Ризик та його визначення. Види ризиків.

Види середовищ, їх характеристика

Небезпека. Класифікація небезпек.

Основні джерела та чинники небезпеки.

Ризик та його визначення. Види ризиків.

Пит.1.Види середовищ, їх характеристика

В центрі уваги БЖД – система “Людина – життєве середовище”.

Людина – життєве середовище – частина зовнішнього середовища, що оточує людину, підтримує її існування, створює умови для діяльності та суспільних відносин і безпосередньо впливає на її життя і здоров’я. Дана система розглядається як на загальному (комплексному рівні), так і стосовно підсистем меншого масштабу, що враховують певні особливості та відповідну направленість відносин між двома складовими системи.

Можна виділити наступні підсистеми: (плівка)

· людина – природне середовище

· людина – виробниче середовище

· людина – соціально-побутове середовище.

Людина – природне середовище. Опанування людиною нових видів енергії, розробки природних матеріалів, проникнення в глибини Землі та космічні простори, підкорення водних і повітряних океанів значно спричинило і появу нових небезпек природного походження, які негативно впливають на здоров’я людини і загрожують її існуванню.

Людина – виробниче середовище. Використ. нових матеріалів, підвищення потужності і швидкості роботи устаткув. широке застосування хімічних речовин збільшило кількість виробничих небезпек для здоров’я та життя людей.

Людина – соціально-побутове середовище. Дана підсистема вимагає посиленої уваги так як у цій сфері спостерігається значний ріст кількості нещасних випадків, травм, смертей. Широке використання електроприладів, предметів виготовлених із синтетичних матеріалів та ін.

Згідно даними статистики 80-90% порушень режиму роботи ТЕЦ, 70-80% – ДТП,50-65% аварій літаків більше 50 % нещасних випадків у виробничій і побутовій сферах спричинені людським фактором. Отже, особливе значення у вирішенні питань БЖД відводиться людині, як елементу системи “Л – ЖС”.

Пит. 2. НЕБЕЗПЕКА. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕК

Згідно з аксіомою про потенційну небезпеку будь-яка діяльність людини характеризується певною імовірністю прояву небезпеки, тобто абсолютної безпеки не існує. Кожен з нас вже не раз мав змогу переконатись в достовірності цього твердження. В процесі життєдіяльності людину постійно супроводжують ті чи інші небезпеки. Тому вивчення їх особливостей, умов прояву, наслідки впливу — одне з основних завдань БЖД.

Небезпека — це явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Оскільки номенклатура небезпек, які можуть мати місце в процесі життєдіяльності людини нараховує понад 150 назв, то виникла необхідність у створенні їх класифікації.

Таксономія небезпек – класифікація та систематизування явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоди людині.

На сьогодні чіткого поділу небезпек за відповідними ознаками ще не існує, тому в загальному їх класифікують:

· за сферою (джерелом) походження: природна, техногенна, соціальна та ін.;

· за часом проявлення: імпульсні, кумулятивні;

· за локалізацією: пов'язані з космосом, атмо-, гідро-, літосферою;

· за наслідками: захворювання, травми, смертельні випадки, аварії, пожежі;

· за збитками: соціальні, екологічні, технічні та ін.;

· за сферою прояву: побутова, виробнича, спортивна тощо;

· за структурою: прості, складні, похідні;

· за характером дії на людину: активні та пасивні (останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина, що наражається на гострі, ріжучі нерухомі елементи, ями, ухили, нерівності поверхні тощо).

Номенклатура небезпек- перелік назв, термінів, - систематизованих за окремими ознаками. В окремих випадках складається номенклатура небезпек для окремих об’єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці та ін.). Нижче наводиться приклад номенклатури небезпек за алфавітним порядком [4].

Небезпеки за алфавітом

1.Алкоголь. 2.Аномальна температура, вологість, тиск повітря. З.Аномальне освітлення. 4.Блискавки. 5.Вакуум. 6.Вибухи та вибухові речовини. 7.Висота. 8.Вібрація. 9.Вогонь та вогнепальні речовини. 10.Вода. 11.Вулкан. 12.Газ. 13.Гарячі поверхні. 14.Гербщиди. 15. Гіподинамія. 16.Гіпокінезія. 17. Глибина. 18.Голод. 19.Гравітаційне тяжіння. 20.Дим. 21.Динамічне навантаження, тиск. 22.Дощ. 23.Електрика. 24.Емоціний стрес (перенавантаження). 25.Замкнений простір. 26.Захворювання. 27.Зброя. 28.Землетрус. 29.Зсув. 3О.Інфразвук. 31.Інфрачервоне випромінювання. 32.Іскри. 33.Їдкі речовини. 34.Клаустофобія. З 5. Корозія. 36. Лавини. 37. Лазерне випромінювання. 38.Магнітне поле. 39.Макро- та мікроорганізми. 40. Медикаменти. 41.Метеорити. 42.Монотонність. 43.Накип. 44.Невагомість. 45.Недостатня міцність. 46.Ожеледь. 47.Отруєння. 48.Отруйні речовини. 49.Охолодження. 50.Падіння. 51.Пара. 52.Перевантаження. 53.Перенапруга. 54.Пестициди. 55.Повінь. 56.Пожежа. 57.Порох. 58.Психологічна несумісність. 59.Пульсація світла. 60.Радіація. 61.Резонанс. 62.Рідкі гази. 63.Розумове перенапруження (втома). 64.Снігопад. 65.Сонливість. 66.Сонячна активність. 67.Спрага. 68.Статична характеристика. 69.Струм великої частоти. 70.Тайфун. 71.Туман. 72.Ударна хвиля. 73.Укуси. 74.Ультразвук. 75.Ультрафіолетове випромінювання. 76.Ураган. 77.Хитавиця. 78.Холод. 79.Циклон. 80.Цунамі. 81.Шум.

Квантифікація небезпек – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Ідентифікація небезпек – це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо усунення чи ліквідації наслідків.

Необхідно також розрізняти потенційні та реальні небезпеки.

Зокрема, потенційно небезпечними в сучасному помешканні є газова плита, електроприлади (телевізор, холодильник та ін.), медикаменти в аптечці, пожежонебезпечні рідини, що використовуються в побуті тощо. Однак, наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Потрібна причина (умова), при якій потенційна небезпека переходить в реальну, своєрідний „пусковий механізм". Тому тріада „небезпека — причина — небажаний результат" — це логічний процес розвитку, що реалізує потенційну небезпеку в реальну загрозу чи наслідки. Прикладом таких тріад можуть бути: витікання газу з газової плити — іскра — вибух; електричний струм — коротке замикання — ураження; медикаменти — прийняття надмірної дози — отруєння і т. д.

Слід зазначити, що небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис. 1.1 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини та небезпечної зони.

Рис. 1.1. Графічні варіанти взаємного розташування небезпечної зони / та зони перебування людини 2

1. Повну безпеку (відносно повну) гарантує лише 1 варіант. Наприклад, дистанційне керування технологічним процесом.

2. При варіанті 2 небезпека існує лише у випадку (місці) суміщення зон 1 та 2. Оскільки людина в такому місці знаходиться, як правило, короткочасно (спостереження, огляд, невеликий ремонт і т. п.), то під небезпечним впливом вона може опинитись лише в цей період.

3. Варіант 3 характеризується найбільшою небезпекою.

4. У варіанті 4 небезпека виникає тільки у випадку порушення цілісності засобів захисту 3, як правило, індивідуальних.

Таким чином, найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:

· небезпека реально існує;

· людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

· людина не має достатніх засобів захисту.

Ступінь несприятливого впливу небезпеки на людину залежить від об'єктивних та суб'єктивних чинників.

До об'єктивних чинників належать: регіонально-геологічні, природо-кліматичні, рівень техногенного навантаження, агресивність зовнішнього середовища та ін.

Суб'єктивні чинники включають: своєчасність отримання інформації про небезпеку, наявність засобів захисту, прогноз розвитку небезпечної ситуації та прийняття необхідних заходів захисту, створення рятувальних служб тощо.

Пит. 3. Основні причини виникнення, джерела та
чинники небезпек

Науково-технічний прогрес та пов'язані з ним механізація і автоматизація, впровадження інформаційних технологій, застосування нових матеріалів, збільшення швидкості машин, потужності установок, використання більш ефективних джерел енергії, привносить в сучасний процес життєдіяльності низку переваг та зручностей, робить працю більш продуктивною та з меншими фізичними навантаженнями. В той же час виникають нові небезпеки, які за своїм впливом та наслідками значно переважають попередні. Це обумовлено: