Даль Роберт. Про демократію

ЯКИХ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ ВИМАГАЄ ДЕМОКРАТІЯ ВЕЛИКОГО СОЦІУМУ?

[ ] Отже, якщо країна керується демократично, які вимоги висуваються до неї? Як мінімум, у ній повинні діяти певні політичні угоди, процедури, інститути, які зможуть допомогти їй якщо не цілком відповідати демократичним критеріям, то, принаймні, далеко просунуть п в напрямі до ідеалу

[ ] Короткий перелік політичних інститутів сучасної представницької демократи

■313

1. Виборність посадовців. Конституційний контроль за рішеннями, що приймаються
урядом, здійснюється завдяки тому, що посадові особи обираються громадянами. Отже,
сучасний демократичний уряд країни має представницький характер.

2. Вільні, чесні, часті вибори. Посадові особи вибираються в процесі частих і чесно
організованих виборів, на яких примус практикується порівняно рідко.

3. Свобода волевиявлення. Громадяни, не побоюючись суворого покарання, мають
право висловлювати свої погляди з найширшого кола питань, а також критикувати поса
дових осіб, уряд, режим, соціально-економічний лад і пануючу в даному суспільстві ідео
логію.

4. Доступ до альтернативних джерел інформації. Громадяни мають право викорис
товувати альтернативні й незалежні джерела інформації, якими можуть користуватися
інші громадяни, експерти, газети, журнали, книги, телекомунікації тощо. Більше того,
вже існуючі джерела інформації, що не контролюються урядом чи якоюсь однією полі
тичною групою, яка прагне вплинути на суспільно-політичні погляди і взаємини, знахо
дяться під ефективним захистом закону.

5. Автономія асоціацій. Громадяни для захисту своїх різноманітних прав, включно з
тими, які призначені для ефективного функціонування політичних інститутів, мають та
кож право утворювати порівняно незалежні товариства чи організації, зокрема незалежні
політичні партії та «групи за інтересами».

6. Усезагальні громадянські права. Ніхто з повнолітніх осіб, що постійно мешка
ють у певній країні, на яких поширюється її юрисдикція, не може бути позбавлений
прав, які надаються іншим особам і необхідні для п'яти вищеназваних політичних
інститутів. Вони містять: право участі у вільних і справедливих виборах посадових
осіб держави; право організації штабу виборчої кампанії; право вільного волевияв
лення; право на створення та функціонування незалежних політичних організацій;
право на доступ до альтернативних джерел інформації; право на інші свободи та мо
жливості, які необхідні для ефективного функціонування політичних інститутів де
мократії в умовах цілої країни.

Як правило, ці інститути не з'являються в країні одночасно... Особливо спізнюються останні два. Аж до початку XX ст. усезагальне виборче право було відсутнім і в теорії, і на практиці демократичного республіканського правління. Саме воно більшою мірою, ніж щось інше, відрізняє сучасну представницьку демократію від усіх її ранніх форм.

[...] Оскільки нам доволі важко зрозуміти, що саме попередні покоління в вкладали поняття «демократія», дозвольте мені ще раз підкреслити основні відмінні риси: протягом двадцяти п'яти століть у всіх демократіях та республіках повноправну участь у політичному житті могла брати лише мізерна меншість повнолітніх громадян. «Демократичними» країнами правили лише чоловіки, до того ж далеко не всі. Лише в XX ст. в теорії та на практиці демократія висунула вимогу, щоб право на повноцінну участь у політичному житті було поширене (за рідкісних винятків) на все доросле населення, що постійно мешкає в країні.

І перераховані нами шість політичних інститутів разом являють собою не лише новий вид політичної системи, а й новий вид народовладдя, чого ніколи раніше не було в осяжному минулому з часів установлення «демократії» в Афінах та «республіки» в Римі. Оскільки ця сукупність інститутів сучасного представницького демократичного правління — явище історично унікальне, вона заслуговує на власну назву. Сучасний вид демократичного правління в масштабах цілої країни іноді називається тюліархічною демократією. [...]

У ДВОХ СЛОВАХ ПРО СЛОВА.

Поліархія походить від грецьких слів «багато» та «правління» і означає «владу багатьох», на відміну від монархії (влади одного) та олігархії чи аристократії (влади небагатьох). Хоч цей термін вживався досить рідко, ми з колегою повернули його в" обіг, щоб позначити ним сучасну представницьку демократію із загальним виборчим правом... У більш строгому розумінні поліархічна демократія — це політична система, що має всі шість вище перерахованих демократичних інститутів. Цим вона й відрізняється від представницької демократії XIX ст., коли виборча система мала цілий ряд обмежень, а також і від демократій і республік ще більш раннього періоду, де цих обмежень не було, проте були відсутніми багато й інших дуже важливих характеристик поліархічної демократії — політичні партії, право утворювати політичні організації, які підтримують існуючий уряд або знаходяться до нього в опозиції, формування «груп за інтересами» тощо. Вона відрізняється і від демократичних процедур, що прийняті в спільнотах настільки нечисельних, що їх члени можуть виробляти закони і визначати свою політику прямо на загальних зборах. [...]


У великій спільноті, якою € країна, такі іюлгтчні інститут, як... Необхідні, шоб відповідати таким критеріям демократії, як..
1. Виборні представники Ефективна участь. Контроль за діяльністю уряду.
2. Вільні, чесні й часті вибори Рівнвість виборчих прав. Контроль за діяльністю уряду.
3. Свобода волевиявлення Ефективна участь. Компетентність на підставах інформованості. Контроль за діяльністю уряду.
4. Отримування інформації з альтернативних джерел Ефективна участь. Компетентність на підставі іиформованості. Контроль за діяльністю уряду.
5. Автономія асоціацій Ефективна участь. Компетентність на підставі інформованості. Контроль за діяльністю уряду.
6. Включен ість у громадянське суспільство (inclusion) Цілковита включеність громадян у життя суспільства.

Значить політичні інститути, так гостро необхідні для демократичного правління, залежать від величини спільноти. Шість вищеперерахованих інститутів виникли тому, що вони необхідні для управління країною, а не меншою спільнотою. Поліархічна демократія — це демократичний уряд, покликаний функціонувати в масштабах національної держави чи країни. [...]

Друкується за: Даль Роберт. О демократии. — М.: Аспект Пресе, 2000. — 208 с.

•315

Наши рекомендации