Стаття 38. орган досудового розслідування

1. Органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:

1) слідчі підрозділи:

а) органів внутрішніх справ;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів державного бюро розслідувань;

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

{Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014; в редакції Закону № 198-VIII від 12.02.2015}

2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Слідчі, незалежно від їх відомчої належності, не виконують жодних інших функцій, окрім провадження досудового розслідування кримінальних правопорушень у провадженнях, що віднесені до їх компетенції. Тому прокурорський нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування охоплює всю діяльність слідчих.

При цьому, відповідно до положень нового КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Втручання в його діяльність осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Аналізуючи процесуальний статус прокурора за новим КПК, слід пам’ятати, що участь прокурора у кримінальному процесі визначається насамперед закріпленими ст. 121 Конституції України фундаментальними положеннями щодо основних напрямків діяльності або функцій органів прокуратури України. Серед них: підтримання державного обвинувачення в суді; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Предмет прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства ст. 29 Закону «Про прокуратуру» визначає як:

1. Захист особи, и прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань.

2. Виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин.

3. Запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності.

4. Охорона прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством.

5. Здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Діяльність цих органів, у значній мірі, може зачіпати конституційні права і свободи суб’єктів кримінального процесу. Кримінальний процесуальний закон допускає, за наявності передбачених ним підстав і з додержанням встановленого порядку, обмеження

– права на свободу і особисту недоторканність під час здійснення затримання за підозрою у вчиненні злочину, застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, приводу, примусового освідування, вилучення зразків для порівняльного дослідження;

– права на недоторканість житла під час проведення огляду, обшуку, вилучення предметів і документів;

– права власності та володіння майном під час накладення на нього арешту;

– права на таємницю переписки у ході накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію;

– права на працю за умов відсторонення обвинуваченого від посади тощо.

Законність рішень органів досудового розслідування про застосування відповідних їх компетенції заходів процесуального примусу і провадження слідчих дій, пов’язаних із обмеженням, тією чи іншою мірою, конституційних прав і свобод громадян – суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності, – один із найважливіших елементів, що утворює предмет прокурорського нагляду, визначений статтею 29 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор зобов'язаний слідкувати за додержанням конституційного права затриманої або арештованої особи на допомогу захисника, на виконання правил ст. 62 Конституції України, у відповідності з якими звинувачений не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 59 та інші статті Конституції України проголошують, що кожен має право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом, і що права потерпілих від злочинів охороняються законом. Ці конституційні норми зобов’язують прокурора слідкувати за тим, щоб учасникам кримінального процесу своєчасно роз’яснювались їх права і надавалась реальна можливість щодо їх реалізації. Тому нагляд прокурора за дотриманням кримінально-процесуального закону виступає також певною гарантією забезпечення конституційного права потерпілого на правовий захист від злочинних посягань. Перевірка прокурором своєчасного вжиття органом досудового розслідування заходів для забезпечення поданого або можливого у майбутньому цивільного позову має безпосереднє відношення до гарантування законодавчо визначеного права потерпілих на компенсацію завданої злочином шкоди.

Вище ми вже говорили про таку складову прокурорського нагляду, як нагляд за додержанням закону щодо встановленого законом порядку вирішення заяв (повідомлень) про кримінальні правопорушення та їх розслідування. Адже прокурорський нагляд розпочинається саме з моменту отримання повідомлення про вчинене правопорушення і продовжується протягом усього ходу досудового розслідування, порядок якого перебуває під постійним наглядом прокурора, бо саме він здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Ще однією складовою предмета прокурорського нагляду за органами досудового розслідування є законність процесуальних (тобто передбачених КПК) рішень, що приймаються піднаглядними органами. Цих рішень може бути доволі багато. Окрім того, вони різноманітні та різноаспектні як за характером, так і за юридичними наслідками. Кожне таке рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Прийняття процесуальних рішень, які у переважній більшості випадків відповідають названим вимогам, разом з тим, інколи пов’язане із певними помилками та порушеннями закону. Саме цим і пояснюється те, що законність прийняття процесуальних рішень виступає самостійною складовою предмета прокурорського нагляду за органами, що здійснюють досудове розслідування.

Усі складові прокурорського нагляду тісно між собою пов’язані, і в багатьох випадках переплітаються. Перевірка додержання органами, що здійснюють досудове розслідування, прав і свобод людини і громадянина, залученого у сферу кримінального судочинства, взаємовідносна з оцінкою законності та обґрунтованості рішень щодо застосування заходів процесуального примусу, провадження слідчих (розшукових) дій, а також із виконанням вимог закону, які регламентують процедуру дій та рішень за заявами (повідомленнями) про злочини та здійснення кримінального провадження.

Прокурорський нагляд в стадії досудового розслідування поширюється і на виконання закону керівниками органів досудового розслідування – підрозділів органів внутрішніх справ, служби безпеки тощо. Прокурор має право перевіряти, чи використовують і як використовують ці службові особи свої законні повноваження для здійснення керівництва і процесуального контролю за діями та рішеннями підлеглих їм слідчих.

Завдання прокурорського нагляду за виконанням законів органами досудового розслідування обумовлюються предметом нагляду. Сьогодні згідно із ст. 2 КПК у загальному вигляді їх можна сформулювати як:

- охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;

- забезпечення засобами прокурорського нагляду виконання вимог закону щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування;

- викриття винних;

- забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, і жоден невинуватий не був обвинувачений;

- забезпечення застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

До завдань цього виду прокурорського нагляду також можна віднести:

- попередження, виявлення та усунення порушень прав і свобод учасників досудового розслідування;

- попередження, виявлення та усунення порушень процесуального порядку розгляду та вирішення заяв (повідомлень) про кримінальні правопорушення тощо.

На кожній із досудових стадій кримінального провадження перераховані завдання прокурора конкретизуються, набуваючи специфічного характеру залежно від етапу розслідування і форми його завершення.

Чинним КПК (ст.. 216) визначена підслідність кримінальних проваджень слідчим різних відомств та компетенція органів досудового розслідування. Тому ще одним із завдань прокурорського нагляду є слідкування за тим, щоб слідчі діяли в межах своєї компетенції. Стосовно підслідності треба запам’ятати, що до створення і початку діяльності ДБР - Державного бюро розслідувань України (до 5-ти років) слідчі органів прокуратури здійснюватимуть розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, що займають особливо відповідальне становище згідно частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, правоохоронцями та суддями.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:

частини першої (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402–421, 423–435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності цим Кодексом;

частини п’ятої статті 216 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня початку діяльності Національного антикорупційного бюро України, але не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Кодексом;

{Пункт 1 розділу X доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014}

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. До дня введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402–421, 423–435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.

Після введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402–421, 423–435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної цим Кодексом.

До дня введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.

{Пункт 1 розділу XI доповнено абзацом згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014}

Після введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури Національному антикорупційному бюро України.

{Пункт 1 розділу XI доповнено абзацом згідно із Законом № 1698-VII від 14.10.2014}

ВИСНОВКИ З ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ:

Прокурор згідно нового КПК наділений достатніми повноваженнями для здійснення ефективного нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування. Стаття 36 КПК наділяє прокурора достатніми повноваженнями щодо відповідного реагування на виявлені ним в ході досудового розслідування порушення. Йому надається право припиняти дію чи бездіяльність, які оскаржуються, скасовувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження, зупинення досудового розслідування, про відмову у визнанні потерпілим, дії чи бездіяльність слідчого при застосуванні заходів безпеки тощо.

Одночасне здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва через призму електронного нагляду значно підвищує оперативність реагування на порушення норм кримінального процесуального законодавства. Водночас це стане запорукою дієвого захисту прав і свобод громадянина. І це лише частина нововведень, спрямованих на підвищення ролі органів прокуратури у кримінальному провадженні.