Ставка дисконтування та проблематика її розрахунку в країнах, що розвиваються (Emerging Markets)

Ставка диск. - коефіцієнт, що застос. для визначення поточної вартості грош. потоків, які прогнозуються на майбутнє.

 Ставка диск. характ. норму доходу на вкладений капітал та норму його повернення, відповідно до якої на дату оцінки капіталодавець може вкласти кошти в актив з урахуванням компенс. всіх своїх ризиків, пов'язаних з інвестуванням.

 Ставка диск. враховує премію за ризик вкладення коштів у актив: чим більшим є ризик, тим ставка диск. буде вищою.

Ставка дисконтування виконує три основні функції:

 характ. норму прибутку, за якою майбутні грош. надходження приводяться до тепер. вартості на момент оцінки;

 показує рівень ризику вкладення коштів у об’єкт оцінки;

 характеризує вартість залученого підприємством капіталу.

Ставка дисконтування використовується у таких випадках:

 у процесі визначення справедливої вартості активу (у разі

застосування методу дисконтування грошових потоків);

 при розрахунку теп. вартості попередньо оцінених майб. грош. потоків за фін. активом (для цілей розрахунку резерву);

 у процесі застосування методів оцінки інвестицій;

 при оцінки вартості компанії та окремих об‟єктів, оцінки ЦП;

 при запровадженні VBM

Вибір способу розрахунку ст. диск. залежить від цілей її викор.

1. Ефективна ставка % - ставка, за якою дисконтуються

попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента та, якщо доцільно, протягом коротшого періоду.

2. Поточна ринкова норма прибутку для подібного фінансового активу: якщо є об'єктивне свідчення наявності збитку від зменшення корисності інструмента власного капіталу (який не має котирування і не обліковується за справ. вартістю, оскільки його справедливу вартість не можна достовірно оцінити), або похідного активу, то сума збитку від зменшення корисності оцінюється як різниця між балансовою вартістю фін. активу та теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою нормою прибутку для подібного фін. активу.

3. Переважно ринкова ставка відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строком, типом ставки відсотка та іншими ознаками) з подібним показником кредитного рейтингу: справедливу вартість довгострокової позики або дебіторської заборгованості, за якими не нараховуються відсотки, можна попередньо оцінити як теперішню вартість усіх майбутніх надходжень грошових коштів, дисконтованих із застосуванням переважної ринкової ставки (переважних ринкових ставок) %.

4. Середньозважена вартість капіталу (WACC).

64.Стратегічне фін. планування в системі контролінгу.

Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціон. завдань, інструм. і методів довгостр. (три і більше років) управл. фінансами, вартістю та ризиками. Вважається, що часовий горизонт страт. контролінгу необмежений.

Найважл. формою прояву страт. фінансового контролінгу є система стратегічного (довгостр.) планування. Стратегічний план повинен враховувати результати аналізу сильних і слабких сторін підприємства, вимоги партнерів по ринку та інтереси власників. Розробка страт. плану є результатом спільних дискусій керівництва і провідних менеджерів підприємства. Контролер при цьому відіграє активізуючу роль і виступає модератором та синтезатором процесу.

У плані фіксуються цілі, яких підприємство прагне досягти в довгостроковому періоді. Ці цілі можуть мати немонетарний (якісні цілі) або монетарний вигляд. Діяльність підприємства може бути зорієнтована на максимізацію прибутковості та рентабельності, досягнення певного рівня показників Cash-flow, забезпечення стабільної ліквідності та платоспроможності. В останні роки як у США, так і Західній Європі, під впливом концепції Share­holder-Value А. Раппапорта значною мірою змінюються пріоритети діяльності менеджменту підприємств. Це зумовлено тим, що дедалі частіше власники підприємств не згодні бути сторонніми спостерігачами в процесі управління їх власністю. Вони вимагають від керівництва насамперед приросту вартості, яка їм належить. Саме тому поряд з традиційними цільовими орієнтирами стратегічного фінансового контролінгу (зростання обсягів реалізації, прибутків, підвищення рентабельності) сьогодні власники вимагають планув. показників, які характеризують зростання вартості підприємства, а отже, корпор. прав, які їм належать.

У разі неможливості точного прогноз. монетарних показників у планах можна фіксувати прогнозовані їх межі, наприклад планова рентаб. власного капіталу в межах від 12 до 14 %.