Тенденції розвитку реаліті-шоу на українському телебаченні

Міністерство культури України

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого

Кафедра організації театральної справи

«Перспективи розвитку реаліті-шоу на українському телебаченні»

Дипломна робота студентки 5-го курсу

факультету театрального мистецтва

спеціалізації «Організація театральної справи»

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

Гаврикової Аріни Олегівни

Науковий керівник:

доцент кафедри організації театральної справи

Школенко Наталія Олексіївна

Київ 2013

Зміст

Зміст. 2

вступ..........................................................................................3

Розділ 1. Реаліті-шоу як сучасний жанр телепрограм.. 7

Розділ 2. Різновиди реаліті-шоу та особливості їх створення 21

Розділ 3. Тенденції розвитку реаліті-шоу на українському телебаченні 30

Розділ 4. Популярність реаліті-шоу як феномен сучасного телебачення. 36

Висновки.. 45

Список використаних джерел інформації 51

Вступ

Виникнення жанру

Тенденції розвитку реаліті-шоу на українському телебаченні

Огляд зарубіжних реаліті-шоу

Огляд вітчизняних реаліті-шоу

Жанротворчі фактори реаліті

Типологія реаліті-шоу

Драматургія жанру

Соц-психологічні аспекти реаліті 3.1 Аудиторія реаліті-шоу 3.2 Психологічні механізми сприйняття жанру

Культурософскіе особливості реаліті 4.1 Естетика постмодерну як зміст реаліті-шоу?

Віртуальна реальність: реальність реаліті-шоу

Етичні проблеми жанру Висновок

Вступ

З'явившийся в кінці 90-х рр. минулого століття, жанр реаліті-шоу сьогодні став одним із самих улюблених і популярних серед телеглядачів. Якщо раніше подібні проекти були лише засобом заповнення дір в ефірній сітці, то зараз вони займають перші рядки рейтингів глядацьких симпатій.

Люди завжди любили підглядати, тому недивно, що телевізійний жанр, дозволивши робити це легально, завоював популярність у глядачів, а звичайні люди, зайняті на телеекрані життєвими клопотами, стали найбільш цікавим видовищем у світі.

Більшість схильна вважати, що високі рейтинги реаліті зовсім не свідчать про те, що шоу подобається всім. Зовсім навпаки, народ дивиться те, що його обурює. За останні сім років між людські відносини он-лайн стали популярні навіть в ортодоксальних мусульманських країнах. У Німеччині в цьому році був створений цілий телеканал для перегляду «Великий брат» нон-стоп, 24 години на добу. В такій ситуації невимушено згадуєш фільм Пітера Уіра «шоу Трумана», де життя головного героя, зіграного Джимом Керрі, з самого дитинства було частиною телешоу, за яким слідкував весь світ. Настрій продюсерів и виробників шоу говорить про те, що у кожної народженої дитини є шанс опинитися на місці бідолахи Трумана.

Нещодавні вітчизн яли продюсери говорили про те, що зробити таку телепередачу набагато важче ніж серіал. Зараз же, набив руку на нескінчених онлайн-проектах, знімати реліті навіть зручніше. Справа в тому, що порівняно з серіалами реаліті шоу коштує набагато дешевше. Наприклад, 45 хвилин сервала обійдуться продюсеру від 60-120 тис. доларів, а хронометраж реаліті буде коштувати від 10 тис. доларів. Тому, як зазначають директори телеканалів майбутнє телебаченні саме за реаліті-шоу. Справа навіть не стільки у низькому кошторисі подібних проектів, скільки в тому що зміст саме реаліті шоу ближчий до глядача, ніж зміст художніх серіалів. Глядачу цікаві люди, а не вигадані сценаристами, хоч і запозичені з реального життя, людські подоби.

При вивченні феномену реаліті-шоу, хвилює, в першу чергу не драматургічні, а психологічні соціокультурні і філософські основи даного жанру. Драматургія всіляких реаліті-проектів доволі проста, а в деяких випадках практично відсутня. Інша справа – моделі функціонування реаліті в контексті гуманітарного знання, особливості його розвитку у віддзеркаленні інших наук, без звернення до яких, неможливо надати повну характеристику цього жанру.

Метою дипломної роботи є вивчення особливостей і розвитку на телевізійному ринку України і закордону принципово нового по своїй концепції побудови, особливостям виробництва, жанровим характеристикам і змісту телепродукту реаліті-шоу. Аналіз причин популярності та тенденцій розвитку реаліті-шоу телебаченні.

Об'єкт дослідження. В якості об'єкта дослідження в даній роботі постає сучасне зарубіжне та вітчизняне телебачення з його ідейно-концептуальної сутністю і характерними ознаками, на чий зміст і цінність мають неабиякий вплив програми реаліті-шоу.

Предмет дослідження. В якості предмета дослідження в роботі виступають телепрограми реаліті-шоу, їх ідейно-тематичні, жанрові та стилістичні особливості, феномен популярності таких шоу.

Структура дипломної роботи зумовлена метою й характером дослідження і складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел інформації.

Перший розділ «Виникнення жанру» розглядає тенденції та перспективи розвитку реаліті шоу на українському телебаченні. огляд найбільш цікавих закордонних и вітчизняних передач реаліті шоу.

В другому розділі «Жанротворчі фактори реаліті» розглядаються типологія та жанрові особливості реаліті-шоу, концепція побудови даної телепрограми, схема створення цього формату, драматургія жанру.

Третій розділ «Соціально-психологічні аспекти реаліті» аналізує аудиторію реаліті шоу, її психологічний механізм сприйняття цього жанру.

В четвертому розділі «Культурософскіе особливості реаліті» розглядаються мотиви перегляду реаліті-шоу з точки віртуальної реальності. Аналізується етичні проблемі жанру реаліті шоу..

Виникнення жанру

Перше в історії телебачення реаліті-шоу з'явилося на екранах американців в 1948 році. Називалося воно "Прихована камера" (Candid Camera). Глядачам демонструвалися ролики, які відображають реакції людей на несподівані ситуації. Це найстаріший жанр, тепер він може сприйматися як свого роду класика. Що найцікавіше, "Прихована камера" досі з успіхом йде в США на каналі CBS.

Наступним яскравим явищем у жанрі реаліті став документальний фільм "Seven Up!". Починаючи з 1964 року, розробники шоу фіксують у невеликому фільмі те, як живуть 14 людей - його герої - і як змінюється їхнє життя кожні 7 років. Остання на сьогоднішній день частина шоу, "49 Up", вийшла в ефір у вересні 2005 року.

А в 1973 році на каналі PBS відбулася прем'єра програми "Американська сім'я" ("An American Family"). Дванадцять епізодів шоу оповідали про американські сім'ї періоду ядерної загрози і гонки озброєнь між Сполученими Штатами і Радянським Союзом. Основна інтрига полягала в тому, що глави сім'ї перебували в стані розлучення, а старший з п'яти дітей, двадцятирічний юнак Ланс, був геєм, періодично фарбував губи помадою і одягав в жіночий одяг. Протягом семи місяців глядачі спостерігали за тим, як ця сім'я поступово розпадається, внаслідок чого син пішов з дому. Тоді шоу зібрало біля телеекранів рекордну кількість глядачів - десять мільйонів, і стало причиною численних суперечливих висловлювань.[1]

90-ті стали піком розвитку реаліті. У 1992 році в США на каналі MTV з'явилося шоу "Реальний світ" ("Real World"). Під спостереженням відеокамер виявилися семеро молодих людей (письменник, художник, модель, репер, танцюрист і два співака), яких поселили в одній квартирі. За умовами шоу не передбачалося ніякого грошового виграшу. "Реальний світ" став однією з найбільш популярних програм MTV.

У 1997 році в Швеції вперше було запущено reality-шоу "вижив" ("Survivor"). Групу людей, не знайомих один з одним, висадили на острові зі спорядженням і припасами, які вони за дві хвилини встигли забрати з корабля. Учасники гри, розділившись на дві команди, виконують різні завдання на кмітливість або силу і добувають собі їжу. Поступово з команд видаляється по одному учаснику. Той що залишився отримує грошовий приз. Фінал програми подивилася половина жителів Швеції. Потрібно відзначити, що цей проект виявився трагічним для одного з учасників. Гравець на ім'я Сініса Савія, будучи виключеним своєю командою, через два тижні після повернення з острова додому покінчив життя самогубством, не доживши і до першої серії проекту. Саме з цього моменту присутність психолога в знімальній групі стало обов'язковим.

Через два роки голландський бізнесмен, прочитавши статтю про "Біосфері", науковому досвіді, що полягає у спостереженні за життям десятка індивідуумів в закритому просторі, розробив ідею щохвилинного показу живих людей у ​​подібних же умовах. Передачу назвали "Big Brother" ("Великий Брат"). Це вираз взято з фантастичного роману американського письменника Джоржа Оруела "1984", і у вересні 1999 передача стає телевізійним шоу, притягає до себе 55% аудиторії. 100 днів 9 учасників жили під наглядом вбудованих всюди відеокамер, борючись за грошовий виграш - 70 000 фунтів стерлінгів. Через два місяці на ярмарку в Канні продюсери усього світу атакували представництво нідерландської компанії Endemol, що володіє авторськими правами, бажаючи придбати ліцензію на формат. Американський телеканал CBS заплатив 20 млн. доларів за перший сезон і по 15 млн. доларів за кожен наступний. Котирування акцій Endemol на біржі виросли в шість разів. І тоді компанія була куплена іспанським телефонним гігантом Telefonika. Загальна сума операції склала 5,3 млрд. доларів. Творець проекту Джон де Мол отримав 1,3 млрд. доларів і відразу піднявся на 321-у сходинку в списку найбагатших людей світу. На сьогоднішній день його реаліті-шоу подивилися понад 2 млрд. чоловік в 27 країнах світу. За даними дослідницької компанії Eurodata, шоу потрапило до десятки найкращих програм 2000 Бельгії, Аргентини, Канади, Італії, Португалії, Іспанії, Швеції та США.

У Росії переможний хід реаліті-шоу почалося з випробуваних, які отримали високі рейтинги в Америці і Великобританії, форматів. Почалося все в жовтні 2001 року з простого підглядання, коли канал ТВ-6 запустив шоу "За склом", безсоромно копійований формат голландського "Великого брата" ("Big Brother"). Купку молодих людей запустили пожити в скляний будинок, обладнаний відеокамерами. На очах у телеглядачів вони їли, пили, спали, мляво виконували завдання режисера проекту, який намагався хоч якось розворушити їх. У учасників був свій власний рецепт "шоу" - продемонструвати якомога більше оголеного тіла, зайнятися коханням перед телекамерами.[2]

Перший канал в листопаді 2001-го (що називався в ту пору ОРТ) поставився до виробництва reality-show з більшою серйозністю. Канал зміг реабілітувати жанр, відмовившись від ідеї безглуздого підглядання. ОРТ купив у компанії Castaway Production ліцензію на найуспішніше в той момент у світі шоу "Survivor" і відправив на тропічний безлюдний острів 16 "останніх героїв". Тепер люди на екрані не просто жили, а виживали. Випробування, які випали на долю учасників і допомогли їм розкритися, а найголовніше, чітко вибудувана драматургія подій - стали слагающими успіху. Фінальна серія "Останнього героя-1" за рейтингом обігнала найпопулярнішу у росіян програму - новорічне звернення президента до країни.

Куди більш привабливим для глядача стало спостереження за процесом вирощення "зірок" у реальному часі. Саме цей напрямок і стало наступним кроком в освоєнні жанру. Восени 2002 року стартували одразу два музичних формату. У вересні РТР запустив "Стань зіркою" за ліцензією британського формату "Pop stars", а через місяць на ОРТ відбулася прем'єра "Фабрики зірок" - аналога "Star Academy" голландської компанії Endemol. Метою обох проектів була демонстрація в ефірі народження нових поп-зірок. РТР з усією серйозністю показував етапи їх навчання. ОРТ ж зробив ставку на демонстрацію особистих взаємин "фабрикантів" і пафосні звітні концерти і в підсумку переміг.

Український телевізійний ринок має свої виразні особливості. По-перше, це поєднання запозичень із західних трендів і російських традицій в індустрії. По-друге, це велика, порівняно з іншими країнами Європи, кількість загальнонаціональних каналів, які постійно конкурують один з одним, групуються і перегруповуються, за короткі проміжки годині стрімко то підвищуючи, то знижуючи свої рейтинги.

Реаліті-шоу сьогодні набирає популярність серед телевізійних проектів українського телебачення. Так, сімейні реаліті-шоу («Міняю жінку» на «1+1») дають глядачам досвід, який вони потім застосовують у своїй сім'ї. Шоу талантів («Х-фактор», СТБ) притягують людей, яким цікаво, як людина досягає мети, і можливістю вплинути на долю іншої людини. Юмористичні шоу («Зроби мені смішно», Новий канал) дивляться, щоб розважитися, а шоу, в яких змінюють зовнішність («Оголена красуня», ТРК «Україна»), обирають, щоб позбавитися від комплексів.

Тенденції розвитку реаліті-шоу на українському телебаченні

Сьогодні телевізійний ринок України характеризується великою кількістю телерадіоорганізацій. Так, лише загальнонаціональних ефірних телеканалів створено 14. З них лише один канал належить державі, інші приватні. Станом на 1 січня 2011 року в Україні було зареєстровано 1598 телерадіомовних організацій та провайдерів програмної послуги. Телевізійних каналів 230, з них 14 загальнонаціональних, 7 регіональних та 209 місцевих.[3]

Нами було проаналізовано, які телевізійні проекти на наших каналах зараз популярні, і з'ясовано, чому глядач дивиться саме ці шоу. На каналі «1+1» особливо пильну увагу приділяють сімейному життю глядачів : пропонують помінятися своїми половинками («Міняю жінку»), умовляють чоловіка «вижити» сім днів без коханої («Тиждень без жінок»), або влаштовують весілля («Одружений за власним бажанням»). На цьому ж каналі транслюється шоу «Суперняня», де запрошена няня налагоджує стосунки між дітьми і батьками. Тобто всі реаліті-шоу, які транслюються на каналі «1+1», надають приклад, як потрібно і не потрібно поводитися, щоб врятувати сімейні стосунки. [4] Хоча за словами маркетинг-директора «1+1» Євгенії Близнюк, «мети налагодити сімейні відносини у таких шоу немає, вони лише розважають і дозволяють отримати новий досвід не відходячи від телевізора. Адже дивитися на реальне життя реальних людей - завжди цікаво, з цього можна витягнути багато нового, переоцінити і переосмислити своє життя, та і просто розважитися. Ми говоримо з глядачами на теми, які їх цікавлять. Це любов і сім'я, стосунки і кризи. Ми уважно аналізуємо зарубіжні ринки, беремо участь в усіх міжнародних ярмарках форматів, знаємо, які шоу і чому були успішні в інших країнах. Цікаві ідеї видно відразу».[5]

До речі, якщо у нас подібні шоу сталі популярні лише нещодавно, то у світі за життям сімейних пар на екрані спостерігають ще з 2000-х. Так, шоу «Wife Swap» - британський аналог нашого «Міняю жінку» - вийшло на екрани в 2003-му. І відразу ж потрапило в трійку найбільш рейтингових проектів британського телебачення і отримало премію «Еммі». Аналоги даного шоу вийшли в 47 країнах світу. В Україні прем'єра шоу продемонструвала кращий результат за день в ефірі каналу (частка популярності проекту склала 18,8%).

Ще одне шоу сімейного типу на «1+1» - «Тиждень без жінок» - теж українська адаптація британського формату «The Week The Women Went» каналу ВВС. Відмінностей небагато, хіба що в оригінальному форматі дружини на тиждень пропадають з маленького містечка або села, де живуть їх сім'ї, а в українській адаптації жінка просто йде на тиждень з сім'ї, а не переїжджає.

Різними талант-шоу канал «1+1» небагатий, на сьогоднішній день транслюється тільки один подібний проект «Голос країни». До речі, шоу досить «молоде» - оригінальний проект «The Voice of Holland» з'явився в голландському телеефірі рік тому, а Україна стала другою після США країною, що адаптувала формат.

«Формат дуже цікавий - знахідка з прослуховуваннями «на осліп» виявилася дуже вдалою, - пояснює популярність шоу у світі Євгенія Близнюк. - Окрім того, глядачам завжди цікаво спостерігати за шансом, який надають талановитій людині такого роду шоу». Мабуть, нашим глядачам цікаво не лише спостерігати, але і брати участь, адже у всеукраїнському кастингу шоу взяли участь більше 5 тисяч вокалістів. В січні 2012 року розпочався други сезон шоу «Голос країни». [6]

Шоу, покликані змінити зовнішній вигляд глядача (а найчастіше - глядачки) стали з'являтися в Америці на початку 2000-х. І в Україні подібних проектів за останні роки було немало - «Фабрика краси» (ICTV), «Модний вирок» («Інтер»), «Жертва моди» (Новий канал).

На ТРК «Україна» транслюється проект «Оголена красуня» (адаптація міжнародного формату «How to look good naked»), де не просто перевдягають жінку в красивий і відповідний для неї одяг, підбирають макіяж, але за допомогою психолога намагаються змінити її внутрішньо, позбавивши від комплексів, які заважають жити. [7]

Канал СТБ підхопив популярні західні телеформати і впровадив у себе. Тепер на каналі обирають кращих хореографів («Танцюють усі»), вокалістів («Х-фактор»), людей з незвичайними здібностями («Україна має талант»). [8]

До речі, у світі цікавість до талант-шоу з'явилась ще в середині 2000-х, коли на екрани вийшов американський проект Саймона Ковелла «America's Got Talent». «Україна має талант» - його аналог, який став одним з найпопулярніших телепроектів на вітчизняному ТБ. За даними СТБ, в середньому аудиторія однієї програми складала 11 млн. чоловік, а фінал першого сезону зібрав рекордну аудиторію 18,6 млн. чоловік (не лише для самої передачі, але і для каналу в цілому). Кожен випуск шоу «Україна має талант» в середньому дивився кожен четвертий житель України. Українцям цікаво спостерігати, як міняється життя звичайних людей, як людина бореться зі своїми страхами, йде до своєї мети, набуває упевненості в собі і своєму таланті, не в останню чергу завдяки їх підтримці. Тобто глядач розуміє, що і сам може впливати на долю учасників. Топ-менеджери каналів вважають, що це - запорука успіху талант-шоу. Подібні телешоу також впливають на життя глядача: після трансляції шоу «Танцюють усі» і «Танців із зірками» в Україні з'явилася велика кількість танцювальних шкіл і студій.

Існують на українських каналах так звані дейтинг-шоу (тобто «шоу побачень»). Наприклад, шоу «Холостяк» (неодружений парубок обирає наречену з 25 претенденток), «Давай одружимося» (потенційних наречених або женихів тут усього троє). Реаліті-шоу «Холостяк» (українська версія популярного американського проекту «The Bachelor») став популярним не відразу. Прем'єра шоу пройшла з досить середніми показниками, але далі вони росли з кожним ефіром, а фінальну програму по усій Україні подивилися 13,5 млн чоловік.[9] Популярність дейтинг-шоу пояснюється тим, що іноді через певні обмеження і страхи в реальному житті людина не може піти на якісь активні дії. У шоу йому допомагають психологи, стилісти, сценаристи.

«Новий канал» транслює шоу ідея яких була не запозичена із за кордону, а вигадана самим каналом. Шоу «Здрастуйте, я - ваша мама»!, «Батьки і діти», «Зроби мені смішно» - усі ці проекти придумані Новим каналом і показують хороші результати. Наприклад, шоу «Здрастуйте, - я ваша мама»! (де в сім'ю на тиждень «підселяють» тещу або свекруху) за період січень-травень 2011-го стала найбільш рейтинговою трансляцією українського ТБ. Останнім часом канал взявся за виробництво спортивно-розважальних шоу, оскільки вони мають глядацький попит. Тому підтвердження - популярність у світі таких програм, як «Жорстокі ігри», «Ігри патріотів», «Володар гори». Крім того, «Новий канал» чи не одним з перших став втілювати на українському ТБ формат талант-шоу - саме тут з'явилася перша українська «Фабрика зірок».[10]

Український телевізійний ринок має свої виразні особливості. По-перше, це поєднання запозичень із західних трендів і російських традицій в індустрії. По-друге, це велика, порівняно з іншими країнами Європи, кількість загальнонаціональних каналів, які постійно конкурують один з одним, групуються і перегруповуються, за короткі проміжки годині стрімко то підвищуючи, то знижуючи свої рейтинги.

Реаліті-шоу сьогодні набирає популярність серед телевізійних проектів українського телебачення. Так, сімейні реаліті-шоу («Міняю жінку» на «1+1») дають глядачам досвід, який вони потім застосовують у своїй сім'ї. Шоу талантів («Х-фактор», СТБ) притягують людей, яким цікаво, як людина досягає мети, і можливістю вплинути на долю іншої людини. Юмористичні шоу («Зроби мені смішно», Новий канал) дивляться, щоб розважитися, а шоу, в яких змінюють зовнішність («Оголена красуня», ТРК «Україна»), обирають, щоб позбавитися від комплексів.[11]