Поняття про психічне здоров'я особистості

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ВІЙСЬКОВОМУ КЕРІВНИКУ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я ПІДЛЕГЛОГО ОСОБОВОГО СКЛАДУ

ЗМІСТ

Вступ.

1.Поняття про психічне здоров'я особистості.

2. Загальні вимоги до військового керівника як суб'єкта збереження психічного здоров'я підлеглого особового складу.

3. Дії військового керівника при переживанні військовослужбовцем критичних життєвих ситуацій.

4. Дії військового керівника при отриманні його підлеглим важкої звістки (про смерть, важку хворобу чи каліцтво близької (рідної) людини).

5. Засоби психологічної само активізації, самоконтролю та регуляції психологічних станів під час виконання службових завдань.

Висновок.

Рекомендована література.

Вступ

Якісне виконання завдань з охорони державного кордону України висуває підвищені вимоги до стану здоров'я і фізичного розвитку прикордонників. Різнобічна й тривала дія різноманітних несприятливих чинників зумовлює виникнення в них високої нервово-психічної напруги. Це, в свою чергу, може викликати різноманітні негативні прояви в їх поведінці і деструктивне впливати на ефективність виконання завдань з охорони державного кордону. У зв'язку з цим зростають вимоги до загальної та професійної підготовки військових керівників, від управлінських якостей яких залежить не тільки забезпечення високої бойової готовності прикордонних підрозділів, а й збереження життя і здоров'я підлеглого особового складу. Проте, як свідчить практика, якщо проблеми, що пов'язані з фізичним здоров'ям військовослужбовців знаходять своє вирішення, то проблеми, пов'язанні зі збереженням психічного здоров'я навіть не завжди усвідомлюються керівництвом, а отже їх вирішення носить фрагментарний, не системний характер. Як показує досвід, більшість керівників середньої та низової ланок ООДКУ не завжди готові до адекватних дій в ситуаціях переживання підлеглими критичних життєвих ситуацій, при проявах гострого горя в їх поведінці, не звертають уваги на те, що від їх діяльності значною мірою залежить рівень душевного благополуччя військовослужбовців (душевний комфорт змінюється душевним дискомфортом, чи навпаки). Отже, вони не готові ефективно вирішувати проблему збереження психічного здоров'я, не мають чіткої уяви про ознаки психічного розладу, чи психологічних труднощів у підлеглих та особливості їх прояву.

Поняття про психічне здоров'я особистості

У психологічній літературіпід поняттям "психічне здоров'я" науковці розуміють стан душевного благополуччя, яке характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам довкілля регуляцію поведінки та діяльності. Отже це таке функціонування психіки індивіда, яке забезпечує його гармонійну взаємодію з навколишнім світом (ефективність діяльності та поведінки, здійснення особистісного розвитку).

До основних показників та ознак психічного здоров'я військовослужбовців слід відносити:

психічні процеси та стани військовослужбовця: здатність адекватно сприймати себе та оточення; здатність до розумного планування життєвих цілей; здатність усвідомлено здійснювати вчинки; відповідність емоційних реакцій силі та частоті зовнішніх подразників; задоволення сім'єю; задоволення військовою службою; задоволення військовим колективом; задоволення прямим командиром (начальником); почуття відповідальності за себе, членів сім'ї та членів колективу; здатність позбавляться образ; здатність до урівноваженість; оптимізм;

психічні властивості: впевненість у собі (віра у свої сили); зосередженість (відсутність метушливості); етичність (чесність, совісність, тактовність); інтерес до оточуючого світу; адекватний рівень вимог (домагань); активність та цілеспрямованість; комунікабельність; доброзичливість; терпимість;

саморегуляція військовослужбовця: здатність до самоконтролю; здатність свідомо змінювати свої стани та регулювати дії у відповідності з метою діяльності та обстановкою; володіння негативними емоціями; здатність до керування поведінкою у відповідності до норм, що існують у військовому колективі; здатність продуктивно працювати та підтримувати міжособистісні стосунки;

шкідливі звички військовослужбовця: залежність від куріння; залежність від спиртних напоїв; залежність від наркотичних речовин; залежність від токсичних речовин; схильність до брехні; схильність до конфліктної поведінки.

Військові керівники повинні знати, що серед підлеглих, іноді, крім психічно здорових, можуть бути військовослужбовці з нервово-психічною нестійкістю та психічними розладами. Під нервово-психічною нестійкістю науковці розуміють схильність людини до психічних зривів в умовах фізичної і психічної напруги [1; 2]. При правильній роботі з такими військовослужбовцями прояви нервово-психічної нестійкості зникають. У випадках, коли навантаження перевищують можливості військовослужбовця, на основі нервово-психічної нестійкості можуть формуватися психічні розлади.

Причинами виникнення нервово-психічної нестійкості у військовослужбовців часто є фактори (психогенні фактори), які негативно впливають на їх психіку. Такими психогенними факторами можуть бути: невдачі на службі; ситуації, які сприймаються як небезпечні для життя і здоров'я; втома; конфлікти, низька професійна компетентність, особистісно-сімейні психотрамвуючі фактори (хвороба чи смерть близьких і рідних; проблеми в сім'ї; переживання, які пов'язані з хворобою тощо); шкідливі звички, що можуть мати шкоду для психічного здоров'я військовослужбовця (залежність від куріння; залежність від спиртних напоїв; залежність від наркотичних речовин; залежність від токсичних речовин; схильність до брехні; схильність до конфліктної поведінки).

Ознаками нервово-психічної нестійкості можуть бути: поява втоми при звичайному навантажені, зниження, послаблення та погіршення пам'яті; відчуття головних білей, загальмоване мислення, роздратування, гнів, агресія; погіршення чи втрата апетиту, поганий настрій, зниження контролю за своїми діями, здоба, загальне погане самопочуття.

Військовим керівникам рекомендується звернути увагу на військовослужбовців легко збудливих, запальних, конфліктних або, навпаки, замкнутих, образливих, надмірно боязливих та соромливих. Підлягають виявлення особи, що виявили зарозумілість, зверхність, намагаються будь-що виділитися серед оточуючих чи навпаки, стали об'єктом жартів, насмішок, здійснюють безглузді вчинки, мають неадекватні прояви у поведінці.

Знання про психічне здоров'я підлеглого особового складу та шляхи його збереження дозволить військовому керівнику попереджати виникнення нервово-психічної нестійкості у військовослужбовців та приймати адекватні дії у складних для них життєвих ситуаціях.