Порядок припинення договору
Договір управління майном припиняється у разі:
1) загибелі майна, переданого в управління;
2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку;
3) смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;
4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;
5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті;
6) відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;
7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж указана в пункті 6, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором;
8) визнання фізичної особи - установника управління банкрутом;
9) повного завершення виконання сторонами договору управління майном;
10) дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено цим договором, або за рішенням суду.
У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк.
У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.
Особливості управління цінними паперами встановлюються законом.
У главі 70 Цивільного Кодексу України йдеться про два види договору управління майном: про договір, який засвідчує виникнення в управителя права довірчої власності; про договір, який не засвідчує виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. У першому випадку в управління передається майно (предмет договору) у вигляді фінансових активів, тобто грошові кошти; цінні папери; документи, які засвідчують право власності установника управління (довірителя); боргові зобов'язання та право вимоги боргу, які не відносяться до цінних паперів. Керуючий буде довірчим власником отриманого в управління майна (частина 5 статті 1033 Цивільного кодексу України), до якого чинним законодавством пред'являються, крім вимог глави 70 Кодексу, додаткові вимоги. У другому ж випадку управління передається майно, відмінне від фінансових активів, а саме нерухоме майно та/або рухоме майно. Керуючим в даному випадку виступає суб'єкт підприємницької діяльності (частина 1 статті 1033 Цивільного кодексу України). Додаткових вимог до цього виду керуючих у законодавстві не передбачено. Зазначимо, що згідно з частиною 2 статті 1031 Цивільного кодексу України якщо нерухоме майно передається в управління, договір управління підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в реєстрі правочинів.
Установником управління є власник майна.
Якщо власником майна є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою, установником управління є орган опіки та піклування.
Якщо власником майна є малолітня особа або фізична особа, яка визнана недієздатною, установником управління може бути опікун або орган опіки та піклування. [2]
Якщо власником майна є неповнолітня особа, установником управління є ця особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
Якщо власником майна є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, установником управління є її піклувальник.
У разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.
Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. [3]
Управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом.
Вигодонабувач не може бути управителем. Управитель діє без довіреності. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
Вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління. Установник управління може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача).
Істотними умовами договору управління майном є:
1) перелік майна, що передається в управління;
2) розмір і форма плати за управління майном. [1]
У відповідності зі статтею 1036 цього Кодексу якщо у договорі не вказано термін його дії, він вважається укладеним на п'ять років. При цьому по закінченні терміну дії договору одна його сторона повинна подати інший заяву про припинення договору або зміну його умов), інакше такий договір вважатиметься продовженим на зазначений у ньому термін і на зазначених умовах.