Психологічне вивчення причин аварійності

Мета дослідження — комплексне вивчення психофізіологічних, соціальних і виробничих якостей працівників, їхнього стану здоров'я і виявлення серед них показників, які найбільшою мірою свідчать про їх схильність до нещасних випадків. Тобто виділяють експериментальну групу, яка складається з людей, які мали травми. Дослідження ґрунтується на даних про трудовий травматизм за п'ятирічний період. Вибирають контрольну групу людей з подібними професійними даними, які за цей період не мали травм.

Важливим елементом кожного дослідження є навіювання відповідних гіпотез, які вона повинна підтвердити або відкинути.

Наприклад, такою гіпотезою може бути комплекс факторів, які можуть бути показниками досліджуваної якості — індивідуальної схильності до нещасних випадків.

Психологічними характеристиками, які вивчають, можуть бути: довільна увага (її концентрація, переключення, розподіл), сенсомоторна координація, емоційна урівноваженість, схильність до ризику виділили як яскравий показник схильності до загрози ; стан здоров'я як показник травматизму соціальні якості , виробничі якості

За допомогою різних психологічних і фізіологічних методик (інструментальних, тестових, анкетних та ін.) досліджують і зіставляють індивідуальні якості людей певної групи, і виділяють ті якості, що особливо притаманні людям, які отримали травми.

Для замірювання й оцінки індивідуальних якостей можна використовувати такі методи: показники уваги можна з'ясувати за бланковим тестом (коректурні проби); сенсомоторну координацію можна оцінювати за допомогою інструментальної методики-тремометра (проведення штирем у зигзагоподібному вирізі, не торкаючись до його країв); емоційну врівноваженість можна визначити за двома бланковими тестами (Айзенка "А" — на екроверсію та невротизм і Розенцвейга — на фрустрацію); схильність до ризику може виявитися на основі інструментальної методики (зупинення електросекундоміра найближче до загрозливої межі, перехід за яку карається ударом струму на зап'ясті лівої руки); стан здоров'я можна визначати на підставі прямого медичного огляду та вивчення історій минулих захворювань за кількістю і тяжкістю діагнозу, середньою кількістю днів хвороби в році; соціальні та виробничі якості суб'єктів дослідження можуть оцінювати спеціалісти за спеціальним запитальником.

Після вибору психодіагностичних методик підбирають методи обробки інформації;

а) математико-статистичні методи та моделі замірів соціально-психологічних характеристик (шкали: номінальна, порядкова, інтервальна, шкала відношень та ін.);

б) математичні моделі соціально-психологічних структур і процесів безпеки праці (факторний, дисперсійний, причинний, регресивний і кластерний аналіз, побудова класифікацій та типологій).

Далі реалізується етап збору інформації. Емпіричне обстеження і психологічний експеримент. Фіксація фактів, які досліджують. Групування, аналіз, класифікація, зіставлення, порівняння й узагальнення отриманого матеріалу. Складання таблиць, матриць, графіків. Емпірична кількісна й якісна обробка матеріалу. Визначення провідних тенденцій, залежностей, ваги факторів, які впливають на явища, що вивчають. Теоретична обробка емпіричних даних.

Етап інтерпретації результатів і визначення висновків (наукових або практичних). Висновок про сутність дослідження щодо висуненої гіпотези. Розроблення висновків і рекомендацій для впровадження в практику на основі результатів дослідження. Визначення проблем і гіпотез, які виникли під час дослідження і вимагають нових досліджень.

18.Психологічні питання трудової експертизи. Прогностична трудова експертиза

Трудова експертиза - це визначення фахівцями придатності людини до праці за конкретною професією.

Придатність до того чи іншого виду праці (профпридатність) обумовлюється: віком; станом здоров'я; рівнем підготовленості; наявністю необхідних знань, навичок і вмінь; покликанням як сукупністю потрібних професійних здібностей і бажання працювати за даною професією. У кожній професії всі перераховані умови своєрідні, тому цілі і форми трудової експертизи різні. Для експертизи залучаються різні фахівці і організації: лікарі, психологи, педагоги, інженери та інші фахівці, приймальні комісії, відділи кадрів, вербувальники робочої сили, військкомати, лікарсько-трудові експертні комісії (МСЕК), військово-лікарські комісії (ВЛК), комісії з відбору машиністів локомотивів, шоферів, шахтарів і т. д.

Трудова експертиза незалежно від її організаційних форм вирішує наступні загальні питання:

1) чи може дана людина починати виконання певної роботи;

2) чи може він продовжувати працювати на займаній ним посаді;

3) на якій роботі даної людини краще використовувати;

4) якщо стався нещасний випадок, то в якій мірі він залежав від особливостей працівника і чи не була, зокрема, зроблена помилка при допуску його до роботи.

Об'єкт трудової експертизи - взаємовідношення людини (для психологічної трудової експертизи - особистості) і праці. Трудова експертиза, в тому числі і психологічна, може бути як прогностичної, так і ретроспективною.

Прогностична психологічна трудова експертиза на основі психодіагностики вирішує питання передбачення, псіхопрогностікі особливостей подальшої трудової діяльності досліджуваних. Вона починається ще в середній школі з професійної орієнтації підлітків, а потім продовжується на час вступу в професійно-технічне училище і в процесі навчання в ньому, завершуючись на виробництві. Передбачати успіхи чи невдачі підлітка в його прийдешній навчальному або виробничому працю, тобто займатися псіхопрогностікой, - завдання дуже важлива, але надзвичайно складна. Треба добре знати вимоги освоюваної професії до його особистих якостях, наявність у нього необхідних здібностей до навчання і праці, знати, як розвиваються його загальні здібності і формуються професійні, як він ставиться до даного виду навчання та праці. Знати всі ці дані для психодіагностики і на основі таких знань прогнозувати успішність навчальної та трудової діяльності підлітка можуть навчальні та виховують його. Саме вони, педагоги, разом з експертними комісіями повинні вирішувати завдання прогностичної психологічної експертизи.

Ретроспективна трудова експертиза оцінює минулий навчальну або трудову діяльність обстеженим і встановлює зв'язок допущених ним помилкових дій, що призвели до різних форм зниження якості діяльності (шлюбу, травм, аварій), з властивостями особистості.

Оцінюють минулий навчальну або трудову діяльність підлітка або дорослого робітника і встановлюють зв'язок допущених ним помилкових дій з властивостями особистості не лише педагоги, а й інженери-виробничники, а також експерти-лікарі і психологи. Для ретроспективної трудової експертизи важливо знати вимоги до якості досліджуваних дій, психічні властивості і стани обстежуваної особи під час вчинення аналізованих помилок і пригод.

Ретроспективна трудова експертиза важлива для оцінки здібностей учня або робітника, для прогнозування його подальшої діяльності і рішення про доцільність подальшого навчання чи виробничої роботи по тій чи іншій професіїй