Для чого служить оцінювання стану охорони праці на підприємстві? які показники для цього застосовуються?

Аналіз стану ОП на підп-ві виконується з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки вир-ва, які найбільше впливають на результати діяльності підп-ва й на визначення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці. Стан охорони праці необхідно оцінювати на основі показників, їх чисельної оцінки та при порівнянні із заданими чи базовими значеннями .

Система показників потрібна для того, щоб:

планувати і прогнозувати стан охорони праці на перспективу у вигляді цільових завдань;

об’єктивно оцінювати фактичний стан охорони праці й ефективність функціонування системи управління, а також ступінь вирішення цільових завдань (досягнення мети);

порівнювати в оцінюваному періоді діяльність підприємств у галузі охорони праці, які мають різний характер виробництва;

використовувати показники як вихідну інформацію для економічного регулювання;

вибирати пріоритетні напрями діяльності (оптимальні варіанти), які забезпечували б ефективне функціонування системи за обмежених ресурсів.

Серед найбільш поширених оцінних показників стану охорони праці слід виділити традиційні коефіцієнти частоти (Kч.т) та тяжкості травматизму (Kт.т). Крім них, для оцінки стану можуть бути використані й такі оцінні показники:

чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики);

загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещасних випадках з урахуванням перехідних;

коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Kч.с);

відносні коефіцієнти частоти (Kч.т.в) та тяжкості (Kт.т.в),

Серед усіх оцінних показників відносні коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму найбільше відповідають цільовій стратегії управління, оскільки базові значення показників можуть періодично коригуватися в міру наближення до них чи за їх перевищенням.

Аналіз може провадитися і за іншими, більш специфічними параметрами та напрямами, характерними для конкретних виробництв, наприклад за кількістю нещасних випадків на облікову одиницю виробленої продукції у натуральному чи грошовому виразі.

На основі кількісних та інших показників роботи підприємства в галузі безпеки праці може здійснюватися й якісна оцінка стану охорони праці: задовільний стан, незадовільний стан чи вкрай незадовільний стан. З цією метою мають бути встановлені чіткі, об’єктивні межі даного розподілу.

Стан охорони праці вважається незадовільним за наявності в підрозділі в оцінюваному періоді хоча б одного з перелічених факторів, одного й більше травматичних випадків чи/і аварійних ситуацій, порушень, що виявляються повторно по закінченні терміну усунення; порушень, пов’язаних з явною чи потенційною небезпекою для здоров’я і життя людей, значними негативними технічними чи екологічними наслідками (так званих критичних порушень), а також виявлених у момент проведення періодичного (квартального) контролю. У разі відсутності в підрозділі зазначених факторів стан охорони праці оцінюється задовільно. Стан охорони праці вважається вкрай незадовільним за наявності групових чи смертельних випадків.

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.

Важливою функцією управління ОП є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці. Планування робіт з ОП може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне). При цьому використовуються:

— плани економічного і соціального розвитку підприємств;

— плани організаційно-технологічних заходів, спрямовані на поліпшення умов праці;

— матеріали атестації робочих місць;

— матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;

— пропозиції комісії з охорони праці.

Важливе значення в системі планування має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору підп-ва. Колектив­ний договір (угода) є найважливішим документом у системі нор­мативного регулювання виробничих, трудових, соціально-еконо­мічних взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) й працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань умов і охорони праці. Це ствердження випливає з вимог Законів України «Про охорону праці» та «Про колек­тивні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення ком­плексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов Праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівника­ми своїх прав та соціальних гарантій на охорону праці забезпечу­ються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).