Аналіз стану нормування праці на підприємстві

Економічний аналіз являє собою систему спеціальних знань, яка забезпечує вивчення господарських процесів і дій у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості. Це дослідження конкретних господарських процесів за допомогою спеціальних методів вивчення як загальних, так і окремих питань економіки підприємства. Такий аналіз дозволяє своєчасно виявити причини відхилень від намічених показників, узагальнити й правдиво оцінити виробничо-господарську ситуацію, що склалася на підприємстві чи в окремому його підрозділі, та підготувати науково обґрунтоване рішення для її розв'язування. Добре підготовлений та правильно організований аналіз дозволяє забезпечити об'єктивні засади науково обґрунтованого планування праці.

Зацікавленість підприємства у підвищенні ефективності використання живої праці виявляється через аналіз стану технічного нормування на підприємстві взагалі та якості діючих норм зокрема. Тому періодично виникає необхідність аналізу цих показників в окремих підрозділах виробництва.

Аналіз стану нормування праці містить:

— визначення кількості робітників, яким встановлено норми праці;

— визначення процента технічно обґрунтованих норм у складі застосовуваних на підприємстві норм;

— встановлення чисельності робітників-відрядників, що не виконують норми виробітку;

— встановлення чисельності робітників-відрядників, що перевиконують норми виробітку;

— визначення середнього рівня невиконання норм та з'ясування причин такого стану;

— визначення середнього рівня перевиконання норм та з'ясування, який головний фактор призводить до цього: зростання продуктивності праці чи низька якість норми;

— розробка і впровадження заходів, спрямованих на забезпечення умов, відповідних до параметрів, які було зафіксовано при встановленні норм для тих робітників, що не виконують норми;

— перегляді впровадження нових норм, що відповідають удосконаленню виробництва і праці під впливом НТП на тих робочих місцях, де існуючі норми праці набагато перевиконуються;

— розробка й затвердження графіка перегляду та впровадження оновлених норм і здійснення заходів щодо забезпечення відповідних умов для запобігання невиконанню норм.

Визначення кількості робітників, яким встановлено норми праці, відбувається на всіх без винятку дільницях та в цехах підприємства. На основі цього обліку по цехах та підприємству в цілому розраховують коефіцієнт охоплення персоналу нормами пра аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru ці(6.1):

де чн — чисельність персоналу (робітників), що працюють за встановленими нормами праці;

чзаг — загальна чисельність персоналу (робітників) на підприємстві.

Більш точним показником, що характеризує розповсюдження нормованої праці, є коефіцієнт нормованої праці на підприємстві [1]:

аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru (6.2)

де Тн — сумарна нормована трудомісткість виконання робіт за певний період, нормо-годин;

Тф — сумарний фактично відпрацьований час за той самий період, людино-годин.

Показники оцінки стану нормування праці на підприємстві:

— кількість робітників, яким встановлено норми праці;

— процент технічно обґрунтованих норм у складі застосовуваних на підприємстві норм;

— чисельність робітників-відрядників, що не виконують встановлені норми виробітку;

— чисельність робітників-відрядників, що перевиконують встановлені норми;

— середній рівень невиконання норм;

— середній рівень перевиконання норм;

— якість норм;

— ефективність перегляду норм.

Як відомо, на підприємствах застосовуються норми праці, встановлені різними методами. Тому більш глибоко стан нормування праці на підприємстві відображає показник процента технічно обґрунтованих норм у сукупності впроваджених на підприємстві норм:

(6.3) аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru

де Нто — кількість впроваджених на підприємстві технічно обґрунтованих норм праці;

Нзаг — загальна кількість впроваджених на підприємстві норм праці.

Застосування досвідно-статистичних норм як недостатньо суворо розрахованих знижує якість нормування праці на підприємстві. На цей час нормується праця майже 40% усіх зайнятих у промисловості працівників і майже 65% робітників. Особливо низький рівень нормування праці на допоміжних роботах з погодинною оплатою праці й нормування праці фахівців і технічних виконавців, що зумовлює надлишкові витрати праці порівняно з наявними можливостями техніки, технології та персоналу, не дозволяє досить ефективно використовувати матеріальні засади зростання продуктивності праці.

Аналізові підлягають рівень виконання норм виробітку за категоріями робітників-відрядників та обґрунтованість самих норм праці, наявних на підприємстві.

В умовах НТП на підприємствах постійно вдосконалюється техніка, технологія, організація виробництва та праці. Це створює умови для скорочення трудомісткості продукції. Результатом цього є скорочення часу на виробництво одиниці, що, у свою чергу, викликає необхідність перегляду діючих норм праці. Чим вищий процент перевиконання норм, тим менше вони напружені, гірше обґрунтовані.

Щоб захистити цей процес від суб'єктивізму підприємця чи нормувальника, необхідно проаналізувати фактичний рівень перевиконання норм на підприємстві та на дільницях, де впроваджувались останнім часом досягнення науково-технічного та організаційного прогресу.

Рівень виконання норм виробітку встановлюють порівнянням кількості робочого часу, передбаченого за нормою на певний обсяг виробленої продукції, з фактично витраченим часом на випуск цієї продукції. Перевиконання чи недовиконання норм виробітку робітниками впливає безпосередньо на обсяг вироб­ництва продукції підприємством, а значить, обумовлює виконання контрактних зобов'язань фірми.

Значні відхилення у виконанні норм виробітку, наявність певної чисельності робітників, які їх не виконують, свідчать про значні недоліки в організації виробництва і праці на цій дільниці.

Для визначення показника виконання місячних норм групою робітників на дільниці, у зміні, в цеху застосовують два методи [11]:

— метод визначення процента виконання норм за фактично відпрацьованим часом;

— метод визначення процента виконання норми за змінним (календарним) часом.

Рівень перевиконання трудових норм за фактично відпрацьованим часом визначається як співвідношення обсягу фактично виконаної робітником роботи у нормо-годинах до фактично відпрацьованогочасу в людино-годинах [11]:

(6.4) аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru

де Пвідпр — рівень виконання норми, %;

Тн — кількість нормо-годин на готову продукцію за нормами праці;

Тд — кількість нормо-годин, що зафіксовано доплатними листками, за відхилення від нормальних умов праці;

Тб — кількість нормо-годин, що витрачено на виконання роботи (продукції), яку визнано браком не з провини робітника;

Тфв — фактична кількість відпрацьованого часу (при відрядній системі оплати праці), год.

Рівень перевиконання трудових норм за змінним часом визначається із співвідношення витрат праці за нормами на випуск усього обсягу готової продукції до відповідного календарного часу:

(6.5) аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru

де Пзм — рівень виконання норми, %;

Тн — витрати праці за нормами на випуск усього обсягу готової продукції, нормо-годин;

Твпр — сума відрядно відпрацьованих годин;

Тпр — тривалість простоїв, годин;

Тп — тривалість відволікання відрядників на погодинно оплачувані роботи, год.

Рівень виконання норм виробітку на дільницях, де переважає масовий тип виробництва однорідної продукції, визначається як співвідношення фактичного та нормованого обсягів продукції [1]:

(6.6) аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru

де Рвн — рівень виконання норми виробітку;

Оф та Он — відповідно фактично вироблений та нормований обсяги продукції.

Але аналіз лише загального виконання норм виробітку окремими робітниками ще не дає уявлення про якість, наукову обґрунтованість самих норм. Тому аналіз слід доповнити дослідженнями виконання окремих елементів норм, відповідності фак­тичної організації праці запланованій, передбаченій на етапі проектування й розробки норми.

Ступінь виконання обґрунтованих норм виробітку — важливий показник успішності праці як окремих робітників, так і виробничих.колективів у цілому.

Виявлення значного рівня перевиконання норм, наявність суттєвих змін технологічних, технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних умов праці — це вагомі підстави для перегляду норм.

Нормування може забезпечувати економію робочого часу тільки в тому випадку, коли якість норм підтримується на високому рівні, відповідно до сучасних умов виробництва.

Якість норми розглядається як здатність стимулювати підвищення продуктивності праці. Вона значною мірою залежить від методу її встановлення. І ому впровадження технічно обґрунтованих норм сприяє вирішенню завдання підвищення якості нормування праці на підприємстві.

Відсутність прямих показників оцінки якості норм праці викликає необхідність застосування таких непрямих показників, як точність норм та напруженість норм праці [1].

Під точністю норми праці (Iн)розуміють межу допустимого відхилення в рівнях виконання норм внаслідок відмінностей в індивідуальній продуктивності праці [1]:

(6.7) аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru

де Рc — середній рівень виконання норм, %;

Рm — максимально допустиме відхилення індивідуального виробітку від середнього рівня (для машинних робіт дорівнює 33%, для ручних — 50%);

Nзaг — загальна чисельність досліджуваної групи працівників.

Напруженість норми праці визначається з порівняння середнього рівня її виконання (у процентах) з максимальним відхиленням від 100%; нормальний рівень напруженості визначається за формулою [1]:

аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru (6.8)

Наявність різних рівнів точності та напруженості норм на практиці поділяє роботи й вироби на вигідні та невигідні з точки зору витрат праці (робочого часу) на їх виготовлення, вона є підґрунтям для суб'єктивізму в поділі праці між бригадами та окремими робітниками, що, в свою чергу, суттєво погіршує соціально-психологічний мікроклімат серед робочого персоналу на підприємстві.

Статистично допустиме відхилення рівня виконання норми від середнього рівня визначається як [1]:

(6.9) аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru

де n — чисельність робітників, праця яких нормується, в конкретному підрозділі;

Nзaг — чисельність усіх робітників (загальна чисельність робітників).

Середня величина варіації відхилень на підприємстві визначається за допомогою показника середньоквадратичного відхилення [1]:

аналіз стану нормування праці на підприємстві - student2.ru (6.10)

де m — рівень відхилення за рахунок неадекватної напруженості норм.

Перегляд норм праці

Зі змінами технології виробництва, технічних, організаційних і санітарно-гігієнічних умов виробництва повинні бути переглянуті й раніше встановлені норми праці відповідно до вдосконалення технічних та організаційних умов. Якщо цього не зробити, то норма застаріє і стане гальмом підвищення продуктивності праці.

Діючі норми переглядають протягом усього року у міру виконання технічних, господарських та організаційних заходів, які підвищують продуктивність праці на окремих агрегатах, робочих місцях, операціях або забезпечують поліпшення організації праці в цілому.

Перегляд норм виробітку, як правило, призводить до поліпшення якості самих норм, до забезпечення більш повної їх відповідності рівню організації виробництва, до використання наявних резервів підвищення продуктивності праці. Серед них найважливіші: технічне переозброєння виробництва, впровадження новітніх технологій, ноу-хау, найвдаліших поєднань поділу та кооперування праці у виробничих бригадах, кращих прийомів праці окремих робіт­ників.

Перегляд норм праці відбувається у певній послідовності:

— визначають дільниці, робочі місця і професії працівників, де впроваджено норми праці;

. — аналізують рівень виконання норм праці серед робітників на дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому;

— встановлюють рівень перевиконання норм, тобто виявляють чинники зростання продуктивності праці чи вдосконалення виробництва;

— оцінюють якість впроваджених норм;

— досліджують прогресивні зміни у технології, технічних, організаційних та санітарно-гігієнічних умовах праці;

— розраховують нові, прогресивні норми відповідно до поліпшення техніко-організаційних і санітарно-гігієнічних умов на робочому місці;

— розробляють графік впровадження нових норм у цехах і на дільницях підприємства;

— розробляють форми й періодичність контролю впровадження норм та їх оволодіння;

— проводять виробничий інструктаж тих робітників, для яких переглянуто норми праці.

Перегляд норм стосується інтересів виробництва та економічних інтересів робітників, бо нова норма має призвести як до зниження витрат виробництва на одиницю продукції, так і до зростання матеріальної зацікавленості робітників. Цього досягають встановленням норми на рівні між середніми й найбільш передовими показниками, враховуючи широке використання матеріального стимулювання. Конкретні плани перегляду норм складають відповідно до планів організаційно-технічних заходів з удосконалення виробництва й підвищення конкурентоспроможності продукції. У них відображається узгоджена спільна робота адміністрації та профспілкової організації щодо систематичного вдосконалення нормування праці з метою підвищення її продуктивності, поліпшення всіх економічних показників виробничої діяльності підприємства.

Якість перегляду норм значно поліпшується, якщо на підприємстві здійснюють систематичний контроль стану технічного нормування, рівня виконання норм, причин, що зумовили значне перевиконання норм. Перегляд норм — одна з умов підвищення продуктивності праці, досягнення проектних потужностей. Тому має бути встановлено сувору відповідність між зміною норм праці та підвищенням продуктивності праці.

Норми переглядають на основі календарного плану заміни норм на дільницях та за видами робіт. За цим процесом встановлюють постійний контроль. У зв'язку з освоєнням нової техніки чи нової продукції для робітників можуть бути встановлені на деякий час (звичайно на строк не більше 3-х місяців) пільгові норми, які також необхідно своєчасно замінювати.

Врешті-решт, ряд норм, як показує практика, виявляються неправомірними і тому підлягають першочерговій заміні.

Таким чином, перегляд усіх видів трудових норм є не тільки наслідком але й стимулом до підвищення рівня механізації і автоматизації праці, впровадження устаткування з програмно-числовим управлінням, робототехніки та сучасних комп'ютерних технологій, більш ефективних технологій і форм організації праці, суміщення професій і трудових функцій, опанування передових методів роботи, надалі це призводить до старіння і необхідності заміни раніше встановлених трудових норм новими.

Наши рекомендации