Перелік питань до семестрового екзамену. Перелік практичних навичок.
Перелік практичних навичок.
1. Складання електронної формули атомів та іонів в основному та збудженому станах.
2. Характеристика хімічного елемента за електронною формулою та місцем знаходження в періодичній системі.
3. Складання хімічних та структурних формул сполук.
4. Визначення типу хімічного зв’язку.
5. Визначення ступеня окиснення атома елемента.
6. Визначення типів кристалічних ґраток.
7. Застосування закону діючих мас до рівноважних процесів.
8. Пояснення можливості перебігу хімічних реакцій залежно від чинників.
9. Визначення процесів окиснення та відновлення, окисників та відновників.
10. Визначення коефіцієнтів методом електронного балансу та методом напівреакцій.
11. Визначення кількості розчинника та розчиненої речовини для приготування розчину.
12. Змішування розчинів з відомою масовою часткою, молярною та еквівалентною концентрацією.
13. Перехід від одного способу вираження концентрації речовини в розчині до іншого.
14. Складання рівнянь реакцій між електролітами, що відбуваються до кінця.
15. Визначення реакції середовища в розчині солі, впливу концентрації та температури на ступінь гідролізу.
16. Виконання експериментальних завдань, пов’язаних із підтвердженням хімічних властивостей оксидів, гідроксидів, кислот, солей.
17. Проведення дослідів на якісне визначення іонів.
18. Відтворення методики виконання досліду та пояснення результатів дослідів.
19. Оформлення результатів практичних робіт.
Перелік питань до семестрового екзамену.
І. Теоретичні питання.
1. Предмет і завдання хімії. Роль хімії в медицині, фармації.
2. Періодичний закон Д.І. Менделєєва: формулювання, значення. Визначення та фізичний зміст понять: хімічний елемент, порядковий номер, період, група елементів. Значення місцезнаходження елемента в періодичній системі.
3. Електронні конфігурації атомів елементів в залежності від місця знаходження в періодичній системі.
4. Атом, будова атома: ядро, нуклони, електронна оболонка, орбіталь. Масове число, відносна атомна маса. Ізотопи, ізобари.
5. Енергетичні рівні та орбіталі. Правило Клечковского, правило Гунда, принцип Паулі.
6. Характеристика стану електронів в атомі за допомогою квантових чисел, їх значення.
7. Валентність, ступінь окислення: суть понять, сфера застосування.
8. Енергія іонізації, енергія спорідненості до електрона. Відносна електронегативність елементів.
9. Причини періодичної зміни властивостей елементів в періодичній системі в світлі теорії будови атома.
10. Класифікація неорганічних сполук. Генетичний зв’язок між класами.
11. Оксиди: характеристика, класифікація, номенклатура, способи добування, хімічні властивості.
12. Кислоти: характеристика, класифікація, номенклатура, способи добування, хімічні властивості.
13. Основи: характеристика, класифікація, номенклатура, способи добування, хімічні властивості.
14. Солі: характеристика, класифікація, номенклатура, способи добування, хімічні властивості.
15. Комплексні сполуки: визначення, координаційна теорія А. Вернера. Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках.
16. Комплексні сполуки: класифікація, номенклатура, добування, дисоціація, хімічні властивості.
17. Хімічний зв’язок, типи хімічного зв’язку. Характеристика ковалентного зв’язку.
18. Характеристика іонного, металевого та водневого хімічних зв’язків.
19. Типи кристалічних ґраток: іонні, атомні, молекулярні, металеві. Які властивості надає речовинам кожен тип кристалічної ґратки?
20. Швидкість хімічних реакцій. Фактори, що впливають на швидкість реакцій. Вплив факторів. Каталізатори. Гомогенний, гетерогенний каталіз.
21. Електролітична дисоціація. Основні положення теорії електролітичної дисоціації.
22. Механізм електролітичної дисоціації. Фактори, що впливають на ступінь дисоціації. Вплив факторів.
23. Електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації. Сила електролітів. Класифікація електролітів.
24. Сильні та слабкі електроліти. Дисоціація води, іонний добуток води. Поняття про рН середовища.
25. Сучасні уявлення про кислоти, основи, солі з точки зору теорії електролітичної дисоціації. Дисоціація кислот, основ, солей, комплексних сполук.
26. Сучасні уявлення про солі з точки зору теорії електролітичної дисоціації. Гідроліз солей. Типи гідролізу. Особливі випадки гідролізу.
27. Розчинність. Сучасна теорія розчинності. Теплові явища при розчиненні.
28. Розчинність. Коефіцієнт розчинності. Фактори, які впливають на розчинність речовин.
29. Дисперсні системи, дисперсна фаза, дисперсійне середовище. Класифікація дисперсних систем.
30. Істинні розчини, їх класифікація. Поняття про розчинник та розчинену речовину. Насичені, ненасичені, пересичені розчини.
31. Концентрація розчину. Способи вираження концентрації розчинів. Перехід від одного способу вираження складу розчину до інших.
32. Поняття про моль, хімічний еквівалент. Молярна маса еквівалента елемента, оксиду, кислоти, основи, солі.
33. Хімічні реакції, їх сутність, класифікація.
34. Реакції зворотні та незворотні (приклади). Хімічна рівновага, її зміщення. Принцип Ле-Шательє.
35. Окисно-відновні реакції, окисник, відновник. Типи окисно-відновних реакцій. Складанні ОВР іонно-електронним методом (методом напівреакцій). Молярна маса еквівалента окисника та відновника.
36. Хлор. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Фізичні та хімічні властивості хлору.
37. Кислота хлороводнева: добування, властивості. Солі хлороводневої кислоти: застосування в медицині. Якісна реакція на хлорид-іон.
38. Кисневі сполуки хлору: оксиди і відповідні їм кислоти та солі. Номенклатура, хімічні властивості.
39. Бром. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Фізичні та хімічні властивості брому.
40. Кислота бромоводнева: добування, властивості. Солі бромоводневої кислоти: застосування в медицині. Якісні реакції на бромід-іон.
41. Кисневі сполуки брому: оксиди, кислоти та відповідні їм солі. Номенклатура, хімічні властивості.
42. Йод. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Фізичні та хімічні властивості йоду.
43. Кислота йодоводнева: властивості. Йодиди: застосування в медицині. Відновні властивості галогенід-іонів. Якісні реакції на йодид-іон.
44. Сірка. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Сірководень: хімічні властивості. Сірководнева кислота, сульфіди: добування, властивості. Якісна реакція на сульфід-іон.
45. Кисневі сполуки сірки. Порівняння хімічних властивостей. Якісні реакції на сульфат - та сульфіт-іони.
46. Сірчана кислота. Властивості розбавленої та концентрованої сірчаної кислоти.
47. Тіосульфатна кислота, її структурна формула, окисно-відновні властивості. Натрію тіосульфат: будова, властивості, застосування в медицині. Якісні реакції на тіосульфат-іон.
48. Азот. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Аміак, його властивості. Якісна реакція на катіон амонію.
49. Кисневі сполуки азоту. Порівняння хімічних властивостей оксидів азоту. Окисно-відновні властивості нітритів та нітратів.
50. Нітратна кислота. Хімічні властивості.
51. Фосфор. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Сполуки фосфору (оксиди, кислоти, солі): властивості.
52. Вуглець. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Оксиди вуглецю: властивості.
53. Вугільна кислота, її солі: добування, властивості. Порівняння властивостей карбонатів та гідрокарбонатів.
54. Бор. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Оксид бору, кислоти, солі борних кислот: властивості, застосування в медицині.
55. Тетраборат натрію: добування, властивості, застосування в медицині. Якісна реакція на тетраборат(борат) – іон.
56. Метали. Положення в періодичній системі. Особливості будови електронних оболонок атомів металів. Електрохімічний ряд напруг металів. Властивості металів.
57. Метали. Металевий зв’язок, металева кристалічна решітка. Загальні властивості металів.
58. Залізо. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Властивості заліза та його сполук.
59. Оксиди та гідроксиди заліза: порівняння властивостей. Якісні реакції на катіони заліза (ІІ) та (ІІІ).
60. Солі заліза (ІІ) та (ІІІ): хімічні властивості, застосування в медицині. Якісні реакції на катіони заліза (ІІ) та (ІІІ).
61. Хром. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Властивості хрому та його сполук.
62. Оксиди та гідроксиди хрому: порівняння властивостей.
63. Сполуки хрому: солі (хромати та дихромати) – хімічні властивості, роль в окисно-відновних реакціях.
64. Марганець. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Оксиди марганцю: порівняння властивостей.
65. Марганцева кислота. Перманганат калію: його окисно-відновні властивості в лужному, нейтральному та кислому середовищі. В якому середовищі він проявляє найбільші окислювальні властивості?
66. Ртуть. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Сполуки ртуті: властивості, застосування в медицині. Якісні реакції на катіон ртуті (ІІ).
67. Срібло. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Властивості срібла та його сполук. Застосування в медицині. Якісна реакція на катіон срібла.
68. Плюмбум. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Сполуки свинцю (оксиди, гідроксиди): властивості, застосування в медицині. Якісна реакція на катіон плюмбуму (ІІ).
69. Цинк. Характеристика елемента за місцезнаходженням в періодичній системі. Властивості цинку. Якісна реакція на катіон цинку.
70. Оксид та гідроксид цинку: властивості. Якісна реакція на катіон цинку.
ІІ. Практичні завдання.
1. Скласти електронні та структурні формули сполук. Визначити тип хімічного зв’язку, ступінь окислення, валентність. Визначити силу та окисно-відновну активність сполук:
HNO2, HNO3, Na2SO3, Na2S2O3
2. Визначити тип хімічного зв’язку в сполуках:
Н2О, I2, K2[HgI4], MgCl2, Br2, HI
3. Здійснити перетворення. Рівняння реакцій записати в молекулярній та іонній формах:
P ® P2O3 ® P2O5 ® H3PO4 ® NaH2PO4 ® Na2HPO4 ® Na3PO4
HNO3 (k)
Ag ® AgNO3 ® AgCl ® [Ag (NH3)2] Cl ® ?
NaOH HCl
B ® B2O3 ® H3BO3 ® ? ® ?
4. Визначити характер та властивості оксидів: CrO, Cr2O3, CrO3.
5. Визначити можливість перебігу реакцій:
K + HNO3 ®
Zn + HCl ®
Na + CaCl2 ®
Mg + H2SO4 ®
Ca + HCl ®
Ag + HNO3 ®
6. Написати рівняння реакцій комплексоутворення в молекулярній та іонній формах. Назвати утворенні комплексні сполуки:
CuCl2 + 4NH3 ®
Cr (OH)3 + KOH (р-н) ®
7. Написати формули розрахунку молярної маси еквівалентів речовин:
H2CO3, NaOH, Na2HPO4, Na2S2O3 * 5H2O.
8. Яку масу солі Na2CO3 та об’єм води треба взяти, щоб приготувати 250 г розчину солі з масовою часткою 5%?
9. До розчину глюкози масою 300 г і масовою часткою 20% додали 200 г води. Якою стала масова частка глюкози в отриманому розчині?
10. В яких кількісних співвідношеннях необхідно змішати розчини з масовими частками пероксиду водню 3% і 27%, щоб отримати 500 г розчину з масовою часткою 6%?
11. Визначте масову частку сульфатної кислоти в розчині, що утворився при розчиненні 40 г оксиду сірки (VI) в 120 г розчину з масовою часткою кислоти 24,5%.
12. Визначити молярну концентрацію розчину, отриманого при розчиненні хлориду калію масою 12,5 г у воді масою 300 г, якщо густина одержаного розчину дорівнює 1,024 г/см3.
13. Яку масу кристалогідрату CuSO4 * 5H2O і який об’єм води потрібно взяти для приготування розчину сульфату купру му (II) масою 300 г з масовою часткою CuSO4 5%?
14. Скільки грам хлориду калію треба взяти, щоб приготувати насичений розчин при температурі 20 оС в 200 г води? Якою буде масова частка хлориду калію в приготовленому розчині?
15. Визначити масу безводної соди Na2СO3, потрібної для приготуванні розчину об’ємом 500 мл, якщо молярна концентрація еквівалента розчину становить 0,02 моль/л.
16. Визначити масу розчину хлориду натрію з масовою часткою NaCl 20%, яку потрібно долити до 500 г води, щоб приготувати розчин з масовою часткою солі 12%.
17. 1600 г розчину солі з масовою часткою 12% випарили до 1200 г. Яка масова частка солі в отриманому розчині?
18. Визначити концентрацію безводного хлориду кальцію в розчині, 200 г якого містять в собі 21,9 г його гексагідрату CaCl2 * 6H2O.
19. Написати дисоціацію сполук:
Fe2(SO4)3, NaHCO3, ZnOHCl, KAl(SO4)2, K3[Fe(CN)6],
CaCl2, KHSO4, CaOCl2, NH4Fe(SO4)2, K4[Fe(CN)6].
20. Які речовини можна взяти для протікання реакцій. Написати відповідні рівняння реакцій в молекулярній та іонній формах.
SO2 + 2OH- ® SO32- + H2O Ba2+ + SO42- ® BaSO4 ¯
S2- + 2H+ ® H2S Ba2+ + SO32- ® BaSO3 ¯
21. Які з наведених солей підлягають гідролізу. Визначити тип гідролізу. Скласти іонні рівняння реакцій для солей, що гідролізують, та вказати рН середовища.
FeCl3, Na2SO3, NaCl, ZnCl2, KCl, Na2S.
22. Дописати схему окисно-відновної реакції. Підібрати коефіцієнти методом напівреакцій. Визначити тип реакції.
H2S + Na2SO4 ®
KMnO4 + H2O2 + H2SO4 ®
NaI + H2SO4 (k.) ®
I2 + NaOH ®
KBrO3 + KBr + H2SO4 ®
K2CrO4 + KBr + H2SO4 ®