Індивідуальні особливості мислення. Розумова діяльність різних людей, підлягаючи загальним психо­логічним закономірностям, водночас характеризується індивідуальни­ми особливостями.Відмітності в

Розумова діяльність різних людей, підлягаючи загальним психо­логічним закономірностям, водночас характеризується індивідуальни­ми особливостями.Відмітності в розумовій діяльності виявляються в різноманітних якостях мислення. Індивідуальні відмітності мислення людей зумовлені передусім особливостями їхнього життя, характе­ром діяльності, навчанням. Певний вплив на особливості мислення справляють тип вищої нервової діяльності, співвідношення першої та другої сигнальних систем. Найістотнішими якостями, в яких виявля­ються індивідуальні відмітності мислення, є самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.

Самостійність мисленняхарактеризується вмінням людини стави­ти нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших лю­дей. Самостійність мислення грунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших проблем. Самостійність мислення тісно пов'яза­на з критичністю.

Критичність мисленнявиявляється у здатності суб'єкта пізнаваль­ної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об'єктивно оціню­вати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі "за" і "проти",

виявляючи тим самим самокритичне ставлення до власних дій. Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду людини, багатства та глибини знань.

Гнучкість мисленнявиявляється в умінні швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріп­лених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язання ана­логічних завдань. Гнучкість мислення розкривається в готовності швидко переключатися з одного способу розв'язання завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язання, знаходити нові, нестан­дартні способи дій за змінених умов.

Глибина мисленнявиявляється в умінні проникати в сутність склад­них питань, розкривати причини явищ, приховані за нашарування­ми неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса влас­тива особистостям з глибоким розумом, які у простих, добре відомих фактах уміють помічати суперечності й на цій основі розкривати зако­номірності природи та суспільного життя.

Широта мисленнявиявляється у здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелек­туальної різнобічності.

Послідовність мисленнявиявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обгрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка суворо дотри­мується теми міркування, не відхиляється в бік, не "перестрибує" з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовно­го мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питан­ня, ясність плану, відсутність суперечностей і логічних помилок в ар­гументації думки, доказовість та об'єктивність у висновках.

Швидкість мислення— це здатність швидко розібратися у складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення й прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості розу­мових навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нерво­вих процесів. Швидкість мислення слід відрізняти від квапливості та похапливості, що їх демонструють деякі люди, не продумуючи на­лежно рішень, які вони приймають, не прогнозуючи можливих на­слідків наспіх прийнятих рішень.

Усі якості мислення людини формуються й розвиваються в діяль­ності. Змістовна й відповідно організована діяльність сприяє всебічно­му розвитку цінних якостей мислення особистості.

Ключові поняття теми

Мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкрети­зація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення,