Державного екзамену з психології

П И Т А Н Н Я

1. Особливості психології як науки та її місце у системі наук.

2. Становлення психології як самостійної науки, створення власного категоріального апарату психології.

3. Поняття про метод, методику, техніку та процедуру психологічного дослідження.

4. Класифікація методів психологічного дослідження.

5. Спостереження як метод психології, його вимоги. Вимоги до наукового спостереження.

6. Експеримент як метод психології. Види експерименту.

7. Опитування як метод психології. Правила складання анкет і проведення анкетування. Використання даних анкетування і інтерв'ю. Бесіда, її використання в роботі практичного психолога.

8. Аналіз продуктів діяльності як метод психологічного дослідження. 9. Проблема достовірності і репрезентативності даних психологічного дослідження. 10. Розвиток форм відображення дійсності. Гіпотеза щодо об’єктивного критерію психіки О.М.Леонтьєва. 11. Філософське, психологічне та патопсихологічне розуміння свідомості. Загальна симптоматика розладів свідомості. 12. Проблема періодизації розвитку. Концепції К.Юнга, Е.Еріксона, Д.Ельконіна. Соціальна та історична мінливість вікових меж розвитку. 13. Людина як індивід, особистість, індивідуальність. Проблема визначення особистості та її структури. Історія досліджень особистості. Внесок Л.Ф.Лазурського, Г.Айзенка, Г.Олпорта, Р.Кеттелла у розробку проблем особистості. 14. Класифікація сучасних теорій особистості. 15. Психоаналітичні теорії особистості( З.Фрейд, А. Адлер, К. Хорні). 16. Характеристика гуманістичних теорій особистості. Поняття про самоактуалізацію. Свідомий розвиток особистості. Поняття про Я-концепцію. 17. Спрямованість особистості. Загальна будова мотиваційної сфери особистості, її характеристика. 18. Потреба як головний фактор. Класифікації людських потреб (А.Маслоу, Г.Меррей). 19. Самосвідомість, її функції та етапи формування. Особливості самосвідомості на різних вікових етапах. 20. „Еgo”- психологія про захисні механізми особистості (А.Фрейд, концепція дитячого психоаналізу). Способи психологічного захисту. 21. Поняття про групу. Психологічні властивості груп. 22. Загальна характеристика впливу групи на особистість і особистості на групу. Психологічний аналіз конформності і негативізму. 23. Характеристика стилів керівництва та їх впливу на ефективність діяльності групи. 24. Функції емоцій та почуттів. Види емоцій. Характеристика емоційних станів. 25. Вплив емоцій на ефективність діяльності та процесів пізнання. Емоції як мотив поведінки. 26. Воля і мотивація. Характеристики вольового процесу. 27. Вікові особливості вольової регуляції. Виховання волі. 28. Природа здібностей. Визначення, відмінності у структурі та змісті. Класифікація здібностей. Проблема формування і розвитку здібностей. 29. Психологічні якості, що характеризують темперамент. Необхідність індивідуального підходу до навчання і виховання дітей з різними динамічними характеристиками. Проблема встановлення ролі генотипових і прижиттєво сформованих особливостей організму в проявах темпераменту. 30. Характер та його місце в структурі особистості. Типологія характерів за Е.Кречмером, А.Лічко, К.Леонгардом, Е.Фромом. 31. Увага як головна умова здійснення пізнавального процесу. Види уваги. Властивості уваги. Фізіологічне забезпечення уваги. Увага і успішність навчання. Формування уваги. 32. Поняття про відчуття. Теорії відчуттів. Класифікація та загальні властивості відчуттів. 33. Поняття чутливості аналізаторів. Психофізичні закони. Взаємодія відчуттів і їх компенсаторне функціонування. 34. Природа сприймання. Основні властивості сприймання: предметність, цілісність, константність, категоріальність, осмисленість. Розвиток процесу сприймання і спостережливості у дітей. Феноменологія сприймання. 35. Поняття про пам’ять. Локалізація функцій пам’яті. Гіпотези про існування центрів та слідів пам’яті. Процеси пам’яті. 36. Види пам’яті. Психологічні теорії пам’яті. 37. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Основні форми і процеси мислення. Види мислення. 38. Психологічні теорії мислення. Поняття інтелекту (за Дж.Гілфордом). Психологія творчого мислення. 39. Особливості початкового мислення та мовлення дитини. Становлення і функціонування дитячого мовлення. Значення слова як одиниці мислення і мови. Письмова мова. 40. Розлади пізнавальної сфери людини. 41. Олігофренічний синдром. Його форми та їх клініко-психологічна характеристика. 42. Спілкування як міжсуб’єктні взаємини. Будова і закономірності спілкування. 43. Типові причини конфліктів. Діагностика стилю поведінки у конфлікті за методикою К.Томаса. 44. Активні методи підвищення комунікативної компетентності дітей та дорослих. 45. Виникнення гри на певному етапі розвитку цивілізації. Теорії гри. Види гри. Розвиток форм гри в онтогенезі. Мотиви гри. Значення керівництва дорослого в організації гри. 46. Мотивація учіння; види навчальних мотивів. Закономірності зміни мотивації учіння, зумовлені віковими особливостями дитини. Шляхи формування внутрішньої мотивації учіння. 47. Навчання, його цілі. Проблема взаємозв’язку навчання і розвитку. Орієнтація на “зону найближчого розвитку” і сензитивні періоди як умови оптимізації процесу навчання. 48. Процес учіння як теоретична і прикладна проблема психології. Структурні компоненти учіння. Взаємозв’язок когнітивного і емоційного в процесі учіння. 49. Закономірності засвоєння і використання знань. Види учбових дій та їх характеристика. 50. Значення особистості вчителя, його оцінок на початковому етапі навчання для формування у дитини позитивного ставлення до школи та навчання. Вимоги до зворотного зв’язку у педагогічному спілкуванні. 51. Психологічні ознаки праці як діяльності. Мотиви трудової діяльності. 52. Проблема вибору професії , формування життєвих планів та професійних намірів. Виникнення вибіркового ставлення до шкільних предметів. 53. Психічний розвиток немовлят. Перші потреби дитини. Синдром шпиталізму та його наслідки. 54. Психічний розвиток дітей у ранньому дитинстві: розвиток особистості, пізнавальна сфера, виникнення нових видів діяльності. Криза 3-х років. Причини дитячого негативізму і конструктивні способи його подолання. 55. Психічний розвиток у старшому дошкільному віці. Виникнення самопідпорядкування мотивів як умова довільної поведінки і діяльності дошкільника. Перше народження особистості. 56. Зміна об’єктивних умов та загальна характеристика психічного розвитку з початком шкільного навчання. 57. Основні властивості психічного розвитку у підлітковому віці. Характеристика цього віку як перехідного. 58. Підлітковий негативізм. Роль різних референтних груп у розвитку особистості. 59. Загальна характеристика психічного розвитку у старшому шкільному віці (ранній юності). 60. Структура психологічної служби освіти. Основні види діяльності практичного психолога служби освіти. Права і обов’язки шкільного психолога. 61. Соціальні та етичні аспекти психодіагностики. Основні принципи професійної етики психолога. 62. Психологічна корекція як сфера діяльності практичного психолога.Специфічні риси психокорекційного процесу. Види психокорекції. Психокорекційна ситуація. Принципи, цілі та завдання психокорекційної роботи. Основні компоненти професійної готовності психолога до проведення психокорекції. 63. Принципи складання та основні види психокорекційних програм. Вимоги до складання психокорекційної програми. Оцінка ефективності психокорекційного впливу. 64. Індивідуальна психокорекція: умови вибору. Основні методи індивідуального псикорекційного впливу: переконання, навіювання. Психологічні особливості та основні стадії індивідуальної психологічної корекції. Основні правила й установки структурування процесу індивідуальної психокорекції. 65. Специфіка та завдання групової форми психокорекції. Особливості комплектування груп. Підготовка до групової корекції. Групова динаміка. Завдання та норми групи. 66. Групова форма психокорекції: структура групи, лідерства, ролі. Згуртованість групи. Групова напруга. Фази розвитку групи. Керівництво психокорекційною групою. Етичні вимоги до керівника корекційної групи. 67. Психологічна діагностика як наука та практична галузь знань. Структура сучасної психодіагностики та її тезаурус. Предмет та завдання психодіагностики. Сфери застосування. 68. Історія розвитку психодіагностики. Передісторія тестового методу. Становлення наукової психологічної діагностики. 69. Класифікація психодіагностичних методик. Методики високого рівня формалізації. Класи формалізованих методик. 70. Тест як основний інструмент психодіагностики. Процедурні аспекти тестування. Види тестових завдань. Методичне забезпечення тестування. 71. Опитувальники як реалізація суб’єктивного підходу в психодіагностиці. Основні проблеми використання особистісних опитувальників. 72. Малоформалізовані методики. Метод спостереження, опитування, інтерв’ю, аналіз продуктів діяльності (контент-аналіз). 73. Психометричні вимоги до психодіагностичних методик. Стандартизація. Надійність та валідність методики: зміст, види, процедура перевірки. 74. Психодіагностичне обстеження. Етапи психодіагностичного обстеження. Етичні принципи діяльності психодіагноста. 75. Проблеми діагностики свідомості та самосвідомості. Класифікація процедур психодіагностики самосвідомості. Методики психодіагностики самосвідомості. 76. Діагностика здібностей . Методи вивчення загальних та спеціальних здібностей. 77. Теоретичні питання психодіагностики інтелекту. Інтелект як об’єкт психологічних досліджень. Аналіз теорій інтелекту. 78. Класифікація та характеристика тестів інтелекту. Шкала інтелектуального розвитку Векслера: структура, особливості проведення, можливості її застосування . 79. Теоретичний аналіз поняття „креативність”. Підходи до вивчення креативності. 80. Методики діагностики креативності. 81. Проблеми діагностики особистості. Класифікація методів дослідження особистості. Типологічні опитувальники. ММРІ та його вітчизняні варіанти. 82. Опитувальники рис особистості. Дослідження властивостей особистості за допомогою 16-факторного опитувальника Р.Кеттелла. Проблеми достовірності результатів діагностики особистості за допомогою опитувальників. 83. Діагностика темпераменту. 84. Діагностика характеру. Визначення типу акцентуації характеру опитувальниками К.Леангарда-Г.Шмішека та А.Лічко. Врахування типу акцентуації в педагогічному процесі. Корекція акцентуйованості характеру у підлітків. 85. Проективний підхід до вивчення особистості, його сутність. Класифікація проективних психодіагностичних методик. 86. Мотивація як об’єкт психологічної діагностики. Класифікація методів і методик діагностики мотиваційної сфери особистості. 87. Діагностика психічних станів: підходи до класифікації, методики. 88. Методики визначення поведінкових проявів (тривожності, агресивності ) та їх корекція. 89. Класифікація методик діагностики міжособистісних взаємин. 90. Психодіагностика міжособистісних відносин на основі суб’єктивних переваг: методика соціометрії. 91. Теоретичні аспекти проблеми діагностики психологічної готовності до шкільного навчання. Аналіз методик діагностики компонентів психологічної готовності до шкільного навчання. 92. Методики дослідження особливостей пам’яті та уваги 93. Форми та методи корекційної діяльності щкільного психолога. Корекція розвитку дітей з вираженими ускладненнями: агресивність, гіперактивність, брехливість, ізольованість та ін.