Порядок і терміни оскарження у справах порушення митних правил. 1. Відповідальність за порушення митних правил
1. Відповідальність за порушення митних правил
Якщо за контрабанду та інші кримінальні злочини відповідальність визначається Кримінальним кодексом України, то за порушення громадянами митних правил ця відповідальність встановлюється Митним кодексом України.
Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть відповідальність за порушення митних правил, якщо на момент вчинення правопорушення в їх службові обов'язки входила функція забезпечення виконання ними вимог, встановлених чинним законодавством, у тому числі і Митним кодексом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють митну справу.
Притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язків сплати мита та інших митних платежів.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інші, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, несуть відповідальність за порушення митних правил на загальних підставах.
А) Обставини, що виключають провадження у справі порушення митних правил.
Справа проти порушника митних правил не порушується, а в разі її порушення підлягає припиненню, у випадках:
1) відсутності події і складу порушення митних правил;
2) недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил 16-річного віку;
3) неосудності особи, яка вчинила порушення митних правил;
4) порушення митних правил особою в стані граничної необхідності або необхідної оборони;
5) вчинення порушення митних правил внаслідок дії непереборної сили;
6) скасування акту, яким встановлено відповідальність за порушення митних правил;
7) наявності щодо особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, постанови про накладання стягнення за це ж порушення митних правил іншим митним органом або судом;
8) наявності щодо особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил, не скасованої у встановленому порядку постанови про припинення справи про це правопорушення, винесеної іншим митним органом;
9) порушення кримінальної справи стосовно того ж факту;
10) смерті особи, щодо якої було розпочато провадження у справі про порушення митних правил.
Б) Обставини, що пом'якшують відповідальність за порушення митних правил.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність за порушення митних правил, визнаються:
1) щире розкаяння винного;
2) активне сприяння вирішенню справи;
3) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення;
4) добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
5) вчинення правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин;
6) вчинення правопорушення неповнолітнім, вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Посадовими особами митного органу під час розгляду справи про порушення митних правил можуть бути визнані такими, що пом'якшують відповідальність, також інші обставини.
В) Обставини, що обтяжують відповідальність за порушення митних правил.
До обставин, що обтяжують відповідальність за порушення митних правил, можуть бути віднесені:
1) протиправна подальша поведінка всупереч вимогам посадової особи митного органу про припинення таких дій;
2) повторне протягом року вчинення порушення митних правил;
3) порушення митних правил особою, яка раніше вже вчинила злочин, розслідування якого відноситься до компетенції митних органів;
4) втягнення неповнолітніх у дії, пов'язані з порушеннями митних правил;
5) вчинення порушення митних правил групою осіб;
6) вчинення порушень митних правил з використанням обставин стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій;
7) вчинення порушень митних правил у стані алкогольного сп'яніння або під впливом вжитих наркотичних засобів, психотропних або токсичних речовин, прекурсорів.
Залежно від характеру правопорушення посадова особа митного органу, яка розглядає справу про порушення митних правил, може не визнати певну обставину такою, що обтяжує відповідальність.
Ця сама посадова особа, враховуючи обставини вчинення порушення, його характер і ступінь суспільної небезпеки, що пом'якшують відповідальність винного, може призначити йому стягнення нижче, ніж рівень, встановлений за таке порушення Митним кодексом України, або перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, або ж взагалі звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитися усним зауваженням з обов'язковим обгрунтуванням свого рішення у будь-яких випадках.
Г) Види стягнень за порушення митних правил.
У практиці митної справи за порушення митних правил можуть застосовуватись такі стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) позбавлення ліцензії, виданої Державною митною службою України;
4) заборона займатися діяльністю, на яку Державна митна служба України видає ліцензії;
5) конфіскація за рішенням суду предметів, товарів і транспортних засобів, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, а також предметів, що використовувалися для приховування від митного контролю або переміщення поза митним контролем безпосередніх предметів порушення митних правил.
Якщо неможливо або недоцільно застосовувати конфіскацію, стягується сума, яка дорівнює вартості товарів, предметів, транспортних засобів, що підлягають конфіскації за порушення митних правил. Основними видами стягнення вважаються попередження і штраф. Позбавлення ліцензії або заборона займатися діяльністю, на яку видає ліцензію Державна митна служба, можуть застосовуватись тільки як додатковий вид стягнення.
Конфіскація майна порушника за рішенням суду, в тому числі і транспортних засобів, може застосовуватись як основний, так і як додатковий вид стягнення.
За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або додаткове види стягнення.
Попередження як захід покарання за порушення митних правил є офіційним попередженням порушника про недопустимість у майбутньому таких порушень. Рішення про попередження приймає начальник митного органу або його заступник у формі постанови. Постанова повинна бути оголошена правопорушникові.
Штраф за порушення митних правил є грошовим стягненням, розмір якого визначається відповідними статтями Митного кодексу.
Позбавлення ліцензії, виданої Державною митною службою України, заборона займатися діяльністю, на яку ДМСУ видає ліцензії, є додатковими стягненнями за порушення митних правил. Вони застосовуються до власників митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі та до митних брокерів, митних перевізників або до фахівців з митного оформлення за порушення митних правил, якщо ці правопорушення вчинені ними в межах діяльності, передбаченої ліцензією.
Конфіскація може бути головним або додатковим стягненням за порушення митних правил. Воно передбачає примусове вилучення транспортних засобів, товарів і предметів та безоплатну передачу їх у власність держави.
Конфіскація майна протипорушника може бути здійснена виключно за рішенням суду і відповідно до певних законодавчих актів України.
Стягнення сум вартості майна замість конфіскації цього майна застосовується виключно за рішенням суду і в обсязі та порядку, передбачених чинним законодавством, зокрема Митним кодексом України.
Д) Протокол про порушення митних правил.
Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу складає відповідний протокол, який повинен вміщувати такі дані:
1) дата і місце складання протоколу;
2) посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;
3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка вчинила порушення митних правил;
4) місце, час вчинення та суть порушення митних правил;
5) посилання на статтю Митного кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення;
6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;
7) пояснення особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил;
8) відомості про вилучені товари;
9) інші відомості, які можуть бути необхідні для вирішення справи.
Цей протокол підписується посадовою особою, яка його склала, а також особою, яка вчинила порушення митних правил, а також свідками, якщо такі є.
У протоколі, в разі потреби, зазначаються місце та час розгляду справи про порушення митних правил.
У разі відмови порушника підписати протокол про порушення ним митних правил, до протоколу вноситься відповідний запис особою, що склала протокол, та запис свідків, якщо вони є.