Емпіричні і феноменологічні ознаки психологічних явищ

емпіричні знання (об'єктивно-описові): ре єстрації і фіксування результатів, одержуваних шляхом безпосереднього чуттєвого сприйняття різних параметрів поведінки, дій, спосо бов спілкування людей. Коли такі результати фіксую ються за допомогою методів вимірювання та приладів, вони отримують статус наукових фактів; -

феноменологічні знання (суб'єктивно-описувач ниє): суб'єктивна реєстрація та опис психиче ських явищ (феноменів), які суб'єкт наблюда ет і пізнає шляхом «заглядання всередину себе» - на основі самоспостереження і інтроспекції.

У чому специфіка емпіричних і феноменологічних ознак психічних явищ?

Існує велика різноманітність психічних явищ, які може спостерігати кожен людина з досить розвиненим самосвідомістю. З приводу основних фіксованих при безпосередньому спостереженні ознак психічних явищ не існує єдиної точки зору. Найчастіше вказується, що психічні явища можуть існувати тільки у формі процесів, які дано суб'єкту безпосередньо - в самоспостереження, не мають фізичних характеристик, які притаманні матеріальним явищам. Часто відзначається, що об'єктивно можуть бути виміряні тільки деякі часові параметри психічних процесів: наприклад, час вирішення певної задачі, час, що витрачається на підготовку і виконання певної дії і т. д.

Ряд феноменологических ознак психічних явищ , даних суб'єктові в самоспостереженні, виділяється і аналізується в роботах Л. М. Веккера (1998).

- Предметність: вважається, що психічний процес об'єктивно протікає у своєму органі-носії - нервової та м'язової системах організму, - а в своїх кінцевих, результативних параметрах будується суб'єктивно і тільки в термінах (образах, поняттях) властивостей і відносин зовнішніх

об'єктів. «Процесуальна динаміка механізму та інтегральна характеристика результату психічного процесу віднесені до різних предметів: перша - до органу, другий - до зовнішнього об'єкта». (Слід зауважити, що з локалізацією психічних процесів в нервовій системі згодні далеко не всі!) -

неявность нейрофизиологического субстрату, необхідно го для реалізації психічних процесів: носію пси Хікі не представлена ??внутрішня динаміка змін з стоянь власних органів, які забезпечують реа лізацію психічного процесу. -

Чуттєва недоступність ', психічні процеси недо ступні прямому чуттєвого спостереженню. Людина не посередньо не сприймає свої психічні про процесу, йому безпосередньо відкриваються лише результа ти їх реалізації - образи предметного світу, поняття, цілі, а також пов'язані з ними переживання. -

Спонтанна активність психіки, яка не завжди подчи нена контролю з боку суб'єкта і прямо не випливає з фізичних, фізіологічних, біологічних, соціо логічних та інших законів.

Цей список можливих відмінних ознак психічних явищ може бути продовжений. І не з усіма ознаками погодяться представники різних напрямків психології. Так, наприклад, Л. С. Виготський у своїх роботах вказує, що психіка людини початково формується у зовнішніх формах спілкування і діяльності з іншими людьми. А в роботах А. Н. Леонтьєва (1965, 1983) і П. Я. Гальперіна (1998, 2002) вказується, що початково всі форми психіки або в еволюційному плані, або в онтогенезі формуються між суб'єктом і об'єктивним предметним світом як результат орієнтовних складових виконуваних дій. А в якості основного ознаки психічних явищ відзначається їх функціональна спрямованість на забезпечення активної орієнтування суб'єкта у зовнішній середовищі існування або внутрішньому середовищі власного організму.

Які суб'єктивні труднощі і помилки можуть виникати при аналізі суб'єктом власних психічних особливостей і можливостей?Перераховані вище особливості психіки зумовлюють ряд гносеологічних (пізнавальних) ілюзій, які можуть виникати у процесах рефлексивної орієнтування суб'єкта в особливостях власних психічних функцій (Веккер, 1998). -