Договір охорони квартири

Договір про охорону квартири укладається з підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (Положення про Державну службу охорони при Мі­ністерстві внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615). Права та обов'язки сторін детально регламентовані Типовим договором про централізовану охорону квартир підрозділами державної служби охорони при Міністрестві внутрішніх справ України, затвердженим наказом Головного управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 4 травня 1995 р. № 52.

Договір укладається на один рік після обладнання квартири засобами охоронної сигналізації і контрольної перевірки їх тех­нічного стану і набуває чинності на наступний день після його підписання.

Періодом охорони вважається час з моменту приймання квар­тири під охорону і до зняття її з охорони.

Особливість цього договору полягає в тому, що:

• передумовою укладення договору є обстеження квартири
охороною і обладнання її засобами охоронної сигналізації;

• оплата послуг не залежить від їх фактичного обсягу,
тобто незалежно від того, буде квартира перебувати під охо­
роною цілодобово чи клієнт взагалі жодного разу протягом
місяця не скористається послугами охорони, на суму оплати
це не вплине;

• клієнт в односторонньому порядку оцінює вартість свого
майна і визначає ціну договору, яка безпосередньо впливає на
розмір щомісячної оплати послуг.

Охорона несе матеріальну відповідність за шкоду, заподіяну сторонніми особами, які проникли в квартиру в період охо­рони шляхом зламування, відкривання або руйнування заблоко­ваних технічними засобами охоронної сигналізації вікон, две­рей та інших конструкцій та вчинили крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, що знаходилося в квартирі.

Охорона зобов'язана відшкодувати матеріальну шкоду в межах вартості майна, оціненого клієнтом при укладанні договору. У відшкодування збитків входить вартість викраденого майна, а також викрадені грошові кошти (але в цьому випадку розмір відшкодування обмежується 10 мінімальними заробітними пла­тами) та ювелірні вироби оголошеною вартістю (але на суму не більше 20 мінімальних заробітних плат).

Вартість викраденого майна визначається виходячи з діючих роздрібних цін з урахуванням зносу та амортизації.

Охорона відповідає і за вкрадений антикваріат, але за умови, якщо при складанні договору клієнт передав охороні нотаріально завірений, складений компетентними спеціалістами опис та оцінку вартості антикварних речей.

При поверненні охороною вкраденого майна клієнт зобов'яза­ний в місячний термін повернути охороні вартість отриманої ним раніше компенсації.

Охорона звільняється від відповідальності, якщо:

• зловмисник затриманий на місці;

• зловмисник проник у квартиру через місце, від обладнання
якого технічними засобами охорони клієнт відмовився (наприк­
лад, клієнт, який проживав на десятому поверсі, відмовився
від блокування балконних дверей і саме там мало місце про­
никнення);

• збитки заподіяні без проникнення в квартиру (кинуто
камінь, гранату, квартира затоплена тощо);

• клієнт не здав дублікати ключів від вхідних дверей
квартири, під'їзду, холу, сходової площадки, що перешкодило
своєчасному виявленню причин спрацювання сигналізації та
затримання зловмисника на місці;

• клієнт розголосив стороннім особам правила користування
технічними засобами охорони та присвоєний квартирі код;

• клієнт вніс зміни в схему блокування квартири технічними
засобами сигналізації, що стало причиною її несправності;

• крадіжка здійснена в період, коли охорона не могла здій­
снюватися з технічних причин, про що клієнт або його довірена
особа були заздалегідь повідомлені;

• збитки заподіяні стихійним лихом, масовими заворушен­
нями і в деяких інших випадках.

Залежно від суб'єктного складу сторін в договорі можуть бути зазначені й інші обставини звільнення "Охорони" від відповідальності.

Глава 33 Договір доручення. Договір комісії

33.1. Загальна характеристика договору доручення

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язу­ється вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довіри­теля) певні юридичні дії (ч. 1 ст. 1000 ЦК)

Найважливішою характерною ознакою договору доручення є те, що довірений вчиняє доручені йому дії не від свого імені, не за свій рахунок, а від імені довірителя і за його рахунок.

Серед особливостей назвемо такі:

• це фідуціарний договір (тобто укладається на особливій
довірі до контрагента);

• договір може бути як безвідплатним, так і відплатним;

• сторони можуть в будь-який час в односторонньому
порядку розірвати договір.

Це — консенсуальний договір. Законодавець не встановлює спеціальних вимог щодо форми договору доручення, тобто форма договору залежить від суми договору та суб'єктного складу. Якщо договір укладено в усній формі, повноваження повіреного мають бути підтверджені довіреністю.

На відміну від підряду, де предметом договору виступає результат виконаної роботи, предметом договору доручення є юридичні дії повіреного.

Довіритель зобов'язаний:

• визначити конкретний перелік дій, які необхідно вчинити;

• видати повіреному довіреність на вчинення юридичних
дій, передбачених договором доручення;

• забезпечити повіреного засобами, необхідними для вико­
нання доручення;

• відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконан­
ням доручення;

• прийняти належно виконане;

• виплатити повіреному винагороду, якщо це передбачено
договором, якщо вона йому належить.

Обов'язки повіреного:

• особисто виконати надане йому доручення. Повірений має
право передати виконання іншій особі, якщо це передбачено
дорученням або зумовлено необхідністю захисту інтересів до­
вірителя;

• повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про
хід виконання доручення;

• після виконання доручення передати довірителю все
виконане;

• надати звіт про виконання;

Крім загальних підстав, договір припиняється також у ви­падках:

• відмови довірителя або повіреного від договору. Якщо
така відмова зумовила настання збитків у довірителя, який не
міг по-іншому захистити свої інтереси, повірений зобов'яза­
ний відшкодувати такі збитки;

• визнання довірителя або повіреного недієздатним, обме­
ження його цивільної дієздатності або визнання безвісно від­
сутнім;

• смерті довірителя або повіреного. У разі смерті повіреного
його спадкоємці повинні повідомити довірителя про припи­
нення договору доручення та вжити заходів, необхідних для
охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, доку­
менти та передати їх довірителеві.