Тема 19. Завдання (4 год.)
1. Обґрунтуйте перспективи геополітичного вибору України (на вибір студента).
2. Обґрунтуйте перспективи міжнародного політичного регіонального вибору України (за вибором студента).
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Самостійна робота виконується шляхом опрацювання рекомендованої літератури, а також самостійно виявлених останніх публікацій поч. 2010‑х рр. Ця робота є важливою складовою вивчення теорії та історії міжнародних відносин. Вона допомагає засвоєнню теоретичного курсу, отриманню додаткових знань, спрямовує на ретельне вивчення окремих тем курсу, на уважне дослідження опублікованих джерел. Опрацьований матеріал студенти, за узгодженням із викладачем, можуть викладати у формі конспекту, усного складання чи контрольної роботи.
При самостійному опрацюванні теми “Сучасні теорії міжнародних відносин” звертається увага на класифікацію теорій (політичний ідеалізм, політичний реалізм, школа стратегічного аналізу, модерністські). Аналізуються праці головних теоретиків МВ (концепції Д. Перкінса, У. Ліппмана, Т. Мюрея, Ч. Маршалла, Е. Карра, Г. Моргентау, Г. Кіссінджера, Р. Кайта та ін.). З точки зору сучасних загроз людству необхідно проаналізувати проблеми “Гуманітарного втручання” на захист прав людини, створення системи колективної безпеки, “національного інтересу” США, національної безпеки, силової загрози як чинника попередження війни, стратегічних сил стримування, конфлікту. Студент може висловити власне ставлення щодо дискусії традиціоналістів та модерністів, спробувати застосувати елементи моделювання, ігор, спрогнозувати перспективи неомарксизму.
Тема “Цивілізаційний вимір міжнародних відносин” має важливе значення і в більш ширшому контексті цивілізаційного підходу до оцінки історії розвитку людського суспільства. Звертається увага на зміст теорій, концепцій М. Данилевського (культурно-історичних типів), О. Шпенглера (цивілізаційна), А. Дж. Тойнбі (локальних цивілізацій), С. Хантінгтона (“зіткнення цивілізацій”), О. Кузнецова (цивілізаційна). Необхідно проаналізувати теоретичні засади панславізму. Здійснюється порівняльний аналіз сучасних тенденцій розвитку цивілізаційної теорії.
Вивчення теми “Міжнародні системи” розпочинається з проблеми виникнення і сутності системного підходу. Звертається увага на питання узгодження, середовища, відповідності. Далі аналізуються теорії М. Каплана, С. Хоффмана, Р. Роузкранца, К. Уолтца, Р. Арона. Зокрема, розкриваються положення макромоделей та історичних типів, стабільності, міжнародних систем.
Тема “Міжнародні конфлікти та їх урегулювання” розпочинається з вивчення сутності та функцій конфліктів. Далі висвітлюється структура міжнародного конфлікту. Важливе значення мають стратегія (суперництво, співробітництво, компроміс, пристосування, уникнення) і тактика (жорстка, нейтральна, м’яка) поведінки в конфлікті. Кращому розумінню змісту конфліктів сприяє знання їх типології, типів стратегії поведінки учасників, регіону охоплення, етапів розвитку, в т. ч. етапів військової фази. Студент має знати шляхи запобігання чи регулювання конфліктам (переговори, спільні рішення).
ШКАЛА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
| с/а показник | Бали за модуль |
| 4,87 – 4,99 | |
| 4,75 – 4,86 | |
| 4,5 – 4,74 | |
| 4,25 – 4,49 | |
| 3,75 – 4,24 | |
| 3,5 – 3,74 | |
| 3,25 – 3,49 | |
| 3 – 3,24 | |
| 2,87 – 2,99 | |
| 2,75 – 2,86 | |
| 2,63 – 2,74 | |
| 2,51 – 2,62 | |
| 2,5 | |
| 2,4 | |
| 2,3 | |
| 2,2 | |
| 2,1 | |
Робота на семінарах оцінюється за 4-бальною системою: 2 (відмова від відповіді, невірна відповідь, відповідь з не своїм конспектом, підручником чи іншим друкованим матеріалом), 3, 4, 5. За підсумками тематичного модулю визначається середньоарифметичний показник з переведенням його у бали (до 18 балів по модулю) згідно шкали. Студент, який не встиг виступити на семінарі у зв’язку з активністю інших членів групи або відсутністю з поважної причини, але на думку викладача володіє необхідним потенціалом, може виявити знання на консультаціях (згідно семестрового навантаження викладача) в усній чи письмовій формі. Можуть оцінюватися з конкретної теми, конспект лекцій, оформлення наочності, виступ на конференції, публікація, додаткові завдання із самостійної роботи, МКР із збільшенням числа балів.
Самостійна робота (до 5 балів по модулю) здається студентом за узгодженням з викладачем у формі конспекту, контрольної роботи чи усно. МКР (до 7 балів по модулю) виконується письмово за темами лекцій, семінарів, самостійних робіт.
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою | |
| для екзамену, курсового проекту (роботи), практики | для заліку | ||
| 90 – 100 | А | Відмінно | Зараховано |
| 85 – 89 | В | добре | |
| 75 – 84 | С | ||
| 65 – 74 | D | задовільно | |
| 60 – 64 | Е | ||
| 35 – 59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | не зараховано з можливістю повторного складання |
| 0 – 34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
Індивідуальні навчально-дослідні завдання, кваліфікаційні (курсові) роботи не заплановані. Натомість передбачено написання (за бажанням студента) рефератів як одного з видів позааудиторної самостійної роботи, який виконується в процесі вивчення програмного матеріалу і завершується не пізніше ніж за два тижні до підсумкового тестування з даної навчальної дисципліни. Його метою є практичне застосування знань студента з навчального курсу і розвиток навичок самостійної роботи на основі самостійного опрацювання першоджерел, монографій, доповідей, статей, інформаційних повідомлень, на які робляться посилання. Студент самостійно визначає структуру реферату, формулює назви його складових і висновки, має право уточнювати чи видозмінювати тему в межах поставленої проблеми. За рішенням викладача реферат може бути винесений на захист під час семінарських занять або поточних контрольних заходів.
Методи навчання
Лекції, семінарські заняття, самостійна робота із збірниками документів, публікаціями у вітчизняних і зарубіжних збірниках статей, журналах, газетах, картами, складання хронології основних подій історії міжнародних відносин, зустрічі з учасниками зовнішніх зв’язків, виконання тестових завдань, написання контрольних робіт, рефератів.
10. Методи оцінювання
Оцінювання активності і знань студентів під час семінарських занять, тестування, виконання самостійних завдань, ведення лекційних конспектів тощо.
Основними критеріями оцінювання є:
– вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал у певній системі;
– вміння пояснювати історичні факти, оцінювати події та явища історії;
– вміння орієнтуватися у науковій періодизації історії, розглядати суспільні явища у розвитку і конкретно історичних умовах;
– вміння працювати з різноманітними джерелами знань, самостійно здобувати історичну інформацію, здійснювати науковий пошук;
– володіти навичками роботи історика-дослідника;
– вміння аргументовано, переконливо, на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на проблему, зіставляти різні погляди в оцінці тих самих подій;
– вміння користуватися науковою термінологією;
– вміння вільно читати історичну карту, користуватися нею як одним із джерел історичної інформації;
– вміння рецензувати відповіді інших студентів оцінювати власну відповідь.
Критерії оцінки знань студентів
Оцінка “відмінно”– студент вільно володіє матеріалом, знає усі терміни даного курсу, вміє пояснити і проаналізувати факти, події, явища закономірності теорії та історії міжнародних відносин; узагальнити вивчений матеріал і може сформулювати самостійні висновки, дає розгорнутий виклад суті проблеми.
Оцінка “добре”– студент в цілому володіє обов’язковим матеріалом, але допускає окремі помилки при його викладенні, знає переважну більшість понять даного курсу, викладає думки логічно, послідовно і точно, але труднощі виникають при обґрунтуванні висновків.
Оцінка “задовільно”– студент показує загальне розуміння програмного матеріалу, може репродуктивно відтворювати значну його частину, допускає помилки при формулюванні визначень основних понять, не дотримується логічності і точності викладу думки, не може навести самостійні приклади і обґрунтовувати висновки.
Оцінка “незадовільно”– студент не володіє необхідним обсягом програмного матеріалу з теорії та історії міжнародних відносин, не може подати стислу інформацію з того чи іншого питання, труднощі викликає термінологічний апарат, нелогічним є виклад матеріалу, немає при відповіді висновків і узагальнень.
11. Шкала оцінювання засвоєння начального матеріалу
| Середньозважений бал за національною шкалою | Оцінки ECTS | Оцінка за національною шкалою |
| 4,75 ... 5 | А | відмінно (зараховано) |
| 4,25 ... 4,74 | В | добре (зараховано) |
| 3,75 ... 4,24 | С | |
| 3,25 ... 3,74 | D | задовільно (зараховано) |
| 3 ... 3,24 | E | |
| 2,5 ... 2,99 | FX | незадовільно (не зараховано) з можливістю повторного складання |
| 2 ... 2,49 | F | незадовільно (не зараховано) з обов’язковим повторним курсом |
Методичне забезпечення
Підручники, посібники, карти, термінологічні словники, фахові журнали, періодика, хрестоматії. Навчально-методичний комплекс. Методичні рекомендації до семінарських занять і до самостійної роботи студентів.
13. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
13. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Артюхина-Московенко В.И., Злобин А.А.. Основы теории международных отношений. – М., 1988.
Богатуров А.Д., Косолапов Н.А., Хрусталев М.А. Очерки теории и политического анализа международных отношений. – М., 2002.
Введение в теорию международных отношений: Учеб. пособие. – М., 2001.
Введение в теорию международных отношений и анализ внешней политики: Учеб. пособ.. – СПб., 2001.
Горохов В.Н. История международных отношений. 1918 – 1939: Курс лекций. – М., 2004.
Дебидур А. Дипломатическая история Европы. Священный Союз от Венского до Берлинского конгресса. 1814 – 1878. – І т. – Ростов-на-Дону, 1995.
Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995.
Энно Ди Нольфо. История международных отношений (1918 – 1999): В 2 т. – М., 2003.
Зінченко А.А. Історія дипломатії: від давнини до нового часу. – К., 2005.
Історія міжнародних відносин України (ХХ ст.): Текст лекцій. – Львів, 1996.
Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. – Львів, 1995.
Камінський А. Основи міжнародних відносин. – Львів, 2001.
Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ століття. – К., 1999.
Крушинський В.Ю., Манжола В.А. Міжнародні відносини та світова політика 1945 – 1980. Дати. Події. Факти: Навч. посіб. – К., 2007.
Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин: Підручн. 3-е вид. – К., 2007.
Манжола В.А., Гайдуков П.Ф., Губерський Л.В. та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1945 – 1970-ті роки. – К., 1999.
Мартиненко А.К., Мартиненко Б.А. Міжнародні відносини 1945 – 1975 років. – К., 2004.
Марущак М.Й. Історія дипломатії ХХ століття: Курс лекцій. – Львів, 2000.
Мировая политика: теория, методология, прикладной анализ. – М., 2005.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки): Підручн. – К., 2003.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 рр.): Підручн. – К., 2001.
Міжнародні відносини: історія, теорія, економіка. – Львів, 2002.
Наринский М.М. История международных отношений. 1945 – 1975. – М., 2004.
Нариси з історії дипломатії України. – К., 2001.
Современные международные отношения и мировая геополитика. – М., 2004.
Табачник Д.В. Українська дипломатія: нариси історії (1917 – 1990 рр.): Навч. посібн. для студ. – К., 2006.
Теория международных отношений на рубеже столетий. – М., 2002.
Теория международных отношений: Хрестоматия. – М., 2002.
Троян С.С. Вступ до теорії міжнародних відносин: Навч. пос. – К., 2000.
Україна у міжнародних відносинах ХХ століття: Навч. посібн. – Львів, 2004.
Теория международных отношений на рубеже столетий. – М., 2002.
Хонин В.Н. Теория международных отношений. Общая часть. – К., 2005.
Цыганков П.А. Теория международных отношений. – М., 2002.
Шепєлєв М.А. Теорія міжнародних відносин. – К., 2002.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Агитон К. Альтернативный глобализм: новые мировые движения протеста. – М., 2004.
Альтернативные пути к цивилизации. – М., 20002.
Аннан К.А. Ми народи: Роль Організації Об’єднаних Націй у ХХІ ст. – К., 2000.
Антиглобализм и глобальное управление: доклады, дискуссии, справочные материалы. – М., 2006.
Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. Вип. 32. – Ч. 1–2. – К., 2002.
Арон Р. Мир і війна між націями. – К., 2000.
Бек У. Что такое глобализация? – М., 2001.
Белорус О.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. – К., 2000.
Белорус О.Г. Экономическая системаглобализма. – К., 2003.
Бжезінський Зб. Велика шахівниця. – К., 2000.
Бжезинский Зб. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство. – М., 2004.
Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – К., 2001.
Білорус О.Г., Кримський С.Б., Павленко Ю.В. Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001.
Бовин А.Е. Мирное сосуществования. История. Теория. Политика. – М., 1988.
Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане: История и теория международных отношений в Восточной Азии после Второй мировой войны (1945 – 1995). – М., 1997.
Бодрук О.С. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. – К., 2001.
Бруз В.С. ООН: врегулювання міжнародних конфліктів. – К., 1993.
Братимов О.В., Горский Ю.М., Делягин М.Г., Коваленко А.А. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи. – М., 2000.
Брендон П. Упадок и разрушение Британской империи. – 1781 – 1997. – М., 2000.
Брестский мир. – М., 1992.
Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право: основи теорії. – К., 2002.
Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. – СПб., 2001.
Василенко И.А. Политическая глобалистика. – М., 2000.
Вейцківський І.І. Зовнішня політика країн Західного Середземномор’я в 264 – 219 рр. до х. е. – Львів, 1959.
Видрін Д., Табачник Д. Україна на порозі ХХІ ст. Політичний аналіз. – К., 1995.
Введение в геополитику. – М., 2001.
Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Об’єднана Європа: від мрій до реальності. Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу. – К., 2009. – 376 с.
Военная политология. – М., 1993.
Война и политика. 1939 – 1941. – М., 1999.
Волковский Н.Л. История информационных войн: В 2-х ч. – СПб., 2003.
Волес В., Волес Г. Творення політики у Європейському Союзі. – К., 2004.
Восток / Запад. Региональные подсистемы и региональные проблемы международных отношений. – М., 2002.
Вторая мировая война. Актуальные проблемы. – М., 1995.
Гайдуков Л.Ф., Кремень В.Г., Губерський Л.В. та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика. – К., 2001.
Галака С.П. Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у міжнародних відносинах. – К., 2002.
Гаджиев К.С. Введение в геополитику. – М., 2001.
Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы ХІV – ХVІ вв. – М., 1963.
Гальковский Н. Борьба христианства с остатками язычества в Древней Руси. – М., 2000.
Гелд Д. Мак-Грю. Глобалізація / Антиглобалізація. – К., 2004.
Глобалізація: Учебн. – М., 2008.
Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001.
Гриневский О. Тайны советской дипломатии. – М., 2000.
Губський Б.В. Євроатлантична інтеграція України. – К., 2003.
Голуб Н., Клімкін П. Україна та міжнародні організації. – Інформ.-дов. вид. – К., 2003.
Глобальное общество: новая система координат (подходя к проблеме). – СПб., 2000.
Глобализация. Конфликт или диалог цивилизаций? – М., 2002.
Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001.
Говард М. Війна в європейській історії. – К., 2000.
Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби. – К., 1998.
Гуменюк Б.Ш., Щерба О.В. Сучасна дипломатична служба: Навч. посібн. – К., 2001.
Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс європейської інтеграції – К., 2006.
ХХ век: основные проблемы и тенденции международных отношений. – М., 1997.
Дещинський Л., Панюк А. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Ч. 1. – Львів, 2002.
Деятельность Организации Объединенных Наций по поддержанию мира. – М., 1997.
Дюпон Р.Э., Дюпон Т.Н. Всемирная история войн. Кн. 1–4. – СПб., 2000.
Документы международных отношений и внешней политики СССР (1917 – 1945). – М., 1996.
Европа между миром и войной. 1918 – 1939. – М., 1992.
Європейська інтеграція. – К., 2007.
Європейський союз. Консолідовані договори. – К., 1999.
Європейська інтеграція. – К., 2007.
Жигунин В.Д. Международные отношения эллинистических государств в 280– 220 гг. до н. э. – Казань, 1980.
Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем мирових комунікацій і міжнародні відносини. – К., 1999.
Здесенко А.П. Конфліктологія: Навч. пос. – Д., 1999.
Зленко А.М. Дипломатія і політика України в процесі динамічних геополітичних змін. – Х., 2003.
Илюхина Р.М. Лига Наций 1919– 1934. – М., 1989.
История войн и конфликтов: В 2 т. – М., 1997.
История международных отношений и внешней политики России. – М., 2002.
История международных отношений и внешней политики СССР. 1917 – 1987. – Т. 1–3. – М., 1986.
История международных отношений и внешней политики СССР. 1968 – 1978. – М., 1979.
Кальвакоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2 кн. – М., 2000.
Камінський Є., Дашкевич А. Політика США щодо України. Витоки. Концептуальні основи. Практична еволюція. – К., 1998.
Кандалов Ю.И. Международные отношения. – М., 1981.
Кисилёв В.И. Палестинская проблема в международных отношениях: региональный аспект. – М., 1988.
Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1999.
Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібн. – К., 2000.
Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебн 2002.
Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. – К., 2005.
Конфліктологія. – Харків, 2002.
Крылов С.Б. История создания ООН разработка текста устава ООН. – М., 1960.
Копійка В.В. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна. – К., 2005.
Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування, етапи становлення. – К., 2001.
Корж Г. Афганское досье:Война СССР в Афганистане. – Харьков, 2003.
Косевцов В., Бінько І. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів. – К., 1996.
Кремень В.Г. та ін. Україна в контексті глобалізму. – К., 1998.
Критерії членства СОТ, ЄС та НАТО: інтеграційні перспективи України: Аналітичне дослідження. – Вид. 2-е. – К.: Інститут євроатлантичного співробітництва, 2004.
Кулик О., Сардачук П. Елементи дипломатичного протоколу і дипломатичної практики в історії України. – Львів, 2000.
Латинская Америка в международных отношениях. ХХ век: В 2 т. – М., 1998.
Лебедева М.М. Мировая политика. – М., 2003.
Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов: Учеб. пособ. – М., 1999.
Литвин В. Україна: Європа чи Євразія? – К.: Терра, 2004. – 512 с.
Лиштенан Ф. Россия входит в Европу: Императрица Елизавета Петровна и война за Австрийское наследство. 1740 – 1750. – М., 2000.
Мадисон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. – К., 1997.
Межгосударственные отношения и дипломатия на Древнем Востоке. – М.: Наука, 1987. – 308 с.
Мережі і війни. Майбутнє терору, злочинності і бойових дій. – К., 2005.
Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії і практики. – К., 2002.
Мир между войнами. Избранные документы по истории международных отношений 10-х – 40-х гг. – М., 1996.
Международные отношения на Дальнем Востоке в послевоенные годы. – М., 1978. – Т. 1–2.
Международные конфликты. – М., 1972.
Международные отношения в Азиатско-Тихоокеанском регионе. – М., 1979.
Международные отношения: социологические подходы. – М., 1998.
Международные отношения как объект изучения. – М., 1993.
Международные отношения после второй мировой войны. – Т. 1–2. – М., 1962.
Международное право. – М., 2000.
Мировая политика: теория, методология, прикладной анализ. – М., 2005.
Мировые войны ХХ века: В 4-х кн. – М., 2002.
Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин. – К., 1992.
Многоликая глобализация. – М., 2004.
Назаренко А.В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей ІХ – ХІІ веков. – М., 2001.
НАТО: Довідник. – К., 1997.
Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року). – К., 2002.
Олимпиев А.Ю. Ближний и Средний Восток: актуальные проблемы международных отношений. – М., 2004.
Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. – К., 1995.
Организация Варшавского договора: Документы и материалы. – М., 1986.
Основные сведения об Организации Объединенных Наций. – М., 1991.
Павленко Ю.В. История мировой цивилизации. – К., 2002.
Панарин А.С. Глобальное прогнозирование. – М., 2000.
Панарин А.С. Православная цивилизация в глобальном мире. – М., 2002.
Панченкова М.Т., Шеремет В.И. Международные отношения на Балканах в 1815 – 1830 гг. – М., 1983.
Петречко О.М. Зовнішня політика Римської імперії в І ст. н. е. – Львів, 1998. – 103 с.
Політика європейської інтеграції: Навч. посіб. – К., 2007.
Попов В.И. Современная дипломатия. Теория и практика. Дипломатия – наука и искусство. – М., 2000.
Приватизация мировой политики: локальные действия – глобальные результаты. – М., 2008. – 280 с.
Проблеми і перспективи української зовнішньої політики. – Торонто – Оттава, 1996.
Протопопов А.С., Козьменков В.М., Елманова Н.С. История международных отношений и внешней политики России (1648 – 2000). – М., 2003.
Перепелиця Г.М. Без’ядерний статус і національна безпека України. – К., 1998.
Рамочная Конвенция о защите национальных меньшинств. Совет Европы. – К., 1995.
Репецький В.М. Дипломатичне і консульське право. – Львів, 2002.
Родионова И. Глобальные проблемы человечества. – М., 1994.
Розширення Європейського Союзу: вплив на відношення України з центральноєвропейськими сусідами. – К., 2004.
Рябчик М. Дві України: реальні межі, віртуальні війни. – К., 2003.
Скаленко А. Глобальные резервы роста: информация + интеллект + инновации. – К., 2000.
Сорос Дж. Кризаглобального капіталізму. Відкрите суспільство під загрозою. – К., 1999.
Современные международные отношения. – М., 2001.
Современные международные отношения: Учебник для студ. – М., 2000. – 284 с.
Современные международные отношения и мировая политика. – М., 2004.
Соловйова В. Дипломатична діяльність Українських національних урядів 1917 – 1921 // К. – Донецьк: Юго-Восток, 2006.
США и Европа: перспективы взаимоотношений на рубеже веков. – М., 2000.
Табачник Д.В. Українська дипломатія: нариси історії (1917 – 1990 рр.): Навч. посібник. – К.: Либідь, 2006. – 640 с.
Табачник Д.В. Україна на шляху у світ. – К., 1996.
1992 год: новые контуры Западной Европы. – М., 1992.
Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы. – К., 2007.
Україна в процесах міжнародної інтеграції. – Харків, 2003.
Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти. – К., 2002.
Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. – К., 2001.
Українська дипломатична енциклопедія: У 2 т. – К., 2004.
Уроки 11 вересня: проблеми глобальної та національної безпеки. – К., 2002.
Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление. – М., 2001.
Уткин А.И. Мировой порядок ХХІ века. – М., 2001.
Уткин А.И. Россия и Запад: история цивилизаций. – М., 2000.
Федотов А.П. Глобалистика как новая наука о современном мире. – М., 2002.
Фельдхем Р.Дж. Настольная книга дипломата. – Минск, 2004.
Фукуяма Ф. Великий разрыв. – М., 2004.
Фукуяма Ф. Конец истории. – М., 2000.
Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции. – М., 2000.
Холодная война: Новые подходы, новые документы. – М., 1995.
Хорошківський В. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями: еволюція, теорія, практика. – К., 2002.
Хрусталёв М.А. Международные отношения на Ближнем Востоке. – М., 2002.
Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини і зовнішня політика в 1917 – 1945 рр.: Навч. посібн. – К., 1997.
Цыганков П.А. Раймон Арон о политической науке международных отношений. Власть и демократия: Сб. статей. – М., 1992.
Цыганков П.А. Международные отношения. – М., 1996.
Цивилизационные модели современности и их исторические корни. – К., 2002.
Чекаленко Л.Д. Витоки української дипломатії. – К., 2010.
Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Підручник для студ. ВНЗ. – К., 2006.
Шевченко С.І. Україна в міжнародних і економічних відносинах (1950 – 1980-і рр.). – Кіровоград, 2006.
Шеленкова Н.Б. Европейская интеграция: политика и право: – М., 2008.
Шепелев М.А. Глобальный мир. Ondo nuovo и новая политическая наука. – Д., 2002.
Шлемко В., Бінько І. Економічна безпека України: сутність і напрями забезпечення. – К., 1997.
Шульгин О. Без території. – К., 1998.
Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. – М., 2003.
Журнали
Віче.
Международная экономика и международные отношения.
Международная жизнь.
Международные процессы.
Політика і час / Зовнішні справи.
Адреси ІНТЕРНЕТ
Тематичні сторінки
Всесвітній соціальний форум. – http://www.forumsocialmundial.org.br/
Європейська історія – http://library.byu.edu/~rdh/
Європейський огляд – http://www.europeonline.com/
Історія США – http://www.msstate.edu/archives/
Історія зарубіжних держав – http://www.mavicanet
Історія зарубіжних держав – http://www.hronos.km.ru
Канал історії – http://www.historychannel.com
Історія війн – http://www.militera.lib.ru
Світова політика – http://www.globalpolicy.org/resource/
Проект «Холодна війна» – http://cwihp.si.edu
Проект «Холодна війна» – http://www. cold war.ru
Ресурси з істерії – http://kuhttp.cc.ukans.edu/history/
Мережа «Історія» – http://www.thehistorynet.com.
США – ЄС – http://www.usia.gov/topical/pol/atlcomm/
Офіційні сторінки
США – http://www.whitehouse.gov
Британія – http://www.number-10.gov.uk
Франція – http://www.sv.vtcom.fr/ftv/pres/ely/
Німеччина – http://www.government.de
Італія – http://www.italyemb.nw.dc.us/italy/
Міжнародні організації
СОТ – http://www.wto.org
Грінпіс – http://www.greenpeace.org
ЗЄС – http://www.weu.int
Європейський Союз – http://europa.eu.int
МБРР – http://www.worldbank.org
МВФ – http://www.imf.org
Міжнародна Амністія – http://www.oneworld.org
НАТО – http://www.nato.int
ООН – http://www.un.org
Мережа міжнародних організацій – http://www.ned.org