу. Так, маскулінність визначають такі риси, як незалежність, наполегливість, домінантність, агресивність, схильність до ризику, самостійність, впевненість у собі, тощо. Маскулінних персон відрізняє велика самоповага, завищена самооцінка, прагнення до академічних, соціальних та кар’єрних досягнень, вдосконалення фізичної форми - фізичного Я. Фемінінність - це типово жіночі риси характеру: поступливість, м’якість, чуттєвість, тощо. Проте соціальні стереотипи фемінінності зосереджуються на емоційній сфері особистості. Андрогінність - рівновага маскулінних та фемінінних рис характеру особистості.
Процедура проведення методики полягає у тестуванні респондентів - кожен респондент має виділити з запропонованого переліку якостей (див. таблицю 2 додатку), ті, які їй/йому найбільш притаманні. Обробка та інтерпритація результатів здійснюється за допомогою ключа (див. таблицю 3).
Таблиця 3.
Ключ для обробки й інтерпритації отриманих результатів за методикою С. Бем
| № | Показник | Позитивні відповіді респондента на питання № |
| 1. | Маскулінність | 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58 |
| 2. | Фемініннність | 2, 5, 8, 11, 14,17, 20, 23, 26, 29.32, 35, 38, 41,44, 47, 50, 53, 56, 59 |
За кожен збіг відповіді з ключем респондент отримує один бал, далі визначаються показники фемінінності (Ф) та маскулінності (М) за допомогою формул: Ф = (сума балів за шкалою фемінінності) / 20, М = (сума балів за шкалою маскулінності) /20 .
Основний індекс IS визначається як: IS=(Ф−М)∗2,322, якщо значення індексу знаходиться у проміжку від -1 до +1, то у респондента переважають андрогенні риси. Якщо значення індексу менше -1 - у респондента домінують маскулінні риси, а якщо індекс більше +1 - то фемінінні. При цьому у випадках, коли індекс IS менше ніж -2,025, ситуація свідчить про досить виражені маскулінні риси, та навпаки - якщо IS більше +2,025 - фемінінні риси. Нашим респондентам було запропоновано пройти методику визначення маскулінності-фемінінності он-лайн. Отримані результати були оброблені та представлені графічно (див. таблицю 4 та рисунок 1).
Рисунок 1. Графічна інтерпритація результатів дослідження за методикою С.Бем.
Таблиця 4.
Кількісні показники результатів дослідження за методикою С. Бем
| № пари | П.І.Б. | Показники | Основний індекс IS | Стать | ||
| М | Ф | Біологічна | Психологічна | |||
| Віталій Р. | 0,5 | 0,35 | -0,348 | Чоловік | Андрогінність | |
| Анна Л. | 0,9 | 0,8 | -0,262 | Жінка | Андрогінність | |
| Олег В. | 1,0 | 0,5 | - 1,161 | Чоловік | Маскулінність | |
| Тетяна В. | 0,15 | 1,0 | +1,974 | Жінка | Фемінність | |
| Ігор Д. | 1,0 | 0,75 | - 0,581 | Чоловік | Андрогінність | |
| Олена Д. | 0,9 | 0,85 | - 0,116 | Жінка | Андрогінність | |
| Максим С. | 0,55 | 0,95 | 0,929 | Чоловік | Андрогінність | |
| Олена С. | 0,95 | 0,25 | - 1,625 | Жінка | Маскулінність | |
| Олександр Д. | 0,7 | 0,9 | +0,464 | Чоловік | Андрогінність | |
| Ляна С. | 0,45 | 0,9 | 1,045 | Жінка | Фемінність |
Таким чином , аналізуючи отримані результати, ми можемо засвідчити, що на практиці біологічна стать та психологічна не завжди збігаються. У деяких досліджених нами пар у обох партнерів виявлено тенденцію до андрогінності (пари 1 та 3), у однієї пари - збіг біологічної та психологічної статей та у двох пар зміщення психологічних статей у одного з партнерів. Проте всі досліджені пари знаходяться більше 3 років у шлюбних стосунках, при чому юридичний статус (офіційний чи громадянський шлюб) не має великого впливу на гармонію стосунків пари.