Характеристика руху «Спорт для всіх» у світі

В Україні в останні роки піднімається питання про утворення національної федерації з такою назвою. Досвід організації оздоровчої діяльності в зарубіжних країнах: у США Президентська Рада з фізичної підготовки і спорту сприяє розповсюдженню в країні руху «Спорт для всіх». За останні 25 років країною прокотився шквал «оздоровчих бумів», які спричинили активізацію оздоровчого бізнесу. Президентська рада є координаційним центром, який скеровує діяльність навчальних закладів, клубів, центрів активного відпочинку, підприємств, популяризує спортивно-оздоровчу роботу серед населення.

Окрім Президентської Ради за спортивно-оздоровчу роботу відповідають: державні департаменти освіти, парків, державна агенція активного відпочинку при департаменті внутрішніх справ, державна агенція охорони здоров’я та ін. Працюють також понад 30 напівдержавних організацій, які здійснюють керівництво спортивно-оздоровчою діяльністю: асоціації, союзи, об’єднання. У США поширені комерційні оздоровчі програми, які впроваджують понад 13 тис. приватних спортивних клубів і товариств. Вони існують за рахунок членських внесків (від 30 доларів і вище). У США видається щороку близько 1200 книг з фізичного оздоровлення і понад 300 спортивних журналів. Трансляція спортивних телевізійних програм американським телебаченням складає 16 тис. год. на рік (для порівняння: у 1990 році в СРСР – 1 тис. год.).

Французька асоціація «Спорт для всіх» здійснює публікацію квартального спеціалізованого журналу тиражем 25 тис. екземплярів; організовує численні виставки, відеопокази, розв’язує завдання розроблення та розповсюдження оздоровчих програм для клубів, проведення ігор та фестивалів, тижнів спорту, наукових досліджень. Тривалий час популярною в країні була оздоровча компанія під назвою «Три вісімки».

У Німеччині, у рамках руху «Спорт для всіх», розповсюджено програму «Тгітт» (термін морський, означає стійкість судна, спроможність триматися на плаву й ефективно рухатися). «Тгітт» передбачає конкретні програми, що змінюються кожні 4 роки. Змагальні форми «Тгітт» включають: біг, туризм, плавання, їзду на велосипеді, кеглі, футбол, стрільбу та ін. Змагання мають за мету залучення якомога більшої кількості учасників. У них не буває переможців та переможених – усі отримують однакові медалі. Для занять утворюються «Тгітт-парки» в лісових та паркових зонах, стежки здоров’я, обладнані спеціальними пристроями, майданчиками, приміщеннями для відпочинку.

У Бельгії популяризуються сімейні форми фізкультурних занять. Проводяться кампанії для сімей: «сімейний кілометр» (загальносімейна щоденна дистанція бігу, ходьби); комплекси вправ «Фіт-о-метр» (18 вправ чотирьох ступенів складності); комплекс «Спортивний» (плавання + ходьба + їзда на велосипеді) та інші. У країні запроваджено активні пропагандистські заходи: конкурс на кращий шкільний твір спортивної тематики; призи за кращу радіо- та телепередачу; призи організаціям та окремим особам за видатні досягнення у «Спорті для всіх»; розроблення типових програм діяльності для муніципалітетів; утворення «летючих бригад», які вирушають за викликом у ті місця, де необхідно провести фізкультурно-оздоровчий захід.

Цікавий досвід оздоровчої діяльності в рамках руху «Спорт для всіх» у Великій Британії. Завдання – залучити до занять 50 млн. британців додатково – розв’язувалось у два етапи: на першому було організовано роботу цілодобової інформаційної служби, повідомлявся номер телефону, за яким усі бажаючі могли отримати інформацію про адреси клубів, де проводяться різноманітні заняття; на другому активно залучалися до занять жінки.

У Голландії впроваджувалися програми «Спортреал» – спортивний активний відпочинок для всіх. Було утворено оргкомітет, 600 регіональних і місцевих комітетів, випущено набори ігрового інвентарю за доступними цінами. У деяких містах отримали розповсюдження «Паспорти загартування». Всі бажаючі мали змогу придбати абонементи на безкоштовне або зі знижкою відвідування спортивних центрів. У Фінляндії прийнято закон, який вимагає наявність навколо кожного житлового комплексу бігової доріжки не менше 800 метрів завдовжки.

У Норвегії розповсюджено вищезгаданий рух «Тгітт». Статистика свідчить, що до нього залучено 2/3 населення. Основою руху є популярний у країні лижний спорт. Працює «Товариство сприяння лижному спорту». Воно організує лижні прогулянки в лісі для людей різних вікових груп, у тому числі – похилого віку. Літом товариство проводить курси засвоєння техніки пересування на лижах.

У Канаді розповсюджено програму «Тренуйтеся з нами», а також програму «Десять». Ця назва обумовлена тим, що дослідники зробили висновок про користь вправ на десяти сходинках або на схилі відповідної крутизни. В установах проводяться фізкультурні паузи такого змісту, а по п’ятницях – змагання на швидкість подолання сходинок або схилу (враховується тільки час просування вгору). Проводяться також «Тижні здоров’я». Програма змагань з бігу триває тиждень і побудована таким чином: першого дня змагаються початківці (незалежно від віку); другого – молодь (16–20 років); третього – жінки всіх вікових груп; четвертого – працівники та службовці всіх вікових груп; п’ятого – досвідчені бігуни з багаторічним стажем (35-ти років і старші); шостого – інваліди; сьомого – спортивні родини.

Досвід Німеччини, Італії, Канади, Скандинавських та інших розвинених у спортивному відношенні країн світу свідчить, що спортивні клуби є основною організаційною формою менеджменту. У зарубіжних країнах функціонують численні клуби оздоровчої спрямованості. Так, у Німеччині діє 85,5 тис. спортивно-оздоровчих клубів, у яких 25,9 млн. чоловік займаються понад 100 різними видами спорту. У США налічується більш ніж 15 тис. клубів, у Фінляндії – близько 600. За кордоном не вживаються терміни «фізична культура» або «масовий спорт». Зазвичай для визначення названого виду спортивної діяльності використовують терміни «спорт для всіх» або «рекреаційний спорт». Персональна опіка коштує членам клубів до 25 доларів за годину.

Американська модель: у Лас-Вегасі розташований один з найкращих американських спортивно-оздоровчих клубів «Грин Валлей Атлетик Клаб». У 1989 р. фірма «Американ Невада Корпорейшн» пішла на ризик і створила у приміській зоні Лас-Вегаса спортивно-оздоровчий клуб, який розташований на 12000 м² території. Клуб налічує 8 тис. членів. Філософія клубу: «Ми хочемо створити у нашому клубі атмосферу, в якій кожний член, за будь-якої ситуації буде почувати себе комфортно».

Скандинавська модель: у Швеції існує 45 тис. спортивних клубів, у яких займається кожен четвертий мешканець країни. Клуби утворюються навіть у невеликих населених пунктах і тільки на добровільних засадах. У шведському клубі вся робота будується на громадських засадах. Людей мотивують спільні інтереси, прагнення збагатити себе враженнями. Самовдосконалення є метою перебування в клубі, воно стимулює людей робити свій внесок у діяльність клубу.

Німецька модель: спортивно-оздоровчими клубами в Німеччині вважаються клуби невисокого рангу з середніми прибутками, тобто клуби для занять широких верств населення. Разом з тим, це може бути добре обладнане приміщення сільського клубу або гольф-клубу для забезпечених або міського клубу менеджерів для занять спортом та проведення бенкетів. За останні 30 років клуби Німеччини значно змінилися у трьох напрямах: обслуговування осіб, що не прагнуть високих спортивних результатів; однакове обслуговування чоловіків та жінок; обслуговування представників усіх вікових груп.

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть функції системи спорту для всіх.

2. У чому полягає функціональна роль системи спорту для всіх?

3. Поясніть негативний вплив на організм людини гіпокінезії та гіперкінезії.

4. Розкажіть про оздоровчі функції спорту для всіх.

5. Дайте визначення поняттю «компенсаційна функція спорту для всіх».

6. Дайте визначення поняттю «профілактична функція спорту для всіх».

7. Дайте визначення поняттю «розвиваюча функція спорту для всіх».

8. Дайте визначення поняттю «відновлення працездатності».

9. Розкажіть про соціальні функції спорту для всіх.

10. Дайте визначення поняттю «гуманістична функція спорту для всіх».

11. Дайте визначення поняттю «активного дозвілля у спорті для всіх».