Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту
Інститут вищої кваліфікації
Мошек Г.Є.
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для слухачів спеціальності 8.000013 „Бізнес-адміністрування”
напряму підготовки „Специфічні категорії”
Київ 2009
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено
Укладач Г.Є. Мошек, канд. екон. наук, доцент.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри менеджменту
___ __________ 2009 р., протокол № ___ та на засіданні методичної ради факультету економіки, менеджменту та права ___ ________ 2009р., протокол № ___.
Рецензенти: В.М. Букіна, канд. екон. наук, доцент,
Іванова І.В., канд. екон. наук, професор
Навчально-методичне видання
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Опорний конспект лекцій
Укладач Мошек Григорій Євстафійович
Редактор
Комп‘ютерна верстка
Підп. до друку _________ Формат 60х84/8. Папір письм.
Ризографія. Ум. друк. арк. _____.Ум. фарбо-відб. ____.
Обл. вид. арк. _____. Тираж _____ пр. Зам. _____.
Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ КНТЕУ
02156, Київ-156, вул. Кіото, 19
ЗМІСТ
Вступ ................................................................................ | ||
Тема 1 | Сутність, роль та методологічні основи менеджменту ................................................................... | |
Тема 2 | Закони, закономірності та принципи менеджменту ... | |
Тема 3 | Історія розвитку менеджменту ...................................... | |
Тема 4 | Організація як об’єкт управління ................................. | |
Тема 5 | Функції та технології менеджменту ............................. | |
Тема 6 | Планування як загальна функція менеджменту .......... | |
Тема 7 | Організування як загальна функція менеджменту ...... | |
Тема 8 | Мотивування як загальна функція менеджменту ........ | |
Тема 9 | Контролювання як загальна функція менеджменту ... | |
Тема 10 | Регулювання як загальна функція менеджменту ........ | |
Тема 11 | Методи менеджменту ..................................................... | |
Тема 12 | Управлінські рішення .................................................... | |
Тема 13 | Інформація і комунікації в менеджменті ..................... | |
Тема 14 | Керівництво та лідерство ............................................... | |
Тема 15 | Відповідальність та етика у менеджменті .................... | |
Тема 16 | Організаційні зміни та ефективність менеджменту .... | |
Список використаної та рекомендованої літератури .. |
Менеджмент – це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп у ефективну й продуктивну групу. | |
П. Друкер |
ВСТУП
Опорний конспект лекцій для вивчення нормативної дисципліни „Основи менеджменту” розроблено для студентів денної, заочної та дистанційної форми навчання всіх спеціальностей. Опорний конспект лекцій охоплює всі змістовні модулі, визначені в анотації дисципліни і розрахований на відповідну кількість навчальних годин, передбачених стандартом.
Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є теоретична та практична підготовка студентів в галузі менеджменту організацій.
G– звернути особливу увагу | – – запам’ятати |
" – визначення | ++ – переваги |
& – література | – – – недоліки |
Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
План лекції
1.1. Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності.
1.2. Сутність категорій „управління” та „менеджмент”.
1.3. Рівні управління на сфери менеджменту.
& 1, 2, 4, 9, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 32
Ключові слова:
менеджер, підприємець, управління, керуюча система, керована підсистема, ієрархія, організаційна культура, об’єкт і суб’єкт управління, ринок, рівень управління.
|
|
Менеджмент можна розглядати як систему (єдине ціле), що складається з частин (елементів). Такими частинами є:
Рис. 1.1. Складові частини (елементи) менеджменту як системи.
|
Менеджмент використовує три основні інструменти, або інакше кажучи, механізм впливу на людей – ієрархію, організаційну культуру і ринок.
|
Ієрархія в менеджменті (англ. Hierarchi) – це тип службових відносин між управлінськими працівниками, який відображає їх підпорядкованість і розміщення в системі управління від вищого до низового рівня.
|
Організаційна культура (англ. Organisational culture) передбачає використання вироблених і визнаних суспільством цінностей, норм поведінки, моральних настанов, ритуалів, поведінки, моральних традицій, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики та права.
|
| |||
|
Рис. 1.2. прямий і зворотній зв’язок керуючою і керованою підсистемою
Рис. 1.3. Головні сфери специфічної дії менеджменту.
|
Рис. 1.4. Підходи до визначення сутності і ролі управління і менеджменту.
Термін „менеджмент” можна застосовувати до будь-якого типу організації, але коли мова йде про державні органи будь-якого рівня, більш правильно використати термін publik administration – „державне управління”, управління в технічних і біологічних системах – „control”, господарське управління – “management” або „economiс management”.
| ||
|
З розвитком цивілізації зміст поняття менеджмент трансформувався і увібрав всю різноманітність вимог до управління як мистецтва ведення справ і стилю роботи. Слід зазначити, що в англійській мові термін Мanagement не єдиний, що означає „управління”. Поряд з ним використовують такі терміни, як operation, control, driven, direction, command, manual і ін.
|
Слід зрозуміти різницю між поняттям „менеджмент” та „управління”. „Управління” – поняття ширше, ніж „менеджмент”. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, паровими котлами, конвеєром, літаком тощо. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами, організаціями та ін.).
|
З функціональних позицій менеджмент – це безперервний процес планування, організування, мотивування, контролювання, необхідний для формування та цілей організації (підприємства).
Таблиця 1.1.
Основні відмінності між менеджером та підприємцем
Ознака | Характерні особливості | |
менеджера | підприємця | |
1 | 2 | 3 |
Формальний статус | Є найманою робочою силою, залученою на певних умовах для здійснення управлінської діяльності. | Започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника, інвестора, засновника тощо, який використовує свої або позичені фінансові кошти та інші ресурси. |
Виробничо-господарська орієнтація | Зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у його розпорядженні ресурсів. | Зорієнтований на пошук нових можливостей. |
Здійснення задуманого | Приймає рішення та докладає усіх зусиль для його виконання | Ризикує, тобто може замінити ідею, яка виявилась нежиттєздатною. |
Залучення ресурсів | Залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні та накопиченні фондів. | Залучає ресурси для досягнення встановленої мети, виявляє гнучкість, використовує фонди, кредит, лізинг тощо. |
Фінансовий стан | Отримує за свою роботу зарплату. | Виступає власником або розпорядником ресурсів і майна організації. |
Оргструктура управління | Використовує ту оргструктуру управління, яка склалась і має ієрархічну природу. | Віддає перевагу горизонтальним оргструктурам, які спираються на неформальні зв’язки. |
|
|
Об’єктивність процесів управління потребує поділу управлінської праці.
|
|
Вертикальний поділ праці в управлінні організаціями (підприємствами) призводить до утворення рівнів управління (рис. 3.1).
|
|
Рис. 1.5. Рівні управління в організації.
|
Рівень управління – це сукупність рівноправних ланок системи управління.
|
|
|
Керівники нижчої ланки безпосередньо разом з робітниками приймають участь в реалізації (виробництві) продукції, здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань і забезпечують надходження оперативної інформації для керівників вищої ланки.
Контрольні завдання та запитання
1. Назвіть і охарактеризуйте складові частини менеджменту як системи.
2. Назвіть відмінні особливості категорій „менеджмент” та „управління”.
3. Назвіть відмінні особливості менеджера та підприємця.
4. Визначте рівні управління у великих державних організаціях.
Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту
План лекції
2.1. Закони і закономірності менеджменту.
2.2. Сутність, природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети організації.
2.3. Характеристика принципів менеджменту та взаємозв’язок між ними.
& 1, 2, 4, 9, 25, 27, 28, 29, 30, 47.
Ключові слова:
принципи менеджменту, закон, закономірності, правило, вихідне положення, закон інтеграції управління, закон демократизації, закон спеціалізації, закон оптимального поєднання централізації і демократизації управління, закон економії часу, закон пропорційного розвитку.
|
Закон – це внутрішній суттєвий зв’язок явищ, який зумовлює їх необхідний розвиток.
Таблиця 2.1.
Закони менеджменту та їх зміст
№ з/п | Назва | Зміст |
1 | 2 | 3 |
1. | Закон спеціалізації управління | Передбачає поділ управлінської діяльності на засадах застосування конкретних функцій менеджменту і таких категорій, як повноваження, компетентність, відповідальність тощо. |
2. | Закон інтеграції управління | Спрямований на досягнення єдності зусиль усіх підрозділів, служб, працівників для виконання завдань організації шляхом застосування правил, процедур ієрархії управління, особистих стилів, стилів керівництва. |
3. | Закон оптимального поєднання централізації і децентралізації управління | Покликаний сформувати оптимальний рівень делегування вищим керівництвом низовим рівням своїх повноважень з метою досягнення високих результатів і сприятливого психологічного клімату в організації. |
Закінчення таблиці 2.1.
1 | 2 | 3 |
4. | Закон демократизації управління | Акцентує увагу на участі керівників в управлінських процесах, забезпеченні довгострокового спілкування, розвитку особистих і професійних якостей підлеглих тощо. |
5. | Закон економії часу в управлінні | Спрямований на підвищення ефективності управлінської праці, зменшення трудомісткості через впровадження передових методів і прийомів праці. |
6. | Закон пропорційного розвитку систем управління | Передбачає послідовну та перманентну (постійну) еволюцію всіх управлінських систем організації (виробничої, фінансової, соціальної, інформаційної тощо). |
|
Закономірність – первинна стадія формулювання закону або частковий вияв його дії.
|
Рис. 2.1. Закономірності менеджменту.
Анрі Файоль в 1916 році виклав уперше повну теорію менеджменту, сформував її основні принципи.
|
Рис. 2.2. Принципи, що запропоновані Анрі Файолем
|
Файоль сформулював 14 принципів адміністративного управління, які зберігають своє значення і сьогодні.
Таблиця 2.2.
Принципи адміністративного управління
Невіддільність влади від відповідальності |
Поділ праці (однак у цього процесу є межа, за якою його ефективність падає) |
Єдність розпорядження і єдиноначальність |
Дисципліна, що обов’язкова для всіх і що передбачає взаємоповагу керівництва і підлеглих |
Єдність керівництва за принципом „один керівник і єдиний план для сукупності операцій, що мають загальну мету” |
Підпорядкованість індивідуальних інтересів загальним. |
Справедлива для всіх винагорода |
Розумна спеціалізація, що послаблюється із збільшенням масштабів підприємства |
Ієрархія, що передбачає мінімізацію управлінських ступенів і корисність горизонтальних зв’язків |
Порядок, в основі якого принцип „кожному своє місце і кожен на своєму місці” |
Справедливість, що забезпечується відданістю персоналу і об’єктивністю адміністрації |
Сталість персоналу, тому плинність – наслідок поганого управління |
Ініціатива, що потребує від керівника повного стимулювання і приборкання власної пихи |
Корпоративний дух, тобто спільність інтересів працівників і колективізм у праці |
Таблиця 2.3.
Принципи, що запропоновані Г. Фордом
Строго побудована по вертикалі організація управління кількома підприємствами, управління всіма частинами і етапами виробництва з одного центра. |
Масове виробництво, що забезпечує мінімальну вартість і задоволення масового покупця і максимальне прибуткове. |
Розвиток стандартизації, що дозволяє швидко і без зайвих витрат переходити на випуск нових видів продукції. |
Конвеєр з глибоким поділом праці. |
Постійне вдосконалення управління. |
|
Кібернетичні принципи – системність, ієрархічність, необхідність різноманіття, обов’язковість зворотного зв’язку.
Таблиця 2.4.
Принципи продуктивності, що запропоновані Емерсоном
Вихідний пункт управління – чітко поставлена мета. |
Здоровий глузд, що полягає у визначенні помилок і пошуку їх причини. |
Компетентна консультація на основі залучення професіоналів з метою вдосконалення управління. |
Дисципліна, забезпечення чіткою регламентацією діяльності, контролем, своєчасним заохоченням. |
Справедливе ставлення до персоналу. |
Швидкий, надійний, повний, точний і постійний облік. |
Диспетчерезація за принципом „краще диспетчерезувати хоч би не плановану роботу, ніж планувати роботу, не диспетчерезуючи її”. |
Норми і розклади, що сприяють пошуку і реалізації резервів. |
Нормалізація умов праці. |
Нормування операцій, що полягає в стандартизації засобів їх виконання, регламентуванні часу. |
Письмові стандартні інструкції. |
Нагорода за продуктивність. |
Таблиця 2.5.
Основні принципи менеджменту
№ з/п | Принцип | Характеристика | |
1 | 2 | 3 | |
1. | Цілеспрямованість | Відповідно до цього принципу будь-яка діяльність в організації повинна спрямовувати на досягнення конкретних виробничо-господарських цілей та виконання поставлених завдань. | |
2. | Урахування потреб та інтересів | Покликаний задовольняти потреби та інтереси працівників з метою досягнення цілей організації на засадах застосування мотивування. | |
3. | Ієрархічність | Передбачає розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого. | |
4. | Взаємозалежність | Згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних (цілі, структура, технологія, працівники, завдання, ресурси). При цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію (відповідно і на її внутрішнє середовище) та викликають відповідну реакцію з її боку. | |
5. | Динамічна рівновага | Передбачає безперервний розвиток організації та утримання загальної рівноваги на кожному етапі цього розвитку. | |
Закінчення таблиці 2.5.
1 | 2 | 3 |
6. | Економічність | Формує засади функціонування організації щодо збалансованості витрат, надходжень, забезпечує розвиток бюджетних відносин. |
7. | Активізація | Спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку впровадження інновацій тощо. |
8. | Системність | Відповідно до цього принципу організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих взаємопов’язаних елементів. |
9. | Єдиновладдя | Передбачає наявність єдиного відповідального центру, який здійснює керівництво та координацію діяльності організації з метою досягнення її цілей. |
|
При розробці принципів менеджменту потрібно враховувати такі положення.
Рис. 2.3. Основні положення, які слід враховувати при розробці принципів менеджменту
|
Контрольні завдання та запитання
1. В чому полягає сутність закону менеджменту та його закономірності?
2. Навести приклади застосування законів менеджменту в практичній діяльності організації.
3. Охарактеризуйте закономірності менеджменту.
4. Які особливості мають сучасні принципи менеджменту?
5. В чому полягає сутність принципів менеджменту, які запропоновані А. Файолем, Г. Фордом, В. Емерсоном?