Використання гірчиці та гірчичників
Навчальна мета: уміти використати гірчичники заводського виготовлення; приготувати та відпустити загальну гірчичну ванну; приготувати та відпустити ножну гірчичну ванну; здійснити гірчичне обгортання (компрес); застосувати суху гірчицю; приготувати гірчичники в домашніх умовах.
Виховна мета: усвідомити важливість уважного ставлення медичної сестри до скарг хворого на пекучий біль під час використання гірчичників.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії гірчиці; показання та ділянки для використання гірчичників; можливі ускладнення під час використання гірчичників; ознаки придатності гірчичників.
Оснащення:
1) гірчичники заводського виготовлення;
2) суха гірчиця;
3) тепла вода;
4) пшеничне борошно або крохмаль;
5) компресний папір;
6) вата;
7) бинт;
8) марлеві серветки;
9) рушник;
10) простирадло;
11) ковдра.
Механізм дії гірчиці. При змочуванні гірчичного порошку водою виділяється летка гірчична олія. Вона має різкий запах і є основною діючою речовиною. Під час контакту зі шкірою ефірна олія подразнює нервові рецептори з подальшим розвитком шкірної реакції, а також загальної реакції всього організму. При цьому активізується функція лейкоцитів, підвищується активність симпатичної та, меншою мірою, парасимпатичної нервової системи.
Показання та ділянки для використання гірчичників. Накладати гірчичники можна практично на всі ділянки тіла: при нежитю та головному болю — на потилицю, при гострому трахеїті — на верхню частину груднини, при бронхіті та пневмонії — між і під лопатками, при болю в серці — на ділянку серця, при гострих запаленнях верхніх дихальних шляхів — на литкові м'язи, при гіпертонічному кризі — вздовж хребта та на комірцеву зону.
Протипоказаннями до використання гірчичників є: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення, захворювання шкіри.
Можливі ускладнення: подразнення шкіри, опіки, їх потрібно обробити 5% розчином калію перманганату.
Ознаки придатності гірчичників. Гірчичники заводського виготовлення — паперові пластинки прямокутної форми розміром 8 х 13,5 см, вкриті шаром гірчичного борошна, котре закріплене розчином каучуку та каніфолі.
Колір придатного гірчичника жовтий, гірчична маса розподілена рівномірно, тримається міцно. У сухому вигляді гірчичник без запаху. Під час змочування теплою водою одразу з'являється специфічний запах леткої гірчичної олії. При накладанні гірчичника на шкіру відчувається пекучість.
Зберігати гірчичники слід у сухому темному місці.