Система розшуку і порядок його здійснення

ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Головне управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Щодо проведення перевірок дотримання законності органами внутрішніх справ при розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про безвісно зниклих громадян

КИЇВ

Зміст

Вступ стор. 3

Література стор. 4

Загальні положення стор. 4-5

Система розшуку та порядок його здійснення стор. 5-12

Особливості здійснення оперативно-розшукових заходів стосовно безвісно зниклих громадян стор. 12-14

Дії органів внутрішніх справ при виявленні безвісно зниклої особи

Стор. 14-15

Прокурорський нагляд за дотриманням законів при проведенні органами внутрішніх справ оперативно-розшукових заходів щодо розшуку безвісно зниклих осіб стор. 15-18

Оформлення та реалізація результатів перевірки стор. 18-19

Вступ.

Вивчення матеріалів кримінальних, оперативно-розшукових справ свідчить про те, що не всюди приділяється належна увага розшуку безвісно зниклих громадян. З цих питань не налагоджено тісної взаємодії між слідчими, працівниками кримінального розшуку, експертами.

Незадовільно виконуються вимоги нормативних актів, які регламентують цей напрямок діяльності. Порушується встановлений порядок розгляду заяв та повідомлень про безвісне зникнення громадян, не вживаються термінові заходи до з'ясування причин і обставин їх зникнення.

Під час перевірок за заявами нерідко формально проводиться огляд місця останнього перебування і особистих речей зниклого. Осіб, які мають відомості про зниклого, опитують поверхово, глибоко не вивчаються взаємовідносини з близькими, колегами, знайомими. Версія про те, що пропалий міг стати жертвою злочину, практично не опрацьовується. Тим часом, як свідчить практика, мають місце факти маскування вбивства під безвісне зникнення громадян. Особливо це стосується випадків, коли жертвами стають діти, молоді жінки, власники автотранспорту, співробітники правоохоронних органів, працівники комерційних структур.

Навіть за наявності ознак, які свідчать, що зниклий став жертвою злочину, кримінальні справи за матеріалами перевірок своєчасно не порушуються. Як правило, таке рішення приймається лише після неодноразових скарг родичів або після виявлення трупів тих, хто зник. При цьому втрачається реальна можливість встановлення винних, виявлення, процесуального закріплення доказів, внаслідок чого більша частина таких злочинів залишається нерозкритою.

Практика свідчить, що слідчі прокуратури і працівники органів внутрішніх справ, переконавшись на місці виявлення трупа у відсутності події та складу злочину, огляд місця події і інші слідчі та розшукові заходи виконують недбало і поверхово. Недостатньо фіксуються ознаки зовнішності трупа, прикмети одягу. Під час опису зовнішніх ознак загиблого допускаються відступи від методики складання словесного портрету, одяг не вилучається. Не дотримуються умови і правила фотозйомки.

Недооцінка надзвичайних подій, тяганина веде до нерозкриття злочинів, породжує скарги, тому що спізнілі заходи не дають належного результату.

У зв'язку з цим, прокурори на місцях повинні зосередити увагу на організацію належного нагляду за додержанням законів при реєстрації, розгляді та прийнятті рішень за заявами та повідомленнями щодо безвісного зникнення громадян.

Посібник, що рекомендується, надасть допомогу міськрайпрокурорам в організації прокурорського нагляду на даній ділянці роботи.

Література

З метою здійснення даного напрямку прокурорського нагляду необхідно керуватися наступними нормативними актами, які регулюють вказану діяльність:

- Закон України “Про міліцію” (ст.ст.10, 11);

- Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” (ст.ст. 6, 9, 9-1, 9-2, 10, 11);

- Закон України “Про прокуратуру” (ст. 30);

- Кримінально-процесуальний кодекс України (ст.ст.94, 95, 97, 98, 99);

- Цивільний процесуальний кодекс України (глава 35);

- Указ Президента України від 18.01.01 № 20/2001 “Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади”;

- Наказ Генерального прокурора України № 4/1 від 20.04.04 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами які проводять дізнання та досудове слідство”;

- Наказ Генерального прокурора України № 4 від 6.04.04 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності”;

Крім того, перевіряючому потрібно володіти вимогами відомчих наказів, інструкцій, інших документів, які визначають порядок проведення оперативно-розшукової діяльності, окремих оперативно-розшукових заходів, а саме:

- Наказ МВС України від 29.07.02 № 765 дск “Про затвердження Інструкції з організації розшуку осіб органами внутрішніх справ України”;

- Інструкція з організації розшуку осіб органами внутрішніх справ України №676/6964 від 16.08.2002;

- Інструкція про порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв, повідомлень та іншої інформації про безвісне зникнення громадян, встановлення невідомих осіб та виявлення невпізнаних трупів (Генеральна прокуратура України, МВС і МОЗ України 16.08.1994 );

- Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (затверджена Наказом МВС України від 14.04.2004 № 400);

- Наказ МВС України № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.97р. щодо використання можливостей НЦБ Інтерполу України.

Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної
справи (старий КПК)

Приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій,
посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих
громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або
окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці
вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим,
прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є
достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин

Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи
окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими.
Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та
посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник
попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що
відмічається в протоколі. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона
подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі
заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий
донос і відібрати від нього відповідну підписку. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових
осіб повинні бути викладені в письмовій формі. Повідомлення представників влади, громадськості або окремих
громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення
злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими. Стаття 97. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про
злочини і порядок їх розгляду (старий КПК)

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані
приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані
злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган
дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку
прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти
злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що
свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка
повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для
забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та
близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій
щодо них робляться спроби вплинути на заявника. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин
до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором,
слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом
відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або
витребування необхідних документів. Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної
справи можуть бути перевірені шляхом проведення
оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у
законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів
проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням
керівника відповідного оперативного підрозділу або його
заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься
і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у
випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.{ Стаття 97 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV
( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від
21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 }
{ Офіційне тлумачення положень статті 97 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 19-рп/2011 ( v019p710-11 ) від 14.12.2011 }

Стаття 100. Нагляд прокурора за законністю порушення
кримінальної справи (старий КПК)

Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби
направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної
справи або про відмову в порушенні такої справи. Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває
її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій,
скасовує постанову про порушення справи. У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або
органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову
слідчого або органу дізнання і порушує справу.

Загальні положення.

В методичних рекомендаціях використовується така термінологія:

- безвісно зникла особа - особа, яка зникла раптово, безпричинно і місцеперебування якої невідоме;

- встановлення особи -збирання документальних, антропологічних та інших ідентифікаційних ознак і відомостей, які з великою мірою вірогідності індивідуалізують встановлюваного серед інших осіб;

- державний розшук - комплекс оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються в місцях можливого перебування в Україні розшукуваних, проживання (реєстрації) встановлюваних невідомих осіб, у тому числі з використанням обліків МВС України, якщо є підстави вважати, що розшукувана (встановлювана) особа може чи могла перебувати (проживати) на території України;

- міждержавний розшук- комплекс оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються на території країн - учасниць СНД за ініціативою правоохоронних органів однієї із зазначених країн з метою встановлення, арешту та видачі (екстрадиції) осіб, які переховуються від дізнання, слідства, суду та виконання вироку суду, з'ясування місцезнаходження і долі безвісно зниклих людей, осіб, які втратили зв'язки з близькими родичами, встановлення місцезнаходження громадян, які ухиляються від виконання рішень судів за позовами, встановлення особи за невпізнаними трупами та невідомих людей;

- міжнародний розшук -комплекс розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються на території країн - учасниць Міжнародної організації кримінальної поліції каналами НЦБ Інтерполу в Україні з метою встановлення, арешту та видачі (екстрадиції) осіб, які переховуються від дізнання, слідства, суду та виконання вироку суду, з'ясування місцезнаходження і долі безвісно зниклих людей, які втратили зв'язки з близькими родичами, встановлення особи за невпізнаними трупами та невідомих людей;

- ОДС -оперативно-довідкова служба при підрозділі карного розшуку;

- ОРС "Розшук" -оперативно-розшукова справа категорії "Розшук", яка заводиться уповноваженими на те відповідно до вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативними підрозділами органів внутрішніх справ для розшуку обвинувачених, підсудних, засуджених, безвісно зниклих людей. Розшук зазначених осіб може здійснюватися також за ОРС категорії "Захист" або "Злочин";

- розшукуваний - громадянин України, громадянин іноземної держави, особа без громадянства, необхідність розшуку якої виникає на підставах, передбачених законодавством України, міждержавними договорами (угодами).

Система розшуку і порядок його здійснення.

4.1.Початкові (першочергові) розшукові заходи.

4.1.1Початкові заходи щодо розшуку особи (якщо обставини не мають виключного характеру) вживаються в термін до 10 діб з моменту надходження до органу внутрішніх справ матеріалів про необхідність оголошення розшуку.

4.1.2.Організаційне забезпечення невідкладних початкових дій щодо розшуку безвісно зниклих людей або осіб, які становлять підвищену небезпеку для суспільства, покладено на чергові частини органів внутрішніх справ.

У необхідних випадках рішенням начальника органу внутрішніх справ або особи, що його заміщає, в дію вводяться спеціальні оперативні плани.

4.1.3.При надходженні заяви (повідомлення) про безвісне зникнення людини черговий органу внутрішніх справ відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів МВС України, які регламентують роботу чергових частин, організує її первинну перевірку. Результати перевірки зосереджуються в перевірному матеріалі.

До перевірного матеріалу в обов'язковому порядку долучаються отримані в результаті виїзду слідчо-оперативної групи до останнього місця проживання (перебування, служби або роботи) розшукуваного протоколи огляду помешкання, пояснення, довідки та інші необхідні матеріали (документи), у тому числі оперативно-розшукового характеру, які підтверджують або спростовують факт його зникнення.

Відбитки слідів рук зниклого з долученням дактилокарт осіб, сліди яких підлягають виключенню, направляються працівником підрозділу карного розшуку до НДЕКЦ, УІТ (ВІТ) при ГУМВС, УМВС для дослідження та перевірки за обліками.

Про факт зникнення особи невідкладно інформується ОДС карного розшуку ГУМВС, УМВС.

Заява (повідомлення) про зникнення людини розглядається особисто начальником органу внутрішніх справ і за нею приймається рішення згідно зі ст.97 КПК України. Перевірка до порушення кримінальної справи може здійснюватися шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Визначені в законодавчих актах України окремі оперативно-розшукові заходи проводяться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника.

4.1.4.Працівник оперативного підрозділу при надходженні матеріалів первинної перевірки, отриманих у результаті виїзду слідчо-оперативної групи до останнього місця проживання (перебування, служби або роботи) безвісно зниклої особи:

- забезпечує інформування особового складу органу внутрішніх справ про його розшук;

- за місцем проживання і роботи розшукуваного, у місцях його можливого перебування встановлює і опитує осіб, які можуть знати про місцезнаходження зниклого або про інші дані, що можуть сприяти його розшуку;

- до органів внутрішніх справ, на території обслуговування яких вірогідна поява розшукуваного, і за маршрутами його можливого руху направляє розшукові орієнтування;

- організує систематичні перевірки зниклого за обліками органів внутрішніх справ, моргів, лікувальних закладів тощо, використовуючи при цьому можливості УІТ (ВІТ) та ОДС карного розшуку ГУМВС, УМВС;

- вживає заходів оперативно-розшукового характеру;

4.2.Державний розшук.

4.2.1.Усі заходи державного розшуку здійснюються за оперативно-розшуковими справами або за розшуковими справами. Отримані в ході роботи за ОРС матеріали оперативно-розшукового характеру концентруються у другій частині справи.

ОРС або РС заводяться не пізніше 10 діб з моменту надходження до органу внутрішніх справ відповідних документів про оголошення розшуку.

4.2.2. Особи, які скоїли -тяжкі злочини,

-втечу з місць позбавлення волі і попереднього утримання або з-під варти,

-озброєні вогнепальною зброєю або мають при собі речовини, застосування яких може призвести до загибелі людей або завдати шкоди їх здоров`ю,

-безвісно зникли разом з автомобільним транспортом (інформація про автотранспорт негайно надсилається до ДАІ для поставлення на облік як про викрадений), а також з

-зниклі неповнолітні оголошуються в державний розшук протягом 1 доби після прийняття рішення про провадження розшуку з одночасним проведенням оперативно-розшукових заходів.

При цьому відповідна інформація вноситься в АІПС "Розшук" водночас із заведенням оперативно-розшукової справи.

4.2.3.Підставами для заведення ОРС "Розшук" є заява або повідомлення про безвісне зникнення особи.

4.2.4.При заведенні оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується керівником міськрайліноргану внутрішніх справ.

4.2.5. Працівник, що здійснює розшук, водночас з постановою про заведення ОРС на безвісно зниклих осіб заповнює ІСК та упізнавальні картки у двох примірниках.

Зазначені документи підписуються начальником органу внутрішніх справ або особою, яка його заміщає, і протягом трьох діб подаються до УІТ (ВІТ) при ГУМВС, УМВС.

4.2.6. УІТ (ВІТ) протягом доби реєструє справи та здійснює статистичне оброблення документів. Один примірник розшукової картки на обвинувачених, підсудних, засуджених вміщує до оперативно-довідкової картотеки УІТ (ВІТ), а другий - до картотеки адресно-довідкового бюро.

4.2.7.Після оголошення розшуку працівник розшукового підрозділу:

а) інформує про оголошення розшуку:

- міськрайорган за місцем одержання розшукуваним паспорта та прописки, де до заяви форми № 1 додається листок розшуку;

- державний орган реєстрації актів цивільного стану за місцем народження розшукуваного на випадок його звернення з проханням щодо видачі повторного свідоцтва про народження або зміни прізвища;

б) реєструє заведену справу в журналі обліку ОРС "Розшук".

До матеріалів ОРС на безвісно зниклого в обов'язковому порядку додається копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

У разі, якщо за фактом безвісного зникнення людини порушено кримінальну справу, ОРС "Розшук" закривається протягом 5 діб після надходження постанови про порушення кримінальної справи, подальші розшукові заходи здійснюються в рамках ОРС "Злочин".

4.2.8.Оперативно-розшукові справи не заводяться на осіб, які зникли за очевидних обставин (при морських, річкових, залізничних і авіаційних катастрофах, стихійному лихові, загибелі у водоймах і т.п., що підтверджуються відповідними документами або свідченнями свідків), але трупи яких не були виявлені. Упізнавальні картки на цих осіб виставляються в УІТ (ВІТ) у загальному порядку з відміткою “Без заведення оперативно-розшукової справи”.

4.2.9.З метою налагодження активної цілеспрямованої розшукової роботи розробляється план оперативно-розшукових заходів для ОРС :

а)кожен захід, який включається до плану, має чітко визначати обсяги роботи, сили і засоби, що будуть використані при її проведенні, строк виконання та виконавців;

б) план підписується працівником, який здійснює розшук, узгоджується з його безпосереднім начальником і затверджується керівником органу внутрішніх справ або особою, яка його заміщає;

в) після завершення запланованих заходів на підставі отриманих додаткових відомостей стосовно розшукуваної особи та її зв'язків або висунення нових версій розробляється план додаткових оперативно-розшукових (розшукових) заходів;

г) для здійснення складних оперативно-розшукових заходів можуть складатися окремі плани.

4.2.10.При веденні ОРС на безвісно зниклу, якщо перевірки наявних відомостей та відпрацювання висунутих версій протягом п'яти років не дали позитивного результату, та за погодженням з керівництвом відповідного підрозділу ГУМВС, УМВС, УМВСТ (за підлеглістю) складається план постійних заходів. Ним передбачаються періодичні перевірки за автоматизованими обліками органів внутрішніх справ, опитування рідних та близьких зв'язків розшукуваної особи, вивчення оперативно-розшукової та іншої інформації з метою отримання про неї відомостей.

При отриманні нової інформації або висуненні нових версій розробляється план додаткових оперативно-розшукових (розшукових) заходів.

4.2.11. З урахуванням обставин справи, особистості розшукуваного і іншої наявної інформації працівник, який здійснює розшук:

а) завершує перевірку відомостей, одержаних при здійсненні початкових розшукових заходів;

б) для отримання додаткових відомостей вивчає матеріали (з урахуванням категорії розшукуваного):

- в ОВС - оперативно-розшукового та профілактичного обліків;

- у судах - архівні кримінальні справи на розшукуваного та його співучасників;

- у ЖРЕВах, домоуправліннях, виконкомах сільських і селищних рад - відомості про спосіб життя розшукуваного, його родичів, місця проживання в минулому, здобуває фотокартки, зразки почерку, інші відомості, які можуть бути використані в розшуку;

- у медичних установах - відомості антропологічного характеру, про фізичний і психічний стан здоров'я, перенесені захворювання й особливості розвитку організму; групу крові, перенесені хірургічні операції, стан зубного апарату, чи не знаходиться розшукуваний на стаціонарному лікуванні;

- у військкоматах - дані про відношення до військової служби, де проходив службу, стан здоров'я;

- у військових частинах, де проходила службу розшукувана особа, та відповідних підрозділах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - про армійські зв'язки, ставлення до виконання військових обов'язків;

- у навчальних закладах - відомості про спеціальність, за якою може працювати розшукуваний, про його близькі зв'язки і куди вони направлені після навчання;

- у відділах кадрів за місцем роботи - про спосіб життя розшукуваного, минулу трудову діяльність тощо;

- в органах реєстрації актів громадського стану Міністерства юстиції - про зміну прізвища, ім'я, інших анкетних даних, реєстрацію чи розірвання шлюбу;

- в органах Державної податкової адміністрації - про присвоєння ідентифікаційного номера;

- у підрозділах ДАІ - про реєстрацію транспортних засобів;

- у підрозділах дозвільної системи - про реєстрацію зброї;

- в ощадних та інших банках - про наявність грошових внесків та їх рух (у встановленому чинним законодавством порядку).

За результатами вивчення складається довідка про особу розшукуваного. У ній викладаються установлювальні дані розшукуваного, останнє місце проживання, професія та спеціальність, місце роботи і посада, національність, освіта, відношення до військової служби, сімейний стан тощо. Вказується, які особисті документи знаходяться в розшукуваного. Обґрунтовуються підстави оголошення розшуку, описуються обставини втечі (переховування, зникнення). Викладаються відомості про минулі судимості. За правилами словесного портрета описуються прикмети і ознаки розшукуваного, в тому числі функціональні та особливості поведінки (міміка, жестикуляція, слова-паразити), звички, схильності, психологічні особливості, стан здоров'я.

Наприкінці довідки викладаються відомості про родичів, знайомих розшукуваного з характеристикою спорідненості та характером зв'язків.

Якщо в процесі проведення розшукових заходів будуть отримані нові дані про розшукуваного, то в довідку вносяться зміни та доповнення;

в) готує і надсилає розшукові завдання і орієнтування з долученням фотокартки особи.

Розшукові завдання готуються і направляються до тих органів внутрішніх справ, на території або об'єктів обслуговування яких, за наявними даними, розшукуваний має конкретні зв`язки і де найбільш імовірна його поява. Розшукові завдання складаються за визначеною формою. Гриф обмеження доступу обирається залежно від змісту документа.

Розшукові завдання, направлені з порушенням цієї форми, без виконання повертаються ініціатору розшуку.

Забороняється направляти розшукові завдання, які не містять конкретних розшукових заходів (безпредметні).

Для перевірки розшукуваної особи за обліками адресно-довідкового бюро запити направляються безпосередньо в ці підрозділи.

Виконання розшукових завдань організується терміново після їх одержання. Відповідь ініціатору розшуку направляється не пізніше 10 діб з моменту одержання завдання. При неможливості виконання розшукового завдання в указаний термін ініціатору розшуку направляється попередня відповідь, у якій повідомляється, які заходи вжиті, їх результати, що планується зробити, в який термін має бути завершено виконання завдання і направлена остаточна відповідь. Контроль за виконанням завдань покладається на керівників міськрайлінорганів.

У разі невиконання розшукового завдання або його неякісного виконання повторні розшукові завдання надсилаються до ГУМВС, УМВС, УМВСТ, які проводять відповідну службову перевірку та забезпечують належне виконання розшукового завдання.

При відсутності реагування з боку ГУМВС, УМВС, УМВСТ на факт невиконання (неякісного виконання) розшукових завдань ініціатор розшуку інформує про це відповідні підрозділи МВС України для вжиття необхідних заходів.

Орієнтуваннядоводяться до відома особового складу органу внутрішніх справ і перевіряються за наявними обліками цього органу. Вони можуть включатися в бюлетені оперативно-розшукової інформації. Відповідь ініціатору дається тільки при отриманні позитивного результату;

г) вивчає зведення, орієнтування і бюлетені з метою одержання даних, які могли б сприяти розшуку;

д) направляє запити в приймальники-розподільники, спецприймальники, ІТТ, морги та лікувальні заклади з метою виявлення розшукуваних серед затриманих або доставлених осіб (зазначена перевірка може здійснюватися за обліками ОДС);

е) орієнтує зональних оперативних працівників, дільничних інспекторів та інших працівників міліції за місцем проживання або можливої появи розшукуваного, веде роботу шляхом особистого пошуку;

ж) у необхідних випадках у встановленому порядку використовує засоби масової інформації;

і) витребує дактилоскопічну карту з відбитками пальців рук або іншу ідентифікаційну інформацію, яка знаходиться в масивах УІТ (ВІТ);

к) у роботі за ОРС у разі потреби вносить слідству пропозиції щодо накладення через суд арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, яка надходить на адресу розшукуваного, його родичів, інших зв`язків, на проведення спеціальних технічних заходів. У повному обсязі використовує інші форми і методи, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та нормативно-правовими актами МВС України;

л) виявивши додаткові зв`язки або місця можливого перебування розшукуваних, заносить їх у листок корекції і надсилає до УІТ (ВІТ) при ГУМВС, УМВС для внесення в автоматизований банк даних.

4.2.12.Оперативно-розшукова справа на безвісно зниклу особу заводиться органом внутрішніх справ, на території або об'єкті обслуговування якого достовірно встановлено останнє місцеперебування зазначеної особи.

Це правило поширюється на осіб, які пропали на залізничному, водному або повітряному транспорті.

4.2.13.Після здійснення підрозділами на транспорті та на закритих об'єктах вичерпних заходів державного розшуку безвісно зниклих громадян і недосягнення позитивного результату протягом трьох місяців через координаторів розшуку (відповідних ГУМВС, УМВС) розшук передоручається в межах області органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання або прописки розшукуваних.

Якщо в ході оперативно-розшукових заходів було з'ясовано, що подальший розшук доцільно доручити іншому органу внутрішніх справ, передоручення в межах області за мотивованим клопотанням ініціатора розшуку здійснює підрозділ карного розшуку ГУМВС, УМВС, а в межах держави - ДКР МВС України.

4.3.Міждержавний розшук.

4.3.1Міждержавний розшук здійснюється міністерствами внутрішніх справ країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав на території зазначених держав.

Взаємодія міністерств внутрішніх справ відбувається відповідно до вимог Інструкції про єдиний порядок здійснення міждержавного розшуку осіб від 31.01.2002, міжнародних договорів (угод) та інших чинних міждержавних нормативно-правових актів СНД.

4.4.Міжнародний розшук.

4.4.1.Міжнародний розшук здійснюється каналами Інтерполу в усіх країнах - учасницях Міжнародної організації кримінальної поліції.

4.4.2. Міжнародний розшук організується відповідно до пункту 4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, Генеральної прокуратури України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 р. № 3/1/2/5/2/2.

4.4.3. Надіслані Укрбюро Інтерполу запити та інформація про розшук згідно з існуючими міжнародними вимогами мають терміни розгляду:

- “Терміново” - протягом доби з часу надходження;

- “Звичайно” - в якомога найкоротший строк, але не більше 10 діб;

- "Нетерміново" - в якомога найкоротший строк або до визначеної в запиті дати, але не пізніше одного місяця.