Тема 1. Вступ. Головні поняття та означення

Епоха НТР, в яку ми живемо, відзначається лавиноподібним зростанням числа нових технологій, технічних засобів, речовин, матеріалів, які винайшло й продовжує винаходити людство, прагнучи до більш високих життєвих стандартів. Це прагнення є цілком природнім і об'єктивно необхідним, але водночас пов'язане з виникненням багатьох проблем, однією з яких є різке зростання небезпеки, що загрожує людині з боку техногенного середовища. Захистити людину від цієї небезпеки, що є побічним продуктом наукових досягнень, можна лише спираючись, в свою чергу, на результати відповідних наукових досягнень. Крім того, цей захист повинен вестись системно – з урахуванням всього комплексу можливих небезпек, що загрожують людині на виробництві, та засобів, спрямованих на зменшення рівня цих небезпек, або й повне їх усунення. Цю систему засобів прийнято називати охороною праці (ОП), яка є складовою частиною безпеки життєдіяльності.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, органiзацiйно-технічних, санiтарно-профiлактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. /Закон України “Про охорону працi.”, ДСТУ 2293-99. ССБП. Охорона працi. Термiни та визначення основних понять/.

Відповідно до наведеного означення в охороні праці виділяють такі складові частини: законодавство, техніку безпеки, виробничу санітарію та пожежну безпеку.

Законодавство з охорони праці є частиною трудового законодавства.

Виробнича безпека - система організаційних заходів та відповідних технічних засобів, що запобігають впливу на працівників небезпечних виробничих факторів.

Небезпечний виробничий фактор - фактор, вплив якого в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Прикладами небезпечних виробничих факторів можуть служити: можливість падіння з висоти, наявність рухомих частин машин та механізмів, можливість дотику до деталей, що мають високу температуру або таких, що знаходяться під струмом тощо.

Травма - порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Виробнича санітарія - це система організаційних, профілактичних і санітарно-технічних заходів та засобів, що запобігають впливу на працівників шкідливих виробничих факторів.

Шкідливий виробничий фактор - це фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Прикладами шкідливих виробничих факторів можуть служити: шум, вібрація, наявність в повітрі шкідливих речовин, наявність шкідливих випромінювань, несприятливі метеорологічні умови тощо.

Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Виробнича санітарія складається з гігієни праці та санітарної техніки.

Гігієна праці – комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середовища й трудового процесу.

Санітарна техніка - сукупність технічних засобів захисту людини від дії шкідливих умов праці.

Нарешті, пожежна безпека - це система організаційних заходів та відповідних технічних засобів, спрямована на запобігання та ліквідацію наслідків пожеж та вибухів.

Тема 2. Законодавство з охорони праці

2.1. Юридичні питання, що відносять до галузі законодавства з охорони праці

Як вже було сказано, законодавство з охорони праці є частиною трудового законодавства. Його призначенням є нормативне забезпечення таких питань:

- організація ОП на підприємствах (в організаціях), планування та фінансування заходів з ОП;

- вимоги техніки безпеки та виробничої санітарії;

- охорона праці жінок, молоді та осіб з обмеженою працездатністю;

- державний нагляд та громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці;

- відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.

2.2. Нормативні акти з охорони праці

Правове забезпечення питань ОП грунтується на системі законів та інших нормативних актів. Головними з чинних законів є:

- закон України “Про охорону праці”;

- Кодекс законів про працю України;

- закон України “Про загальнообов‘язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Закон України про охорону праці, прийнятий 24 листопада 1992 року (остання редакція від 21 листопада 2002 року), встановлює єдиний порядок її організації в Україні, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров'я під час трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і працівниками в питаннях охорони праці.

Кодекс законів про працю України (КЗпП), який діє з 10 грудня 1971 року, більш детально регулює трудові відносини на виробництві.

Закон України “Про загальнообов‘язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” вступив в дію з 1 квітня 2001 року.

До підзаконних актів з охорони праці відносять нормативні акти місцевих органів державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, що приймаються в межах їхньої компетенції, та нормативно-технiчну документацію.

- стандарти (загальні, галузеві та стандарти підприємств);

- правила, переліки, норми, положення, інструкції, порядки;

- будівельні норми та правила.

Нормативні акти, що вводяться в дію наказами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки (Держгірпромнагляду) та нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань охорони праці, що тимчасово діють в Україні, включаються до Державного реєстру нормативних актів з охорони праці і позначаються абревіатурою НПАОП та відповідним реєстраційним позначенням. Структура позначення має вигляд:

НПАОП ХХ.Х – Х.ХХ - ХХ

рік затвердження

порядковий номер у межах даного виду

вид нормативно правового акту

вид економічної діяльності

Вид нормативно-правового акту позначається таким чином:

1 – правила, 2 – переліки, 3 – норми, 4 – положення, 5 – інструкції, 6 – порядки, 7 – інші.

Крім того, до нормативно-технiчної документації відносять інструкції, накази, вказівки та керівні технічні матеріали, положення, настанови, директивні та методичні листи міністерств та відомств.

Одним з найважливіших видів нормативно-технiчних документів з охорони праці є система стандартів безпеки праці - ССБП (система стандартов безопасности труда - ССБТ). Умовне позначення стандартів ССБП має такий вигляд

ГОСТ 12.Х.ХХХ - ХХ

рік затвердження

порядковий номер стандарта в підсистемі

шифр підсистеми

шифр ССБП

Система складається з підсистем, що можуть мати шифри від 0 до 9. Шифр 0 належить органiзацiйно-методичним стандартам (основні положення, терміни, означення); шифр 1 - стандартам з вимог до небезпечних та шкідливих виробничих факторів; шифр 2 - стандартам з вимог до безпечності виробничого обладнання; шифр 3 - стандартам з вимог до безпечності виробничих процесів; шифр 4 - стандартам з вимог до засобів захисту працівників; шифр 5 - стандартам з вимог до безпечності будівель, споруд та інших будівельних об’єктів.

Стандарти ССБП поступово замінюються на відповідні державні стандарти України (ДСТУ). Проте міждержавними угодами частині стандартів ССБП надано статус міждержавних.

2.3. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці

Державний нагляд за додержанням вимог законодавства з охорони праці здійснюють:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (на даний момент це - Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки - Держгірпромнагляд);

- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Державна інспекція ядерного регулювання – Держатомрегулювання );

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Державний департамент пожежної безпеки в складі Міністерства надзвичайних ситуацій - Держпожбезпеки);

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я - Держсанепідслужба).

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів з охорони праці здійснюється Генеральним прокурором України й підпорядкованими йому прокурорами.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і рад народних депутатів і діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду (державні інспектори) мають право:

- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства з охорони праці, отримувати від власника необхідні пояснення та матеріали з даних питань;

- надсилати керівникам підприємств, а також їхнім підлеглим особам обов’язкові до виконання розпорядження про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

- зупиняти експлуатацію виробничих об’єктів до усунення порушень вимог охорони праці;

- притягати до відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих актів про охорону праці тощо.

Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці здійснюють:

- трудові колективи через обраних ними уповноважених;

- профспілки в особі своїх виборних органів і представників;

- комісії з питань охорони праці підприємств.

2.4. Юридична відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці

За порушення законодавчих та інших нормативних актів з ОП, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників профспілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Дисциплінарна відповідальністьнаступає в тих випадках, коли з вини посадових осіб скоєні порушення охорони праці, які не потягли й не могли потягти за собою тяжкі наслідки. Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на посадових осіб таких стягнень: зауваження, догана, сувора догана, звільнення.

Адміністративна відповідальність наступає приблизно в тих самих випадках, що й дисциплінарна. Адміністративна відповідальність полягає в стягненні з посадових осіб, що винні в порушенні законодавства з охорони праці, грошових штрафів. Правом накладення штрафів користуються органи державного нагляду за охороною праці.

Матеріальна відповідальність посадових осіб за порушення трудового законодавства полягає в стягненні з них цілком або частково збитків, які є наслідком цих порушень. Наступає за рішенням суду.

Кримінальна відповідальність посадових осіб визначається карним законодавством й наступає у випадках, коли мали або могли мати місце тяжкі наслідки. Кримінальна відповідальність передбачає такі види покарань: грошовий штраф, примусові роботи та позбавлення волі. Наступає за рішенням суду.

Тема 3. Органiзацiя охорони працi на виробництвi

Чинне трудове законодавство покладає вiдповiдальнiсть за органiзацiю охорони працi в цiлому по пiдприємству на директора та головного iнженера. По окремих пiдроздiлах таку вiдповiдальнiсть покладено на керiвникiв цехiв, дi­лянок, служб й т.i. Але безпосередньо керiвництво органiзацiєю охорони працi здiйснює головний iнженер пiдприємства.

Поняття "органiзацiя охорони працi на пiдприємствi" мiстить в собі:

- планування та фiнансування заходiв з охорони працi;

- навчання та iнструктаж з ОП працiвникiв;

- контроль за виконанням працiвниками вимог ОП;

- здiйснення професiйного вiдбору.

3.1. Роль служби охорони працi на пiдприємствi

Особливу роль в органiзацiї ОП на пiдприємствi вiдiграє служба охорони працi.

Згiдно з Законом України про охорону працi служба охорони працi створюється власником на пiдприємствах, в установах та органiзацiях незалежно вiд форми власності для органiзацiї заходiв, спрямованих на запобiгання неща­сним випадкам, професiйним захворюванням i аварiям в процесi працi.

Служба охорони працi вирiшує такi завдання:

- забезпечення безпеки виробничих процесiв, устаткування, будiвель i споруд;

- забезпечення працiвникiв засобами iндивiдуального та колективного захисту;

- професiйна пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв з питань охорони працi;

- вибiр оптимальних режимiв працi та вiдпочинку працiвникiв;

- професiйний вiдбiр працiвникiв.

Представники служби охорони працi мають право видавати керiвникам пiдприємства та його пiдроздiлiв обов'язковi для виконання приписи щодо усунення наявних недолiкiв. Припис спецiалiста з охорони працi може скасувати лише в письмовiй формi особа, якiй пiдпорядкована служба охорони працi.

Служба охорони працi пiдпорядковується безпосередньо керiвниковi пiд­приємства. Чисельнiсть служби охорони працi залежить вiд числа працiвникiв, що зайнятi на пiдприємствi, та рiвня небезпечності вробництва.

3.2. Порядок планування та фiнансування заходiв з охорони працi на пiдприємствi

Основою для планування заходiв з охорони працi на пiдприємствi є щоденна робота адмiнiстрацiї, служби охорони працi, всiх iнших служб та пiдроздi­лiв пiдприємства по виявленню та запобiганню порушенням вимог охорони працi.

Розрiзняють комплексне (перспективне) та поточне планування. Комплек­сне - передбачає складання загального плану заходiв на п’ятирiччя, поточне - ретельний перелiк заходiв на поточний рiк з розбивкою їх по кварталах з зазначенням обсягiв фiнансування.

Комплексний та поточний плани заходiв з охорони працi є дотатком до щорiчного колективного договору, що укладають мiж собою адмiнiстрацiя та ко­лектив пiдприємства в особi профспiлкового комiтету.

Фінансування заходів з охорони праці для небюджетних організацій здійснюється за рахунок їхнього доходу. Обсяг фінансування повинен становити не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.

Для організацій, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і не повинні становити менше 0,2% від фонду оплати праці.

3.3. Навчання та інструктаж з охорони праці

Навчання та інструктаж з ОП регламентуються Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12.05).

Здійснюються навчання та інструктаж на підставі наданих міністерствами та відомствами типових навчальних програм й інструкцій, які узгоджено з центральними комітетами відповідних профспілок.

Оперативне керівництво організацією навчання та інструктажу в цілому по підприємству покладається на головного інженера, а безпосередній контроль - на керівників підрозділів й службу ОП.

Розрізняють такі види інструктажів:

вступний інструктаж - проводять для всіх нових працівників підприємства. Цей вид інструктажу здійснює інженер з ОП в кабінеті охорони праці з залученням технічних засобів й наглядових посібників.

Вступний інструктаж стосується загальних вимог безпеки праці й пожежної безпеки на цьому підприємстві;

первинний інструктаж - проводять для всіх нових працівників, а також тих працівників підприємства, яких переведено на інше місце роботи. Здійснюється керівником робіт безпосередньо на робочому місці;

повторний інструктаж – проводить керівник робіт періодично (не рідше одного разу на півріччя) для всіх робітників підприємства з метою закріплення їхніх знань й поєднується з перевіркою знань;

позаплановий (позачерговий) інструктаж - проводять за зміни умов праці (запровадження нового обладнання чи технологiї), тривалої перерви в роботi (бiльше як два календарнi мiсяцi для робiт iз звичайними умовами працi й бiльше як мiсяць для робiт з пiдвищеною небезпечнiстю), а також у випадку, коли на пiдприємствi чи в галузi мав мiсце серйозний нещасний випадок чи грубе порушення вимог охорони працi;

цiльовий iнструктаж - здiйснюється виконувачем робiт кожного разу перед початком робiт, що належать до категорiї небезпечних та особливо небезпечних (на якi є необхiдним оформлення наряду-допуску).

Вiдомостi про проведення всiх видiв iнструктажу, крiм цiльового, й результати перевiрок знаннь заносять в специальнi журнали, вiдомостi про проведення цiльового iнструктажу вiдображають в нарядi-допуску.

3.4. Постiйний контроль за дотриманням вимог охорони праці

Контроль за дотриманням вимог охорони працi здiйснюється в формi так званого постiйного або трьохступеневого контролю. Адмiнiстрацiя пiдприємства за зразком галузевого типового положення розробляє положення про постiйний контроль за станом охорони працi на пiдприєм­ствi, що передбачає проведення щоденного, двотижневого, щомiсячного, щоквартального та щорiчного контролю за станом ОП на дiльницях, в пiдроздiлах й на пiдприємствi в цiлому.

До виробничих пiдроздiлiв вiдносять самостiйнi структурнi господарства, що входять до складу пiдприємства. До дiльниць належать структурнi виробничi одиницi, що входять до складу пiдроздiлiв.

Щоденний контроль за станом ОП на дiльницi здiйснюється керівником робiт та уповноважений з ОП дiльницi. Цей вид контролю полягає в щоденнiй перевiрцi стану ОП на робочих мiсцях перед початком і в процесi роботи. Результати щоденного контролю заносять до журналу контролю дiльницi. Про порушення, якi не можна усунути силами виробничого пiдроздiлу, його керiвник зобов'язаний доповiсти керiвниковi пiдприсмєтва з вiдповiдним записом в журналi контролю пiдроздiлу.

Двотижневий контроль за станом ОП на дiльницi проводить керiвник дiльницi разом з уповноваженим з ОП цiєї дiльницi. Результати двотижневої перевiрки заносяться до журналу й до карти безпеки працi дiльницi й обговорюються на оперативних нарадах в присутності керiвника виробничого пiдроздiлу.

Щомiсячний контроль за станом ОП в пiдроздiлi проводить комiсiя, яку призначає та очолює керiвник пiдроздiлу за участю представникiв профкому. Результати перевiрки заносяться до журналу й до карти безпеки працi пiдроздiлу. Крiм цього результати щомiсячного контролю обговорюються на оперативних нарадах в присутності керiвника виробничого пiдроздiлу з затвердженням перелiку заходiв щодо усунення порушень та недолiкiв.

Щоквартальний контроль за станом ОП на підприємстві проводить комісія, яку призначає та очолює керівник підприємства.

До складу комiсiї входять представники профкому й служби ОП. Результати перевiрки оформляються актом обстеження стану ОП на пiдприсмствi при цьому заповнюється карта безпеки працi пiдприємства. Результати щоквартальної перевiрки обговорюються на розширенiй нарадi в керiвника пiдприємства. За результатами розгляду пiдсумкiв щоквартального контролю видається наказ про усунення виявлених недолiкiв й затверджується план заходiв з зазначенням термiнiв й виконавцiв.

Щорiчний контроль за станом ОП на пiдприємствi здiйснюється комiсiєю, яка проводить щоквартальний контроль, й може бути сумiщеним з контролем за четвертий квартал.

Карта безпеки працi дiльницi служить для визначення коефiцiенту безпеки працi дiльницi, який є сумою кiлькiсних оцiнок якості виконання найважливiших вимог безпеки працi. Коефiцiент безпеки працi дорiвнює одиницi за умови бездоганного виконання цих вимог.

Карта безпеки працi пiдроздiлу служить для визначення коефiцiенту безпеки працi пiдроздiлу, який є сумою коефiцiентiв безпеки працi дiльниць, що складають пiдроздiл, за винятком коефiцiентiв, що враховують своєчаснiсть та якiсть запровадження заходiв з ОП та проведення щомiсячного контролю.

Карта безпеки працi пiдприємства служить для визначення коефiцiенту безпеки працi пiдприємства на пiдставi показникiв пiдроздiлiв та пiдприємства в цiлому.

3.5. Система управлiння охороною працi на пiдприсмствi

В умовах сучасного виробництва окремi заходи, спрямованi на полiпшен­ня умов працi, попередження захворюваності та травматизму виявляються недостатньо ефективними. Тому є необхiдним, щоб вони здiйснювались комплек­сно, утворюючи в системi управлiння виробництвом пiдсистему управлiння охороною працi (СУОП). За цiєї умови з'являються найбiльш широкi можливості для цiлеспрямованого формування безпечних умов працi на виробництвi.

Система управлiння охороною працi (СУОП) - це функцiональна пiдсистема системи управлiння пiдприємством, яка має на метi створення безпечних умов працi.

З точки зору кiбернетичного моделювання СУОП є сукупнiстю об'скту керування та керуючої частини, якi пов'язанi каналами передачи iнформацiї. Об'сктом керування виступає охорона працi на окремому робочому мiсцi, на дiльницi, в пiдроздiлi, в усiй системi "людина - вирообництво". Керуюча частина (керуючий орган), в даному випадку, - це керiвництво пiдприємства та структурних пiдроздiлiв, служба ОП, тобто апарат управлiння.

Стан об'єкту керування визначається вхiдними параметрами - факторами, що впливають на рiвень безпеки працi: x₁, x₂, x_і... До них можна вiднести безпечнiсть конструкцiї того чи iншого обладнання, безпечнiсть його експлуатацiї, безпечнiсть технологiчного процесу, рiвень органiзацiї працi, гiгiєнiчнi параметри виробничого середовища, соцiально-психологiчнi та психофiзиологiчнi (суб'єктивнi) фактори.

Через те, що реальнi виробничi умови нiколи не бувають абсолютно безпечними вихiдною характеристикою є деякий рiвень безпеки працi y = f(x₁, x₂,x_і...). Який виступає критерiєм ефективності управлiння ОП.

Виходи об'єкту керування зв'язанi через систему збору та обробки iнфор­мацiї з входами керуючої частини. Iнформацiя про знайденi пiд час контролю вiдхилення вiд норм ОП, потенцiйнi небезпечності виробництва, а також данi про травматизм та захворюванiсть надходять в керуючу частину для аналiзу й прийняття рiшень (керуючих дiй), спрямованих на змiну керуючих параметрiв - входiв об'єкту керування. Таким чином СУОП дiє за принципом зворотнього зв'язку. СУОП, в свою чергу, є елементом системи управлення бiльш високого рангу (системи управлiння пiдприємством, галуззю). Тому на входи керуючої частини надходить зовнiшня iнформацiя: законодавча, директивна й нормативна, що регламентує умови працi. Звiтна iнформацiя спрямовується до вищих керуючих органiв.

Таким чином, досягнення мети СУОП забезпечується шляхом реалiзацiї певних функцiй керування. Iх можна умовно подiлити на три групи:

- контрольно-iнформацiйнi функцiї;

- функцiї напрацювання й прийняття рiшення;

- та функцiї реалiзацiї рiшеннь.

Структура, завдання й порядок функціонування СУОП регламентується в стандартах пiдприємства з ОП, що розробляються у вiдповiдності до вимог де­ржавних й галузевих стандартiв ССБП.

Керування ОП повинно здійснюватись за допомогою сучасних засобiв обробки даних й економiко-математичних методiв. В останнi роки ведеться розробка автоматизованих iнформацiйних систем облiку, аналiзу та попередження виробничого травматизму, як елементу СУОП. Поступово здiйснюється автоматизацiя процесу керування й забезпечусться перехiд до автоматизованої системи управлення охороною працi як функцiональної пiдсистеми автоматизованої системи управлiння пiдприємством.

3.6. Розслiдуваня та облiк нещасних випадкiв на виробництвi

Розслiдування та облiк нещасних випадкiв здiйснюється у вiдповiдності до Порядку розслiдування та ведення облiку нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на виробництві (постанова КМ України від 25 серпня 2004 року № 1112).