Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничого середовища еом

Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничого середовища ЕОМ визначають:

– мікроклімат;

– степінь освітленості;

– рівень шуму і вібрації;

– іонізуюче та неіонізуюче випромінювання.

Мікроклімат на робочих місцях з ВДТ нормується ГОСТ 12.1.005-88 та СН і П 4088-89, і повинен мати:

– температуру оточуючого повітря – 21-24⁰С;

– відносну вологість – 40-60 %;

– швидкість руху повітря – 0,1-0,2 м/с.

Освітлення нормується відповідно СН і П ІІ-4-79:

· Робочі місця з ВДТ повинні мати природне і штучне освітлення.

· Вікна приміщень з ВДТ повинні мати орієнтацію на північ або на північний схід, з коефіцієнтом природного освітлення (КПО) 1,5%.

· Дозволяється експлуатація ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці та санітарно-епідеміологічними установами.

· Рівень освітленості на робочому місці в зоні розміщення документів має бути 300-500лк.

· Штучне освітлення виконується, як правило, люмінесцентними лампами. Допускається для місцевого освітлення використовувати лампи розжарювання.

· Місцеве освітлення не повинно створювати блисків на екрані ВДТ, а його освітленість повинна не перевищувати 300 лк.

Рівні шуму на робочих місцях ЕОМ визначені ДсанПіН 3.3.2-007-98 в залежності від його тональності та виду трудової діяльності користувачів ЕОМ (програмісти, оператори ЕОМ, чи оператори комп’ютерного набору).

Вид трудової діяльності	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах частот, Гц.
31,5									Рівні звуку / еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв.
Програмісти ЕОМ
Оператори ЕОМ та оператори комп’ю-терного набору
В приміщеннях, де розташову-ються шумні агрегати ЕОМ

Для нормування шуму застосовуються шумопоглинальні засоби, визначені спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Рівні вібрації не повинні перевищувати допустимих норм, визначених ДсанПіН 3.3.2-007-98 та СН3044-84 “Санітарні норми вібрації робочих місць”, затверджених МОЗ СРСР.

Рівні іонізуючого випромінювання повинні відповідати НРБУ-97.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану ВДТ повинна бути не більше 0,1 мбер/год (100 мкР/год)

Рівні неіонізуючого випромінювання повинні відповідати вимогам:

– ГОСТ 12.1.006 “ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению их контроля”.

– СН №3206-85 “Гранично допустимі рівні магнітного поля частотою 50 Гц”.

– ГОСТ 12.1.045 “ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к их контролю”.

– ГОСТ 12.1.005 “ССБТ. Инфракрасные излучения. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к их контролю”.

– СН №4557-88 “Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях”.