Послідовність дій під час підготовки хворого до процедури
1. У разі закрепів підготовку хворого починають за кілька днів до дослідження. Щоденно призначають по 50 г рицинової або оливкової олії і ставлять очисні клізми напередодні ввечері та вранці до виділення чистої води. Останню клізму роблять вранці за 2 год до обстеження.
2. Якщо випорожнення нормальні, то достатньо однієї клізми напередодні ввечері та вранці за 2 год до проведення обстеження.
Положення хворого під час процедури. Найбільш зручне для введення ректороманоскопа положення хворого — колінно-ліктьове: хворий стає на коліна на стіл для перев'язок так, щоб ступні звисали за його край, а лікті чи плечі упиралися в стіл. Друге можливе положення хворого — лежачи на правому боці з трохи піднятим тазом.
Дезінфекція ректороманоскопа (див. "Методичні рекомендації щодо дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації гнучких ендоскопів та інструментів до них").
ПУНКЦІЯ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ (ЛАПАРОЦЕНТЕЗ)
Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; підготувати інструменти та перев'язувальний матеріал для виконання процедури; допомогти лікареві під час проведення процедури; спостерігати за хворим після процедури.
Виховна мета: усвідомити значення комплексу заходів для профілактики колапсу та пошкодження кишечнику під час виконання процедури.
Початковий обсяг знань: знати, з якою метою проводиться ла-пароцентез; методику його виконання та можливі ускладнення.
Оснащення:
1) перев'язувальний стерильний матеріал;
2) стерильний троакар зі стилетом;
3) дренажна гумова трубка завдовжки до 1 м;
4) стерильний шприц ємкістю 5—10 мл з голкою;
5) 0,5% розчин новокаїну;
6) стерильний пінцет, ножиці, затискувач, металевий зонд;
7) стерильний скальпель, голка, шовк, голкоутримувач;
8) стерильна пробірка;
9) клеол або лейкопластир;
10) стерильні гумові рукавички;
11) 70% розчин етилового спирту;
12) йодонат, 0,5% розчин хлоргексидину біглюконату;
13) клейонка або клейончастий фартух;
14) ємкість для збирання асцитичної рідини;
15) простирадло;
16) крісло;
17) стерильні гумові рукавички.
Мета лапароцентезу. Пункцію черевної порожнини здійснюють для отримання асцитичної рідини з метою діагностики та лікування.
Методика виконання лапароцентезу. Хворий сидить у кріслі, опираючись на його спинку. Шкіру передньої черевної стінки знезаражують і пошарово знеболюють. Прокол передньої черевної стінки при асциті здійснюють по середній лінії між пупком та лобковим підвищенням або по краю лівого прямого м'яза живота. У місці пункції, щоб краще просувався троакар, скальпелем роблять розтин шкіри завдовжки 0,5—1 см. Троакаром зі стилетом,
22- 339
докладаючи невеликого зусилля, проколюють передню черевну стінку. Потім видаляють з троакара стилет і через трубку витікає цівкою асцитична рідина. Рідину випускають повільно з перервами (1 л протягом 5 хв) для запобігання розвитку колапсу.
Після видалення рідини троакар виймають, на місце пункції накладають шви й асептичну пов'язку.
Можливі ускладнення
1. Кровотеча в черевну порожнину внаслідок пошкодження судин брижі.
2. Пошкодження органів черевної порожнини.
3. Флегмона черевної стінки при порушенні правил асептики.
4. Підшкірна емфізема.
5. Виділення рідини через пункційний отвір.