Тема 14. Строки та терміни. Позовна давність.

Завдання:

Липня Гончарова у магазині «Доміно» купила зимові чоботи. Че­рез кілька днів до неї прийшла подруга і переконала її в тому, що чобітки такого фасону вже виходять з моди і їй краще придбати іншу модель. 26 ли­пня Гончарова прийшла до магазину і попросила обміняти придбані чобітки на інші. Однак продавець відмовився це зробити, посилаючись на пропуск Гончаровою встановленого Законом України «Про захист прав споживачів» 14-денного строку. Гончарова наполягала на своїх вимогах, стверджуючи, що, по-пе­рше, з 18 по 24 липня вона хворіла (підтверджено листком про непрацезда­тність), а, по-друге, 24 і 25 липня магазин був закритий у зв’язку з вихідними днями. Крім того, на її думку, про пропуск строку в даному випадку не можна го­ворити, тому що обчислення строку повинно починатися з часу настання зимо­вого сезону.

Як слід вирішити спір? Чи зміниться рішення задачі, якщо Гончарова звер­нулася б в магазин 27 липня?

74.Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал» (далі - ТОВ) через недопоставку йому за договором 10 електромоторів у першому кварталі 2005 р. звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з постачальника не­устойки та відшкодування збитків. Господарський суд, зазначивши, що позов було заявлено у червні 2006 р., у позові відмовив у зв’язку з пропуском строку позовної давності. ТОВ оскаржило рішення суду, посилаючись на те, що по-перше, воно неодноразово вимагало від постачальника (у квітні 2005 р. і лютому 2006 р.) добровільної сплати неустойки і збитків, і 10 березня 2006 р. відпові­дач обіцяв до 1 травня їх сплатити. По-друге, строк позовної давності за вимогою по відшкодуванню збитків не сплив. По-третє, господарський суд не має права за власною ініціативою застосовувати позовну давність.

Чи правомірні доводи позивача? З якого моменту починається перебіг позовної давності?

75.Сім’я Захарченків, яка складалася з чотирьох осіб (батько, мати, 15-річний син Антон і 12-річна донька Олена) приватизувала 3-кімнатну квартиру в м. Харкові в квітні 2004 р. У травні цього ж року вони продали її і придбали 4-кімнатну квартиру, право власності на яку оформили в рівних частинах на батька і матір. По досяг­ненні повноліття у вересні 2006 р. Антон звернувся до суду з позовом до батьків про визнання за ним частки в 4-кімнатній квартирі. У позові Антону було відмовлено через пропуск позовної давності.

Чи правильне рішення суд? Дайте роз’яснення.

76.Гавриленко у січні 2004 р. виїхав у тривалу експедицію до Анголи. У лютому цього ж року з його квартири були викрадені різні речі, в тому числі відео­камера. Про крадіжку він дізнався лише у червні 2004 р., коли повернувся до­дому. На цей час ні речі, ні злочинці знайдені не були. У лютому 2007 р. у комі­сійному магазині він побачив свою відеокамеру, здану на комісію Онищенком, який помер наприкінці березня 2007 р. У серпні 2007 р. Гавриленко зве­рнувся до суду з позовом до жінки померлого про витребування відеокамери, яку та встигла забрати з магазину. Однак у задоволені позову було відмовлено, оскі­льки за заявою відповідачки про застосування позовної давності, суд дійшов висновку, що позовна давність була пропущена. У скарзі до апеляційного суду позивач наголошував на тому, що суд неправильно обчис­лив строк позовної давності, визначивши початок його перебігу від дня крадіжки речей. На думку позивача, цей строк слід обчислювати від дня, коли знайдено від­еокамеру і стало можливим визначити відповідача.

Як повинна бути вирішена ця справа?

77.Леоненко 15 серпня 2007 р. звернувся до суду з позовом про захист його честі та гідності і стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. з видав­ництва «Блискавка», яке видало у січні 2004 р. новий тираж роману «Балагур», в якому виведений образ Леоненка як зрадника. В позовній заяві він послався на рішення від 16.11.2000 р., яким було реабілітоване його чесне ім’я, а факти, наве­дені в романі, визнані такими, що не відповідають дійсності. Суд у позові відмо­вив у зв’язку з пропуском позовної давності.

Зробіть висновок по справі.

78.Ковальов домовився з бригадою підрядників про виконання ремонту в його 3-кімнатній квартирі. Договір містив, зокрема, пункт, згідно з яким позов до підрядників у разі порушення умов договору може бути заявлено протягом 5 ро­ків від часу прийняття замовником роботи.

Чи допущено порушення правових норм, що регулюють позовну давність? Чи зміниться рішення, якщо в договорі передбачено 2-річний строк позовної дав­ності?

79.За договором позики 1 січня 2004 р. Коваленко (позичальник) отримав від Рома­нова (позикодавця) грошеву суму, еквівалентну 1000 доларів США без визначення строку пове­рнення. Через місяць (1 лютого) позикодавець письмово зажадав повернення грошей, але їх не отримав, а 10 лютого того ж року Коваленко відбув у довгострокове відря­дження. Переказом через систему «Вестерн-Юніон» 1 квітня 2004 р. він пове­рнув позикодавцю ½ частку позики, а решту обіцяв сплатити не пізніше 1 травня 2004 р. Після повернення із відрядження у грудні 2005 р. Коваленко було включено до складу обмеженого військового контингенту Збройних сил України під егідою ООН і направлено в Косово, звідки він повернувся у лютому 2006 р. У серпні 2007 р. Романов звернувся до суду з по­зовом про сплату залишку боргу. Суд позов не задовольнив у зв’язку із пропуском позовної давності. У скарзі на рішення суду позикодавець зазначив, що строк позовної давності ним не пропущено, а суд припустився помилки.

Чи є підстави для задоволення скарги?

80.15 липня 2004 р. ТОВ «Торгівельна компанія «Гейзер» (далі – ТОВ «Гейзер») поставила ТОВ «Експорт-ЛТД» дві партії електричних водонагрівачів власного виробництва на суму 5200 грн. Договір передбачав проведення оплати покупцем не пізніше 30 днів з дня передачі товару. Взяті на себе зобов’язання ТОВ «Експорт-ЛТД» своєчасно не виконало і неодноразово зверталося до кредитора з проханням про відстрочення боргу, але відповіді не отримувало. Повернути водонагрівачі ТОВ «Експорт-ЛТД» вже не мало можливості, тому що вони були реалізовані покупцям. 10 вересня 2007 р. боржник перерахував суму боргу на поточний рахунок покупця. 20 вересня на роботу в ТОВ «Експорт-ЛТД» був прийнятий юрисконсульт, який пояснив ди­ректору, що платіж проведено після спливу позовної давності і є можливість по­вернути його через суд як безпідставно сплачений (ст. 1213 ЦК). 26 вересня 2007 р. ТОВ «Експорт-ЛТД» подало позов до господарського суду про повернення вказаної суми, посилаючись на те, що у момент здійснення оплати йому не було відомо про сплив позовної давності.

Яке рішення має постановити суд?

Тема 15. Особисті немайнові права та їх захист.

Завдання:

81.В журналі «Полум’я війни» була опублікована стаття про період репресій 30-х років, в якій відзначалося, що колишній член комуністичної партії Гопанчук збирав інформацію, яка потім була підставою для фабрикації незаконних вироків. До редакції газети звернувся син Гопанчука з вимогою опублікувати спросту­вання цих відомостей тому що, на його думку, батько був скоріше жертвою, ніж катом. В 1939 р. Гопанчук був заарештований та звинувачений у змові по підгото­вці вибуху Кремля, а потім розстріляний. Після закінчення війни Гопанчук був реабілітований. Редакція журналу відмовилася спростувати інформацію на тій підставі, що син Гопанчука не надав доказів того, що опублікована інформація не відповідає дійсності. У той же час автор статті мав докази цієї інформації. Гопан­чук був реабілітований у зв’язку з непричетністю до інкримінованої йому дії, а не за відсутністю тих фактів, що зафіксовані в публікації. Син Гопанчука звернувся з позовом до суду.

Яке рішення повинен винести суд?

82. Москаленко, який мешкав неподалік від Акціонерного товариства «Хім­пром» (далі – АТ), що виготовляло пральні засоби, звернувся до санітарно-епіде­міологічної станції з заявою про проведення аналізу повітря поблизу його житла. Проведене дослідження встановило багатократне перевищення змісту шкідливих хімічних речовин в повітрі поблизу будинку Москаленка, що могло викликати се­рцево-судинні захворювання, головний біль, підвищення артеріального тиску. Москаленко звернувся з позовом до суду з вимогою про закриття АТ та відшко­дування заподіяної йому шкоди. Представник АТ проти цього заперечував, вихо­дячи з того, що АТ є єдиним у регіоні товариством, що виготовляє засоби побуто­вої хімії, тому його закриття неможливо. Що стосується забруднення довкілля, то представник АТ вказав, що зараз розпочато реконструкцію АТ, заміну його обла­днання на екологічно безпечне. На підставі цього представник АТ просив у позові відмовити.

Як повинно вирішити справу?

83.У журналі «Господарочка» було надруковано рекламну об’яву товарис­тва з обмеженою відповідальністю «Дари природи» (далі – ТОВ) про лікувальні властивості крему для обличчя «Лілея», який виготовлявся зі смолитропічних де­рев. Як вказувалося в об’яві, при застосуванні крему відсутні побічні ефекти та протипоказання. Комарова, прочитавши об’яву, придбала крем в магазині ТОВ, однак після його застосування в неї виникло подразнення шкіри обличчя, яке при­звело до необхідності тривалого лікування в дерматологічній лікарні. За виснов­ком проведеного спеціальною комісією обстеження, було встановлено, що подразнення шкіри обличчя виникло внаслідок застосування крему, який є несу­місним з іншими видами косметичних засобів. До того ж, шкідливий вплив зазна­ченого крему збільшився ще й тому, що строк його придатності вже минув. Кома­рова звернулася до суду з позовом до редакції журналу з вимогою спростування інформа­ції про лікувальні властивості крему та відсутність його побічних ефектів і про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок поширення цієї інформації; а також до АТ з вимогою про відшкодування шкоди за продаж товару неналежної якості та про відсутність повної інформації про продукцію АТ, зокрема крему «Лілея».

Яке рішення повинен прийняти суд?