Короткі теоретичні відомості. Мотивація –це сукупність рушійних сил,що спонукають людину довиконання певних дій.
Мотивація –це сукупність рушійних сил,що спонукають людину довиконання певних дій.
Мотивація з точки зору управління –це функція керівництва,якаполягає у формуванні в працівників стимулів до праці (спонукання працювати з повною віддачею), а також у довготривалому впливі на працівника для зміни структури його ціннісних орієнтації і інтересів, формування мотиваційного ядра і розвитку на цій основі трудового потенціалу.
Як основна функція менеджменту мотивація пов’язана з процесом спонукання підлеглих до діяльності через формування мотивів поведінки для досягнення особистих цілей і цілей організації. У процесі мотивації передбачається використання в певній послідовності взаємозалежних категорій: потреби людей – їх інтереси – мотиви діяльності – дії.
Завдання,які може вирішувати керівництво за допомогою мотивації: визнання праці співробітників, які досягли високих результатів, для подальшого стимулювання їх творчої активності; демонстрація схвального ставлення фірми до високих результатів праці співробітників; популяризація результатів праці співробітників, які отримали визнання; застосування різних форм визнання заслуг; поліпшення морального стану працівників через відповідну форму визнання; забезпечення процесу підвищення трудової активності співробітників.
Основні чинники, що ускладнюють процес управління мотивацією підлеглих: неочевидність мотивів поведінки людини; мінливість мотиваційного процесу; відмінності мотиваційних структур працівників; наявність безлічі шляхів і способів задоволення кожної окремої потреби людини; взаємозалежність робіт в організаціях, недостатня інформованість про результати роботи співробітників, часті зміни в службових обов’язках унаслідок удосконалення технології; люди, їх потреби, мотиви, інтереси знаходяться не на першому місці в керівництва.
Потреба –стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від об'єктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності.
Спонукання –це відчуття недостатку в чому-небудь,що має певнуспрямованість. Воно є поведінковим виявом потреби і сконцентроване на досягненні мети.
Потреби людей класифікують за різними ознаками: за походженням (природні, культурні); за природою (первинні, вторинні); за характером предмету (матеріальні, духовні); за ступенем усвідомлення людиною (усвідомлені, неусвідомлені); за ступенем важливості для людини (домінуючі; другорядні); за потребами щодо внутрішнього або зовнішнього розвитку: індивідуальні; соціальні; змішані (індивідуально-соціальні).
Мотиви –усвідомлювані причини вибору дій і вчинків людини.
Мотив породжується певною потребою. Потреба – механізм людської активності, мотив – її конкретний прояв.
Основні функції мотивів: спонукальна функція полягає в тому,що мотиви обумовлюють вчинкиособистості, її поведінку і діяльність; напрямна функція полягає у виборі і здійсненні певної лініїповедінки, діяльності; регулювальна функція полягає в тому,що поведінка і діяльність залежновід особливостей мотивації мають або особистісний характер, або спрямовані на реалізацію інтересів колективу, фірми.
Стимули –це зовнішні подразники,що сприяють підвищеннюінтенсивності певних мотивів у діях людини, тобто це блага, які можуть задовольнити потреби людини при виконанні нею певних дій.
Відмінність стимулів від мотивів полягає в тому,що стимулихарактеризують певні блага, а мотиви – прагнення людини отримати їх.
Стимулювання –дія на трудову поведінку працівника через створенняособливо значущих умов, що спонукають його діяти певним чином;
Функції стимулювання:
– економічна –ефективне стимулювання працівника сприяє підвищеннюзагальної продуктивності праці, тобто розв’язанню економічних завдань;
– соціальна –з отриманням доходів,працівник забезпечує собі певнийкомплекс економічних і соціальних благ, займає певне місце в соціальній структурі колективу і суспільства загалом;
– соціально-психологічна –стимулювання впливає на формуваннявнутрішнього світу працівника – його потреб і цінностей, орієнтації і установок, мотивів трудової поведінки і ставлення до праці;
– етично-виховна –формуються етичні якості особистості працівника.
Розрізняють три групи мотиваційних теорій:
– первинні, в основі яких лежить специфічна «модель»працівника-людини («теория «X» (розробив Ф. Тейлор, розвинув і доповнив Д. Мак-Грегор); теорія « У»; теория «Z» ).
– змістовні, що аналізують структуру потреб і мотивів особистості і їх прояв. Помітна певна кореляція і в класифікації потреб людей (рис. 1).
| Рис. 1. Співвідношення груп потреб у змістовних теоріях мотивації |
– процесуальні, що вивчають вплив на мотивацію зовнішніх чинників (теорія очікувань (У. Врум); теорія справедливості (З. Адамі); теорія постановки цілей (Е. Локк); теорія Л. Портера – Е. Лоулера; теорія посилення мотивації Б. Скіннера).
Завдання до теми
Ділова гра «Типологія мотивації трудової діяльності»
За допомогою таблиці 6 визначте, у якій мірі кожне з висловлювань відповідає вашому уявленню про ідеальну роботу.
Визначте: ціннісну орієнтацію працівників (колективу); силу мотивації; спрямованість мотивації працівника; напрями вдосконалення роботи з стимулювання.
Напроти кожного вислову обведіть номер в тій колонці, яка співпадає з Вашою думкою.
Для визначення ціннісної орієнтації працівників блок питань про ідеальну роботу поділяється на чотири підгрупи, кожна з яких включає визначений перелік питань і дає уявлення про ідеальну роботу, як роботу, спрямовану в першу чергу на:
− зміст роботи (питання 1, 8, 11, 13);
− суспільну корисність (питання 3, 8, 12);
− оплату праці (питання 2, 5, 10);
− статус працівника (питання 6, 9, 14).
В перелік не включена відповідь на питання № 4, адже воно є антимотиваційним і означає відсутність трудової мотивації. Ці підгрупи об’єднуються в дві групи, перша з яких (включає першу і другу підгрупи) характеризує ціннісну орієнтацію, а друга (включає третю і четверту підгрупи) – прагматичну орієнтацію.
Для кожної групи розраховується середня кількість балів для кожного респондента як середньоарифметичне. Якщо середній бал для першої групи вищий середнього бала другої групи, то у респондента ціннісна орієнтація і І тип мотивації. Якщо навпаки, то прагматична орієнтація і III тип мотивації. При рівній кількості балів у групах респондент належить до II типу мотивації з нейтральною орієнтацією.
Таблиця 6 – Ознаки ідеальної роботи
| Відповідає | |||||
| повністю | частково | не відповідає | |||
| 1.Хороша робота - це самостійна робота, що | |||||
| дозволяє вирішувати самому, що і як | |||||
| робити | |||||
| 2.Хороша робота дозволяє отримати житло, | |||||
| влаштувати дитину в гарний дитячий садок, | |||||
| отримати путівку | |||||
| 3. | Робота – наш обов’язок перед суспільством. | ||||
| Будь-яка робота хороша, якщо вона | |||||
| необхідна | |||||
| 4. | Хороша робота має залишити час і сили, | ||||
| щоб користуватися всім, що дає життя | |||||
| 5. | Хороша робота – та, яка дає достатній | ||||
| заробіток | |||||
| 6. | Якщо тебе оточують люди, з якими | ||||
| можна спілкуватися, – це хороша робота | |||||
| 7. | Хороша робота – та, яка дає можливість | ||||
| приносити користь людям | |||||
| 8. | Хороша робота – та, яка дозволяє | ||||
| повністю використовувати свої знання і | |||||
| здібності | |||||
| 9. | Хороша робота – та, яка дає можливість | ||||
| просування посадовими сходами | |||||
| 10. Хороша робота забезпечує достаток у | |||||
| сім’ї, можливість придбати те, що бажаю | |||||
| 11.Хороша робота – це цікава робота, що | |||||
| приносить задоволення | |||||
| 12.Хороша робота дозволяє випускати | |||||
| продукцію, яка користується попитом | |||||
| 13.Хороша робота спонукає підвищувати | |||||
| кваліфікацію, поповнювати знання | |||||
| 14.Хороша робота – та, яка надає | |||||
| можливість заслужити пошану оточуючих |
Приклад.
Результат опитування, розподілу питань за підгрупами і середній бал у групах для кожного респондента представлений у табл. 6. При підрахунку середнього бала для кожного респондента сумуються бали з усіх питань, що перераховані вище, потім віднімається відповідь на питання № 4 і ділиться на загальну кількість питань у цьому блоці (14). Наприклад, для респондента № 1 загальна сума балів склала 30:
(2 + 2 + 2 + 3 + 2 + 3 + 2) + (2 +3 + 2 + 2 + 2 +3) = 30.
На питання № 14 він вибрав перший варіант – кількість балів 3. Тоді середня кількість балів для цього респондента складе:
(30 – 3) / 14 = 1,93.
На основі цієї середньої кількості балів проводиться класифікація респондентів за силою мотивації і спрямованістю мотивації.
За силою мотивації:
– якщо середній бал знаходиться в діапазоні від 3 до 2,4 включно то це сильна мотивація;
– при середньому балі в діапазоні від 2,39 до 1,6 включно – середня мотивація;
– при середньому балі від 1,59 до 1 – слабка мотивація.
За спрямованістю мотиви поділяються на:
– мотиви досягнення (якщо середній бал перевищує 2,5);
– мотиви збереження (якщо середній бал знаходиться в діапазоні 1,5 –
2,5);
– відсутність мотивації взагалі (якщо середній бал не перевищує 1,5).
Підсумкові дані розрахунку середнього бала респондентів за групами мотивації наведені в таблицях 7–8.
Таблиця 7 – Підсумкові дані розрахунку середнього балу респондентів за групами мотивації
| № | 1 підгрупа | 2 підгрупа | Сере | 3 підгрупа | 4 підгрупа | Сере | Відп | ||||||||||||||||||||||||
| Респо | Ціннісна | орієнтація | дній | Прагматична | орієнтація | дній | овід | ||||||||||||||||||||||||
| ндент | бал | бал | ь на | ||||||||||||||||||||||||||||
| а | пита | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ння | |||||||||||||||||||||||||||||||
| №4 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| 1… | 2,29 | 2,33 | |||||||||||||||||||||||||||||
| n | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Таблиця 8 – Класифікація респондентів за всіма ознаками мотивації | |||||||||||||||||||||||||||||||
| № | Середній бал | Сила мотивації | Спрямованість | Тип мотивації | |||||||||||||||||||||||||||
| респондента | мотивації | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 1,93 | середня | збереження | III | ||||||||||||||||||||||||||||
| … | |||||||||||||||||||||||||||||||
| n | |||||||||||||||||||||||||||||||
Наприклад, у І-го респондента III тип мотивації, оскільки в нього середній бал у другій групі вищий, ніж у першій (2,33 > 2,29) і т.д.
Ділова гра «Визначення чинників і ступеня їх впливу на трудову активність працівників»
Визначити: як впливають на Вашу трудову активність перелічені у таблиці 9 чинники (закресливши необхідний квадрат). Проранжувати чинники, зробити висновок.
Контрольні питання
1. Розробіть мотиваційну програму щодо поліпшення роботи працівників турпідприємства.