Поведінковий підхід до проблем лідерства

На думку його представників, лідером стає людина, яка дотримується певного стилю поведінки. Концентруючи увагу на поведінці людини, вони часто абсолютизовували один стиль керівництва, ефективність якого залежала від конкретної ситуації: коли ситуація змінювалася, то змінювався і стиль. У межах цього підходу було досліджено і класифіковано різноманітні стилі лідерства. Проте від поведінкового підходу довелося відмовитися і повернутися до ситуаційного.

Синтетична (системна) теорія лідерства

Ця теорія сформувалася на основі узагальнення напрацювань у межах попередніх підходів. Лідерство вона тлумачить як процес організації міжособистісних стосунків у групі, вважаючи лідером суб'єкта управління цим процесом. Представники цієї теорії суттєву увагу звертають при цьому на структуру особистості лідера, тривалість існування групи та ін. Власне феномен лідерства аналізують як продукт спільної групової діяльності при розв'язанні конкретного завдання, коли індивіди мають змогу виявити свою здатність організувати групу на розв'язання групової проблеми. Отже, спільна діяльність (актуальність мети, широта завдань, різноманітність умов для їх розв'язання та ін.) сприяє виникненню і формуванню лідерства, появі конкретного лідера. Більшість вітчизняних досліджень лідерства здійснюється саме в координатах цієї теорії. Серед представників синтетичної теорії лідерства варто назвати Б. Басса, Ф. Фідлера, 3. Холландера і Дж.Джуліана.

ІІ. Тестові завдання з дисциплін, які включені до комплексного державного екзамену

Із поданого переліку оберіть одну правильну відповідь:

1. Детальний опис тесту міститься в документі наступного типу:

в) інструктивний документ;

2. Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є:

б) рольова гра;

3. Яке явище описано?: Загальне сприятливе враження про об’єкт сприйняття приводить до позитивних оцінок його невідомих якостей і навпаки. Цей образ, що раніше існував, заважає бачити дійсні риси і прояви об'єкту сприйняття:

г) ефект ореолу.

4. У якому рядку подана правильна послідовність дій практичного психолога при короткостроковому консультуванні:

б) первинний контакт, вислуховування і розпитування клієнта на першій зустрічі, психологічне обстеження, обговорення результатів обстеження, формулювання рекомендацій на завершальній зустрічі;

5. Принцип усвідомленої згоди дозволяє психологу:

б) користуватися стандартними корекційними програмами;

Білет № 9

І. Теоретичне питання з дисциплін загальнопсихологічної підготовки

Дайте повну розгорнуту відповідь на питання:

Розкрити психологічні аспекти діяльності, її функції та структуру. Охарактеризувати базові психологічні результати діяльності. Проаналізувати онтогенетичні види діяльності людини.

О.М. Леонтьєв вважає, що діяльність — це реальний зв'язок суб'єкта з об'єктом, до якого обов'язково включена психіка. Виконуючи ту чи іншу діяльність, індивід повинен сприймати, запам'ятовувати, думати, бути уважним; у її процесі в індивіда виникають ті чи інші емоції, виявляються вольові якості, формуються установки, відношення тощо. Іншими словами, у діяльності формується, розвивається, виявляється вся система психічних процесів, станів та властивостей індивіда.

Діяльність - це активність людини, що має усвідомлюваний характер і спрямована на досягнення поставленоїмети, що визначається потребою

В житті людини діяльність відіграє вагому роль, виконуючи ряд вагомих позитивних функцій.

Функції діяльності

Структури діяльності

Потреба - це такий стан живої істоти, який виявляє залежність від конкретних умов її існування і породжує активність по відношенню до цих умов

Людські потреби формуються в процесі соціалізації й поділяються на види залежно від: предмета (матеріальні, духовні) та походження (природні (нижчі) і культурні (вищі). Потреба завжди є поштовхом до прояву активності, однак людина в діяльності керується також певними мотивами.

Мотив - це спонукання до діяльності, що пов'язане із задоволенням потреб, в яких визначається спрямованість суб'єкта

Потреби становлять сутність, основну рушійну силу різних видів людської активності, а мотиви є конкретними різноманітними проявами цієї сутності. Мотиви та мотивація розглядаються в психології як причини, що визначають вибір спрямованості поведінки і діяльності суб'єкта. Мотиви бувають усвідомлюваними (ті, які людина може виразити словесно) та неусвідомлюваними (як результат витіснення, через вік, підсвідоме походження тощо).

Мотиви не завжди ідентично співвідносяться з метою - при різних мотивах може бути однакова мета, і навпаки.

Мета-це уявний кінцевий результат діяльності (те, чого людина прагне досягнути)

Зазвичай діяльність людини є полімотивованою - одночасно спрацьовують декілька мотивів

Дія - це реалізаційний компонент діяльності, спрямований на виконання певного завдання

Діяльність - це зовнішньо-фізична та внутрішньо-психічна активність, тому і дії можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми.

Результатом діяльності є досягнення (недосягнення) визначеної мети (матеріальний, духовний продукт), який супроводжується контролем і оцінкою

Виконання тієї чи іншої діяльності є неможливим без сформованих у людини умінь і навичок.

Уміння - здатність до дії, яка ще не досягла найвищого рівня сформованості й здійснюється повністю свідомо

Навичка - здатність до дії, що досягла найвищого рівня сформованості, здійснюється автоматизовано без усвідомлення проміжних кроків

Види діяльності

Ігроваспрямована на сам процес гри і в доступній формі відтворює навчання і працю

Навчальна - активна, свідома, спрямована на засвоєння знань, вироблення умінь та навичок

Праця - це свідома діяльність, спрямована на створення матеріальних та духовних благ