Розслідування дорожньо-транспортних пригод
Ситуація 1. Кримінальне провадження розпочато при наявності потерпілого, водія і автомобіля на місці ДТП. Найчастіше дана ситуація пов’язана із заподіянням потерпілому легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Основне тактичне завдання полягає у дослідженні обстановки місця події, встановленні причин дорожньо-транспортної події, збиранні доказів, що підтверджують провину його учасників. Для розв'язання завдань проводяться невідкладні слідчі (розшукові) дії: огляд місця події; освідування і судово-медична експертиза водія та потерпілого; допити потерпілого, свідків, підозрюваного; призначення судові експертизи (дактилоскопічної, трасологічної, транспортної, ін.).
Ситуація 2. Кримінальне провадження розпочато при наявності потерпілого і автомобіля, водій якого зник з місця ДТП. Дана ситуація, як правило, характеризується серйозними шкідливими наслідками – заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, та характерна для випадків порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля, у тому числі, при викраденні автомобіля. В цій ситуації оглядається місце події та транспортний засіб (звертаючи особливу увагу на ті вузли та деталі автомобіля, де повинні були залишитись сліди рук, крові, волокна одягу водія), встановлюються і допитуються свідки, які бачили водія в момент аварії і коли він залишав місце події, а також потерпілий і власник транспортного засобу, призначається судово-медична експертиза, вилучаються та досліджуються матеріали відеозаписів камер зовнішнього відеоспостереження з поруч розташованих будівель, закладів, що зафіксували ДТП, складається доручення відповідним оперативним підрозділам про розшук водія, що зник, тощо.
Ситуація 3. Кримінальне провадження розпочато при наявності на місці ДТП потерпілого та відсутності транспортного засобу і водія. Дана ситуація є характерною при настанні тяжких шкідливих наслідків ДТП або при знаходженні водія в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння в момент ДТП. У цій ситуації слідчому необхідно провести огляд місця події, встановити і допитати свідків, організувати загороджувальні заходи на шляху можливого пересування транспорту, призначити судово-медичну експертизу потерпілого та дати доручення відповідним оперативним підрозділам (ДАІ, кримінальному розшуку) про провадження гласних та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення транспортного засобу і водія (перевіряються автопідприємства, автосервіси, гаражі, автостоянки, у тому числі, неофіційні, здійснюється обхід дворів приватних та житлових будинків, підприємств та закладів, розміщених у районі події, для встановлення свідків, вилучення матеріалів відеозаписів тощо). Використовуються можливості місцевої преси, радіо, телебачення. Транспорт оглядається за місцем його виявлення.
Ситуація 4. Кримінальне провадження розпочато при надходженні повідомлення від головного лікаря медичного закладу про доставляння потерпілого водієм автомобіля-учасником ДТП. Така ситуація може мати місце у випадку, коли водій з метою надання своєчасної медичної допомоги потерпілому доставляє його в лікувальний заклад. Алгоритм дій слідчого полягає в огляді місця події, допитах очевидців та осіб, що брали участь у ліквідації наслідків події, призначенні судово-медичної, автотехнічної експертиз, ін.
Огляд місця події дозволяє встановити такі дані: а) умови і точне місце злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху; б) час його вчинення; в) вид дорожньо-транспортної події; г) механізм ДТП; ґ) предмети і сліди, що залишилися на місці події; д) орієнтовну швидкість руху транспорту і пішоходу; е) учасників події; є) заходи, вжиті водієм транспорту і пішоходом для запобігання події; ж) технічний стан транспортних засобів; з) причини дорожньо-транспортної події; і) ознаки, що вказують на напрямок руху транспорту, що зник; к) відомості про очевидців, інших свідків. Основними об'єктами огляду місця дорожньо-транспортної події є: ділянка вулиці чи дороги, де сталася аварія (з прилеглою територією); труп; транспортні засоби, що брали участь у дорожньо-транспортній події. важливо виявити і зафіксувати (виміром, описом, фотозйомкою) сліди гальмування, бо за їх довжиною вираховуються швидкість руху машини в момент аварії (як правило, чим довший гальмовий шлях, тим більшою була швидкість руху), повний гальмівний шлях, встановлюється технічна можливість уникнення наїзду на перешкоду і стан гальмової системи транспортного засобу.
Про хід та результати огляду транспортного засобу слідчий складає окремий протокол. Положення транспортного засобу на місці події фіксується шляхом вимірювання відстані від переднього і заднього правих коліс до узбіччя (тротуару) і від передньої (або задньої) осі до нерухомого орієнтиру (лінії «стоп», пішохідного переходу, дорожнього знаку та ін.). Огляд транспорту починають з тієї його частини, що, судячи з обставин події, контактувала з перешкодою, або на якій залишились помітні пошкодження. При огляді зовнішньої поверхні машини слід звертати увагу на відсутність окремих деталей, наявність характерних пошкоджень, плям крові, мозкової речовини, шматочків шкіри, волосся, слідів нашарування фарби, специфічного ґрунту, волокон і частин тканини одягу, відбитків структури цієї тканини, слідів рук, сторонніх предметів тощо. При огляді транспортного засобу обов'язково фіксуються положення коліс щодо кузова, стан протекторів шин, характер вантажу, що перевозився, його вага, розміщення і спосіб кріплення.
Слідчий експеримент є достатньо поширеною слідчою (розшуковою) дією при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху. Вона найчастіше проводиться з метою встановлення:
1) можливості сприйняття будь-якого факту або явища (наприклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сигнали, шум транспорту; яка видимість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка перебувала за кермом);
2) можливості здійснення певної дії в даних обставинах (розвороту, повороту транспорту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навиків, необхідних для управління і обслуговування транспорту);
3) можливості існування якого-небудь явища (наприклад, раптового виникнення несправності певної системи чи деталі транспортного засобу в даних умовах; заносу транспорту; самовільного скочування транспортного засобу з ухилу; осліплення водія світлом фар);
4) окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворення слідів на дорожньому полотні при певному розташуванні учасників події).
Особливу увагу при проведенні слідчого експерименту з рухомим транспортом слід звертати на забезпечення безпеки його учасників і оточуючих осіб. Тому до проведення слідчого експерименту слідчий визначає: мету; допустимість експерименту у конкретних дорожніх умовах; відсутність у транспортного засобу несправностей, що загрожують безпеці руху; зміст дослідів; порядок їх проведення; заходи щодо забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у відтворенні обстановки та обставин події; необхідні науково-технічні засоби. До участі в експерименті завжди доцільно залучати експерта-автотехніка, а в деяких випадках і інших спеціалістів (судового медика, криміналіста).