Структура психологічної готовності до шлюбу
Таблиця 1.1
№п\п | Компоненти | Зміст | Показники |
1. | Когнітивний | Система знань про призначення шлюбу, його ролі в людському суспільстві і в житті кожної окремої особистості; про особливості шлюбних відносин; уявлення про систему обов'язків по відношенню до майбутнього партнера та виконанні сімейних функцій, про можливі відносинах з партнером. | Рольові очікування і домагання у шлюбі. Розкриваються ціннісно-смислові особливості особистості в уявленнях про розподіл функцій у сім'ї та узгодженості рольових очікувань і домагань у шлюбі. |
2. | Мотиваційний | Відповідні мотиви, які проявляються у виборі шлюбного партнера. | Мотиви вибору шлюбного партнера. Цей показник дозволяє визначити провідні мотиви у виборі шлюбного партнера як життєвої цінності і стимулу поведінки. |
Продовження таблиці 1.1
3. | Операційний | Система практичних умінь і дій, пов'язаних зі спілкуванням і взаємодією з урахуванням гендерних відмінностей. | Рівень перцептивно-інтерактивної компетентності. Виявляється вміння студентів взаємодіяти в процесі спілкування й адекватно сприймати партнера. |
4. | Емоційний | Емпатичні здібності, що виражаються в усвідомленні значимості іншої людини, в «активному співпереживанні» (поданні та розумінні психологічного стану іншого, співпереживанні йому і готовності допомогти), наявність досвіду відчування іншої людини. | Рівень емпатійних здібностей. Даний показник за комплексом шкал дозволяє вивчити здатність студентів емпатіровать як важливий елемент емоційних стосунків у шлюбі. |
5. | Поведінковий | Особливості поведінки особистості в конфліктних ситуаціях. | Тактики поведінки в конфліктних ситуаціях. Прояв основної тактики поведінки в конфліктних ситуаціях. |
Психологічна готовність до створення сім'ї - це наявність розвинених навичок спілкування з людьми, єдність чи схожість поглядів на світ і сімейне життя, вміння створити здоровий морально - психологічний клімат у сім'ї, стійкість характеру і почуттів. (звідки взялись підпункти після закінченого речення?)
• Культура спілкування вимагає від людини уміння розуміти стану інших людей і чинити так, щоб оточуючі відчували радість від спілкування з ним. Особливо важливо це в сімейному житті. Тільки шанобливе, дбайливе ставлення до почуттів іншої людини, відкрите висловлювання свого ставлення і вміння показувати і пояснювати свої почуття здатні призвести до розвитку довірчих відносин з коханою людиною.
• Нерідко причиною розлучення є розбіжність поглядів на світ і сімейне життя, іншими словами, психологічна несумісність. Від психологічної сумісності подружжя, морального клімату сім'ї залежить її майбутнє.
• Особливості характеру і стійкість почуттів також є умовою успішного створення сім'ї. Знання свого характеру і характеру партнера сприяє створенню сприятливої психологічної обстановки в сім'ї. Особливо важливі терпимість і справедливість в оцінці вчинків один одного. Створити сім'ю можна в 18 років, але найбільш сприятливим з медичної точки зору віком вступу в шлюб для жінки є 20-22 роки, для чоловіка - 23-28 років, тому що організм чоловіка досягає повної зрілості пізніше жіночого. Цей вік сприятливий для народження здорових дітей.
Рівень готовності до подружнього життя визначає в подальшому стабільність і тривалість існування сім’ї. На жаль, результати соціологічного опитування свідчать про недостатній рівень соціально-психологічної готовності сучасної молоді до створення сім’ї. Високий рівень розлучень свідчить про нестабільність і вразливість сім’ї. Зменшується кількість зареєстрованих шлюбів, спостерігається поширення консенсуальних шлюбів, відкладення шлюбів до “кращих часів”. У молоді змінюється світогляд, а разом з ним і погляди на сім’ю та сімейне життя, послаблюються установки на взяття шлюбу. Зменшення частки приросту молодих подружніх пар призводить до зниження темпів помолодшання шлюбно-сімейної структури населення та негативно впливає на демографічну ситуацію в Україні.
З психологічного погляду стабільність ще не означає успішність шлюбу і сім’ї. Стабільний шлюб і сім’я дають задоволення людині від перебування її в цих соціальних інститутах, створюють умови для особистого щастя, особистісного розвитку кожного з їх членів. Багато в чому стабільність шлюбу і сім’ї залежить від таких чинників, як вік одруження, термін знайомства, який передує шлюбу, соціальний статус подружжя.
Отже, хоч би як змінювалися сьогодні ціннісні орієнтації молоді в бік більш приземленого або й цинічного світосприйняття, якими б не були теоретично демократичними їхні погляди на шлюб і сім’ю та ліберальними міжстатеві стосунки, створення родини для них залишається головною передумовою і складовою щасливого життя.