Тема 2. Шлюб. Умови та порядок укладення шлюбу. Недійсність шлюбу.

Рекомендована кількість годин - 4 години.

Методичні вказівки.

При вивченні теми «Шлюб. Умови та порядок укладення шлюбу. Недійсність шлюбу.» необхідно мати на увазі, що основні засади правового регулювання шлюбу в Україні за­кріплені в ст. 51 Конституції, яка встановлює, що сім'я, дитинс­тво, материнство і батьківство охороняються державою. Вона зацікавлена у зміцненні та стабільності шлюбу і тому здійснює контроль за його укладенням і припиненням та захищає лише шлюби, укладені в органах РАЦС. При цьому потрібно надати не лише визначення шлюбу, але й визначити його ознаки.

Говорячи про порядок укладення шлюбу, слід докладно дослідити такі питання, як: шлюбний вік, право на шлюб неповнолітніх осіб, визначити умови та перешкоди укладання шлюбу, особливості державної реєстрації шлюбу та її значення, порядок державної реєстрації шлюбу, взаємна обізнаність осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, про стан здоров’я, час та місце реєстрації шлюбу, а також заручини.

Розглядаючи питання про визначення поняття шлюбу, потрібно також враховувати, що відповідно до ст. 21 СК проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, оскільки сімейне законодавство Украї­ни визнає лише зареєстрований шлюб як факт, що породжує сімейні права та обов'язки. Водночас СК містить у собі певні розбіжності стосовно регулювання зазначених правовідносин, зокрема, ряд статей (наприклад, ст.ст. 74, 91 СК) закріплюють такі самі майнові права для осіб, що знаходяться у фактич­них шлюбних відносинах, як і для подружжя (право спільної сумісної власності на майно, право на утримання, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними).

Слід зазначити, що у популярній літературі досить часто неправильно застосовують термін «цивільний шлюб», під яким розуміють фактичне проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, проте в СК зазначені відносини називаються фактичними шлюбними стосунками. Крім того, цивільним шлюбом визнається шлюб, укладений з дотриман­ням певних вимог в органах РАЦС, у зв'язку з чим вживання терміна «цивільний шлюб» для регулювання фактичних шлюб­них стосунків не є доцільним.

Говорячи про умови та перешкоди укладеня шлюбу, слід враховувати, що під умовами укладення шлюбу слід розуміти обставини, на­явність яких необхідна для того, щоб шлюб мав юридичнусилу. В теорії сімейного права розрізняють позитивні та нега­тивні умови укладення шлюбу. Наявність позитивних дає мож­ливість укладення шлюбу, що ж стосується негативних (перешкоди), то саме їх відсутність дає таку можливість.

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації, яка має, як уже вказувалося, конститутив­не (правостворююче) значення, бо тільки шлюб, зареєстрований у встановленому порядку, породжує правові наслідки. Держав­на реєстрація — обов'язковий елемент шлюбу, який встановле­ний для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чо­ловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а та­кож в інтересах держави та суспільства (ч. 1 ст. 27 СК). З моменту реєстрації шлюбу виникають права й обов'язки чоловіка і жінки як подружжя.

Окрему увагу слід приділити сучасним проблемам визнання шлюбу недійсним. У СК передбачені три види недійсного шлюбу: 1) абсолютно недійсний шлюб - визнається недійсним без рішення суду (ст. 39 СК); 2) відносно недійсний - визнання шлюбу недійсним за рішенням суду (ст. 40); 3) можливість визнання шлюбу недійсним за рішенням суду (ст. 41). У звязку з чим слід обов’язковою надати характеристику кожного з видів.

При вивченні даної теми проблеми слід звернути увагу, що від визнання шлюбу недійсним слід відрізняти визнання шлю­бу неукладеним. Якщо для визнання шлюбу недійсним суттєвим є відсутність фактичного складу позитивних умов його укладен­ня або наявність хоча б однієї з негативних умов, то для визнання шлюбу неукладеним суттєвим є порушення самої процедури реє­страції шлюбу, а саме реєстрація його у відсутності нареченої (або) нареченого (ст. 48 СК). Тому треба чітко усвідомити різницю між цими поняттями, і правові наслідки цих положень з посиланням на СК України.

Питання до теми:

1. Визначення шлюбу за сімейним правом України.

2. Порядок укладання шлюбу. Шлюбний вік. Право на шлюб неповнолітніх осіб.

3. Умови та перешкоди укладання шлюбу.

4. Державна реєстрація шлюбу та її значення. Порядок державної реєстрації шлюбу. Взаємна обізнаність осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, про стан здоров’я.

5. Заручини.

6. Час та місце реєстрації шлюбу. Правові наслідки шлюбу. Правозгідність шлюбу.

7. Підстави та порядок визнання шлюбу недійсним; особи, які мають право вимагати визнання шлюбу недійсним.

8. Шлюб, який є недійсним (реєстраційний порядок визнання шлюбу недійсним).

9. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду.

10. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду.

11. Час, з якого шлюб є недійсним. Визнання шлюбу недійсним після його припинення.

12. Правові наслідки недійсності шлюбу. Наслідки визнання шлюбу недійсним для того з подружжя чиї права були порушені укладенням такого шлюбу (добросовісного подружжя). Права і обов’язки батьків і дитини, яка народилася у недійсному шлюбі.

13. Підстави та порядок визнання шлюбу неукладеним. Наслідки визнання шлюбу неукладеним.

Задача 1. Богданов та Окунева подали заяву на реєстрацію шлюбу, яка мала бути проведена 20 квітня. Однак 10 квітня Богданов потрапив в автомобільну катастрофу. У зв’язку з цим за заявою Окуневої реєстрація шлюбу була перенесена на 12 квітня. Коли працівник органу РАЦСу прибув до лікарні Богданов не розмовляв, на запитання не реагував. За наполяганням Окуневої, яка була вагітною, шлюб було зареєстровано.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 2. 19-річна Юліанова та 16-річний Андріїв подали до суду заяву про надання їм права на шлюб у зв’язку з вагітністю Юліанової. Батьки Андріїва як його піклувальники надіслали суду свої заперечення щодо цього.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 3. Натова та Попов зареєстрували шлюб. Через два роки, навчаючись у ВУЗі в іншому місті, Попов познайомився з Онишко і теж зареєстрував з нею шлюб. Ще через рік Натова народила дитину. Оскільки Попов матеріально не допомагав, вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

Натомість Онишко звернулась із заявою до РАЦСу за місцем свого проживання про анулювання актового запису про шлюб Попова та Натової, зазначивши, що вони фактично припинили шлюбні відносини і їх шлюб уже три роки є недійсним. Проаналізуйте ситуацію.

Задача 4. Соловій та Романів зареєстрували шлюб. Через деякий час Соловій дізнався, що дружина має двох дітей від попереднього шлюбу. Соловій звернувся до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним за підставою відсутності його вільної згоди на укладення шлюбу з Романів.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 5. Таврій зареєстрував шлюб зі Солодченко. Через рік він звернувся до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним за підставою його фіктивності. Свої позовні вимоги він мотивував тим, що Солодченко уклала шлюб з корисливих мотивів. Зокрема, вона не бажає працювати і вимагає від Таврія її повного утримання. Народження дитини Солодченко теж не бажає.

Вирішіть спір.

Задача 6. Зареєструвавши шлюб, через деякий час Костюк з’ясувала, що до реєстрації шлюбу її чоловік спільно проживав з іншою жінкою, має з нею спільних малолітніх дітей. Вона звернулась до органу РАЦСу із заявою про анулювання актового запису про її шлюб з Костюком.

Які дії має вчинити орган РАЦСу ?

Тема 3. Припинення шлюбу.

Рекомендована кількість годин - 4 години.

Методичні вказівки.

У процесі вивчення даної теми слід звернути увагу, насамперед на те, що в теорії сімейного права під припиненням шлюбу ро­зуміється зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення на майбутнє правовідносин, що виникли між подружжям з юридично оформленого шлюбу. Припинення шлюбу відрізняється від визнання його недій­сним тим, що воно спрямоване на майбутнє, тоді як визнання шлюбу недійсним має зворотну силу і припиняє правові на­слідки шлюбу з моменту його укладення. Згідно зі ст. 104 СК шлюб припиняється внаслідок смер­ті одного з подружжя або оголошення його померлим чи внаслідок розірвання шлюбу. Це вичерпний перелік підстав припинення останнього.

Говорячи про припиненя шлюбу, доцільно визначити його відмінність від визнання шлюбу недійсним.

За життя подружжя шлюб може бути припинений внаслідок волевиявлення одного чи обох із подружжя (опікуна недієздат­них чоловіка, дружини) шляхом його розірвання (розлучення). Терміни «розірвання шлюбу» та «розлучення» розглядаються у теорії сімейного права і вживаються у правозастосовній практиці органів РАЦС та судів як синоніми.

Згідно з чинним законодавством шлюб може бути розірвано за постановою органу РАЦС або за рішенням суду. Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного чи обох з подружжя є виявом принципу вільності укладення шлюбу, його розірвання та рівності подружжя. Оскільки укладення шлюбу здійснюється на вільних та добровільних засадах, ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо втрачена їх основа. Тому правом пред'явлення позову про розірвання шлюбу СК наділяє обох з подружжя. Водно­час потрібно визнати обставини, за яких шлюб не може бути розірваний жодним з подружжя.

Розглядаючи питання порядку припинення шлюбу, потрібно докладно визначити особливості кодного з них – як адміністративного, так і судового. Особливу увагу потрібно звернути на правові наслідки припинення шлюбу та їх класифікацію, яка надається в літературі. Правові наслідки розірвання шлюбу виявляються у припи­ненні особистих і майнових прав колишнього подружжя. При­чому одні права припиняються відразу після розлучення, а інші можуть бути збережені або за бажанням одного з подружжя (наприклад, право на вибір прізвища), або в силу прямого при­пису закону. Так, відповідно до ч. 2 ст. 76 СК непрацездатна особа, яка потребує матеріальної допомоги, зберігає право на одержання утримання від колишнього чоловіка, колишньої дружини, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розлучення.

З розірванням шлюбу припиняється дія законного режиму майна подружжя, тобто режиму спільної сумісної власності, щоправда, за умови поділу майна, набутого дружиною і чо­ловіком за час шлюбу. Якщо ж такого поділу не було, то і після розлучення майно продовжує залишатися спільним з відповідним правовим режимом, оскільки воно було набуте за час шлюбу. До вимог розлученого подружжя про поділ спільного майна застосовується позовна давність тривалістю у З роки. З розірванням шлюбу перестає діяти передбачена СК презумпція згоди одного з подружжя на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном другим з подружжя. Для цього потрібна чітко висловлена згода другого власника майна, тобто розлученого чоловіка або розлученої дружини.

Після розірвання шлюбу припиняються і права, передбачені іншими галузями права, зокрема право на одержання одним із колишнього подружжя спадщини після смерті другого з них, право на пенсійне забезпечення у зв'язку з втратою годувальника тощо. Однак розірвання шлюбу, яке припиняє правовідносини між подружжям, не призводить до припинення правовідносин між батьками и дітьми.

Окрему увагу слід приділити питанням встановлення режиму окремого проживання подружжя. У СК вперше у сімейному законодавстві України викорис­товується поняття «режим окремого проживання подружжя». Відповідно до ч. 1 ст. 119 СК цей режим встановлюється для подружжя судом у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Частина 2 ст. 120 СК закріплює такі найважливіші правові наслідки встановлення режиму окремого проживання под­ружжя: 1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чолові­ком, не вважатиметься набутим у шлюбі; 2) дитина, народжена дружиною після спливу 10 місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

В сучасних умовах вважається, що режим окремого про­живання подружжя слід вважати альтернативою розлучення. При цьому важливе значення має той факт, що встановлення режиму окремого проживання подружжя можливе і за наяв­ності неповнолітніх дітей.

Питання до теми:

1. Визначення та підстави припинення шлюбу.

2. Поняття припинення шлюбу та його відмінність від визнання шлюбу недійсним.

3. Порядок припинення шлюбу.

4. Припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або у разі оголошення його померлим у встановленому законом порядку.

5. Припинення шлюбу в наслідок його розірвання.

6. Розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей.

7. Розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя.

8. Визнання розірвання шлюбу фіктивним.

9. Розірвання шлюбу за рішенням суду. Право на пред’явлення позову про розірвання шлюбу.

10. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя.

11. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання.

12. Правові наслідки припинення шлюбу.

13. Режим окремого проживання подружжя. Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя.

Завдання 1.Складіть таблицю порівнянь щодо підстав, порядку встановлення і підстав та порядку розірвання шлюбу, правових наслідків встановлення сепарації та розірвання шлюбу, а також підстав, порядку та наслідків припинення сепарації і поновлення розірваного шлюбу.

Завдання 2.Складіть таблицю порівнянь щодо підстав, порядку та правових наслідків недійсності та розірвання шлюбу.

Задача 1. Ноткін пред`явив позов до Красицької про розірвання шлюбу, в якому вказував, що шлюб вони уклали 15 травня 2004 року, а в червні того ж року вони припинили шлюбні відносини через ненормальні відносини з відповідачкою і втручання в сімейне життя її матері.

Посилаючись на неможливість продовження шлюбних відносин, позивач просив шлюб розірвати.

Красицька пред`явила зустрічний позов про визнання шлюбу недійсним, обгрунтовуючи його тим, що у Ноткіна не було наміру створювати з нею сім`ю, бо вже в червні 2004 року він припинив з нею шлюбні відносини, задовольнившись пропискою у неприватизованій квартирі у м. Києві та вселенням у квартиру.

Вирішіть спір.

Задача 2. 15.07.2004року районним судом було постановлено рішення про розірвання шлюбу між Короленко та Москвіною. В органах РАЦСу Короленко та Москвіна розірвання шлюбу не реєстрували. 15.09.2004 року Короленко помер.

Чи буде М. спадкувати після нього як його дружина?

Яке юридичне значення має рішення суду про розірвання шлюбу і реєстрація розірвання шлюбу в органах РАЦСу ?