Індивідуальні особливості мислення

Залежно від досвіду людини, роду її занять, особливостей її навчання й виховання, а також від вроджених особливостей нервової системи, у кожної людини мислення виявляється індивідуальним. Усе це передбачає виявлення, аналіз та врахування основних якостей мислення.

Насамперед, це загальний рівень розвитку мислення. Така загальна якість розвитку мислення, звичайно, визначається з урахуванням його прояву в різних ситуаціях: у побуті, у спілкуванні, у розумінні людиною прочитаного або почутого, у навчанні т. ін. (широке охоплення різноманітних проявів), а також у сукупності конкретних показників-характеристик, за якими воно оцінюється (ефективність, швидкість, оригінальність, нестандартність; можливість переносу способу вирішення; швидкість перемикання; варіативність).

Важливого значення в індивідуальних характеристиках мислення набуває і визначення домінуючих видів мислення (наочно-образне й словесно-логічне, інтуїтивне й дискурсивне, емпіричне й теоретичне тощо), а також їхнього співвідношення. У результаті складається певний профіль, що дозволяє визначити особливості мисленнєвої діяльності особистості.

Не менш значущими є глобальні характеристики мислення, типові для певної людини. Деякі з них представлено в таблиці: позитивний полюс кожної характеристики подано на початку, після нього у дужках зазначений протилежний.

Таблиця 14.1. Глобальні характеристики мислення

Характеристики мислення Короткий опис
Глибина (поверховість) Виявлення глибоко прихованих, що не лежать на поверхні, зв’язків, відношень, властивостей; прагнення досягти джерел, першопричин
Широта (вузькість) Охоплення більшого числа різних сторін, аспектів, зв’язків предмета, а також здатність мислити паралельно, відразу утримувати в мисленні декілька різних предметів
Усебічність (однобічність) Охоплення великої кількості різних сторін і властивостей предмета з особливою спрямованістю нічого не впустити, врахувати абсолютно всі аспекти
Швидкість (повільність) Висока швидкість процесу мислення (звичайно сполучається із правильністю результату)
Гнучкість (ригідність) Легкість і швидкість переходу від одних способів, спроб, гіпотез до інших, іноді навіть протилежних, а також орієнтація на постійне випробування нових варіантів
Послідовність (непослідовність) Чіткі переходи від одних способів до інших, суворе дотримання логічного ланцюжка, прагнення не випустити з уваги ніяких його ланок, чітко простежити всі переходи
Обґрунтованість (необґрунтованість) Підвищена увага до виявлення й урахування тих вихідних положень, принципів, на яких мислення ґрунтується, і прагнення до чіткого використання їх у кінцевому результаті
Системність (безсистемність) Прагнення кожен об’єкт розглядати як елемент більш широкої системи, до якої він належить, а також його елементи й властивості як частини всередині системи, утвореної вихідним об’єктом; прагнення врахувати не просто всі його властивості й зв’язки, а саме їх систему

При загальному високому рівні розвитку мислення всі ці характеристики звичайно наявні у сполученні одна з одною. Виявлення найбільш сильних та слабких аспектів мислення важливе для чіткої організації розвиваючої роботи, а також для індивідуального підходу при підборі навчальних завдань для конкретної особистості.

Як випливає з вищезазначеного, з індивідуальними особливостями мислення тісно пов’язані і деякі характеристики особистості, у яких досить повно виявляються риси мислення (мудрість, хитрість, спритність, проникливість, об’єктивність, критичність тощо). Ці якості людини можна однаковою мірою віднести й до її особистості в цілому, і до мислення конкретно. Вони пов’язані із проявом мислення в ситуаціях спілкування або в ситуаціях, що вимагають від людини прояву одночасно з мисленням і її особистісного потенціалу.

Наши рекомендации