Цілі, завдання і структура системи професійної орієнтації
Визначає професійну орієнтацію (від лат. рrofessіо - рід занять та фр. оrientatiоп - установка) як систему заходів, спрямованих на включення індивіда у світ праці й передбачає: 1) професійну освіту, інформування про світ професій; 2) професійне виховання, вироблення професійно важливих особистісних якостей (працездатність, відповідальність); 3) професійне консультування. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності.
Основним об'єктом профорієнтаційної діяльності є зайняте та незайняте населення, в тому числі молодь, що навчається, звільнені працівники та особи з обмеженою працездатністю
завдання:
1) профорієнтаційна робота у школі - основне завдання профорієнтації на цьому етапі — професійна освіта та визначення здібностей і професійних намірів учнів;
2) профорієнтаційна робота у позашкільних навчальних закладах - для цього етапу характерна систематизація досвіду, знань, умінь, навичок, набутих на першому етапі;
3) профорієнтаційна робота у професійному середовищі - її особливістю є, насамперед, професійна адаптація.
Таким чином, професійна орієнтація як цілісна система складається із взаємопов'язаних компонентів, або підсистем (підструктур), об'єднаних спільністю мети і єдністю керування: професійна діагностика; професійна освіта; професійна консультація; професійний відбір (підбір); професійна адаптація. Кожна така підсистема (напрямок) включає підструктурні компоненти, що мають свої підзавдання, обумовлені загальною метою.
Так, важливою складовою профорієнтації є професійна діагностика,метою якої є вивчення особистості. В процесі профдіагностики вивчають характерні особливості особи: інтереси, потреби, нахили, здібності, професійні наміри, професійнуспрямованість, риси характеру, темперамент, стан здоров'я, використовуючи при цьому анкетні, апаратурні та тестові методи.
Не менш значимим компонентом профорієнтації є професійна освіта,яка дає учням змогу придбати певні знання про соціально-економічні та психофізіологічні особливості різноманітних професій, про умови правильного вибору однієї з них; сприяє вихованню позитивного ставлення школярів до різноманітних видів професійної й суспільної діяльності, формуванню мотивованих професійних намірів. Професійна освіта об'єднує професійну інформацію, професійну пропаганду і професійну агітацію, які покликані надавати людині певні відомості про найбільш масові професії, інформувати про способи і умови оволодіння ними, пропагувати громадську цінність найбільш: необхідних на даний час професій. Інформування учнів про світ професій ставить метою ознайомлення з найактуальнішими для суспільства професіями в певний момент і в найближчі 20-30 років, а також із практичними можливостями і перевагами оволодіння тією чи іншою професією. Професійна пропаганда здійснюється в загальному руслі пропаганди, розглянутої як особливий рід соціальної діяльності, основною функцією якої є поширення знань, ідей, художніх цінностей та іншої інформації з метою формування визначених поглядів, уявлень та емоційних станів, а через них - надання впливу і на поведінку людей. Характерні риси професійної пропаганди - цілеспрямованість, диференційованість, планомірність, масовість, розмаїття форм і методів. Професійна агітація ставить метою активно впливати на вибір школярами професій, потрібних базовому підприємству, району, місту і т.д.
Професійна консультаціямає своєю метою встановлення відповідності індивідуальних психологічних та особистісних особливостей до специфічних вимог тієї або іншої професії. Вона містить декілька видів консультацій: довідкову, в процесі якої з'ясовуються працевлаштування, освоєння різноманітних професій, терміни підготовки, система оплати праці, перспективи професійного зростання; діагностичну, спрямовану на вивчення особистості, її інтересів, схильностей і можливостей з метою виявлення відповідності їх до обраної професії або близької; формувальну, за допомогою якої здійснюються керівництво і корекція вибору школярами професії; медичну, спрямовану на визначення стану здоров'я школяра відповідно до обраної професії, якщо необхідно, переорієнтації в іншу або близьку до обраної сфери діяльності.
Професійний відбірпередбачає процедуру диференціації кандидатів за ступенем їх відповідності певному виду діяльності й прийняття рішення про їх придатність або непридатність. Він може здійснюватися в школах, вузах, військоматах, спеціальних лабораторіях, може бути пов'язаний з умовами праці і стосуватися професій максимальної складності (з важкими умовами праці). При цьому, якщо в претендента виявляють відсутність хоча б однієї професійно важливої якості, йому відмовляють у працевлаштуванні, з тим щоб захистити індивіда від небажаних, можливо трагічних, наслідків стихійного відбору. При здійсненні профвідбору перевага надається тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку. Існує так званий «тест на професійну придатність», який представляє собою психологічний тест, спрямований на виявлення індивідуальних інтересів та уподобань. Такі тести допомагають визначити оптимальну роботу для конкретної людини.
Отже, професійний відбір реалізується шляхом встановлення медичних і психофізіологічних протипоказань для роботи в конкретній галузі діяльності та відповідності індивідуальних антропометричних даних кандидата вимогам, що висуваються до робітника. При цьому слід відрізняти профвідбір від профдобору. При проведенні профвідбору обирають найбільш відповідну даній професії особу, тобто ідуть від професії до особи, а при профдоборі обирають відповідну даній особі професію, тобто ідуть від особи до професії.
Завершальним компонентом профорієнтації є професійна адаптація, яка представляє собою активний процес пристосування людини до виробництва, нової соціальної ситуації, умов праці і особливостей конкретної спеціальності. Успіх професійної адаптації є одним із основних критеріїв правильного вибору професії, оцінкою ефективності всієї профорієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація характеризується збереженням і подальшим розвитком здібностей до конкретної професійної діяльності, збігом громадської і особистої мотивації праці. Професійна адаптація здійснюється, як правило, у єдності із соціальною.