Ознаки предметів. Спільні й відмінні ознаки. Класифікація
Класифікація – розбиття предметів на групи, що характеризуються спільною ознакою. (Див. Додаток Є)
Правила класифікації:
· Кожний об’єкт можна віднести лише до однієї групи.
· Всі об’єкти мають бути віднесені до певної групи, не повинно бути зайвих об’єктів.
· Всі групи повинні містити хоч би один об’єкт. (Див. Додаток Ж)
Для засвоєння прийому класифікації вчені радять такі види вправ:
· Завдання на визначення, на якій підставі об’єкти вже розбиті по групах. (Див. Додаток З)
· Завдання на розбиття по групах по заданій вчителем підставі .
· Завдання на знаходження підстави і розбиття на групи. (Див. Додаток К)
· Комбіновані завдання, що складаються із завдань кількох видів. (Див. Додаток Л)
Формування прийому узагальнення
Визначення спільних й відмінних ознак предметів можливе через їх порівняння.
Схема-опора прийому порівняння (Савченко О.Я.): порівнюємо – зіставляємо, щоб знайти: однакове, подібне, відмінне . (Див. Додаток М)
Щоб порівняти, треба :
· уважно розглянути
· визначити ознаки кожного предмета;
· зіставити відповідні;
· знайти однакові, подібні, відмінні;
· узагальнити результат порівняння.
Завдання на виділення спільних та відмінних ознак предметів:
· Визначення ознаки, яка змінюється в ряду об’єктів (колір, форма, розмір). (Див. Додаток Н)
· Розгадування правила, за яким розташовані об’єкти в кожному рядку. (Див. Додаток О)
· Знаходження помилок в розташуванні об’єктів в даному рядку (порушена закономірність).
· Знаходження об’єкту, якого не дістає в даному ряді, або “магічному квадраті”. (Див. Додаток П)
· Продовження ряду фігур так, щоб наступна фігура відрізнялася від попередньої лише однією ознакою.
Формування прийому узагальнення можливе за використанням таких вправ:
· Виклади на парту картинки з зображенням квіток (тварин, птахів ...)
· Поклади в ряд 3 круга (фігури синього кольору, геометричні фігури...)
· На полиці стоять іграшки: зайчик, білочка і ведмедик. Яка іграшка до них більше підходить: лисичка чи пінгвін? Чому?
· Добав фігуру, що підходить до фігур на малюнку 1 (2, 3).
· Знайди хто заблукав і прийшов з іншої казки: дідусь, Колобок, зайчик, баба, миша, лисичка, вовк.
Узагальнити – це означає поєднати словом або реченням ознаки предметів. При узагальненні користуються пам’яткою ( О.Я. Савченко):
Щоб узагальнити треба:
· Порівняти предмети.
· Визначити спільні ознаки.
· Виділити істотні з них.
· Поєднати їх словом або реченням.
· Сформулювати висновок.
Геометричні фігури
Метою вивчення геометричного матеріалу є:
· розвиток в учнів просторових уявлень, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати;
· формування у школярів практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів;
· формування уявлення та поняття про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки і властивості;
· навчання розпізнавання геометричних фігур у просторі та їх елементів, зіставленню образів геометричних фігур з навколишніми предметами.
Навчальна діяльність, пов’язана із вимірюванням і обчисленням геометричних величин, дозволяє проілюструвати просторові та кількісні характеристики реальних об’єктів, організувати продуктивну діяльність молодших школярів.
У пояснювальній записці до програми зазначено, що навчання в 1-му класі доцільно розпочинати із узагальнення й систематизації знань учнів геометричних фігур, оскільки геометричні фігури є образами різноманітних форм предметів оточуючого світу. Таким чином, розпочинати визначення ознак предметів можна із узагальнення й систематизації знань учнів форми предметів. Між тим, автори аналізованих підручників в цій темі не зосереджуються на узагальненні й систематизації знань дошкільників елементів геометрії, а вдаються до використання деяких з геометричних фігур у змісті завдань. Основний геометричний зміст пропонується у наступній темі. Це не входить у суперечність з програмою, оскільки змістова лінія «Геометричні фігури. Просторові відношення» вивчається протягом навчального року. Наведемо зміст програми:
| Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| Геометричні фігури Геометричні поняття: Точка, пряма, крива, кут, ламана(замкнена,незамкнена), відрізок, промінь, Многокутник(трикутник, чотирикутник,п’ятикутник, шестикутник тощо), круг. Просторові фігури: куб, куля, циліндр. Позначення точок і відрізків буквами. | розпізнає форму оточуючих предметів; розрізняє геометричні фігури – пряму, криву, промінь, відрізок; куб, кулю, циліндр; сприймає вершину многокутника як точку, сторону – як відрізок; розпізнає і описує предмети за їх формою; зображує точку, пряму, криву, промінь, відрізок, ламану; будує відрізок, многокутники із підручного матеріалу; позначає точки й відрізки буквами; описує геометричні фігури, називає їх ознаки; класифікує геометричні фігури з певними ознаками. |
Табл. 1
Як бачимо, програма не вимагає від учнів заучування правил. Відповід-но до програми учні мають лише розрізняти форму навколишніх предметів; розрізняти пряму, криву лінії, відрізок й промінь; розрізняти куб, кулю й циліндр, з якими вони знайомі ще з дошкілля.
Геометричні фігури: пряма , крива та ламана лінія ,відрізок, кут вивчаються за планом:
· отримання геометричної фігури;
· ілюстрація ;
· властивості;
· виділення вивчаємої фігури із множини інших фігур;
· побудова геометричної фігури.
Точка. Отримання геометричної фігури: при стиканні крейди з дошкою, олівця з аркушем паперу отримаємо образ точки: ( двоє або троє дітей йдуть до дошки й лишають слід від стикання крейди з дошкою, решта учнів – лишають слід від олівця. Вчитель запитує “ Що ми отримали?(точку)Як ми отримали точку? (торкнулися олівцем до аркушу паперу).Ілюстрація: «Де ми зустрічаємо цю фігуру – точку?»(літак, який летить високо в небі, птах або корабель на лінії горизонту та інше).
Пряма лінія. Отримання геометричної фігури: шпагат натираємо крейдою та натягуємо на рівні дошки, а потім відбиваємо пряму лінію. Ілюстрація: «Який слід ми отримали?Що він вам нагадує?»(лінію горизонту,натягнену скакалку,дорогу ,залізничні шляхи, слід від реактивного літака). Для ознайомлення з прямими лініями використовуються шкільні зошити. Вже на першому уроці учні дізнаються, що їх зошити “ розліновані ” – покриті прямими лінями. Кожен учень повинен вміти показати пряму лінію, перетин прямих ліній аркуша зошиту, прямі лінії, які не перетинаються, точку перетину прямих, відмітити точку на прямій (яка лежить на прямій) та поза нею (яка не лежить на прямій). Учні повинні дізнатися, що пряма лінія - це не лише слід точки, що рухається (кінця олівця, крейди, пера по лінійці) ,але й край ( саме ребро лінійки, край кришки стола, класної дошки й тощо),натягнена нитка, лінія перетину стелі і стіни та інше. Учні вчаться ставити точки на прямій, та поза прямою лінією.
Промінь. Для встановлення властивостей променя вчитель пропонує учням згадати властивості прямої лінії і порівняти пряму лінію з променем. Учні встановлюють, що у прямої лінії нема ні початку ,ні кінця, а у променя – є початок, і ,так само немає кінця. Згадуючи, що через дві точки можна провести одну й тільки одну пряму лінію, а промінь – це частина прямої лінії, робимо висновок, що через дві точки можна провести один й тільки один промінь. Аналогічно робимо висновок, що через одну точку можна провести багато променів.
Многокутники. Мета - вчити дітей правильно показувати елементи многокутників. Вершина – це точка, тому учень повинен точно вказувати на кожну вершину, спрямовуючи указку у відповідну крапку. Сторони – це відрізки, тому він повинен вказувати на них від однієї вершини до другої. Можна подати у таблиці класифікацію багатокутників з вказуванням кількості сторін, кутів та вершин.
Практична частина
ВИСНОВОК
Отже, нова навчальна програма побудована концентрично. Зміст розділів у кожному класі розширюється і доповнюється. Таким чином забезпечується поступове розширення і ускладнення навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення. Це сприяє формуванню знань, умінь, навичок і способів діяльності на вищому рівні узагальнення. У зв’язку з цим розділи починаються із узагальнення і систематизації навчального матеріалу, який вивчався у попередньому класі (на попередньому ступені освіти), з подальшим його розвитком.
У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу і подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів.Послідовність розділів курсу і кількість годин для їх вивчення не вказується.Цедозволяє авторам створювати варіативні підручники, а вчителям – складати календарно-тематичний план відповідно до навчально-методичного комплекту, за яким навчаються учні, і з огляду на конкретну навчальну ситуацію у класі та педагогічну доцільність.
Визначений у програмі обсяг навчального матеріалу є необхідним і достатнім для формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, а також готовності до вивчення математики на наступному ступені освіти. Водночас, передбачено диференціацію змісту навчання – до програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Учитель обирає теми самостійно з огляду на індивідуальні можливості і потреби учнів.
Слід зазначити, що у програмі не прописано порядок вивчення тем та кількість годин на їх вивчення – це дає можливість для створення варіативних підручників в математики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Базова навчальна програма з математики для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів [електронний ресурс] / Онорієнко О. В.. Скворцова С. О., Листопад Н. П. – Режим доступу http:www.mon.gov.ua/
2. Державний стандарт початкової загальної освіти [електронний ресурс].–Режим доступу http:www.mon.gov.ua/newstmp/2011/20_04/12/
3. Методика навчання математики в початкових класах: Навч. пос. – 3-є вид., перерою і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.-336 с.
4. Математика 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів [електронний ресурс].–Режим доступу http://kiev.convdocs.org/docs/237/index-43923.html
5. Навчальні програми початкової школи (1-4 клас) [електронний ресурс].–Режим доступу http://osvita.ua/school/materials/program/8793/
6. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. – К: Початкова школа, 2006. – 428 с.
7. Скворцова С., Онопрієнко О. Математика. Коментар щодо змістового навчання у 1 класі // Початкова освіта. – 2012. – № 14-15. – С. 11-17