Стратегії відновлення для кризових ситуацій
На рівні стратегічного менеджменту часто використовують стратегію відновлення, коли напрямок діяльності, яку треба зберегти і розвинути, знаходиться в кризовому стані. Мета стратегії відновлення є якнайшвидше виявлення і ліквідація джерел конкурентної і фінансової слабкості фірми [1].
Тут головним є діагностика причини незадовільного функціонування фірми:
- Чи є таке становище результатом несподіваного падіння обсягу продажів через погіршення неополітичної кон'юнктури?
- Чи вдало обрана конкурентна стратегія фірми?
- Чи не занадто великим є розмір існуючого боргу?
- Чи добре реалізується вдала стратегія?
- Чи не занадто високий рівень постійних витрат?
- Чи не поступилися супернику через його конкурентні переваги?
У цьому випадку необхідно визначити, чи можна врятувати бізнес, чи ситуація безнадійна. Дуже важливо зрозуміти, які існують труднощі і наскільки серйозні стратегічні проблеми, тому що різні діагнози ведуть до вибору різних відбудовних стратегій.
Найбільш розповсюдженими причинами виникнення кризових ситуацій є наступні:
- занадто великий розмір боргу;
- переоцінка росту перспектив продажів;
- ігнорування негативного впливу агресивних спроб "купити" частку ринку за рахунок значного зниження цін;
- високий рівень постійних витрат через нездатність раціонально використовувати виробничі потужності;
- ставка на технологічний прорив у довгостроковій перспективі (через тривалий період часу);
- великі вкладення на дослідження ринку, невдача в розробці ефективних нових товарів;
- часта зміна стратегій (тому що попередні стратегії не працюють);
- неефективні методи конкурентної боротьби.
Розв'язання даної проблеми й успішне відновлення бізнесу може включати наступні дії:
- перегляд поточної стратегії;
- вживання заходів для збільшення доходів;
- послідовне зниження витрат;
- продаж частини активів з метою збільшення наявних засобів для збереження частини бізнесу, що залишився;
- використання комбінації цих дій.
3.2. Перегляд стратегії. Якщо фірма зазнає невдачі внаслідок невірної стратегії, то завдання перегляду може бути розв'язане шляхом:
- зрушення в сторону нового конкурентного підходу для відновлення позиції фірми на ринку;
- перегляду внутрішніх операцій і функціональних стратегій (тобто стратегій у різних галузях діяльності) для забезпечення кращої підтримки загальної ділової стратегії;
- злиття з іншою галузевою компанією і проходження переглянутої стратегії, що базується на загальному потенціалі;
- скорочення кількості продуктів і кола клієнтів до рівня, що ідеально підходить нинішнім можливостям фірми.
Найбільш придатний варіант дій залежить від ситуації в галузі, сильних і слабких сторін фірми, її конкурентних можливостей щодо конкурентів і від серйозності кризи. Перегляду стратегії передує аналіз становища в галузі основних конкурентів, власної конкурентної позиції фірми, її досвіду і ресурсів. Як правило, перегляд стратегії повинен бути пов'язаний із сильними сторонами компанії і її конкурентними можливостями і спрямований на зміцнення ринкових позицій.
3.2. Збільшення доходів.Зусилля стратегії відновлення по збільшенню доходів націлені на забезпечення росту обсягу продажів. Існує кілька можливостей збільшення доходів: зниження цін, посилення просування товару на ринок, збільшення зусиль зі збуту, 210 розширення переліку послуг споживачам, швидке удосконалення товару. Вживати заходів для збільшення доходів і обсягу продажів необхідно, коли:
- у бюджеті не передбачене скорочення витрат і стабілізація точки беззбитковості;
- засобом для відновлення прибутковості є збільшення використання наявних потужностей.
Найбільш швидким шляхом збільшення короткострокових доходів у випадку, коли еластичність попиту за ціною невелика, є підвищення цін, а не збільшення обсягу продажів при зниженні цін.
3.3. Зниження витрат.Стратегії відновлення, спрямовані на зниження витрат, найбільш ефективні в ситуаціях:
- коли недосконалий ланцюжок цінностей фірми і структура витрат досить гнучка для вживання радикальних заходів по їх виправленню;
- коли неефективність дій піддається оцінці і коректуванню;
- коли витрати фірми роздуті й існує багато джерел економії, яка може бути швидко досягнута;
- коли фірма близька до своєї точки беззбитковості.
"Затягування пояса" супроводжується скороченням адміністративних витрат (чому приділяється особлива увага), виключенням з ланцюжка цінності фірми неосновних і низько дохідних сфер діяльності, модернізацією існуючих заводів і устаткування з метою збільшення продуктивності, припиненням неосновних капітальних витрат і реструктуризацією боргів з метою збільшення термінів їх виплат і скорочення витрат з виплати відсотків.
3.4. Продаж активів.Стратегія продажів активів, скорочення діяльності застосовуються в тих випадках, коли рух готівки вимагає особливої уваги й у тому випадку, коли найбільш прийнятним шляхом генерування наявних засобів є:
- продаж частини активів фірми (заводів і устаткування, патентів, землі, матеріально-виробничих запасів, дочірніх компаній);
- скорочення діяльності (зняття з виробництва частини продукції, що знаходиться в стадії спаду, закриття чи продаж старих підприємств, скорочення чисельності працюючих, відхід з віддалених ринків, скорочення послуг, наданих клієнтам і т.д.).
Іноді фірми, що знаходяться в кризовому стані, продають активи не для того, щоб позбутися від частини операцій і призупинити відтік готівки, а щоб нагромадити фонди для збереження і зміцнення напрямків діяльності, що залишаються у фірми. У цих випадках звичайно звільняються від активів, пов'язаних з неосновною діяльністю фірми, щоб підтримати стратегічне відновлення в ключових видах діяльності.
Комбіновані зусилля. Комбінація відбудовних стратегій звичайно застосовується в кризових ситуаціях, що вимагають швидких рішень за широкими напрямками. Також комбіновані дії часто використовуються при приході на роботу нових менеджерів, яким надається воля в проведенні необхідних, з їхнього погляду, змін. Чим складніше завдання, тим ймовірніше використання для його розв'язання комплексу стратегічних ініціатив.
Зусилля фірм по відновленню – це дії з високим ступенем ризику, що часто закінчуються провалом. Дослідження 64 компаній показало, що спроби відновлення не принесли успіху більшості неблагополучних компаній у восьми базових галузях [1]. Багато компаній занадто довго чекають, перш ніж почати відновлення. В інших немає достатніх засобів і підприємницького таланту, який необхідний для конкуренції в повільно зростаючих галузях та упертої боротьби за частку ринку. Конкуренти, що мають кращі позиції, просто виявляються занадто сильні для того, щоб їх можна було перемогти в тривалій боротьбі один на один. Навіть у випадку успіху, неблагополучні компанії повинні почати цілий ряд спроб з відновлення і змін в керуванні, перш ніж буде остаточно відновлена довгострокова конкурентна життєздатність фірми і її прибутковість.