Питання до державного екзамену з

«ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

1. Балада як жанр народнопоетичної творчості. Аналіз балади «Ой був в Січі старий козак...»: історична основа, художня ідея, особливості композиції, характеротворення, художньої мови, віршування.

2. Ліричні пісні: визначення, особливості класифікації. Аналіз окремих зразків родинно-побутової лірики (пісні про кохання, жартівливі пісні тощо). Світова слава українських ліричних пісень.

3. Місце соціально-побутової лірики в системі українських народних ліричних пісень. Особливості класифікації, аналіз окремих зразків козацьких, чумацьких, стрілецьких пісень.

4. Давня праслов’янська міфологія. Поняття про міф, особливості класифікації, аналіз окремих зразків космогонічних і теогонічних міфів.

5. Дума як жанр українського героїчного епосу: визначення, особливості класифікації, тематичні цикли дум. Аналіз думи «Хмельницький і Барабаш».

6. Історичні пісні: визначення, жанрова специфіка, проблематика. Аналіз «Пісні про Байду».

7. Календарно-обрядова творчість: загальна характеристика, особливості поділу на окремі цикли. Аналіз жанрів зимового циклу (колядки, щедрівки, посівальні пісні). Аналіз космогонічної колядки «Як ще не було початку світа…».

8. Казка в системі народнопоетичних жанрів: визначення, особливості класифікації, характеристика основних мотивів казок про тварин («Солом’яний бичок», «Коза-дереза» та ін.) і чарівних (фантастичних) казок («Котигорошко», «Кривенька качечка» та ін.).

9. Легенда як жанр народної історичної (документальної) прози: визначення, особливості класифікації і поетики. Аналіз окремих зразків міфологічних та апокрифічних легенд.

10. Переказ як жанр народної історичної (документальної) прози: визначення, особливості класифікації і поетики. Аналіз окремих зразків історико-хронологічних циклів переказів.

11. «Слово о полку Ігоревім». Історична основа твору. Проблематика авторства. Природа в поемі. Образи Руської землі та «землі незнаємої». Образ Ярославни, його композиційна та ідейно-естетична роль.

12. «Слово про Закон і Благодать» Іларіона Київського. Патріотичний зміст твору. Композиція. Образ князя Володимира – хрестителя Русі.

13. Григорій Сковорода. «Байки Харківські». Художня трансформація філософських ідей у байці «Бджола і Шершень».

14. Григорій Сковорода. Збірка «Сад божественних пісень». Тема і художня ідея пісні 10-ої «Всякому місту – звичай і права…», її ритмічна своєрідність, засоби сатири, особливості мови.

15. Літописання Київської Русі. Літописи як історико-художні тексти, їх зміст і форма. «Повість минулих літ». Оповіді про засновників Києва, смерть князя Олега, помсту княгині Ольги древлянам, білгородський кисіль, Кожумʼяку.

16. Вертепна драма: будова вертепу, частини вертепної драми, тради­ційні образи, інтермедійна частина. І. Франко – дослідник вертепу.

17. Історія відкриття і видання «Велесової книги». Композиція і зміст. Зв’язок давньоруської оригінальної літератури з пам’яткою.

18. Анонімна драма «Милість Божа» – перша драма про Богдана Хмельницького. Образ гетьмана як історичної особи і його сприйняття через призму поглядів людей ХVІІІ ст.

19. Іван Величковський – поет стилю бароко, творець курйозних віршів.

20. Послання Івана Вишенського: тема, ідея, особливості авторського стилю.

21. Козацькі літописи – самобутнє явище української історичної прози й історіографії.

22. Ідея «сродної праці» у творчості Григорія Сковороди.

23. Іван Котляревський. «Енеїда». Жанрова специфіка. Проекція сюжету Вергілія на українську історію та сучасність. Образна система твору.

24. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка». Зв'язок драматургії Івана Котляревського з давньою українською драмою і новаторський характер п'єси. Особливості жанру «малоросійської опери», провідні художні ідеї. Принцип групування персонажів, засоби характеротворення.

25. Григорій Квітка-Основ'яненко. Повість «Маруся». Тема. Ліризм і драматизм. Художня трансформація просвітницьких ідей.

26. Повість Григорія Квітки – Основ’яненка «Конотопська відьма». Сатирична спрямованість твору. Центральні образи повісті. Перехрещення кількох сюжетних ліній як композиційний прийом письменника.

27. Драматургія Григорія Квітки – Основ’яненка: традиції і новаторство. «Сватання на Гончарівці»: характеристика жанру, характер конфлікту, система образів-персонажів.

28. Байкарська творчість Євгена Гребінки: традиції та новаторство. Суспільно-сатиричне спрямування байок «Ведмежий суд», «Рибалка», «Вовк і вогонь».

29. Романтизм як художня система. Хронологічні межі українського романтизму. Жанрово-стильова палітра романтичної поезії. Жанрове і тематичне розмаїття романтичної прози.

30. Суспільно-політичні, філософські та естетичні погляди Тараса Шевченка. Періодизація творчості. «Кобзар» 1940 року.

31. Жанр балади в творчості Тараса Шевченка.

32. Ранній період творчості Тараса Шевченка (1838-1843 рр.). «Катерина». Жанр, проблематика, персонажі. Образ оповідача, стиль, ліричні відступи.

33. Тарас Шевченко. «Гайдамаки». Історична основа, жанр, сюжет і композиція, героїко-трагічний пафос. Образ Яреми, Залізняка і Гонти.

34. Історико-побутова п’єса Тараса Шевченка «Назар Стодоля»: конфлікт, образи дійових осіб, характер їх художнього розкриття.

35. Другий період творчості Тараса Шевченка (1843-1847 рр.). «Заповіт» як ідейно-естетичне кредо, передчуття майбутньої долі.

36. Проблематика, жанр, структура поеми «Кавказ» Тараса Шевченка. Образ Прометея. Міф і дійсність. Роль іронії і сарказму.

37. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм...». Жанр, проблематика, ідейний зміст, особливості віршування, багатство емоційних інтонацій. Твір як заповіт нащадкам.

38. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля...»): жанр, проблематика, ідейний зміст, засоби сатири, прийом сну, гротеск, роль умовності й фантастики.

39. Містерія «Великий льох» Тараса Шевченка: оцінка історичних подій та менталітету нації.

40. Тарас Шевченко. Творчість періоду ув'язнення та заслання (1847-1857 рр.). Обставини створення циклу «В казематі». Структура циклу. Тематична поліфонія, романтична символіка, фольклорні образи, посвята. Аналіз поезії «Садок вишневий коло хати...».

41. «Невольнича» лірика Тараса Шевченка. Автобіографічні мотиви та суспільне узагальнення у віршах «Якби ви знали, паничі», «І виріс я на чужиі», «І золотої, і дорогої…», «Мені тринадцятий минало».

42. Тарас Шевченко. Поезія періоду після заслання (1857 – 1861 рр.). Поема «Неофіти», фрагмент «Юродивий». Переосмислення біблійних мотивів та сюжетів.

43. Тарас Шевченко. «Марія». Жанр соціально-філософської поеми. Євангельські та апокрифічні сюжети. Трактування Шевченком релігійних легенд. Зв'язок поеми з фольклором, багатство мови.

44. Проблематика літератури й мистецтва на сторінках «Щоденника» Тараса Шевченка.

45. «Народні оповідання» Марка Вовчка – нове явище в європейській літературі. Тематика, проблематика, жанрово-композиційні особливості, поетика. Образ оповідачки.

46. Марко Вовчок. «Інститутка». Жанр, тема, проблематика та її життєве підґрунтя. Художня майстерність у створенні образів-персонажів, їхні характеристики. Оповідна манера Марка Вовчка. Автор у творі. Роль пейзажів. Багатство мови, близькість її до народної. Засоби сатири.

47. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» – жанр і жанровий різновид твору, його джерела, тема, особливості сюжету, композиції, мови. Взаємопроникнення реалістичної та романтичної оповіді.

48. Модифікація жанру байки в творчості Леоніда Глібова. Аналіз однієї з байок.

49. Співомовки Степана Руданського. Особливості художньої манери. Образ оповідача.

50. Лірика Степана Руданського. Своєрідність поетичного трактування відомих мотивів та образів («Повій, вітре, на Вкраїну», «Ти не моя»). Громадянська лірика, її ідейний зміст («Гей, бики», «Над колискою»).

51. «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького. Жанр, тема, ідейний зміст. Своєрідність розгортання сюжету, композиція. Центральні персонажі. Майстерність описів, діалогів, багатство мови, змістова та мистецька виразність художніх деталей.

52. Василь Стефаник – майстер новели. Аналіз новел «Новина» та «Камінний хрест».

53. Василь Стефаник. «Камінний хрест». Життєва основа, єдність типового та індивідуального в образі Івана Дідуха. Камінний хрест як художня деталь і як символ. Психологічна майстерність, лаконізм і виразність мови, мистецтво деталі.

54. Ранній період творчості Михайла Коцюбинського («Андрій Соловійко», «Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник»).

55. Іван Франко. «Перехресні стежки»: жанр, проблематика, композиція, головні персонажі, особливості характеротворення, оповідної манери.

56. Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн»: жанр, засоби сатири, центральний персонаж, психологічне вмотивування його вчинків, трагікомізм. Мовна характеристика дійових осіб. Своєрідність монологів та діалогів. Особливості ремарок.

57. Іван Франко. Збірка «Зів'яле листя». Художня вмотивованість підзаголовка «Лірична драма». Аналіз інтимної лірики: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...», «Чого являєшся мені у сні?..», «Червона калино, чого в лузі гнешся?».

58. Іван Франко. Пролог до поеми «Мойсей». Його ідейна і композиційна роль, строфічна будова (терцини). Художня трансформація біблійного сюжету.

59. Ідейно-художній аналіз новели «Intermezzo» Михайла Коцюбинського.

60. Леся Українка. «Бояриня». Проблематика, центральні персонажі, художня майстерність.

61. Леся Українка. «Лісова пісня». Жанр, композиція, персонажі, оповідна манера, єдність реалій доби і міфопоетики. Художня майстерність.

62. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Проблематика, композиція, персонажі, особливості характеротворення. Романтичне забарвлення оповіді. Роль фольклорно-етнографічного матеріалу, діалектизмів.

63. Ольга Кобилянська. «Людина». Жанр, проблематика, особливості композиції, мови твору.

64. Ольга Кобилянська. «Царівна». Жанр, проблематика, особливості композиції, мови твору.

65. Оптимізм лірики Лесі Українки. Аналіз вірша «Contra spem spero».

66. Роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історія створення, проблематика. Своєрідність композиції, сюжет і фабула. Образ Чіпки. Засоби типізації та індивідуалізації персонажів.

67. Проблема «маленької людини» в дитячих оповіданнях Бориса Грінченка («Украла», «Дзвоник», «Олеся», «Екзамен»).

68. Буковинське село в творчості Ольги Кобилянської (мала проза, повість «Земля»).

69. Проблема взаємин героя з народом в історичній п’єсі «Сава Чалий» Івана Карпенка-Карого.

70. Проблема жіночої долі в романі «Повія» Панаса Мирного.

71. Особливості жанрової природи дилогії «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами» Бориса Грінченка.

72. Проблеми навчання й виховання у дитячих оповіданнях Івана Франка («Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Оловець», «Отець-гуморист»).

73. Повість «Микола Джеря» Івана Нечуя-Левицького. Проблематика, сюжетно-композиційні особливості, образна система.

74. Драматургія Марка Кропивницького. «Дай серцю волю, заведе в неволю» як зразок народно-побутової драми. Актуальність проблематики, система образів, конфлікт.

75. Драматургія Михайла Старицького. Проблематика, система образів, конфлікт п’єси «Не судилося».

76. Новели Михайла Коцюбинського 1906-1912 років. («Сміх», «Він іде», «Невідомий», «Подарунок на іменини»).

77. Новаторство Михайла Коцюбинського в зображенні життя молдаван, татарів, турків. Оповідання «Для загального добра». Проблематика, сюжетно-композиційні особливості, образна система.

78. Повість Михайла Коцюбинського «Fata morgana» – особливості реалізму, проблематика, образна система.

79. Микола Куліш. «Мина Мазайло»: жанр, тема, проблематика, сюжет, композиція, персонажі, ідейний зміст.

80. Володимир Сосюра. «Мазепа». Жанр, історична основа, сюжет, композиція, ідейний зміст. Сучасне прочитання твору.

81. Жанрова природа «Ярослава Мудрого» Івана Кочерги.

82. Іван Багряний. «Тигролови»: своєрідність романної форми. Жанрові особливості, тематика і проблематика твору, характеристика образів.

83. Драматична поема «Свіччине весілля» Івана Кочерги: історична основа, проблематика, образи.

84. Особливості моделювання подій революції та пореволюційної доби в поезії Євгена Плужника.

85. Жанрова природа роману «Волинь» Уласа Самчука, його проблематика, сюжетно-композиційна організація, образи.

86. Жанрова природа усмішок Остапа Вишні, їх гумористично-сатиричний струмінь. Збірка «Мисливські усмішки»: проблематика, образи-персонажі.

87. Інтелектуально-психологічний роман «Місто» Валер’яна Підмогильного: проблематика, сюжет, композиція, образна система.

88. Особливості поетики малої прози Валер’яна Підмогильного. Аналіз новел «Собака», «Проблема хліба», «Син».

89. Роман «Сад Гетсиманський» Івана Багряного. Автобіографічність твору, гуманізм, тема, ідея, біблійні мотиви й образи.

90. Микола Бажан. «Політ крізь бурю». Ідеї патріотизму та засудження «культу особи» в поемі. Образ головної героїні.

91. Володимир Сосюра – один з найкращих ліриків слов’янського світу ХХ століття. Змалювання образу Батьківщини у вірші «Любіть Україну».

92. Образ України в ліриці Євгена Маланюка. Аналіз творів «Варязька балада», «Знаю, медом сонця, ой Ладо».

93. Микола Хвильовий. Поєднання реалістичних, романтичних та імпресіоністичних засобів у новелах «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях».

94. Міфологізм лірики Богдана-Ігоря Антонича як визначальна риса його поезії. Аналіз твору «Пісня про незнищенність матерії».

95. Павло Тичина. Збірка «Сонячні кларнети». Пейзажна та інтимна лірика збірки. Поняття про «кларнетизм».

96. Улас Самчук. «Марія»: жанр, тематика, проблематика, сюжет і композиція, центральні персонажі та їх характеристика. Біблійні образи і мотиви, їх роль.

97. Національна самобутність неокласицизму Максима Рильського (зб. «Синя далечінь»).

98. Юрій Яновський. «Вершники». Жанрова своєрідність, особливості сюжету, композиції, центральні персонажі, ідейний зміст, художня мова.

99. Максим Рильський. «Слово про рідну матір». Тема, художня ідея, особливості жанру, трансформація образів фольклору та «Слова о полку Ігоревім».

100. Естетична програма неокласиків. Микола Зеров – поет, перекладач, учений.

101. Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Жанр, сюжет, образ оповідача. Автобіографічність.

102. Павло Тичина. «Пам'яті тридцяти». Осмислення національної трагедії. Доля твору в історії літератури.

103. Поезія героїзму й боротьби Олега Ольжича і Олени Теліги – поетів «празької школи».

104. Олександр Довженко. «Україна в огні»: жанр, тема, особливості сюжетно-композиційних вирішень, ідейно-художній зміст.

105. Літературний процес 60-80-х років ХХ століття. Шістдесятництво як соціокультурний феномен. Світоглядні та художні постулати. Основні представники.

106. Пісенна творчість Андрія Малишка: «Пісня про рушник», «Пісня про вчительку», «Стежина» та ін. Фольклорне коріння, місткість образів-символів, художніх деталей.

107. Провідні мотиви й образи ліричного доробку Дмитра Павличка. Аналіз яскравих зразків громадянської («Коли помер кривавий Торквемада», «Якби я втратив очі, Україно …», «О рідне слово, хто без тебе я?») і пісенної («Два кольори») лірики автора.

108. Основні мотиви лірики Ліни Костенко. Аналіз творів «Мій перший вірш написаний в окопі», «Умирають майстри», «І засміялась провесінь: – Пора!», «Життя іде і все без коректур», «Страшні слова, коли вони мовчать ...» та ін.

109. Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай»: жанр, тема, сюжет, особливості композиції, оповідної манери, система образів-персонажів, засоби характеротворення, художня мова.

110. Ліна Костенко. Роман у віршах «Берестечко»: історична основа, проблематика роману, особливості змалювання образу Богдана Хмельницького.

111. Провідні мотиви та образи поезії Василя Симоненка. Аналіз віршів «Лебеді материнства», «Є тисячі доріг … «, «Де зараз ви, кати мого народу?» та ін.

112. «Казка про Дурила» як зразок політичної сатири Василя Симоненка. Актуальність, соціальна загостреність, система образів персонажів твору.

113. Провідні мотиви та образи лірики Івана Драча. Аналіз творів «Етюд про хліб», «Крила (новорічна балада)». Трансформація жанру балади («Балада про соняшник», «Балада про вузлики», «Балада про Сар’янів і Ван-Гогів» та ін.).

114. Провідні мотиви та образи ліричного доробку Миколи Вінграновського. Аналіз творів «І є народ ...», «Учителю, уже ми вдвох з тобою», «Сеньйорито акаціє, добрий вечір ...», «У синьому небі я висіяв сни ...» та ін.

115. Провідні мотиви та образи лірики Василя Стуса. Медитативний характер лірики, «самособоюнаповнення» автора. Аналіз віршів «Мені зоря сіяла нині вранці», «На колимськім морозі калина», «Як добре те, що смерті не боюсь я … «, «О земле втрачена, явися!..».

116. Гострота й актуальність роману «Собор» Олеся Гончара. Проблематика, особливості композиційно-сюжетної побудови, образна система прозового полотна.

117. Новелістика Олеся Гончара. Жанрово-стильова самобутність новел «Модри Камінь», «За мить щастя».

118. Олесь Гончар. Роман у новелах «Тронка»: особливості композиції і сюжету, проблематика, система образів-персонажів.

119. Михайло Стельмах. Автобіографічні повісті «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір». Фольклорна основа, багатство і поетичність мови, засоби характеротворення, образ Михайлика.

120. Павло Загребельний. Роман «Диво»: композиційно-сюжетна своєрідність, проблематика, образна система.

121. Мистецтво художньої деталі в новелах Григора Тютюнника. Аналіз новел «Зав’язь», «Холодна м’ята», «Три зозулі з поклоном».

122. Самобутній характер новелістики Григора Тютюнника. Аналіз новел «Три плачі над Степаном», «Оддавали Катрю», «Син приїхав», «Кізонька».

123. Образно-стильові домінанти лірики Бориса Олійника. Образ жінки-матері, Вітчизни у збірці «Сива ластівка».

124. Василь Барка. Роман «Жовтий князь». Відтворення картин голодомору 1933 року, композиційно-сюжетна своєрідність прозового полотна, проблематика, образна система.

125. Особливості літературного процесу кінця ХХ – початку ХХІ століття.

126. Драматургія Ярослава Стельмаха. Проблеми вітчизняної освіти в драмі «Драма у вчительській». Егоїстично-меркантильне ставлення до життя і людей у драмі «Привіт, синичко».

127. Фольклорні джерела повісті «Казка про калинову сопілку» Оксани Забужко. Композиція. Характеристика образів.

128. Постмодернізм як художня практика. Періодизація постмодерного періоду в сучасній українській літературі.

129. Роман «Чорний Ворон» Василя Шкляра. Історична основа, проблематика. Образ Чорного Ворона. Жіночі образи.

130. Міфологічно-ритуальні образи у поезії Василя Герасим’юка. Образ Карпат. Аналіз однієї з поезій (за вибором студента).

131. Роман «Дім на горі» Валерія Шевчука. Сюжетно-композиційні особливості. Аналіз однієї із новел роману (за вибором студента).

132. Естетична платформа «бубабістів»: ідейно-художній аналіз романів «Московіада» або «Рекреації» Юрія Андруховича (за вибором студента).

133. Роман «Солодка Даруся» Марії Матіос. Жанрово-композиційні та стильові особливості. Проблематика та образи.

Наши рекомендации