Тема: Основи культури української мови
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
Тема: Основи культури української мови
Мета:
- засвоєння основних понять і критеріїв культури фахової мови і мовлення;
- формування комунікативної професіограми майбутнього фахівця;
- збагачення фахового словникового запасу.
Ключові поняття: культура мови, культура мовлення, мовна норма, мовна професійна компетенція, мовленнєва професійна компетенція,комунікативна професійноорієнтована компетенція
План
1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Основи культури української мови.
2. Комунікативні ознаки культури мовлення.
3. Дотримання мовних норм - визначальна ознака культури мовлення.Типи літературних норм.
Практичні завдання
Завдання 1.Прочитайте текст назвіть основні функції та особливості мовипрофесійного спілкування.
Специфіка мови професійного спілкування. Мова професійного спілкування є поліфункцюнальною підсистемоюлітературної мови і виконує загальномовш та специфічні функції Такимифункціями є
1) номінативна (називання фахових реалій і понять),
2) пізнавальна (знаряддя й спосіб фахового пізнання, запам'ятовування,оволодіння фаховим досвідом),
3) аксюлопчна (фахове та морально-етичне оцінювання),
4) комунікативна (спілкування в професійній сфері),
5) культуроносна (збереження й передавання фахових знань і культурипрофесійного спілкування),
6) естетична (мовностилістична довершеність текстів).
В основу мови професійного спілкування покладена сучасна літературнамова Проте в конкретній професійній мовленнєвій ситуації вона змістоворедукується (зменшується, спрощується), залежно від галузі знання і предмета спілкування стає монотематичною, збагачується професійною лексикоюі фразеологією Це відбувається лише тоді, коли суб'єкти комунікації переходять на професійний рівень свідомості. Мова професійного спілкування, крім уже названих, має й інші особливості. Характерною п ознакою є діалогічність Професійна діяльністьпотребує обміну думками, обговорення певних проблем чи окремих питань,прийняття рішень, тому фахівці вступають у безпосередній словесний контакт, і комунікативний процес між ними протікає як активна мовленнєвавзаємодія.
Професійній мові, як і науковій, властиві певні комунікативні якості абстрагованість, логічність, точність, ясність, об'єктивність Крім того, вона маєбути чистою, виразною, естетичною (3 посібника)
Завдання 2.Письмово розкрийте зміст поданого нижче висловлювання І. Огієнка «Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народусудять найперше з культури його літературної мови».
Завдання 3.Запишіть словосполучення, дібравши з поданих у дужках по-
трібний іменник чи прикметник, поясніть свій вибір.
Приватна (є) (діло, справа), (на справі, ділі) довести щось, громадські
(справи, діла), земельні (справи, діла), словом і (справою, ділом) допомагати,
слухати (діло, справу), заводити (справу, діло) на когось, переглянути (діло,
справу) підсудного, тека зі (справами, ділами), (діло, справу) робити, (спра-
вами, ділом) сприяти, (діло, справа) Іваненка, педагогічна (є) (діло, справа),
(справа, діло) на мазі.
Завдання 4.Запишіть правильні прийменникові звороти, поясніть свій
вибір.
Відповідно до плану - у відповідності з планом, у випадку відмови - у
разі відмови, в залежності від обставин - залежно від обставин, завдяки на-
полеглтвості - дякуючи наполегливості, не дивлячись на труднощі - незва-
жаючи на труднощі.
Завдання 5.Поміркуйте, чи правильно перекладено дієслівні словоспо-
лучення? Запишіть правильні варіанти.
Виражати думки, прийняти до уваги, прийняти міри, підвести підсумкироботи, заключите договір, вислати пісьмо, здати екзамени, привести приклад.
Завдання 6. Прочитайте текст, визначте різницю між культурою мови і мов-
лення. Свої міркування запишіть.
Культура мови є мовознавчою наукою, яка на ґрунті даних лексики, фонетики, граматики, стилістики виробляє критерії усвідомленого ставлення
до мови й оцінювання мовних одиниць та явищ, механізми нормування і
кодифікації (введення в словники та у їх мовну практику).
Культура мовлення - лінгводидактична наука (наука мовного навчання),яка вивчає стан і статус (критерії і типологію) норм сучасної української мовив конкретну епоху та рівень лінгвістичної компетенції сучасних мовців, соціальний та особистісний аспект їх культуромовноїдіяльності.
Культура мови - це рівень сформованості літературної мови, її роз-
витку, стилістичної диференціації, пізнавально-інтелектуальної глибини і
місткості, показником чого є наявність і фіксованість її норм - орфоепічно-
орфографічних, лексико-семантичних, граматичних і стилістичних - у кано-
нічних фольклорних і художніх текстах, словниках, довідниках, енциклопедіях.
Якщо культура мови не залежить від конкретного звичайного мовця (колицей мовець не геній Тарас Шевченко чи титан мислі й праці Іван Франко - великі, геніальні мовотворчі особистості), то культура мовлення залежить відкожного мовця, від того, яку він створює навколо себе вербальну комунікативну ситуацію, мовну ауру, що формує мовний смак чи несмак.
Культура мовлення - це дотримання мовцями усталених мовних норм
усної і писемної форми літературної мови та цілеспрямоване майстерне ви-
користання виражальних засобів мови залежно від стилю, жанру, типу мов-
лення і відповідна лінгвометодична наука про це, бо «лише прозорість мови
дає змісту можливість діяти легко, сильно, художньо»27 (3 підручника).
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: Основи культури української мови
Мета:
- засвоєння основних понять і критеріїв культури фахової мови і мовлення;
- формування комунікативної професіограми майбутнього фахівця;
- збагачення фахового словникового запасу;
- засвоєння правил поведінки, які регламентують взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях;
- вироблення умінь і навичок послуговування впорядкованою парадигмою знаків у різних етикетних комунікативних ситуаціях;
- збагачення фахового словникового запасу.
Ключові поняття: культура мови, культура мовлення, мовний, мовленнєвий етикет, спілкувальний етикет, стандартні спілкувальні ситуації, парадигма мовних формул.
План
1. Комунікативна професіограма фахівця.
2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет.
3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.
Завдання 1.Прочитайте текст і назвіть від чого залежить комунікативна
компетенція
Індивід, крім знання мови, мусить уміти використовувати її в конкретному контексті й ситуації, тобто володіти комунікативною компетенцією. Комунікативна компетенція сукупність знань про спілкування, вербальних і невербальних засад інтеракції, умінь їх ефективного застосуванняу конкретному спілкуванні в ролі адресанта і адресата.
Комунікативна компетенція залежить від:
• комунікативних інтенцій (утримування в пам'яті сказаного і постійнакореляція плину спілкування з метою мовця, його проміжними такінцевими результатами),
• дотримання комунікативних стратегій, що допомагають досягтинеобхідного результату комунікації,
• знання особистості співбесідника, зворотного в'язку в комунікації,що передбачає врахування психологічних особливостей (темпераменту, переваг, уподобань тощо) адресата, його соціальних ролей, уміння долати психологічні «фільтри», розбивати психологічні «щити»,уміння володіти навичками декодування «мови тіла» співбесідника(паралінгвістичних засобів) тощо,
• постійної орієнтації в умовах та ситуації спілкування,
• орієнтації і підтримання самого процесу спілкування, тобто контролю за цим процесом,
• контролю власної мовленнєвої поведінки, емоцій тощо,
• навичок та уміння завершення комунікації, виходу з неї, контролюнад посткомунікативними ефектами тощо.
Однак комунікативна компетенція не означає автоматичного її використання (Ф Бацевич).
Завдання 2.За тлумачним словником з'ясуйте значеннєві відтінки слів одного синонімічного ряду. Складіть словосполучення з кожним із них.
Замісник, заступник,; багато, чимало; загальний, спільний; положення,становище, стан; тепер, зараз, нині;
Закінчити, завершити; наступний, подальший; екземпляр, примірник.
Завдання 3.Перепишіть, зі слів, поданих у дужках, виберіть те, яке є правильним у конкретному сполученні, свій вибір обґрунтуйте. Як називаютьсяслова, що подані у дужках?
(Засвоювати, освоювати) правила; (засвоювати, освоювати) землі; (засвоювати, освоювати) кошти; (ознайомити, познайомити) з приятелями; (втратити, втрати) під час транспортування; фінансові (витрати, втрати); (витрати,втрати) на соціальне забезпечення; (витрати, затрати) матеріальних і фінансових ресурсів; (виплата, оплата, плата) відсотків; умови (виплати, оплати,плати); (виплати, оплати, плата) за навчання; (обумовлювати, зумовлювати)якість; (обумовлювати, зумовлювати) пунктом договору; (заснований, оснований) на вченні; (засноване, основане) товариство; (професійний, професіональний) обов'язок; (професійний, професіональний) театр.
Завдання 4. До поданих прикметників доберіть іменники, утворюючи з нимисловосполучення. З'ясуйте значення цих слів.
Виборний, виборчий; військовий, воєнний; гарантований, гарантійний;книжковий, книжний; писемний, письмовий, письменний; інформативний,інформаційний; перекладацький, перекладний; чисельний, численний.
Завдання 5.Перепишіть текст, замість крапок додайте етикетні формули.
Не годиться відповідати на запитання лише «так» чи «ні». Обов'язково
треба додати ще кілька слів. Наприклад, «Так, ...», «Ні, ...», або ввічливоперепитати: «..., я не почула ваших слів». Зізнатися: «Я не зрозуміла», «Я не
слухала» - було б незручно. Такі вирази, як: «Це неправда», «Це дурниця» -
неприпустимі. Треба висловлюватися так: «...», «...», «...».
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3