Психологія хворих з інфекційними захворюваннями

На поведінку хворого інфекційним захворюванням часто впливає сам факт виявлення інфекційного захворювання, госпіталізація у інфекційний стаціонар, ізоляція від близьких і рідних, почуття страху та сорому, що він “заразний та небезпечний для отчуючих”. Велика кількість хворих, які госпіталізовані у інфекційне відділення, бояться заразитися від оточуючих, проявлять почуття огидливості. У деяких хворих це переходить у почуття тривоги, внаслідок чого порушується сон, з’являються нав’язливі страхи.

Поведінка інфекційних хворих часто залежить від нозологічної форми захворювання.

При грипі необхідно уважно відноситися від до скарг хворого на тяжкий стан, безсоння, схильність переоцінювати все своє життя в плані ідей самозвинувачення. Ці порушення не завжди відповідають важкості захворювання, і якщо вони залишаться без уваги лікаря, можуть перерости у депресію, суїцидальні думки.

По–іншому реагують на захворювання хворі на туберкульоз. Це пов’язане з тим, що лікування даної патології обумовлено довгою госпіталізацією та наявністю великої кількості заборон та невірною уявою про туберкульоз як про тяжке, заразне невиліковне захворювання. Повідомлення про дане захворювання деякі хворі сприймають як катастрофу, як трагедію, у них виникає депресія, як реакція на хворобу, на знаходження у лікарні, на очікування складних обстежень, на відрив від звичайного оточення. У більшості хворих виникає страх, що після виписки із стаціонару вони опиняться в ізоляції, з ними не будуть спілкуватися сусіди, співробітники.

Психологія хворих вірусним гепатитом А має свої кардинальні відмінності. Лікарю часто приходиться зустрічатися з проблемами психологічного плану, які ускладнюють лікування даних хворих. Найбільше значення мають гіпонозогнозичні варіанти відношення до хвороби, що створює серйозні проблеми до проведення адекватної терапії та реабілітації.

Існують три групи факторів, які обумовлюють формування у хворих неадекватних установок по відношення до власного захворювання та лікування:

– когнітивні

– мотиваційні

– психологічні

Кажучи про когнітивні чинники, слід відмітити, що у певних хворих відсутні елементарні дані про захворювання та його наслідки, деякі не мають чітких уявлень про необхідність дотримання дієти, обмеження фізичного навантаження. Крім того, хворі можуть відмовлятися від лікування певними препаратами із–за невірного уявлення їх побічної дії, в той же час ці хворі можуть вимагати від лікаря або своїх рідних надання їм різних екзотичних препаратів. Часто хворі користуються інформацією, яку отримали від сусідів по палаті або знайомих, які раніше хворіли на вірусний гепатит. Мотиваційнічинники, які створюють перешкоди лікуванню, частіше всього представлені будь–якими сімейними або виробничими проблемами, вирішення яких несумісне з продовженням лікування. Хворі відмовляються від перебування у стаціонарі, пояснюючи це екзаменаційною сесією, необхідністю знаходотися на робочому місці з метою закінчити важливу справу або із–за можливості втратити роботу, деякі хворі намагаються залишити лікарню для того, щоб вирішити побутові та домашні проблеми (ремонт, огород і т. д.)

Під власно психологічнимичинниками, які впливають на формування негативного відношення до лікування, розуміють причини, які обумовлені певними особистісними особливостями хворих. Так, хворі з недостатнім рівнем побоювань за власне здоров’я можуть формально визнавати у себе наявність захворювання, однак до призначень лікаря відносяться вкрай легковажно. Зустрічаються випадки, коли хворі відмовляються від лікування в силу ригідних, важко коригіруємих установок, внаслідок підозрілості та недовіри вважають неможливим “довірити свою долю” лікарю. Іноді хворі просять відпустити їх додому, запевнюючи , що вони самі впораються зі своєю хворобою, вилікуються “своїми засобами”. Вони вважають, що находження у стаціонарі та виконання призначень лікаря обмежує їх свободу і тому неприпустимі для них. Також часті випадки, коли хворі з вірусним гепатитом мають необгрунтовані претензії до медичного персоналу і створюють конфліктні ситуації у відділенні.