Перелік практичних навичок та ситуаційних задач до модуля 1
1. Визначити і описати недоліки та переваги гострого та хронічного експериментів.
2. Визначення величини потенціалу спокою та потенціалу дії окремого волокна скелетного м'яза.
3. Шляхом порівняння з калібрувальним імпульсом виміряйте величину потенціалу спокою;
4. Шляхом порівняння з калібрувальним імпульсом виміряйте амплітуду потенціалу дії.
5. Шляхом порівняння з калібрувальним імпульсом виміряйте тривалість потенціалу дії.
6. Вказати, які іони переміщуються через поверхневу мембрану клітини під час деполяризації.
7. Вказати, які іони переміщуються через поверхневу мембрану клітини під час реполяризації.
8. Вказати, чому при виникненні потенціалу дії знак мембранного потенціалу змінюється на протилежний.
9. Вказати, які іони переміщуються через поверхневу мембрану клітини під час деполяризації та реполяризації та чому при виникненні потенціалу дії знак мембранного потенціалу змінюється на протилежний.
10. Чому при нанесенні двох подразнень підряд через невеликий інтервал часу друге з них не викликає у відповідь реакції нерву?
11. Як змінюється збудливість нерву безпосередньо після виникнення в ньому потенціалу дії?
12. Як зміниться МП, якщо заблокувати роботу К-Na+ насосу?
13. Як зміниться МП, якщо потік Na+ всередину клітини збільшиться, а кількість К+ залишиться тією самою?
14. Чому при нанесенні двох подразнень з невеликим інтервалом між ними, друге з них не викликає ПД?
15. Визначити, чому нервове волокно, поміщене в середовище без солі, не збуджується при подразненні будь-якої сили.
16. Як і чому зміниться МП, якщо збільшити концентрацію К+ всередині клітини?
17. Як зміниться збудливість тканини, якщо МП зріс на 20%, а критичний рівень деполяризації на 30%? Вихідні величини: Е0 = 90мв, Ек = 60мв
18. При погіршенні кровопостачання міокарду в міжклітинній рідині підвищується концентрація К+. Як і чому це позначиться на генерації ПД у волокнах міокарду?
19. Вказати механізм поширення збудження по нервових волокнах.
20. Вказати механізм передачі збудження з нерву на м'яз.
21. Користуючись калібрувальним сигналом, визначити інтервал часу між нанесенням подразнення та виникненням потенціалу дії.
22. Обчислити швидкість поширення збудження по нерву.
23. Видибразити на графіку залежність між силою подразнення та амплітудою потенціалу дії.
24. 23. Пояснити, чому амплітуда потенціалу дії нерву змінюється при збільшенні сили подразнення
25. 24. Вказати, як впливало б підвищення сили подразнення на амплітуду потенціалу дії окремого нервового волокна.
26. Визначити силу м'язів за допомогою ручного динамометра.
27. Визначити силу м'язів за допомогою станового динамометра.
28. Виконати реєстрацію електроміограми у людини.
29. Як і чому зміниться швидкість проведення нервових імпульсів при збільшенні проникності мембрани нервового волокна для іонів калію.
30. Нервове волокно розділяється на дві гілочки, одна з яких має більший діаметр. По якій гілочці поширюватиметься ПД, який підійшов до точки розгалуження волокна.
31. Проаналізувати, який із законів проведення збудження може порушитися, якщо значно зменшиться опір нервових волокон, що входять до складу того ж нерва.
32. Розрахувати, з якою мінімальною частотою слід подразнювати м'яз, щоб отриматизубчастий тетанус. Тривалість періоду укорочення цього м'яза при окремому скороченні 0,04 с, а період розслаблення – 0,03 с (латентним періодом можна нехтувати).
33. Розрахувати, з якою мінімальною частотою слід подразнювати м'яз, щоб отримати гладкий тетанус. Тривалість періоду укорочення цього м'яза при окремому скороченні 0,04 с, а період розслаблення – 0,03 с (латентним періодом можна нехтувати).
34. Чи однакова буде тривалість латентного періоду окремих скорочень м'яза, коли він піднімає вантаж різної величини?
35. Тривалість періоду укорочення м'яза при окремому скороченні 0,04 с, а в період розслаблення – 0,05 с. Визначити вигляд скорочення цього м'яза при частоті роздратування 5 імпульсів в секунду
36. Тривалість періоду укорочення м'яза при окремому скороченні 0,04 с, а в період розслаблення – 0,05 с. Визначити вигляд скорочення цього м'яза при частоті роздратування 15 імпульсів в секунду
37. Тривалість періоду укорочення м'яза при окремому скороченні 0,04 с, а в період розслаблення – 0,05 с. Визначити вигляд скорочення цього м'яза при частоті роздратування 50 імпульсів в секунду
38. Визначити, чому амплітуда тетанічних скорочень перевищує амплітуду окремих скорочень м'яза.
39. Проаналізувати, чому амплітуда окремого скорочення наростає повільніше, ніж концентрація Са2+
40. Замалюйте схему трьохнейронної рефлекторної дуги.
41. Дайте порівняльну характеристику хімічних та електричних синапсів.
42. Замалюйте графічно ЗПСП.
43. 42.Проаналізувати, чим ЗПСП відрізняється від МП, ПД, локальної відповіді
44. Проаналізувати чому в електричному синапсі збудження передається швидше ніж у хімічному.
45. Замалюйте графічно ГПСП.
46. Замалювати та проаналізувати взаємне розташування збуджуючих та гальмівних нейронів при здійсненні постсинаптичного гальмування.
47. Замалювати та проаналізувати взаємне розташування збуджуючих та гальмівних нейронів при здійсненні пресинаптичного гальмування.
48. Замалюйте взаємне розташування нейронів при здійсненні реципрокного гальмування.
48. Замалюйте взаємне розташування нейронів при здійсненні поворотнього гальмування.
49. Графічно змалювати зміни мембранного потенціалу в різних варіантах при збудженні аферентного волокна
50. Дослідити групу сухожильних рефлексів верхніх і нижніх кінцівок.
51. Дослідити рефлекс з 2-х голового м'яза плеча.
52. Дослідити тонічні рефлекси.
53. Намалювати схему розташування рухових центрів у стовбурі головного мозку.
54. Після травми спинного мозку в шийному відділі у людини зникли сухожильні рефлекси нижніх кінцівок. Який фізіологічний механізм цього явища
55. Дитина під час споживання їжі дивилася телевізор. Несподівано вона засміялася, а потім закашлялась, оскільки під час сміху частки їжі потрапили в дихальне горло. Які координаційні стосунки в нервових центрах порушилися?
56. У хворого після травми має місце повний розрив спинного мозку між грудним і поперековим відділами. Чи у нього спостерігатиметься розлад актів сечовипускання та дефекації? Якщо будуть, то в чому вони виявляться в різні терміни після травми?
57. Виконати пальце-пальцьову пробу.
58. Виконати носово-пальцьову пробу.
59. Виконати ускладнену пробу Ромберга.
60. Виконати та проаналізувати рефлекси конвергенції очей.
61. Виконати та проаналізувати рефлекси дивергенції очей.
62. Намалювати схему розташування мотонейронів в передній центральній звивині («руховий гомункулюс»).
63. Намалювати схему участі базальних гангліїв (стріопалідарної системи) в регуляції рухів.
64. Дослідити пряму зіничну реакцію на світло.
65. Дослідити співдружню зіничну реакцію на світло.
66. Дослідити рефлекс Даніні-Ашнера.
67. Дослідити клиностатичний рефлекс.
68. Дослідити ортостатичний рефлекс.
69. Дослідити місцевий дермографізм.
70. Вказати органи, які не іннервує парасимпатична нервова система.
71. Вказати вплив відділів вегетативної нервової системи на серце.
72. Вказати вплив відділів вегетативної нервової системи на бронхи.
73. Вказати вплив відділів вегетативної нервової системи на ендокринні органи.
74. Вказати вплив відділів вегетативної нервової системи на сечовий міхур.
75. Вказати вплив відділів вегетативної нервової системи на травні залози, метаболізм тканин.
76. Вказати вплив відділів вегетативної нервової системи на метаболізм тканин.
77. Вказати медіатори, що виділяються в закінченнях пре-гангліонарних нейронів симпатичної нервової системи
78. Вказати медіатори, що виділяються в закінченнях постгангліонарних нейронів симпатичної нервової системи.
79. Вказати медіатори, що виділяються в закінченнях пре-гангліонарних нейронів парасимпатичної нервової системи
80. Вказати медіатори, що виділяються в закінченнях постгангліонарних нейронів парасимпатичної нервової системи.
81. Вказати, як і чому зміниться просвіт бронхів при введенні у кров адреналіну?
82. Вказати, як і чому зміниться артеріальний тиск при введенні у кров адреналіну.
83. Вказати, як і чому зміниться синаптична передача в синапсі симпатичної нервової системи при блокаді альфа-адренорецепторів на постсинаптичній мембрані.
84. Вказати, як і чому зміниться синаптична передача в синапсі симпатичної нервової системи при блокаді альфа-адренорецепторів на пресинаптичній мембрані
85. Проаналізувати наступну ситуацію. Обстеження людини показало, що у неї значно переважає тонус симпатичної нервової системи. На підставі яких показників може бути зроблений такий висновок
86. Проалізувати, чи збережеться регуляція перистальтики кишок при їх повній денервації
87. Проалізувати, чи можливі різноспрямовані впливи парасимпатичної нервової системи на органи.
88. Проаналізувати, чому при спазмі коронарних артерій біль може виникати в лівій руці.
89. Проаналізувати наступну ситуацію. У людини порушена акомодація ока і зіничний рефлекс. З ураженням яких вегетативних структур пов'язані ці порушення
90. Проаналізувати особливості нервової та гуморальної регуляції.
91. Визначити чинники гуморальної регуляції.
92. Замалювати схему гіпоталамо-гіпофизарної системи.
93. Проаналізувати, який гормон може викликати розширення зіниці, гіпертензію, посилення роботи серця, гіперглікемію, підвищення енергетики м'язового скорочення, зменшення моторної активності кишок
94. Проаналізувати наступну ситуацію. Зріст дитини 10 років досягає 178 см, маса 64 кг. З порушенням функції якої ендокринної залози це пов'язано?
95. Проаналізувати наступну ситуацію. Зріст 18-річного обстежуваного 100 см, будова тіла пропорційна. Про недостатність функції якої залози свідчить виявлене порушення росту
96. Проаналізувати наступну ситуацію. Основний обмін обстежуваної людини підвищений на 70%. З порушенням функції яких залоз внутрішньої секреції це може бути пов'язано?
97. Проаналізувати наступну ситуацію. У людини виявлені ознаки збільшення в об'ємі щитоподібної залози. Про недолік якої речовини в їжі і воді в цій місцевості слід подумати?
98. Проаналізувати та охарактеризувати гормони, що беруть участь в стресових реакціях організму.
99. Проаналізувати, чому при проведенні курсу лікування синтетичним гормоном кіркового шару надниркових залоз - преднізолоном необхідний контроль за масою тіла хворого.
100. Проаналізувати наступну ситуацію. Інкреторна функція статевих залоз здійснюється в організмі після досягнення статевої зрілості. Чим пояснити розвиток первинних і вторинних статевих ознак в період, передуючий структурно функціональній зрілості статевих залоз?
101. Проаналізувати, які гормони забезпечують збереження в організмі Nа+ за рахунок реабсорбції його в канальцях нирок, виведення К+, регулювання К/Nа- рівноваги.
102. Вирішити наступне завдлання. В обстежуваного в сечі відсутній білок і цукор, питома вага сечі понижена, але діурез різко підвищений (до 8 літрів на добу), постійна спрага. Порушення діяльності якої ендокринної залози здатне викликати такий комплекс змін?
103. Вирішити наступне завдлання. Під час вагітності на шкірі жінки з'являються пігментні плями. Під впливом гормону якої залози це відбувається?
104. Вирішити наступне завдання. Після пологів у жінки вироблення грудного молока виявилося слабким. Недолік якого або яких гормонів, а також зовнішніх природних подразників могли стати причиною зниженої лактації?
105. Вирішити наступне завдлання. За медичними показаннями жінці почали вводити чоловічий статевий гормон тестостерон. Які зміни зовнішнього вигляду та поведінки жінки слід чекати?
106. За допомогою атласу De Groot провести розрахунок стереотаксичних координат супраоптичного ядра гіпоталамуса у щура.
107. За допомогою атласу De Groot провести розрахунок стереотаксичних координат паравентрикулярного ядра гіпоталамуса у щура.
108. За допомогою атласу De Groot провести розрахунок стереотаксичних координат вентромедіального ядра гіпоталамуса у щура.
109. За допомогою атласу De Groot провести розрахунок стереотаксичних координат аркуатного ядра гіпоталамуса у щура.
110. За допомогою атласу De Groot провести розрахунок стереотаксичних координат заднього гіпоталамічного поля у щура.
111. Проаналізувати, чому ми зазвичай не відчуваємо одяг, який носимо? Чому інколи відчуваємо?
112. Вказати, який загальний механізм при сприйнятті подразнення: тактильними рецепторами, больовими та фоторецепторами?
113. Вказати, чи можливе відчуття світла при дії на сітківку ока механічного подразника? Коли і чому
114. Проаналізувати, чому важко зняти зубний біль.
115. Вказати, яка різниця між поняттями «рецептори» та «органи чуття.
116. Проаналізувати, чи порушуватимуться рухові та вегетативні рефлекси спинного мозку при пошкодженні: а) задніх корінців спинного мозку, б) задніх рогів спинного мозку.
117. Вказати, чи порушуватимуться рухові функції при пошкодженні сенсорных ядер мозкового стовбура.
118. Проаналізувати ЕЕГ людини.
119. Проаналізувати наступну ситуацію.У хворого крововилив в області нижньої третини задньої центральної звивини. Які симптоми можливі у хворого?
120. Проаналізувати наступну ситуацію. Під час наркозу у хворого на ЕЕГ виникли потенціали амплітудою 280 мВ і частотою близько 0,6 гц. Чи достатня глибина наркозу?
121. Проаналізувати, де локалізовано пошкодження, якщо у людини порушені зір і слух, відсутній поворот голови і очей у бік звуку та світла?
122. Проаналізувати, як зміниться ЕЕГ кішки при руйнуванні у неї верхніх відділів ретикулярної формації мозкового стовбуру. Вказати чому.
123. Визначити гостроту зору у людини..
124. Визначити поля зору (періметрія) у людини.
125. Проаналізувати наступне. У двох людей при визначенні найближчої точки ясного бачення знайдені наступні цифри: 12 см та 80 см. Хто цих людей старше? Чи можна приблизно назвати їх вік?
126. Проаналізувати, чому у воді краще видно в масці, чим без неї?
127. Виконати дослід Ріне (порівняння повітряної та кісткової провідності звуку).
128. Виконати дослідження бінаурального слуху (локалізація сприйняття звуків).
129. Вказати межі звукових частот, які сприймає людина: 20-2000 гц, 16-2000 гц, 5-15000 гц, 16-4000 гц.
130. Проаналізувати наступну ситуацію. У хворого пошкоджені півкружні канали внутрішнього вуха. Чи може він дати звіт про положення голови у просторі?
131. Проаналізувати, які вестибулярні тонічні рефлекси змінюються в новонароджених. Яке їх значення.
132. Проаналізувати, як змінюється аудіограма з віком і чим пояснюються ці зміни?
133. Вказати, що таке ністагм очей та в яких умовах це явище виникає?
134. Вказати, що таке ністагм голови та в яких умовах це явище виникає?
135. Визначити поріг смакової чутливості.
136. Проаналізувати, смакову карту язика.
137. Продемонструвати взаємодію нюхового, смакового і зорового аналізаторів.
138. Виконати аналіз больової рецепції.
139. Проаналізувати наступну ситуацію. На людину діє больовий подразник. Чи можна, не питаючи звіту про відчуття, взнати, як він відчуває біль?
140. Проаналізувати, якими явищами супроводяться больові рефлекси.
141. Вказати, що таке гіперестезія, анальгезія, парестезія?
142. Вказати, які існують вісцеро-соматичні рефлекси.
143. Провести дослідження типа ВНД за психологічним опитувальником.
144. Визначития силу та рухливість нервових процесів за допомогою коректурного методу.
145. Визначити об'єм слухової та зорової пам'яті. Визначити тип пам’яті, який переважає, у людини.
146. Проаналізувати відмінності умовного та безумовного рефлексів.
147. Виконати класифікаціїюумовних рефлексів.
148. Визначити, на подразнення яких рецепторів можна виробити умовний рефлекс.
149. Вирішити наступне завдання. У собаки провели двостороннє видалення потиличної області кори великих півкуль. Чи можна у неї виробити умовний рефлекс на світло лампочки?
150. Вирішити наступне завдання. Лісиця ховає надлишок їжі «про запас». Якою є дана рефлекторна діяльність: умовно- чи безумовнорефлекторною?
151. Вказати механізм наступного явища. У тварини вироблені умовні слиновидільні рефлекси на дзвінок (10 крапель слини) і на світло (6 крапель). При поєднаній дії цих подразників виділяється 16 крапель слини.
152. Виконати дослідження аналітико-синтетичної діяльності людини.
153. Виконати дослідження просторово-часової орієнтації людини.
154. Проаналізувати наступну ситуацію. 1. У собаки вироблений умовний рефлекс на слово «дзвінок». Чи буде умовно-рефлекторна реакція, якщо замість слова «дзвінок» в якості умовного сигналу включити справжній дзвінок?
155. Проаналізувати наступну ситуацію. Випускник школи робить вибір між двома навчальними закладами: фінансово-економічним інститутом і льотним училищем. Яку пораду можна дати хлопцю, якщо у нього сильний, урівноважений, рухливий тип ВНД?
156. Проаналізувати емоційні реакцій людини за електроенцефалографічними показниками.
157. Вказати особливості ЕЕГ людини, характерні для різних фаз сну (легкий і глибокий сон) і стану неспання.
158. Проаналізувати механізми контурів біологічної регуляції, рефлекторних дуг рухових рефлексів.
159. Проаналізувати механізми розвитку процесів збудження та гальмування в ЦНС, процесів їх сумації та координації рефлексів.
160. Проаналізувати механізми рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС і провідних шляхів, які забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС.
161. Проаналізувати механізми автономних рефлексів, які забезпечують регуляцію вісцеральних функцій.
162. Проаналізувати механізми дії різних гормонів на клітини-мішені та регуляцію їх секреції.
163. Проаналізувати механізми контурів регуляції вісцеральних функцій за участю гормонів.