Шлюб: поняття, умови, порядок укладання. Значення державної реєстрації шлюбу.

Сім’я — первинний та основний осередок сус-

пільства, в якому реалізується дітородна, виховна

та інші функції суспільного життя.

Сім’ю складають особи, які спільно прожива-

ють, пов’язані спільним побутом, мають взаємні

права та обов’язки, що визначені в сімейному за-

конодавстві.

Також назвати сім’єю можна подружжя й тоді,

коли один із подружжя —дружина чи чоловік —

у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батька-

ми, дітьми та з інших поважних причин не проживає спільно з другим. Дитина

теж належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення

(удочеріння), досягнення шлюбного віку. Проте сім’я створюється і особою,

яка народила дитину, незалежно від цього віку.

Шлюб — це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у держав-

ному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю

жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та

обов’язків подружжя. Звичайно, законодавство захищає майнові інтереси

й тих осіб, які живуть без реєстрації шлюбу, але перевага все ж надається

зареєстрованим.

Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка

прав і обов’язків подружжя.

Закон встановлює шлюбний вік для жінок — 17 років, а для чоловіків —

18 років. Іноді бувають ситуації, коли закон допускає укладення шлюбу до

настання шлюбного віку. Якщо особі вже виповнилося 14 років, суд за її за-

явою може надати дозвіл на укладення шлюбу. Однак суд братиме до уваги

не палке кохання, а те, чи відповідатиме укладення шлюбу її інтересам. Осо-

ба, молодша за 14 років, не може одружитися.

У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої

лінії споріднення (батьки й діти, в тому числі всиновлені). Також у шлюбі між

собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра.

Повнорідними є брати й сестри, які мають спільних батьків; неповнорідни-

ми є брати й сестри, які мають спільну матір або спільного батька. Те саме

стосується двоюрідних братів та сестер, рідних тітки, дядька та племінника,

племінниці.

За рішенням суду може бути надано право на шлюб між рідною дитиною

всиновлювача та всиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були

всиновлені.

Особи, які бажають одружитися, мають подати заяву в державний орган

реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) за місцем проживання однієї з осіб,

що вступає в шлюб, або за місцем проживання батьків. Від цього часу ці осо-

би вважаються зарученими.__ Проте заручини не створюють обов’язку вступити в шлюб. Особа, що відмо-

вилась від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні витрати, які були

нею зроблені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.

У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв’язку з май-

бутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути

розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов’язана повернути

річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася — відшкодувати її

вартість.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна

одній про стан свого здоров’я.

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами

заяви про реєстрацію шлюбу (іноді керівник державного органу реєстрації

актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього стро-

ку). Шлюб реєструється у день подання заяви в разі вагітності нареченої,

народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя

нареченої або нареченого.

Щодо місця реєстрації, то це відбувається в приміщенні державного орга-

ну реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу

може бути проведена і в іншому місці (наприклад, у літаку, на повітряній

кулі).

Під час реєстрації шлюбу прізвища наречених можуть бути змінені,

а можуть залишитися незмінними. Наречена, наречений також мають право

приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони

обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається,

з якого прізвища воно буде починатись. Складання більше двох прізвищ

не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини,

до якої належить наречена або наречений. Якщо прізвище на момент реє-

страції шлюбу вже є подвійним, то особа має право замінити одну із частин

свого прізвища на іншу.

Після укладення шлюбу у подружжя з’являються щодо одне одного певні

права та обов’язки, їх регулює Сімейний кодекс України. Їх поділяють на

особисті (немайнові) і майнові.

До особистих прав подружжя слід віднести право на материнство, право

на батьківство,право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальнос-

ті, право дружини і чоловіка на фізичний та духовний розвиток, право дру-

жини та чоловіка на зміну прізвища, право дружини та чоловіка на розподіл

обов’язків і спільне вирішення питань життя сім’ї, право дружини та чоловіка

на особисту свободу й на припинення відносин.

На подружжі лежить обов’язок турбуватися про сім’ю. Це означає, що

дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних

відносин між собою та іншими членами родини на почуттях взаємної любо-

ві, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов’язаний утверджувати

в сім’ї повагу до матері, а дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу

до батька.

Шлюб створює для подружжя й особливий особистий обов’язок — не

вступати в інші шлюбні правовідносини під час дії раніше укладеного шлюбу.__ Особа вправі перебувати одночасно у багатьох цивільних, трудових, адмі-

ністративних й інших правовідносинах, але не можна перебувати в кількох

шлюбних правовідносинах.

Висновок.Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення

стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів

подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Ключові слова і поняття:сім’я, шлюб, особисті і майнові права подружжя.

Наши рекомендации