Тема: Сім’я та здоров’я. Активне довголіття
План:
1. Особливості здоров’я дорослого населення залежно від сімейного стану.
2. Соціально-психологічні проблеми сім’ї, проблеми розлучення.
3. Роль сім’ї у формуванні здоров’я дітей.
4. Визначення поняття геронтологія, герогігієна, геріатрія.
5. Проблеми людей похилого віку.
6. Основні умови активного довголіття.
Шануй свого батька та матір свою, щоб
Довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає Тобі!
Одним із факторів, які впливають на тривалість і повноцінність життя людини є шлюб та благополучна сім’я. Вчені довели, що коли людина в шлюбі, вона може до своєї тривалості життя додати ще 5 років, а якщо ні, то з кожних 10 років, прожитих одиноко, треба вираховувати по 1 року. Майже всі довгожителі одружені.
Сім’я забезпечує здоровий спосіб життя. Сімейне життя – це своєрідна життєва школа, у якій чоловік і дружина вчаться турбуватися про дітей, їхнє виховання. Сімейному житті неминучі відречення від своїх егоїстичних бажань, однак це не збіднює, а збагачує добротою, справедливістю, ніжністю.
У чому ж секрет міцності і довго тривалості сімейних зв’язків? Чому сьогодні у нас кожна третя сім’я розпадається? Як зробити сімейне життя щасливим? Все це залежить від нас з вами.
Що таке сім’я , знає кожний. Сім’ї, сімейним стосункам приділялася увага протягом життя всього людства. Моделі сім’ї формувалися на підставі правових законів , релігії. Начебто, про сім’ю відомо все, проте залишається безліч проблем.
К.Сагер (1976 р.) запропонував класифікацію поведінки в шлюбі:
· Партнер, орієнтований на рівноправність : очікує рівних прав і обов’язків;
· Романтичний партнер: очікує щиросердечної згоди, хоче створити міцну сім’ю, важливе значення для нього мають сентиментальні символи. Почуває себе обманутим, коли партнер відмовляється „грати” з ним у ці романтичні ігри.;
· „батьківський” партнер: із задоволенням піклується про іншого, виховуючи його, тоді як інший займає „дитячу” позицію;
· „дитячий” партнер: вносить у шлюб деяку спонтанність, безпосередність і радість, але, одночасно, забирає владу над іншим партнером своєю „дитячою” безпорадністю;
· раціональний партнер: стежить за проявом емоцій, точно додержується права й обов’язку . Відповідальний, тверезий в оцінках, добре пристосовується до життя, незважаючи на те, що партнер не поводить себе так, як він;
· товариський партнер: хоче бути товаришем і шукає для себе такого ж супутника, з яким міг би розділити повсякденні турботи, прожити життя;
· незалежний партнер: зберігає в шлюбі визначену дистанцію стосовно свого партнера. Прагне уникнути зайвої інтимності у стосунках і хоче, щоб партнер ставився з повагою до цих його вимог.
Деякі партнерські комбінації мають здатність до реального існування: наприклад, „незалежний” із „незалежним” або „раціональним”; інші взаємо доповнювані, наприклад „батьківський” із „дитячим”, треті – конфліктні, наприклад, „романтичний” із „незалежним”.
Які ж функції сім’ї?
Є дві основні функції сім’ї:
1. Задоволення статевих потреб дорослої людини.
2. Відтворення і виховання дітей.
Основна проблема сім’ї – не в стосунках у шлюбі , а в тому, подружній зв’язок не може залишатися однаковим, він постійно розвивається і змінюється, тому необхідно виділити стадії розвитку сімейних стосунків:
· шлюб до народження дитини;
· шлюб із маленькими дітьми;
· шлюб із дітьми, які виросли і залишають батьківську сім’ю;
· шлюб після того , як діти відокремилися від батьків.
Кожний період характеризується своїми проблемами, які чоловік і жінка повинні подолати, і типовими проблемами, що потребують свого вирішення. Труднощі виникають при переході від однієї стадії до іншої, коли люди не можуть відразу перебудуватися і зберігають старі принципи і поведінку, характерні для попередньої стадії.
Істотне значення для здоров’я має психологічний клімат у сім’ї, який залежить від порядності членів сім’ї, вимог до себе та інших, від взаємного почуття, загальних уявлень . інтересів, устремлінь, моральної атмосфери, в якій живе сім’я, взаємної щирості та розуміння, а також матеріального благополуччя і побутових умов.
Дехто вважає, що опорою сім’ї є сексуальна любов, однак це почуття вкрай рідко продовжується все життя. Зміст життя складають праця, обов’язки, відповідальність, турботи, труднощі та радощі. Спільно пройти це і поділити між собою, бути опорою одне одному, турбуватися про дітей – це і є основа сім’ї. Гармонійна сім’я не виникає сама собою, для її створення необхідна повага. Якщо подружжя не розуміє цього, виникають невдоволення, звинувачення, сварки і, на кінець розлучення. Більша частина сімейних конфліктів виникає тому, що подружжя не знає психічних особливостей одне одного, які пов’язані з біологічними, (фізіологічними, гормональними) і соціальними (традиції, виховання в сім’ї) чинниками.
Неповторну атмосферу благополуччя в сім’ї створюють гармонійні інтимні стосунки муж подружжям, які вимагають духовної і фізичної врівноваженості. На жаль не завжди так буває. Сексологи багатьох країн стверджують, що майже 50% жінок не задоволені своїм сексуальним життям, 33% ставляться до нього холодно і байдуже. Серед чоловіків незадоволених менше, однак їхня задоволеність часто досягається без урахування інтересів партнерші. Наслідком сексуальної незадоволеності є поганий настрій, нервозність, навіть неврози, головний біль та інші негативні моменти, які накладають свій відбиток на стосунки подружжя і можуть спричинити до взаємо відчуження.
Атмосферу і щастя в сім’ї допомагають створити діти. Любов батьків продовжується в їхніх дітях. В ідеальній сім’ї повинно бути не менше трьох дітей, що забезпечує приріст населення. Першу дитину бажано мати в перші роки сімейного життя, в усякому разі до 30 років.
У неповних сім’ях ( без батька) процент дітей, які часто хворіють у 1,5 – 2 рази більший, ніж у повних сім’ях. У дітей і підлітків, які живуть в умовах психоемоційної напруженості сімейної атмосфери відзначається важчий перебіг хвороб. Зокрема у них у 2,3 рази частіше зустрічається виразкова хвороба, в 1,7 рази – гастро дуоденіти. Порушення режиму сну, харчування, фізичної активності різко позначаються на дітях уже в перші роки їхнього життя.
При формуванні стосунків між чоловіком і дружиною можна сформулювати 10 основних правил, які повинні забезпечити гармонійне сімейне життя:
Правило 1
Домашні і службові навантаження потрібно ділити навпіл, якщо чоловік на високостресовій роботі, то жінка повинна взяти більшу частину домашнього господарства на себе.
Правило 2
Жінка повинна менше користуватись важелями влади. Ні в якому разі не повинна викликати до себе інтерес і любов за допомогою ревнощів. Краще, якщо вона буде демонструвати і зберігати реальну вірність не тільки не соромлячись , але й гордячись нею. Якщо вона все повідомляє про себе в перші 10 років спільного життя, він зробить те ж в наступні 10 років.
Правило 3
Якщо в перші 10 років подружнього життя жінка прагнутиме якнайменше використовувати важелі влади, то в наступні 10 років чоловік керуватиметься не образами, а совістю.
Правило 4
Не чіпляйтесь, ні в якому разі не чіпляйтесь. Серед усіх пекельних засобів винайдених дияволом для знищення кохання – ревнощі і причепливість найсмертельніші. Вони діють безвідмовно.
Правило 5
Не набридайте одне одному. Старайтесь, щоб у вашого партнера не було почуття зв’язаності.
Правило 6
Не критикуйте! Не намагайтесь переінакшити свого партнера. Будьте взаємо ввічливими. Більшість чоловіків шукають не керівника, а привабливу особу, готову лестити чоловічій гордості, щоб він міг відчувати свою зверхність. Сааді „Ніжними словами і добротою можна на волосині слона вести”.
Правило 7
Виявляйте увагу партнерові
Правило 8
Службові турботи лишіть на порозі дому. Проте виявляйте інтерес до службових справ чоловіка. Пам’ятайте, що людина завжди шукає підтримки.
Правило 9
Подружжя рідко буває щасливим випадково. Це будова, яку розумно й свідомо планують. Пам’ятайте, що ваш зовнішній вигляд має велике значення.
Правило 10
Сексуальність – це лише один із компонентів подружнього життя, але якщо статевий потяг не задовольняється, ніщо інше не може принести повного успіху.
Зміна вікової структури населення в другій половині двадцятого століття продиктувала нові критерії в оцінці віку людей. Згідно з прийнятою міжнародною класифікацією, люди в віці 45 – 59 років належать до групи середнього віку, у віці 60-74 роки – похилого, старші 75 років – до групи старечого віку. Люди, віком понад 90 років і старші вважаються довгожителями.
Старіння – це процес поступового зниження життєвої стійкості організму, його здатності пристосовуватися до зовнішніх впливів і активно здійснювати природні життєві функції. Процес старіння проявляється специфічними зовнішніми і внутрішніми ознаками. Зовнішні ознаки старіння:
· зміна форми і статури тіла;
· уповільнення і порушення координації ходи;
· швидка фізична і психічна втомлюваність;
· зниження працездатності;
· поява на шкірі зморщок;
· випадання або посивіння волосся;
· зниження гостроти зору і слуху;
· пам’яті;
· адекватності сприймання ситуації.
Внутрішні ознаки проявляються:
· зниження активності умовних і безумовних рефлексів;
· зниження мускульної сили і м’язового тонусу;
· погіршення діяльності серцево - судинної системи, органів травлення, виділення;
· пригнічення системи імунного захисту;
· порушення адаптації організму проти дії хвороботворних чинників.
Геронтологія – це наука, що вивчає процеси старіння з позиції біології, фізичні
та духовні особливості старих людей, а також їх соціальну значимість.
Геріатрія – галузь клінічної медицини, що вивчає захворюваність людей похилого та старечого віку, розробляє методи їх діагностики та лікування.
Найважливішою передумовою довголіття є пристосування організму до старості. Жіночий організм до цього процесу пристосовується легше, ніж чоловічий. Зокрема , тривалість життя у жінок 72 -74 р., а у чоловіків – 65-66р.
Геогігієна – наука, що вивчає методи і заходи, які сповільнюють старіння і продовжують тривалість життя. Розумний і здоровий спосіб життя є основною передумовою вирішення цієї проблеми.
Виділяють сім основних рекомендацій, дотримуючись яких можна сповільнити старіння, обмежити захворювання і тим самим продовжити тривалість повноцінного життя:
· відмова від переїдання;
· регулярність приймання їжі;
· дотримання раціонального режиму праці і відпочинку;
· забезпечення достатньої тривалості (не менше 7 годин) сну;
· регулярне забезпечення рухового режиму;
· відмова від куріння;
· відмова від зловживання алкоголем.
| Порівняльні психофізіологічні якості жінок і чоловіків | |||||||||
| Жінки | Чоловіки | ||||||||
| 1. Переважання особистих моральних якостей | |||||||||
| Ніжність | Сила | ||||||||
| Дружелюбність | Приязність | ||||||||
| Духовність кохання | Фізичні стимули кохання | ||||||||
| Жвавість і кокетство у різних проявах | Відносна грубість у різних проявах | ||||||||
| Поступливість | Впевненість | ||||||||
| Емоційність | Логіка і абстрактне мислення | ||||||||
| Інтуіція і передчуття | Усвідомлене логічне передбачення | ||||||||
| 2. Переважаючі схильності | |||||||||
| Професійна діловитість у поєднанні з ха- | Переважно професійна відданість | ||||||||
| зяйновитістю | Потяг до колективу | ||||||||
| Потяг до сім’ї | Потяг до науки, політики, громадської діяльності | ||||||||
| Потяг до мистецтва і культури | |||||||||
| 3. Реакція на емоційний стрес | |||||||||
| Виразна | Стримана | ||||||||
| Швидка адаптація до зміни ситуацій | Повільна адаптація до зміни ситуацій | ||||||||
| Тривалість післястресової реакції корот- | Тривалість післястресової реакції довша | ||||||||
| ша | |||||||||
| 4. Психологічні умови гармонійних відносин | |||||||||
| Цікавитись справами чоловіка | Відзначати заслуги жінки у господарстві | ||||||||
| Заохочувати у досягненні успіхів | Бути щировдячним за увагу | ||||||||
| Не сперечатись з непринципових питань | Не дорікати | ||||||||
| Драматичні сімейні стосунки вирішувати | У драматичних ситуаціях залишатись стриманим і | ||||||||
| дипломатично | врівноваженим |