Десять порад до терапевтичного спілкування

1. Розмову з пацієнтом починайте після того, як назвете себе (ім'я, посада) І повідомите мету бесіди. Звертайтесь до вашого пацієнта тільки на ім'я та по батькові, а також на "Ви".

2. Дивіться пацієнтові в обличчя, знайдіть його очі, доброзичливо відпо­відайте киванням голови. Обличчя відкрите, думки приховані.

3. Користуйтеся вийнятково позитивною інтонацією вашого голосу.

4. Говоріть розбірливо, дохідливо, неквапливо, його рідною мовою.

5. Заохочуйте питання вашого пацієнта.

6. Забезпечте тишу та конфідеційність вашої розмови.

7. Уважно слухайте.

8. Виявляйте співчуття, щиру зацікавленість та участь, будьте природні.

9. Виявляйте нескінченну ініціативу у створенні психологічної атмосфери. 10. Як і в кожному мистецтві: плюс те саме "трішки-трішки".

Існують три основні види спілкування:

1. Внутрішньоособистісне — це уявне спілкування із собою (подумки даємо собі команду). Іноді за допомогою цього спілкування наче самі до себе говори­мо, готуємося до того, що говоритимемо іншим. Так, лікар готується в думці про те, що скаже медичній сестрі: "Зміряти артеріальний тиск хворому І. з па­лати № 3 і записати ці дані в картку хворого". Лікар навчає цьому медичну сестру, яка також має продумати свої дії.

2. Міжособистісне — спілкування між двома та більше людьми, але без зво­ротного зв'язку. Наприклад: лекція — це суспільне спілкування, але без зво­ротного зв'язку.

3. Міжособистісне спілкування із зворотним зв'язком — розмова між двома або більше людьми. При цьому відчуваємо — розуміє нас людина чи ні. Учи­тель чи викладач запитує або просить повторити зміст речення. Це ефективне спілкування (мал. 3).

15—-46 см

Інтимна зона

0,46—1,2 M

Особиста зона

l,,2—3,6 м

Соціальна зона

3,6 м

Суспільна зона

Мал. 3. Зональний простір

Для досягнення ефективності вербального спілкування слід: 1) говорити повільно з доброю, чистою вимовою, простими, короткими фра­зами;

Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в сестринській справі

2) не зловживати спеціальними термінами, термінологією (наприклад: у тс ніктурія, анурія і т.д.);

3) вибирати швидкість та темп мови (наприклад, пацієнт похилого віку, по-зяяо чує. Медичний працівник швидко промовив речення. Звичайно, це буде (спілкування без зворотного зв'язку. Воно буде неефективним);

4) правильно обирати час для розмови (якщо хворий не має настрою, то його ■отрібно підтримати. Якщо хочете навчити пацієнта, як підготуватися до пев-ивгодослідження, а він у цей час дивиться телевізор, то треба зачекати);

о) не починати розмову одразу після того, як лікар повідомив хворому про шесприятливий результат, адже настрій у нього поганий;

6) слідкувати за своєю інтонацією: вона радісна чи сумна; переконайтесь, ще ваша інтонація відповідає тому, що хочете сказати;

7) обрати необхідну гучність голосу, тембр (говоріть достатньо голосно, щоб як чули, але не кричіть);

8) переконатися, що людина, якій ви щось пояснювали, зрозуміла все пра-жкдьно.

Фактори ризику, що впливають на спілкування пацієнта:

— BiK;

— недостатність гостроти зору, слуху, якості мовлення;

— відсутність відпочинку протягом дня;

— самотність;

— погані сімейні стосунки;

— задушливе повітря;

— несвоєчасність медичної допомоги, її низька якість;

— гучна музика;

— стресові ситуації;

— професія, прибуток;

— користування комп'ютером і т.д.

При об'єктивному обстеженні пацієнта слід звертати увагу на такі чин-лкки:

— зовнішній вигляд (утома);

— вираз обличчя (бідна міміка, потухлий погляд);

— порушення гостроти слуху;

— порушення гостроти зору;

— порушення мовлення;

— порушення рухової активності;

— порушення інтелекту тощо.

Відтак оцінити психічний стан пацієнта, його поведінку: зробити висновок що емоційний статус пацієнта, замкнутий або комунікабельний, чи знижена ■пшавальна здібність, чи відстає в розвитку тощо.

Психологічна діагностика тісно пов'язана із з'ясуванням соціального ста-[тарсу пацієнта. Від соціальних чинників залежить і психологічний, і духовний яз пацієнта, що може стати причиною порушення потреби у спілкуванні.

Навчання пацієнтів. Умови ефективного навчання. Суть процесу навчання

Однією з функцій сестринської справи є навчання пацієнтів або їх рідних з питань здоров'я.

Щоб навчити пацієнта виконувати дії, спрямовані на розвиток втраченої внаслідок хвороби здатності обслуговувати себе (якщо немає для цього проти­показань), медичній сестрі потрібно володіти знаннями про сфери навчання пацієнта, на які вона зможе професійно впливати.

Сфери навчання:

1. Пізнавальна — спрямована на вміння пацієнта аналізувати і синтезува­ти, а також абстрактно мислити, використовуючи отримані з навколишнього середовища знання, враження.

2. Емоційна — характеризує настрій. Залежить від емоційних властивостей особистості: вразливості, сентиментальності, чуйності, черствості тощо.

Спостерігаючи за пацієнтом, медична сестра відзначає зміни у зовнішньому вигляді:

• озлоблений — вказує на порушення потреби в спілкуванні, емоційної сфе­ри, на психічні захворювання, дефекти характеру і виховання, на порушення самопочуття;

• переляканий — вказує на страх, психічні стани (фобії, невроз), темпера­мент (меланхолік), недовірливість, лабільність;

• апатичний — частіше за темпераментом "флегматик", можуть бути пато­логічні зміни сфери (апатія), патологія волі (абулія або гіпобулія), а також ін­дивідуальні особливості характеру;

• розгублений — вказує на індивідуальні особливості, страх (незнання суті майбутніх обстежень, плану лікування, прогнозів хвороби тощо);

• не може знайти собі місця — трактується як психомоторне збудження, страх перед майбутніми обстеженнями, операціями, маніпуляціями тощо, біль, емоційний шок;

• стан афекту — спалах емоційної сфери, за часом короткочасний;

• урівноважений — є нормою поведінки, стійкого емоційного стану;

• ознаки тривожності — потирання рук, напруженість у позі, голосі — є ознаками мінливого емоційного стану або особливостями характеру (підозрі­лість), вказують на наявність страху перед маніпуляціями, обстеженнями тощо.

3. Психомоторна сфера — характеризує зміну настрою, почуттів, рухову ак­тивність пацієнта, залежить від психомоторного розвитку особистості, загаль­ного самопочуття, нервово-психічних і соматичних захворювань.

До психомоторної сфери пацієнта належить і манера говорити.

4. Соціально-психологічна сфера відображає громадянську позицію пацієн­та, його особистісні й діяльні особливості, тобто здібності, інтелект, самооцін-

ну, орієнтацію, працездатність, ставлення до навчання і т. ін. Медична сестра, оцінюючи соціально-психологічну сферу пацієнта, визначає його самооцінку іадекватну або неадекватну). Умови ефективного навчання:

1. Наявність чіткої мети і мотивації для опанування знань.

2. Доброзичливе ставлення медичної сестри до пацієнтів та їх рідних, що навчаються.

3. Створення асоціативного зв'язку між новою інформацією, минулим до­свідом і початковими знаннями.

4. Обов'язкове практичне відпрацювання набутих знань. Пацієнти, що на­вчаються, зрозуміють та запам'ятають, якщо медична сестра:

а) використовує техніку ефективного навчання;

б) вислуховує все, що їй говорять або про що її питають;

в) ставиться до них з терпінням;

г) хвалить за досягнення в навчанні;

ґ) робить перерву за поганого самопочуття і настрою. Чинники ефективного навчання:

— бажання та готовність до навчання;

— здібність до навчання;

— навколишні обставини.

Для поліпшення здоров'я медична сестра може активно впливати на потребності пацієнта і його родини в навчанні, що він задовольняє в певний момент сво­їй» життя.

Для цього медична сестра має:

1) оцінити спосіб життя пацієнта як спосіб задоволення основних його по-еб;

2) визначити потребу в навчанні пацієнта самодогляду, а членів його роди-і — в навчанні догляду;

3) оцінити соціальне й культурне оточення пацієнта, його вплив на процес іання пацієнта, тобто вирішити питання, хто і як навчатиме пацієнта;

4) оцінити особливості тих, кого навчають (як пацієнта, так і людей, що мають для нього соціальне значення): психологічний розвиток (розумовий, соці-цгьний, вольовий); ставлення до навчання й інші індивідуально-психологічні «вабливості пацієнта — увага, інтерес до навчання, осмислювання, розуміння, авнам'ятовування тощо.

Суть процесу навчання. Процес навчання складається з чотирьох етапів. І етап — попереднє оцінювання знань та вмінь пацієнта з урахуванням і і чинників:

— визначення початкових знань та вмінь;

— ставлення пацієнта до нової інформації;

— BiK, ocBiTa;

— стан здоров'я на період навчання;

— самопочуття пацієнта;

Тема II

— лікарський діагноз.

II етап — визначення мети, планування змісту і методу навчання

Мета:

— "результат": що має зробити, уміти, знати;

— "критерії часу": межа часу, дата, інтервал часу.

— "умови": самостійно або за допомогою чого (пристосування — милиці, "ходунки"; інструктор).

Планування змісту і методу навчання:

— вибір часу навчання;

— тривалість навчання;

— послідовність навчання: від простого до складного. Зміст навчання:

— збереження здоров'я;

— підтримка певного рівня здоров'я;

— підтримка певного рівня життя.

III етап — реалізація плану навчання Умови:

— вибір часу навчання;

— самопочуття пацієнта;

— обставини навчання — тиша, освітлення, вентиляція, температура пові­тря;

— використання спеціальної літератури;

— бесіда;

— демонстрація;

— підтримка зацікавлення пацієнта в навчанні;

— періодичність перевірки і оцінювання ефективності навчання.

IV етап — оцінювання кінцевого результату навчання:

— демонстрація здобутих знань та вмінь;

— сестринська оцінка: "мета досягнута, проблема знята"; "мета не досягну­та"; "мета досягнута неповністю", "з'явилась нова проблема і попередня про­блема не актуальна".

Сестринський процес: ключові концепції та етапи

Суттю сучасної моделі сестринської справи як наукової теорії є обґрунту­вання різних підходів до змісту й надання сестринської допомоги.

V професійну лексику увійшло поняття "сестринський процес", під яким розуміють системний підхід до надання сестринської допомоги, орієнтованої на потребу пацієнта.

Сестринський процес — це:

• систематичний підхід в організації сестринської праці;

• система взаємодії медичної сестри і пацієнта, що дає змогу пацієнтові отри­мати повноцінний догляд, а медичній сестрі — задоволення від зробленого;

Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в сестринській справі___________

• науковий метод професійного вирішення сестринських проблем;

• нове розуміння ролі медичної сестри в практичній охороні здоров'я, що потребує від неї не лише технічної підготовки, а й уміння творчо поставитися до догляду за пацієнтами, індивідуалізувати та систематизувати догляд.

Ключові концепції сестринського процесу:

— пізнавальний процес "каркас" для прийняття сестринських рішень;

— цілеспрямований процес;

— процес планування;

— послідовний процес;

— круговий та циклічний процес;

— центром сестринського процесу є пацієнт, який бере активну участь у за­ходах з підтримки та відновлення здоров'я;

— імпульс подальших сестринських досліджень;

— засіб втілювання теорії в повсякденну сестринську практику. Інформація, яку отримують під час оцінювання результатів догляду, має

лягти в основу необхідних змін, подальших втручань, дій медичної сестри.

Метою сестринського процесу є підтримка у відновленні самостійності паці­єнта в задоволенні основних потреб організму.

Основні ролі медичної сестри, які вона виконує під час сестринського про­цесу:

1) виконання по догляду для задоволення 14 основних людських потреб;

2)адвоката;

3)учителя;

4) активного члена медичної бригади (виконує всі призначення лікаря);

5) дослідника;

6)духовного діяча.

Етапи сестринського процесу (мал. 4; табл. 6)

I етап — первинне оцінювання стану пацієнта

Збирання даних. Суб'єктивне обстеження (уявлення пацієнта про стан здоров'я):

— основні етапи та умови життя, спадковість;

— психічний соціальний стан.

Об'єктивне обстеження (поточне спостереження):

— фізичний огляд;

— додаткова інформація: лабораторні дослідження;

— консультації;

— записи та звіти.

II етап — виявлення та формулювання проблем Медсестринська діагностика:

— аналіз даних;

— їх синтез;

— визначення проблеми та підтвердження пацієнтом її існування.

ПІ етап — планування догляду разом із пацієнтом або його родичами:

— встановлення пріоритетів;

Тема II

— визначення необхід­них ресурсів;

— встановлення можли­вих результатів роботи з пацієнтом (кінцевий ви­хід);

— написання плану ро­боти.

IV етап — реалізація плану догляду (навчання пацієнта, поради):

— впровадження плану УДІю;

— використання інте­лектуальних, міжособис-тісних та технічних нави­чок для надання допомоги пацієнтові у подоланні проблеми.

V етап — підсумкове оцінювання результатів догляду за пацієнтом

Оцінювання роботи:

Визначити ефективність дій медичної сестри, за потреби перепланувати їх, направити пацієнта до іншого закладу (передати його іншій медичній сестрі) або припинити надання допомоги, якщо план роботи з пацієнтом був успішним.

Медсестринська документація, рекомендації щодо її ведення

Принципи ведення документації:

1. Чіткість у виборі слів і в самих записах.

2. Стислий і недвозначний виклад інформації.

3. Охоплення всієї основної інформації.

4. Використання тільки загальноприйнятих скорочень.

5. Кожному запису має передувати дата й час, а наприкінці запису стояти підпис медичної сестри, що складає звіт.

Рекомендації щодо ведення документації:

1) описуйте проблеми пацієнта його власними словами. Це допоможе вам обговорювати з ним питання догляду, а йому краще зрозуміти план догляду;

2) називайте цілями те, чого спільно з пацієнтом хочете домогтися. Умійте сформулювати цілі, наприклад: у пацієнта будуть відсутні (або зменшувати­муться) неприємні симптоми (укажіть які), далі вкажіть термін, за який, на вашу думку, відбудеться зміна в стані здоров'я;

Таблица 6. Етапи сестринського процесу та діяльність медичної сестри

І етап Сестринське обстеження пацієнта	// етап Виявлення проблем (фізіологічні, психо­логічні, емоційні) пацієнта — інтерпре­тація даних	III етап Визначення цілей сестринського догляду (спільно з пацієнтом або членами його сімЧ)	IV етап Планування обсягу сестринських втручань	V етап Оцінювання результа­тів та корекція догляду на його етапах
1. Суб'єктивне обстежен-	1, Проблеми:	1. Цілі:	1. Типи сестринських	1. Аспекти оцінюван-
ня (бесіда з пацієнтом,	— дійсні (актуальні,	— короткострокові (до	втручань:	ня:
рідними пацієнта):	наявні): біль,	7 днів);	— залежні;	— ступінь досягнення
а) паспортні дані;	кровотеча, втрата	— довгострокові	— незалежні;	цілей;
б) інформація про:	зору тощо;	(тижні, місяці).	— взаємозалежні.	— реакції пацієнта на
— основні етапи життя;	— потенційні (які	2. Складові досягнен-	2. Методи:	втручання;
— соціально-побутові	можуть виникнути):	ня:	— надання допомоги в	— активний пошук і
умови;	пролежні, кровотеча	— дії (сестринські	самодогляді пацієнта;	оцінювання нових
— спадковість;	з післяопераційної	втручання);	— поради і навчання	проблем.
— психічний стан (емо-	рани.	— критерії (очікуваний	пацієнта або членів	2. Джерела оцінюван-
ційний стан здоров'я,	2. Визначення	результат)	сім'ї;	ня:
зміни поведінки);	пріоритетності		•— надання психологіч-	— спостереження за
— соціальний стан	проблеми		ної допомоги, підтрим-	станом пацієнта;
(можливість пацієнта			ки;	— дані додаткових
здійснювати самодогляд).			— профілактика	досліджень.
2. Об'єктивне обстеження			ускладнень;	3. Критерії оцінюван-
(оцінювання фізичного			— зміцнення здоров'я	ня:
стану пацієнта, викорис-				— "мета досягнута,
товуючи зір,слух, дотик,				проблема знята";
нюх):				— "мета не досягнута";
— загальний вигляд				— "мета досягнута не
пацієнта;				повністю";
— опорно-рухова система;				— "з'явилася нова
— органи дихання;				проблема і остання про-
— серцево-судинна				блема не актуальна"
система;

Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в сестринській справі

3) складайте індивідуальні плани догляду за пацієнтом, спираючись на стандартні плани догляду. Це скоротить час написання плану і визначить на­уковий підхід до сестринського планування;

4) зберігайте план догляду в зручному для вас, пацієнта та всіх, хто бере участь у сестринському процесі, місці і тоді будь-який член бригади (зміни) зможе ним скористатися;

5) відзначайте термін (дату, час, хвилини) реалізації плану; укажіть, що допомога була надана згідно із планом (не дублюйте записи, заощаджуйте час). Поставте підпис у конкретному розділі плану і внесіть туди додаткову інформацію, що не була запланована, але була необхідною. Відкоригуйте план;

6) залучайте пацієнта до ведення записів, пов'язаних з допомогою або, на­приклад, з визначенням водного балансу, добового діурезу;

7) навчіть усіх, хто бере участь у догляді (родичів, допоміжний персонал), виконувати певні елементи догляду і реєструвати їх.

Медсестринська історія хвороби пацієнта

(навчальна)

Назва лікувально-профілактичного закладу:

Дата та час надходження__________________________________

Назва лікувального відділення_

1. Прізвище_______________

Ім'я та по батькові___________

2. BiK

Палата №

/повні роки, для дітей: до 1 року — місяці; до 1 міс. — дні/ 3. Постійне місце проживання________________________

/місто, село/ — підкреслити; вписати адресу, вказати адресу родичів, № телефона/

4. Місце роботи, професія, посада______________________________

/для учнів, студентів — місце навчання/

5. Хто направив пацієнта________________________________

6. Лікарський діагноз__________________________________

7. Сестринський діагноз під час прибуття________________________

8. Сестринський діагноз при закінченні лікування___________________

Сестринські проблеми/пріоритетні підкреслити, дійсні чи потенційні вказати "д", "п"/

1.

2.

3.

4.

5.

Сестринський діагноз під час прибуття пацієнта Збирання даних

І. Суб'єктивне обстеження

1. Скарги пацієнта на цей час.

2. З якого часу вважає себе хворим.

3. З чим пов'язує захворювання.

4. Останнє погіршення стану.

5. Перенесені захворювання, операції.

6. Фактори ризику (потрібне підкреслити):

— алергоанамнез

— спадковість

— куріння (так/ні)

— алкоголь (так), помірно, надмірно (ні)

— наркотики

— гіподинамія

— надмірна маса тіла

— часті стреси в сім'ї чи на роботі

— професійні шкідливості.

7. Харчування:

— апетит збережений, підвищений, знижений

— дотримання режиму харчування (так/ні)

— перевага в раціоні харчування гострої, жирної, молочної, молочної їжі, їжі з борошна

— улюблені страви, напої_______________________

смаженої, рослинної, мясо-

— добове споживання рідини: достатньо, обмежено, багато.

8. Здатність самостійно:

— харчуватись

— користуватись туалетом

— вмиватись, приймати ванну, душ, проводити гігієну ротової порожнини

— рухатись

— одягатись

— роздягатись

— готувати їжу

— виконувати ін'єкції (для хворих на цукровий діабет)

— читати, писати

— спілкуватись (вербально, невербально)

— підтримувати безпеку навколишнього середовища

— порушення гостроти зору (окуляри, контактні лінзи)

— порушення гостроти слуху (слуховий апарат) — праве вухо, ліве

— порушення пам'яті, уваги, розуміння, орієнтування в просторі та часі (підкрес­лити)

— використання пристроїв для ходьби: паличка, милиці, "ходунки", крісло-каталка, протези (підкреслити).

9. Реакція на захворювання (потрібне підкреслити):

— адекватна

— неадекватна (недооцінка тяжкості свого стану, іпохондрична, утилітарна, загли­блення в хворобу, поверхнева).

Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в сестринській справі

10. Ставлення до релігії (так/ні).

11. Підтримка сім'ї (так/ні).

12. Підтримка за межами сім'ї (так/ні).

II. Об'єктивне обстеження

Фізіологічні показники

1. Свідомість (ясна, порушена, відсутня).

2. Положення тіла в ліжку: активне, пасивне, вимушене.

3. BpicT___см.

4. Маса тіла____кг. г Оптимальна маса_____________

5. Температура тіла________°С.

6. Стан шкіри та слизових оболонок:

— вологість, сухість

— колір (гіпертонія, блідість, ціаноз, жовтяничність)

— ушкодження (опрілості, пролежні — стадія І; II; III, IV — указати локалізацію)

— набряки (так/ні)

— висипання (так/ні).

7. Скелетно-м'язова система:

— деформація скелета (так/ні)

— функції суглобів (збережені, порушені — указати локалізацію).

8. Дихальна система:

— частота дихальних рухів за хвилину

— дихання: глибоке, поверхневе, ритмічне, аритмічне.

— задишка (так/ні)

— характер задишки: експіраторна, інспіраторна, змішана (підкреслити)

— характер мокротиння: гнійне, геморагічне, серозне, пінисте, неприємний запах (підкреслити)

— аускультація легень: везикулярне, жорстке, ослаблене (підкреслити)

— відхилення від норми дихання, норма.

9. Серцево-судинна система:

— частота серцевих скорочень за хвилину, пульс: ритмічний (так/ні) наповнення

напруження

— артеріальний тиск на двох руках: ліва — мм рт. ст.; права — мм рт. ст.

— аускультація: тони — звучні, приглушені (підкреслити); шуми (так/ні)

10. Травний тракт:

— ковтання: у нормі, порушення

— стан зубів: карієс, відсутність, норма

— знімні зубні протези (так/ні)

— язик обкладений (так/ні)

— запах з ротової порожнини

— характер блювотних мас

— характер випорожнень

— живіт: збільшений в об'ємі (метеоризм, асцит, ожиріння)

— біль при пальпації (так/ні), напруження (так/ні).

11. Сечова система:

— сечовиділення: болісне, безболісне, утруднене

— неутримання, анурез (підкреслити)

— колір сечі: звичайний, змінений (гематурія, колір "пива", "м'ясних помиїв")

— прозорість (так/ні)

— добова кількість сечі: норма, анурія, олігурія, поліурія (підкреслити)

— симптом Пастернацького (позитивний, негативний).

12. Ендокринна система:

— наявне збільшення щитоподібної залози (так/ні)

— екзофтальм (так/ні).

13. Нервова система:

— порушення ходи (так/ні)

— парез, параліч (так/ні)

— порушення довільних рухів (так/ні).

14. Статева система:

— для жінок:

• час початку менструації

• регулярність (так/ні)

• кількість вагітностей_________

• чим закінчились (пологи, аборти)

• час початку клімактеричного періоду______

• зауваження_____________________

— для чоловіків: є розлади в статевому житті (так/ні).

15. Історія сім'ї (родини): генограма

— члени сім'ї (родини)

— рідство

— стан здоров'я х — пацієнт

П — живий чоловік

П^л — чоловік, який помер

Ф — жива жінка

Ф^л — жінка, яка померла

— Укажіть вік, стан здоров'я, причину смерті

---------------------*дід, баба

______________і_______________батьки

сам пацієнт, його брати (сестри), його дружина, діти.

Результати додаткових методів дослідження

(указати відхилення від норми)

Щоденник сестринського спостереження

Дата
День прибуття до стаціо­нару
1. Свідомість: ясна
порушена
відсутня
2. Сон: нормальний

Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в сестринській справі

порушений
3. Настрій
4. Шкіра: без особливостей
Опрілості
Набряки
Ціаноз
Гіперемія
Жовтяничність
Пролежні
інші
5. Кашель: сухий
вологий
Мокротиння: серозне
гнійне
Кровохаркання
6. Задишка: інспіраторна
змішана
7. Біль: без змін
посилився
зменшився
8. Маса тіла/кг/
9. Споживання їжі: самостійно
необхідна допомога
10. Особиста гігієна: самостійно
потребує допомоги
11. Фізіологічні відправ­лення: випорожнення регулярне
Закреп
Пронос
Метеоризм
12. Сечовиділення: без болю
Утруднене

Неутримання
Енурез
Анурія
Колір "пива"
Колір "м'ясних помиїв"

Інтерпретація отриманих даних

Порушено задоволення потреб (підкреслити):

1. Дихання.

2. Споживання їжі.

3. Вживання рідини.

4. Фізіологічні відправлення.

5. Сон, відпочинок.

6. Підтримка особистої гігієни.

7. Одягання, роздягання.

8. Підтримка нормальної температури.

9. Здоров'я.

10. Підтримка безпеки навколишнього середовища.

11. Рух.

12. Спілкування.

13. Життєві цінності.

14. Самовираз, самореалізація.

Сестринські діагнози, схвалені асоціацією МА^А

1. Нестабільна життєдіяльність.

2. Зміна сімейних процесів стану.

3. Патологія зросту та розвитку.

4. Погіршення харчування, що не відповідає потребам організму.

5. Надмірне харчування, що перебільшує потреби організму.

6. Спадкові зміни.

7. Зміни в аналізі сечі.

8. Зміна захисних функцій.

9. Зміна ролевої функції.

10. Зміна моделі сексуальної поведінки.

11. Зміна процесів мислення.

12. Передчасна збентеженість.

13. Збентеженість.

14. Дефіцит гігієнічних навичок та санітарних умов.

15. Порушення схеми тіла.

16. Нетримання калу.

17. Нетримання сечі.

18. Хронічний біль.

19. Хронічний закреп.

Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в сестринській справі

20. Серцева недостатність.

21. Пронос.

22. Недостатнє бажання слідкувати за собою.

23. Ефективне годування груддю.

24. Стомленість.

25. Нестача об'єму рідини.

26. Надмірний об'єм рідини.

27. Бажання підтримати високий рівень здоров'я.

28. Задуха.

29. Високий ризик інфікування.

30. Високий ризик травм.

31. Високий ризик порушення нервово-серцевої функції.

32. Високий ризик отруєння.

33. Гіпертермія.

34. Знижений газообмін.

35. Незмога самообслуговування вдома.

36. Порушення ковтання.

37. Зниження рухомості.

38. Порушення цілості шкірних покривів.

39. Недостатнє очищення дихальних шляхів.

40. Дихальна недостатність.

41. Неефективне виконання лікувальної схеми.

42. Дефіцит знань.

43. Недотримання режиму приймання ліків.

44. Біль (вказати конкретно характер, локалізацію).

45. Стрес.

46. Стійкий закреп.

47. Порушення пам'яті.

48. Реакція після травми.

49. Синдром стресу переміщення.

50. Сексуальна дисфункція.

51. Соціальна ізоляція.

52. Затримка сечі.

53. Відмова від їжі.

54. Опрілості.

55. Виділення з очей, носа, вух, сечових і статевих органів.

56. Ціаноз місцевий (загальний).

57. Кашель.

58. Недостатність пульсу.

59. Артеріальна гіпер- чи гіпотензія.

60. Зміни слизової оболонки ротової порожнини.

61. Синдром травми зґвалтування.

62. Порушення відчуття гідності.

Примітка: під час догляду за пацієнтами різного профілю в щоденник сестрин­ського спостереження необхідно внести доповнення в критерії відповідно до клініч­ного профілю пацієнта. Наприклад, "Карта сестринського догляду за післяоперацій­ним пацієнтом", "... інфекційним хворим", "...новонародженим" тощо.

ЛИСТ ПЕРВИННОЇ ОЦІНКИ СТАНУ ПАЦІЄНТА МЕДИЧНОЮ СЕСТРОЮ(навчальний) Прізвище, ім'я, по-батькові пацієнта ______________________ Стать _{ж ч}

(підкреслити)

Місце проведення обстеження: поліклініка (стаціонар), вдома

(необхідне підкреслити) Скарги на цей час:______________

Фізіологічний стан

Дихання: норма/відхилення

Рухомість: збережена/порушена/відсутня

Положення в ліжку: активне/пасивне/

вимушене

Біль:так/ні

Засіб подолання болю:

Медикаментозна терапія: так/ні Алергійні реакції: так/ні Харчування та вживання рідини: само­стійно/потребує допомоги/достатньо/ні Фізіологічні відправлення: нормальне/ порушене

Сон: добре спить/порушений Постійна температура тіла: так/ні Прояв сексуальності: так/ні

Психологічний стан

Емоції: позитивні/негативні

Настрій: гарний/порушений

Спілкування: вербальне/невербальне

Відчуття самоповаги: збережене/

порушене

Повага оточення: так/ні

Питання релігійності: так/ні

Наявність стресів: так/ні

Засоби подолання стресу:

Реакція на захворювання: адекватна/

неадекватна

Пам'ять: порушена/збережена

Здатність до пізнавальної діяльності:

так/ні

Знання про здоровий спосіб життя:

так/ні

Соціальне здоров'я

Сім'я: так/ні

Психологічний клімат сім'ї: позитив­ний/негативний Друзі: так/ні

Відчуття самотності: так/ні Житло: так/ні. Задоволеність: так/ні Прибуток: так/ні. Задоволеність: так/ні Робота: так/ні. Задоволеність: так/ні Захоплення: так/ні (якщо "так", указати конкретно):

Задоволеність своїм соціальним станом: так/ні