Звернення судового рішення до виконання

Звернення судового рішення до виконання - процесуальна дія, яка ви­ражається в наданні слідчим суддею, судом визначеному законом чи судовим рішенням органу, установі, юридичній чи фізичній особі розпорядження ви­конати судове рішення, що набрало законної сили.

Звернення судового рішення до виконання полягає, якщо інше не перед­бачено КПК, у направленні слідчим суддею, суддею суду, що його постановив, або головою суду протягом трьох діб з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження із суду апеляційної чи ка­саційної інстанції або Верховного Суду України відповідному органу, установі, юридичній чи фізичній особі (наприклад, батькам, опікунам, піклувальникам про передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під їх нагляд як запобіжний захід) письмового розпорядження про виконання судового рі­шення. До розпорядження про виконання судового рішення обов’язково дода­ється його копія.

Розпорядження про виконання судового рішення повинно бути під­писане суддею (головою суду) і секретарем суду та скріплене печаткою суду. У ньому вказується: орган, установа, особа, на який (яку) поклада­ється обов’язок виконання судового рішення, найменування суду (слідчого судді, судді), який постановив (ухвалив) це рішення, час та місце його по­становления (ухвалення), прізвище, ім’я і по батькові особи, щодо якої по­становлено (ухвалено) рішення, дату набрання судовим рішенням законної сили, вимога про приведення судового рішення до виконання і про повідо­млення суду (слідчому судді), який постановив (ухвалив) рішення, про час його виконання.

У кримінальних провадженнях щодо групи осіб, кількість розпоряджень про виконання судового рішення повинна відповідати кількості осіб, яких рі­шення стосуються.

У разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню орга­нами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, форма та зміст якого повинні відповідати вимогам, зазначеним у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», який звертається до виконання в порядку, передбаче­ному ст. 17 цього Закону.

Припис ч. 3 ст. 535 КПК про повідомлення органами, що викону­ють судове рішення, суду (слідчому судді), який постановив (ухвалив) судове рішення, про його виконання, є категоричною вимогою закону.

Під іншою місцевістю, в яку не може бути переведений підсудний, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання обвинувальним вироком законної сили, слід розуміти місцевість, органи виконання вироку якої не розташовані на території, яка є територі­єю апеляційної судової юрисдикції щодо суду ухвалення обвинувального вироку.

Наши рекомендации