Семінар №4. Основні поняття та категорії етнології. 1. Терміни зі сфери соціального життя етносів: громада (община) (її види: родова, сусідська (сільська)), рід, фратрія, плем'я

Громада (лат. politia політія - община) — форма соціальної (колективної) організації людей, натовп дружніх людей, місцева спільнота, місцева організація та частина суспільства; характерна майже для всіх народів.Виникла за часів первіснообщинного ладу.

Її ознаками були:

- спільна власність на засоби виробництва;

- звичаєві форми самоврядування.

З розвитком суспільства, майнової нерівності і приватної власності змінювалась і форма общини: родова (матріархат), сімейна (патріархат), сільська (поземельна). З утворенням великого феодального землеволодіння втратила незалежність, перетворившись на залежну від панівних верств організацію безпосередніх виробників. Розпалася з розвитком капіталістичних відносин.

Родовою общиною називається первісний колектив людей, пов'язаних родинними зв'язками. Для родової общини характерне 1. колективне володіння засобами виробництва (промисловою територією, знаряддями праці), 2. зрівняльний розподіл продуктів, 3. суспільне самоврядування, 4. єдині для всіх правила поведінки (звичаї) і 4. релігійні уявлення.

Сусідська (інакше — сільська, землеробська, територіальна, поземельна) община — територіальна спільність людей, які не пов'язані родинними зв'язками, але займають певну обмежену територію колективно оброблюваних земель.Сусідська община прийшла на зміну родовій общині в епоху розпаду первісного суспільства та зародження класового суспільства. Вона складалася з окремих сімей, не пов'язаних між собою родинними зв'язками. Для такої общини, як правило, характерне поєднання приватної власності з колективною власністю на землю та деякі засоби виробництва (господарський двір, знаряддя праці, худоба тощо).Виникла в процесі поглиблення майнової диференціації.

Рід - форма суспільної організації. Група осіб, кровно пов'язаних між собою, що виводять своє походження від одного предка. На думку деяких дослідників, на чолі роду стояла спершу жінка — родоначальниця (матріархат), але справжнім головою роду був виборний ватажок, здебільшого хтось з найближчих родичів родоначальниці. Коли ж завдання роду почали ускладнюватися, на чолі його став чоловік (патріархат).Рід оселювався в одному місці, мав спільну власність і спільне господарство, разом дбав про харчування своїх членів, управляючи ріллю, годуючи худобу, полюючи на звірів і ловлячи рибу; у замкненому колі роду вироблялося здебільшого все потрібне для прожитку знаряддя. Крім господарських, рід виконував ще суспільні функції, охороняючи своїх членів перед чужинцями та підтримуючи згоду поміж членами роду. Чисельне зростання членів роду і зміна господрачої системи спричинилися до того, що з роду почали відокремлюватися сім'і, не втрачаючи однак з ним зв'язку. Відкриті археологами стоянки показують, що вони вистачали тільки на приміщення однієї сім'ї, зате кількість стоянок у поселенні одного роду значно збільшувалася. Екзоґенні подружжя (Екзогамія це практика шлюбів поза межами окресленої групи (роду, племені, родини) до якої людина належить.) вимагали близького співжиття кількох родів, пов'язаних з собою родинними відносинами. Сусідні роди, що їх, крім споріднення, єднала ще та сама мова (або ж діалект), релігія культ і праця, об'єднувалися у племена.

В етнографії фратрія- екзогамна група родів, члени якої можуть вступати в шлюб тільки з членами іншої фратрії чи племені.

Пле́м'я — тип етнічної спільноти людей, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, історичний тип етнічної спільноти, стадія еволюції Етносу, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці, які визначають розрізненість племен за територією, мовою, культурою, організацією життєдіяльності.Характерними рисами раннього Племені є: наявність племінної території, відокремленої від території сусідніх племен умовними рубежами; певна економічна спільність і взаємодопомога співплеменців, що виражається, наприклад, у колективних полюваннях; єдині племінна мова, культура, племінна самосвідомість, традиції, самоназва тощо.Плем'я утворюється на основі родів, що мають спільне походження і ґрунтується на кровноспоріднених зв'язках між його членами. Саме кровноспоріднений зв'язок, що об'єднав два чи кілька родів, перетворює їх на плем'я. Розвинені племена кінця доби первісного ладу мали племінне самоврядування, що складалося з племінної ради, війська, й цивільних вождів. Поступово в Племені розвивається майнове розшарування, виділяються багаті й бідні роди, з'являється племінна знать, зростає роль військового керівництва, що часто захоплює й цивільну владу в Племені.На зміну Племені приходить нова форма етнічної спільності — народність і нова форма організації суспільства — держава.

Основні поняття сімейно-шлюбних стосунків: сім'я (мала, велика), шлюб (види: шлюб через відпрацювання, через викуп, через викрадення, шлюб відвідуванням, гостьовий шлюб), шлюбний викуп, придане (посаг, вíно), полігамія (види: поліандрія, полігінія), епігамія (види: екзогамія, ендогамія), шлюбне поселення (види: патрілокальність, матрілокальність, вірілокальність, уксорілокальність, авункулокальність, білокальність, амбілокальність, неолокальність, дислокальність), кузенний шлюб (види: ортокузенний шлюб, кроскузенний шлюб), левірат, сорорат

Сім'я́, або Роди́на — соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Шлюб (від слов'янського «слюб» — з'єднання за любов'ю)^[ — історично зумовлена, санкціонована й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком та жінкою, яка визначає їхні права та обов'язки одного щодо іншого й щодо дітей.

Категорії з системи спорідненості та статево-вікової стратифікації: кровна спорідненість, авункулат, штучна спорідненість (види: кумівство, свояцтво, побратимство/посестринство, усиновлення (адопція), аталицтво), лінії спорідненості (види: унілінійність, білінійність, патрілінійність, матрілінійність), сиблінги.

кровне родичівство — існує між людьми, що походять від одного предка.

АВУНКУЛАТ
(лат., дядько по матері)
звичай (у давніх германців та деяких сучасних народів Африки і Океанії), що проявлявся в тісних родинних зв'язках між племінником і дядьком з боку матері, який зобов'язаний піклуватися про племінника більше, ніж про власного сина.