Гігієна розумової праці

Оцінки умов праці на виробництві викладені в нормативно-правовому акті "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого се­редовища, тяжкості і напруженості трудового процесу" (наказ МОЗ України від 27.12.2001 р. № 528).

Трудовий процес здійснюється в певних умовах виробничого середовища. Під виробничим середовищем розуміють сукупність факторів фізичної, хімічної, біологічної природи, що діють на людину разом із соціально-економічними факторами в процесі її трудової діяльності. Виробниче середовище і фактори трудового процесу, які ще називають психофізіологічними факторами, становлять в сукупності умови праці.

Відповідно до класифікації Держстандарту небезпечні і шкідливі чинники, які трапляються у виробництві за природою дії (походженням), поділяються на такі чотири групи, які наведено на рис. 2.4.

Рис. 2.4 Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів (по ГОСТ 12.0.003-74)

До найважливіших шкідливих фізичних факторів при гігієнічній оцінці розумової праці відносяться: мікроклімат виробничих приміщень (підвищена чи знижена температура та вологість повітря, швидкість його руху); підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень вібрації, шуму, інфра- та ультразвуку на робочому місці; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищена напруженість електричного і/чи магнітного полів; підвищений рівень статичної електрики, небезпечний рівень напруги в електричному колі, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини; підвищена чи знижена іонізація повітря; фактори, які визначають умови роботи зору (відсутність чи брак природного світла, недостача чи великі перепади освітлення робочої зони, підвищена яскравість світла, прямий та відбитий відблиск, знижена контрастність, підвищена пульсація потоку світла).

Хімічні чинники становлять найбільш чисельну групу. Достатньо зазначити, що людству сьогодні відомо понад п'ять мільйонів хімічних речовин, а понад сто тисяч з них використовуються у виробництві чи в побуті. Тому Держстандарт 12.0.003-74 класифікує цю величезну сукупність за найбільш загальними, спільними для всіх хімічних речовин ознаками: за характером дії і шляхом надходження хімічної сполуки в організм людини.

Найбільш часто інтенсивність впливу хімічних факторів оцінюють за ступенем відхилення їх концентрації від гранично допустимої концентрації (ГДК) цих речовин у повітрі робочої зони.

У групі шкідливих виробничих факторів біологічної природи згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 та з позицій гігієни праці найбільш важливою є підгрупа мікроорганізмів та продуктів їх життє­діяльності. Небезпечність останніх обумовлена їх високою сенсибілізуючою здатністю.

На функціональний стан працюючої людини впливають не тільки фізичні, хімічні, біологічні фактори виробничого середовища, а й сам трудовий процес. Найбільш повно трудовий процес можуть схарактеризувати фізичний, нервово-емоційний і тепловий стани людини. Фізичний стан відображає прояв реакцій організму на фізичне (динамічне, статичне) навантаження; нервово-емоційний — зв'язок з напруженістю праці та емоційні впливи; теплове — взаємодію організму та мікрокліматичних умов праці.

Показники діяльності серця, легень, енергетичні витрати використовуються для оцінки важкості фізичної праці, тобто фізичного стану працівника.

Для оптимізації праці, встановлення пріоритетності оздоровчих заходів необхідно класифікувати працю за ступенем важкості та напруженості. Важкість праці відображає ступінь фізичного напруження організму, напруженість праці — ступінь розумового напруження. Показники та критерії оцінки важкості та напруженості праці наведені в табл. 2.4. Важкість фізичної праці можна оцінити за показниками функціональної напруженості організму (див.табл. 4.2).

Оптимізація трудової діяльності включає декілька напрямів. Конструкція устаткування та організація робочого місця по­винні відповідати антропометричним даним і психологічним можливостям людини. Необхідно, щоб працівник перебував у зручній робочій позі. Оптимальними є пози сидячи та стоячи або сидячи-стоячи.

Вправами та тренуванням досягається підвищення продуктивності праці. Унаслідок вправ та тренування зростають м'я­зова сила та витривалість, підвищується швидкість і точність робочих рухів, збільшується швидкість відновлення фізіоло­гічних функцій після виконання роботи.

Раціональні режими праці та відпочинку протягом робочої зміни, доби, тижня запобігають розвитку перевтоми, скорочують фазу втягування в роботу та сприяють підтриманню працездатності на високому і стабільному рівні. Елементами раціональної праці і відпочинку можна вважати виробничу гімнастику (вступна гімнастика, фізкультпаузи, фізкультхвилинки), сеанси психофізіологічного розвантаження, функціональну музику.

До позитивного впливу на психоемоційний стан працівників призводять правильно підібране фарбування інтер'єра, устаткування, приладів, а також форма машин, верстатів, пристроїв, покрій і колір спецодягу. Для осіб, робота яких пов'язана з напруженням зору, обов'язкове проходження медичних оглядів 1 (2) рази на рік;

Недотримання гігієнічних умов праці призводить не тільки до зниження її продуктивності, а й до цілого ряду несприятливих факторів, до яких можна віднести:

- збільшення рівня захворюваності працівників;

- підвищення плинності кадрів;

- підвищення ризиків виникнення нещасних випадків та інше.

Всі вказані вище фактори, а точніше їх недостатня оцінка, можуть завдати підприємству відчутні економічні збитки.

Контрольні запитання

1. Надайте визначення понять: адаптація, важкість праці, напруженість праці, умови праці.
2. Яку роль відіграє ЦНС в трудовій діяльності людини?
3. Що являє собою праця людини?
4. Чим характеризується розумова діяльність?
5. Охарактеризуйте фізичну діяльність людини.
6. Яку роль відіграє в трудовому процесі адаптація?
7. Які види адаптації розрізняють?
8. Охарактеризуйте основні фактори виробничого середовища.
9. Надайте характеристику факторів трудового процесу.
10. Що являє собою атестація робочих місць?
11. Які завдання переслідує атестація робочих місць?