НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ тема __9__
Навчальна робота дітей і підлітків являє собою розумову працю, що пов’язана, головним чином, із діяльністю центральної нервової системи. Під впливом інтенсивної чи тривалої навчальної роботи в дітей виникає й розвивається стомлення, тобто спостерігається тимчасове зниження функціональних можливостей організму. Це відбивається в погіршенні кількісних (обсяг роботи) і якісних (помилки) покажчиках розумової працездатності, несприятливих змінах у діяльності деяких органів і систем.
Стомлення – це нормальний фізіологічний процес, що виконує визначену захисну роль в організмі й охороняє його окремі фізіологічні системи від перенапруги. Стомлення наростає поступово й в основному виявляється на останніх уроках. У школярів початкових класів стомлення наростає в значній мірі вже до третього-четвертого уроку, а в середніх і старших – до п’ятого-шостого.
В охороні здоров’я дитини важливим є не виключення стомлення, як такого, а його профілактика чи віддалення на більш пізні терміни, щоб не допустити перевтоми. Адже перевтома не є нормальним фізіологічним станом, він займає проміжне положення між нормою й патологією, тобто між здоров’ям і хворобою, привертає до неї.
Дуже часто в школах зустрічаються такі порушення організації навчального процесу як:
Ø збільшення навчальних годин у тижневому розкладі;
Ø проведення окремих предметів поза сіткою розкладів;
Ø скорочення часу змін за рахунок збільшення тривалості уроків.
Це стає причиною стомлення й перевтоми організму дітей шкільного віку. Кумулятивний ефект (нагромадження) стомлення протягом навчального тижня й інших систем організму й, як наслідок, до дезадаптації та хвороби. Раціональний розклад уроків сприяє не тільки зниженню стомлення, підтриманню працездатності на високому рівні, але й успішності навчання без виражених відхилень у стані здоров’я. Тому шкільний медичний працівник повинний брати безпосередню участь на етапі складання й ствердження розкладу.
Розклад занять зазвичай, складають на півроку і не змінюють протягом цього періоду. Така необхідність обумовлена тим, що за цей час в учнів формується стійкий динамічний стереотип навчальної діяльності, а це, як відомо, сприяє ефективності навчання й оволодіння знаннями.
Особливу увагу слід приділяти чергуванню предметів у залежності від ступеня їхніх труднощів і складності їхнього засвоєння. Як відомо, від тривалості розумової діяльності (уроку) залежить динаміка працездатності учнів і її рівень протягом усіх занять. Для першокласників (діти 6-7 років) працездатність і активність найбільш високі перші 15 хвилин уроку. Після 30 хвилин безупинної роботи фахівці відзначають у них не тільки зниження працездатності, але також ослаблення пам'яті й погіршення уваги, зниження рухливості основних нервових процесів. Тому першокласникам урок обмежують 35-ю хвилинами.
Укорочені уроки доцільно проводити до 4-го класу, тому що при такій тривалості уроку школярі закінчують навчальний день при більш високому рівні працездатності, що дуже важливо для наступної підготовки домашніх завдань.
У кожній шкільній ланці тривалість уроку повинна бути різної, поступово збільшуючись до 45 хвилин. Однак не завжди і не у всіх школах представляється можливість здійснити це на практиці.. Причиною тому є розташування школярів різного віку в одному будинку, незручності для викладачів та інше. У результаті, починаючи з другого класу, тривалість уроку складає 40-45 хвилин. Однак самі вчителі, лікарі і навіть учні середньої й старшої ланок шкіл відзначають, що концентрована увага на уроці триває 20-25 хвилин, після чого воно знижується, так само як і працездатність школярів на належному рівні викладачу необхідно продумати структуру уроку й обов’язково включати в середину уроку динамічну .паузу. Чергування видів діяльності протягом уроку – необхідна умова для зниження зорового напруження, зміни робочої пози, екскурсії грудної клітки (забезпечення вільного подиху). Обов’язково повинні мати місце 15-ти і 20-ти хвилинні перерви, використовувані дітьми для прийому їжі й активного відпочинку.
Достатня рухова активність є ще одним могутнім засобом у зміцненні здоров’я школярів і на думку фахівців, сприятливо впливає на коркову нейродинаміку і попереджає перевтому учнів. Важливо визначити місце уроку в розкладі, тому що на переключення дітей з розумової роботи на інший вид діяльності сприяє більш тривалому збереженню працездатності.
Особливе місце в процесі навчального дня повинне приділятися фізичному вихованню і руховій активності школярів. Відомо, що недостатня добова і тижнева рухова активність негативно впливає на структуру кісткових м’язів і міокарда, знижує імунну реактивність організму й стійкість до перегрівання, охолодженню, недоліку кисню.
Протягом навчального тижня, крім інших елементів рухової активності (ранкова гімнастика, прогулянка, заняття в секціях), обов’язковим є проведення не менш двох уроків фізичної культури. Варто пам’ятати, що заміна уроків фізичної культури заняттями загальноосвітніх предметів приносить велику шкоду здоров’ю дітей і підлітків.
Останнім часом усе більше поширення набуває спортивна година й активний відпочинок, особливо в початковій ланці школи. Фізкультурні години здоров’я можна проводити після основних занять: перед обідом – на свіжому повітрі, а в непогоду – у добре провітреному приміщенні. Година здоров’я містить у собі ігри, спортивні розваги, комплекси фізичних вправ.
Зараз у деяких школах сформовані компенсуючи класи навчання для дітей з уповільненим психомоторним розвитком, з низьким рівнем психосоматичного здоров’я, де проводяться для них спеціальні ритмічні вправи з обов’язковим музичним супроводом. Медичний персонал шкіл, разом з викладачами підбирають необхідний комплекс вправ, спрямованих не тільки на зміцнення м’язів і пальців рук. Це підвищує працездатність класів, сприяє розвитку дрібних м’язів кисті й удосконалюванню тонких рухових координації. Важливо це і тому, що рухова активність, особливо тонкі рухи пальців рук відіграють істотну роль на всіх етапах мовної функції дитини.
Забезпечуючи школярів необхідним рівнем знань, умінь, навичок, багато викладачів забувають про те, що навчальний (трудовий) день учнів не обмежується стінами школи. Більшість дітей шкільного віку прийшовши додому витрачають на готування домашнього навчального завдання більш 2-х годин.
Вивчення способу життя школярів, їхнього позашкільного бюджету часу допоможе медикам і педагогам оцінити фактори, що впливають на здоров'я учнів. Одним з таких факторів, на думку багатьох фахівців, є перевантаження дітей навчальним матеріалом.
Загальна тривалість навчального навантаження протягом дня (уроки в школі і самопідготовка), що відповідає віковим можливостям здорових учнів, складає (з урахуванням перерви через кожні 45 хвилин роботи) в астрономічних годинах: у ІІ кл. – 3,5 год., у ІІI-IV кл. – 4,5 год., у VI кл. – 5,5 год., у VII-IX кл. – 6,5 год., у Х-ХІ кл. – 8 год. Навчальне навантаження учнів 1-х кл. (6-7-ми років) обмежується 2,5 год.
Свого апогею навчальне навантаження досягає у старшій ланці школи: у IX-XI класах. За даними багатьох учених, у тому числі і лікарів-гігієністів, робочий тиждень старшокласника (а навчання – це робота) перевищує робочий тиждень дорослого службовця у 1,5-2 рази. Таке навантаження є надмірним, відбивається на стані здоров’я дітей і підлітків – неминуче приводить до скорочення тривалості їхнього сну й активного відпочинку.
Тривалість нічного відпочинку – дуже важливий момент у життєдіяльності дітей, тому що скорочення нічного сну, порушення його повноцінності приводять до погіршення пам’яті, зниженню здатності зосередитися, до зниженого тла настрою, головному болю й іншим функціональним розладам психоневрологічної сфери. Однак лікарям рідко приходиться чути від старшокласників скарги на самопочуття. Підлітку часом буває складно оцінити свій стан. Позначаються компенсаторні можливості молодого організму, стійка позитивна мотивація на навчання. І ця ціна за знання й уміння буває занадто дорогою: перенапруга фізіологічних систем, виникнення серйозних змін у стані здоров’я.
Для виявлення зовнішніх факторів, що впливають на здоров’я й розвиток учнів використовують методику програмного опитування. За допомогою цієї методики медичний персонал, психологи школи, викладачі можуть легко установити, чи відповідає тривалість самостійної навчальної роботи, сну й інших моментів позашкільного життя учнів віковим нормативам, скільки дітей не витримують ці нормативи, хто і чому порушує їх.
Таке скринінгове опитування дозволяє виявити групу зовнішніх факторів, що впливають на стан здоров’я учня, а потім висловити обґрунтовані пропозиції як викладачам, так і батькам по корекції навчального навантаження і позашкільного бюджету часу з метою зміцнення здоров’я дітей і підлітків.