Короткі теоретичні відомості

Життєдіяльність-це специфічна форма активності людини, яка охоплює усю різноманітність взаємодії людини з навколишнім середовищем. Будь-яка діяльність людини є потенційно-небезпечною. Потенційна небезпека діяльності людини існує як явно, так і приховано, у вияві її результатів, котрі важко передбачити , і які можуть бути причиною травм, загибелі, захворювань, погіршення працездатності і самопочуття та інших небезпечних наслідків.

Небезпека-це наслідок впливу окремих факторів на людину.

Розрізняють уражаючі, небезпечні та шкідливі фактори.

Уражаючі фактори можуть призвести до загибелі людини.

Небезпечні фактори викликають за певних умов травми чи раптове погіршення здоров’я( головний біль, погіршення зору, слуху, зміну психологічного чи фізичного стану).

Шкідливі фактори можуть викликати захворювання чи зниження працездатності людини, як у явній, так і в прихованій формі.

Важливо зазначити, що усвідомлення небезпечних та шкідливих факторів для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно встановити умови, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки і попередити їх виникнення.

Хід роботи

Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя мешканця України 25-ти чинників, наведених в таблиці 1, за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) – оцінено в 25 балів, а далі – 24, 23, 22 і до останнього, який вважається найменш небезпечним – в 1 бал.

Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід, студенти по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому отримані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів , які визначили студенти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина слугує середньоюоцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим небезпечніший чинник.

Середню оцінку небезпечності j–го чинника Sj визначають за формулою:

Sj =∑ Sij / n (1)

де Sij – індивідуальна оцінка небезпеки для j-го чинника;

n – кількість опитаних студентів.

Якщо прийняти, що перелічені чинники охоплюють усі небезпеки життя людини, то можна також оцінити відносну частку кожного чинника qj в сумарною кількістю небажаних наслідків за формулою:

qj = (Sj / 325 ) * 100 = Sj / 3,25, % (2)

Результати розрахунків заносимо в табл. 1.

Таблиця 1 – Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини

№	Чинник	Індивідуальна оцінка Sij	Середня оцінка Sj	Відносна частка qj
	Авіаційний транспорт
	Автомобільний транспорт
	Атомна енергетика
	Вживання спиртних напоїв
	Виробничі травми
	Вбивства та навмисні ушкодження
	Водойми
	Діагностичне опромінення
	Електричний струм
	Залізничний транспорт
	Інфекційні захворювання
	Інші чинники
	Куріння
	Методичні препарати
	Наркотичні речовини
	Побутові травми
	Робота в правозахисних органах
	Пожежі
	Самогубства
	СНІД
	Спортивні та масові заходи
	Стихійні лиха
	Тероризм
	Харчові отруєння
	Хірургічні втручання

Питання для самоперевірки

1. Який з методичних підходів до оцінки коефіцієнта індивідуального ризику використовує результати опитування населення?

А) експертний;

Б) інженерний;

В) соціологічний;

Г) модельний.

2. У якому рядку чинники, які призводять до нещасних випадків, знаходяться у послідовності зменшення їх реалізації?

А) техніка → людський чинник → середовище перебування;

Б) людський чинник → техніка → середовище перебування;

В) середовище перебування → людський чинник → техніка;

Г) людський чинник → середовище перебування → техніка.

3. У населеному пункті А в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинуло 100 осіб за рік. Визначити рівень ризику для цього чинника, якщо в пункті А проживає 500 тис. осіб.

4. Яку концепцію використовує сучасна наука про безпеку життєдіяльності людини?

А) концепцію допустимого ризику;

Б) концепцію абсолютної безпеки середовища;

В) концепцію невизначеного ризику;

Г) концепцію мінімального ризику.

5. За рахунок чиєї енергії виявляється дія механічних небезпечних чинників?

А) їх енергії;

Б) енергії людини;

Б) опосередковано;

Г) їх енергії та енергії людини.

6. Кофіцієнт індивідуального ризику на підприємстві – це:

А) відношення кількості працівників на підприємстві до кількості потерпілих за рік;